ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
01 липня 2020 року м. Київ № 640/931/20
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
провизнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368), про визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії позивача з 86 відсотків до 70 відсотків від сум грошового забезпечення та неврахування всіх видів грошового забезпечення, з яких було сплачено страхові внески, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням отриманих сум.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно при перерахунку позивачу пенсії зменшив її розмір із 79 відсотків до 70 відсотків грошового забезпечення, оскільки призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами, а тому при перерахунку пенсії має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а не на момент самого перерахунку. Також, позивач зазначає, що відповідачем безпідставно не включено до складу грошового забезпечення для обчислення пенсії суми усіх видів грошового забезпечення, в тому числі основних та додаткових, що призводить до зниження суми пенсійної виплати.
У встановлений судом строк відповідачем не було подано відзиву на позовну заяву, у зв'язку з чим суд розглядає справу за наявними у матеріалах справи документами.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з розрахунку 86 відсотків сум грошового забезпечення.
Відповідно до розрахунку пенсії позивачу призначено пенсію у розмірі, обрахованого з розміру грошового забезпечення з урахуванням посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років, надбавки за особливо важливі завдання, надбавки за кваліфікацію, надбавки за роботу в умовах режимних обмежень та премії.
У 2018 році на підставі пункту 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» позивачу було перераховано пенсію у зв'язку з підвищенням розміру складових грошового забезпечення на підставі довідки уповноваженого органу про розмір грошового забезпечення, до якого було включено посадовий оклад, оклад за спеціальне звання та надбавку за вислугу років, виходячи з основного розміру пенсії 70% грошового забезпечення.
На звернення позивача щодо підстав невключення до сум грошового забезпечення інших основних та додаткових видів грошового забезпечення та зменшення основного розміру пенсії з 86 відсотків до 70 відсотків грошового забезпечення, відповідач листом від 21.12.2019 № 308642/02 повідомив, що перерахунок пенсії здійснено на підставі довідки уповноваженого органу про розмір грошового забезпечення, а визначення розміру грошового забезпечення для обчислення пенсії не належить до повноважень органів пенсійного фонду. При проведенні перерахунку пенсії розмір пенсії обчислено відповідно до положень Закону № 2262-ХІІ, чинних на момент проведення такого перерахунку.
Позивач, вважаючи дії відповідача протиправними, звернувся з відповідним позовом до суду.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Частиною першою статті 13 Закону № 2262-ХІІ у редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії, передбачено, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;
б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт "б" статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);
в) особам, зазначеним у пунктах "а" і "б" цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів (частина друга статті 13 Закону № 2262-ХІІ).
Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 № 1166-VII внесено зміни до частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ: цифри «80» замінено цифрами « 70».
Статтею 63 Закону № 2262-ХІІ, у редакції, чинній на момент проведення позивачу перерахунку пенсії, визначено підстави перерахунку раніше призначених пенсій.
Так, частинами першою та четвертою цієї статті визначено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, стаття 63 Закону № 2262-ХІІ визначає як обов'язкову підставу для здійснення перерахунку пенсії - підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Ця норма також делегує Кабінету Міністрів України визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії за цим Законом.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені зміни до статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону №2262-ХІІ, яка не передбачає зміну розміру пенсії у відсотковому співвідношенні до грошового забезпечення.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 23.03.2018 № 103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому, при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку, а отже позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог стосовно неврахування всіх видів грошового забезпечення, з яких було сплачено страхові внески, суд зазначає наступне.
Так, згідно з положеннями пунктів 1-3 Порядку № 45 перерахунок раніше призначених відповідно до Закону № 2262-XII пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
На підставі зазначеного в пункті 1 цього Порядку рішення Кабінету Міністрів України державні органи повідомляють у п'ятиденний строк ПФУ про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям. ПФУ повідомляє у п'ятиденний строк з моменту надходження інформації від державних органів своїм головним управлінням про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки). Головні управління ПФУ складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки за формою згідно із додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 (далі - довідка) та у місячний строк подають їх головним управлінням ПФУ. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком. У разі ліквідації таких органів, установ, організацій чи підприємств довідки видаються правонаступниками.
З системного аналізу зазначених вище норм слідує, що у даному випадку Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві не має повноважень визначати розмір грошового забезпечення для призначення пенсії, в тому числі включати або виключати ті чи інші основні або додаткові види грошового забезпечення.
У спірних правовідносинах відповідач перераховує та здійснює виплату пенсії на підставі довідки, у якій уповноваженим органом визначено відповідний розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії.
Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, здійснюючи перерахунок пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення діяло у межах повноважень та на підставі вимог чинного законодавства.
Суд звертає увагу, що позивач фактично висловлює незгоду із розміром грошового забезпечення, що викладений у довідці. Проте, правомірність такої довідки не є предметом оскарження у межах даної адміністративної справи, а тому окремій оцінці та дослідженню не підлягає. Слід також зазначити, що позивач, у разі незгоди з діями уповноваженого органу щодо формування даної довідки, не позбавлений права на звернення до суду за захистом відповідних прав та інтересів у встановленому чинним законодавством порядку.
З огляду на зазначене, керуючись статтями 241, 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04071, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення ОСОБА_1 відсоткового значення розміру пенсії з 86 відсотків до 70 відсотків сум грошового забезпечення.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01.01.2018 перерахунок пенсії ОСОБА_1 , виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 86 відсотків сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
4. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 320 (триста двадцять) гривень 40 копійок.
Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 295-297, пункту 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.П. Огурцов