Головуючий у суді першої інстанції Пінкевич Н.С.
Єдиний унікальний номер справи № 369/6338/19
Апеляційне провадження №22ц/824/4651/2020
25 червня 2020 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Мережко М.В.,
суддів - Савченка С.І., Верланова С.М.
секретар -Тютюнник О.І.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 листопада 2019 року (про забезпечення доказів) у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро», приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Фоліс Ірини Аркадіївни, третя особа ОСОБА_2 про захист права власності.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду , дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, -
У травні 2019 року позивач звернувся із зазначеним позовом .
У листопаді 2019 року позивачем подано заяву про забезпечення доказів , шляхом витребування у приватного нотаріуса документів на підставі яких нею було ухвалено рішення про вчинення 31 січня 2019 року реєстраційного запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про перереєстрацію власника майна . Вказав, що він самостійно намагався отримати докази, але нотаріус йому відмовила.
У підготовчому судовому засіданні представник відповідача заперечував щодо задоволення клопотання, вважає його необґрунтованим. Просив відмовити в задоволенні заяви, вказавши, що позивач не надав доказів неможливості самостійного отримання доказів.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 листопада 2019 року заяву задоволено . Вжито заходи забезпечення доказів .
Витребувано у приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Фоліс Ірина Аркадіївни (Київська область, Києво-Святошинський район, с.Святопетрівське, вул. Б.Хмельницького, 16) належним чином завірені копії документів, на підставі яких було прийнято рішення про реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттями розділу), індексний номер 45404885 від 07 лютого 2019 10:01:33, номер запису про право власності 30179999, дата, час державної реєстрації 31 січня 2019 року 12:21:26.
Відповідач АТ «Банк Кредит Дніпро », не погоджуючись з ухвалою про забезпечення доказів у справі, подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати, посилаючись на порушення норм процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги, зазначив, що суду не надано жодного доказу ймовірності безповоротного втрачання витребуваних доказів, а також докази щодо неможливості отримання таких доказів.
В апеляційній скарзі зазначав, що суд постановив ухвалу на припущеннях, будь-яких доказів того ,що він збирається розпорядитися майном суду не надано, як і те ,що невжиття заходів забезпечення доказів може утруднити виконання рішення суду.
У відзиві на апеляційну скаргу, ОСОБА_1 зазначає, що суд першої інстанції під час вирішення питання про застосування заходів забезпечення доказів дотримався вимог процесуального законодавства, роз'яснень законодавства з цього приводу.
Відповідно до ст. 44 ЦПК України, особи , які беруть участь у справі зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ст.ст 128-131 ЦПК України сторони були своєчасно повідомлені про день та час розгляду справи на 25 червня 2020 року за адресами , які були зазначені в матеріалах справи . Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість:
1) керує ходом судового процесу;
2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;
3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;
4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;
5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. ( ч. 1 ст. 81 ЦПК України)
Відповідно до положень ч. ч. 1, 3 ст. 116 Цивільного процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. ( ч. 2ст. 116 ЦПК України)
Заява про забезпечення доказів має відповідати ст. 117 ЦПК України, зокрема, в заяві про забезпечення доказів має бути зазначено докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів.
Як роз'яснено у п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року за №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ в суді першої інстанції» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи (причини пропуску позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч. 5 ст. 118 Цивільного процесуального кодексу України, за результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви.
За змістом положень п.7 ч.2 ст.197 ЦПК України, питання забезпечення доказів суд вирішує до початку або в підготовчому судовому засіданні.
Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення доказів є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
Згідно ст.41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Судовий захист повинен бути ефективним, що вимагає ст.13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Також слід зазначити, що статтею 124 Конституції України визначено принцип обов'язковості судових рішень, який з огляду на положення ст. ст. 2, 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.
Вирішуючи питання про забезпечення доказів , суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Таким чином, у вирішенні питання про забезпечення доказів суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення доказів ; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. При цьому ухвалою про забезпечення доказів суд не може вирішувати спір по суті.
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року №ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
Позивачем обґрунтовано наявність зв'язку між заходом забезпечення доказів та предметом позовних вимог, оскільки застосування такого заходу забезпечення спроможне забезпечити ефективний захист його порушеного права та поновлення порушених прав та інтересів позивача.
Враховуючи предмет позову,скасування рішення приватного нотаріуса , визнання недійсним реєстраційного запису про право власності , наведені позивачем докази та обґрунтування заявлених вимог у клопотанні щодо забезпечення доказів на підставі яких було здійснено вказані записи, їх обґрунтованість, наявність зв'язку між заходом забезпечення доказів та предметом позовних вимог, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення заяви про забезпечення доказів .
Доводи апеляційної скарги, що суд постановив ухвалу лише на припущеннях, є безпідставними не спростовують висновків суду про необхідність забезпечення позову .
Суд першої інстанції, дослідивши матеріали цивільної справи, вивчивши заяву про забезпечення доказів, її обґрунтування та додані до неї матеріали у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, з урахуванням підстав ризиків невжиття заходів забезпечення доказів, що може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, вірно дійшов висновку за необхідне вжити заходи забезпечення доказів.
Керуючись ст.ст. 365, 367,369,374,375,381 - 384 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргуАкціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» залишити без задоволення.
Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 листопада 2019 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Касаційна скарга на постанову може бути подана до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови буде виготовлений не пізніше 02 липня 2020 року.
Головуючий
Судді