1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 24 червня 2020 року, апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 25 травня 2020 року,
за участі: прокурора підозрюваного ОСОБА_6 , ОСОБА_5 ,
Вказаною ухвалою залишено без задоволення скаргу підозрюваного ОСОБА_5 , на повідомлення прокурора про підозру в рамках кримінального провадження № 62019100000001823.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, підозрюваний ОСОБА_5 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 25 травня 2020 року та постановити нову ухвалу, якою задовольнити вищезгадану скаргу.
Підозрюваний вважає ухвалу слідчого судді незаконною і необґрунтованою, у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
Зокрема, зазначає, що не вчиняв жодних протиправних дій відносно ОСОБА_7 , та не має жодного відношення до інкримінованого йому кримінального правопорушення, хоча б тому, що є маса свідків, які підтвердять, що він попередньо використовував електронавушники «еппл айфон», які йому подарував 13 жовтня 2019 року на День народження ОСОБА_8 . Будь-яких насильницьких дій по відношенню до потерпілого ні він, ні ОСОБА_9 з ОСОБА_10 , не вчиняли та належного йому майна не забирали. При цьому, зауважує, що слідчому та прокурору надавалися докази приналежності бездротових навушників йому на праві власності.
Також, звертає увагу на те, що усі клопотання сторони обвинувачення, запобіжні заходи та їх продовження розглядалися Голосіївським районним судом міста Києва, хоча орган досудового розслідування територіально, фактично та юридично знаходиться в Печерському районі міста Києва.
Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваного, який підтримав апеляційну скаргу, просив розглянути її без захисника, та задовольнити апеляційну скаргу, виступ прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити без змін ухвалу слідчого судді, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 309 КПК України під час досудового розслідування також можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.
Норми щодо повідомлення про підозру регулюються Главою 22 КПК України.
Зокрема, частинами 1-3 ст. 276 КПК України визначено вичерпний перелік підстав, при яких в обов'язковому порядку здійснюється повідомлення про підозру та осіб, яким надано право вручати особі повідомлення про підозру, до яких відносяться слідчий чи прокурор.
Зміст письмового повідомлення про підозру має відповідати вимогам, передбаченим ч. 1 ст. 277 КПК України, а саме містити наступні відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
За змістом ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається затриманій особі в день його складання слідчим або прокурором не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Зазначені вимоги закону слідчим дотримані в повному обсязі.
Як убачається з матеріалів судового провадження, 30 листопада 2019 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаним з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.
20 травня 2020 року підозрюваний ОСОБА_5 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва зі скаргою на згадане повідомлення про підозру.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 25 травня 2020 року у задоволені скарги підозрюваного відмовлено.
В обґрунтування рішення, слідчий суддя зазначив, що доводи сторони захисту з приводу необґрунтованості та незаконності підозри відносно ОСОБА_5 не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, а долучені докази, вказують на вірогідну причетність останнього до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення. Крім того, зауважив, що матеріали долучені до скарги не містять жодного доказу щодо процесуального порушення порядку повідомлення про підозру останнього.
Таке рішення слідчого судді колегія суддів вважає законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.
З матеріалів судового провадження убачається, що повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні згаданого кримінального правопорушення, здійснено у порядку, передбаченому КПК України, і за своїм змістом воно повністю відповідає вимогам ст. 277 КПК України та містить усі необхідні відомості.
При цьому, слід зазначити, що для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Крім того, при вирішенні питання про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_5 підозри, колегія суддів виходить з тих міркувань, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя (суд), оцінюючи докази на предмет наявності обґрунтованої підозри, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення.
За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Оцінюючи в сукупності обставини провадження та враховуючи достатню наявність доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, колегія суддів вбачає, що обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у контексті її розуміння Європейським судом з прав людини, на момент прийняття оскаржуваного рішення присутня, всупереч доводам апеляційної скарги.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру. Дослідивши матеріали провадження в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_5 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Доводи автора апеляційної скарги щодо порушення правил підсудності під час розгляду клопотань про застосування запобіжного заходу та його продовження, не є визначеною законом підставою для скасування ухвали слідчого судді та визнання підозри необґрунтованою.
Інші зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких підозрюваний просить скасувати ухвалу слідчого судді, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, та фактично зводяться до оцінки винуватості чи невинуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, а тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу підозрюваного навіть з урахуванням усіх викладених в ній доводів, - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 303, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 25 травня 2020 року, якою залишено без задоволення скаргу підозрюваного ОСОБА_5 , на повідомлення прокурора про підозру в рамках кримінального провадження № 62019100000001823, - залишити без змін, а апеляційну скаргу підозрюваного ОСОБА_5 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/824/2971/2020 Категорія: ст. 303 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - ОСОБА_11 Доповідач: ОСОБА_1