02 липня 2020 року
м. Київ
справа № 200/3793/20-а
адміністративне провадження № К/9901/15928/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І. В.,
суддів - Шишова О. О., Яковенка М. М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2020 року у справі №200/3793/20-а за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця округу м. Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінфорс», про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Дорошкевич В. Л., третя особа, що не заявляє самостійних вимог - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНФОРС», про визнання протиправною та скасування постанови приватного виконавця Дорошкевич В. Л. про відкриття виконавчого провадження №61655124 від 26 березня 2020 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що постанова винесена з порушенням приписів статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки провадження було відкрите не за місцем проживання, перебування позивача або знаходження її майна з порушенням правил територіальної підсудності, а отже підлягає визнанню протиправною та скасуванню. Відповідач має право на ведення незалежної професійної діяльності у виконавчому окрузі м. Києва, в той час як позивач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорту.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2020 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
У поданій касаційній скарзі скаржник з посиланням на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Обговоривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.
Відповідно до частини третьої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Статтями 280, 281, 287, 288 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено: особливості провадження у справах за адміністративними позовами органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань; особливості провадження у справах за адміністративними позовами про усунення перешкод та заборону втручання у здійснення права на свободу мирних зібрань; особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця; особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу примусового повернення чи примусового видворення іноземців або осіб без громадянства за межі території України.
У свою чергу, стаття 287 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що спір у цій справі виник у відносинах з приводу рішення приватного виконавця.
За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження рішення суду апеляційної інстанції в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.
Водночас аналіз ухвалених у цій справі судових рішень і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики в такій категорії адміністративних справ, а тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 248, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2020 року у справі №200/3793/20-а за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця округу м. Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінфорс», про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. В. Дашутін
Судді О. О. Шишов
М. М. Яковенко