ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
30 червня 2020 року м. Київ № 640/22631/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М. розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України у м. Києві
провизнання протиправними дій та зобов'язати вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві (далі - відповідач), в якому просить:
стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві невиплачену ОСОБА_1 пенсію в розмірі 49 826, 25 (сорок дев'ять тисяч вісімсот двадцять шість гривень, 25 копійок).
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем на виконання рішення суду від 09.04.2019 року по справі № 826/17077/18 здійснено перерахунок пенсії з 01.01.2016 року та розрахунок на доплату пенсії на загальну суму розмірі 49 826, 25 грн.
Втім, як зазначає позивач вказану суму коштів йому не виплачено, що зумовило його на звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 26 листопада 2019 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та відповідачу запропоновано надати відзив протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.
03 січня 2020 року представником Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві надано до суду відзив, в якому відповідач проти адміністративного позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні.
Відзив обґрунтовано тим, що відповідачем рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.04.2019 р по справі №826/17077/18 виконано в повному обсязі.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві та просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у міст Києві щодо перерахунку з 01 січня 2016 року пенсії ОСОБА_1 у розмірі 70% від розміру грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського на підставі довідки МВС України Головного управління у місті Києві № 17949 від 21 березня 2018 року;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у місті Києві здійснити з 01 січня 2016 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 у розмірі 85% від розміру грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського на підставі довідки МВС України Головного управління у місті Києві № 17949 від 21 березня 2018 року про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), та невідкладно провести її виплату в повному обсязі здійсненого перерахунку, в тому числі і за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.04.2019 року по справі № 826/17077/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії задоволено частково:
визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у міст Києві щодо перерахунку з 01 січня 2016 року пенсії ОСОБА_1 у розмірі 70% від розміру грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського на підставі довідки МВС України Головного управління у місті Києві № 17949 від 21 березня 2018 року;
зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у місті Києві здійснити з 01 січня 2016 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 у розмірі 85% від розміру грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського на підставі довідки МВС України Головного управління у місті Києві № 17949 від 21 березня 2018 року про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції).
В тому числі в частині позовної вимоги про зобов'язання відповідача невідкладно провести її виплату в повному обсязі здійсненого перерахунку, в тому числі і за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року було відмовлено з підстав їх безпідставності, оскільки такі дії спрямовані на майбутній захист прав, свобод та інтересів позивача, які на час розгляду справи не були порушені.
Ухвалою Шостого адміністративного апеляційного суду від 18.06.2019 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 квітня 2019 року повернуто апелянту.
09 вересня 2019 року позивач звернувся до Головного управління у місті Києві з заявою про виконання рішення суду від 09.04.2019 року.
19 вересня 2019 року ГУ ПФУ у м. Києві, за результатами розгляду звернення позивача, листом-відповіддю № 203200/02 повідомило останнього, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 квітня 2019 року виконано в повному обсязі.
Зокрема, було повідомлено, що за період з 01.01.2016 року по 17.06.2019 року нараховано різницю пенсії в сумі 48165,38 грн., виплату яких буде проведено в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 649 від 22.08.2018 року "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду". Доплату різниці за період з 18.06.2019 року по 31.07.2019 року у сумі 1660,87 грн. виплачено позивачу у серпні 2019 року.
Розмір пенсії позивача з 01.08.2018 року становить 6632,68 грн.
Незгода з діями відповідача щодо невиплати різниці в пенсії у розмірі 49 826, 25 грн. обумовила ОСОБА_1 на звернення до суду.
Як встановлено судом, на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.04.2019 року позивачу перераховано пенсію з 01 січня 2016 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 у розмірі 85% від розміру грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського на підставі довідки МВС України Головного управління у місті Києві № 17949 від 21 березня 2018 року про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції).
Розмір перерахованої пенсії, яка підлягає до виплати позивачеві становить 49 826, 25 грн., що не заперечується сторонами.
У той же час, на час подачі позову та вирішення даної адміністративної справи відповідачем різницю пенсії у розмірі 48 165, 38 грн. не виплачено.
При цьому, відповідач обґрунтовуючи правомірність своїх дій посилається на судове рішення, яким позивачу перерахований розмір його пенсії виконується у черговості за датою надходження його до боржника, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду" від 22.08.2018 №649 (далі - Порядок №649).
Беручи до уваги викладене, суд при вирішенні спірних правовідносин, виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, на час подачі даного адміністративного позову, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.04.2019 року по справі № 826/17077/18 є виконаним.
Відтак, питання виплати заборгованості, що утворилася внаслідок здійсненого відповідачем розрахунку не лежить в площині викладеного судового рішення у справі № 826/17077/18.
З огляду на викладене Порядок №649 до спірних правовідносинах застосовано бути не може.
У той же час, відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Поряд з цим, суд зазначає, що частиною першою статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Зокрема, у пункті 3.2 рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 вказано, що утверджуючи і забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до частини другої статті 6, частини другої статті 19, частини першої статті 68 Конституції України вони є загальнообов'язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави. Принципи соціальної держави втілено також у ратифікованих Україною міжнародних актах: Міжнародному пакті про економічні, соціальні і культурні права від 16 грудня 1966 року, Європейській соціальній хартії (переглянутій) від 03 травня 1996 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, та рішеннях Європейського суду з прав людини. Зокрема, згідно зі статтею 12 Європейської соціальної хартії (переглянутої) від 03 травня 1996 року, держава зобов'язана підтримувати функціонування системи соціального забезпечення, її задовільний рівень, докладати зусиль для її поступового посилення тощо.
Отже, право особи на отримання пенсії, а також сум перерахунку пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Частиною третьою статті 4 Закону № 1058-IV визначено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Статтею 5 Закону № 1058-IV передбачено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Виключно цим Законом, зокрема, визначаються порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії та строки призначення (перерахунку) та виплати пенсії передбачені статтями 44, 45 Закону № 1058-IV.
Частиною першою статті 44 зазначеного Закону встановлено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Відповідно до частин четвертої та п'ятої статті 45 Закону № 1058-IV перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа. Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Питання виплати пенсій врегульовані статтею 47 Закону №1058-IV, за якою пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.
Як підтверджуєтеся матеріалами справи, позивач у встановленому статтями 44, 45 Закону № 1058-IV порядку звернувся до органів Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії, до якої ним додано документи необхідні для здійснення відповідного перерахунку.
Водночас, держава в особі органів Пенсійного фонду України зобов'язана гарантувати громадянам право на соціальний захист, а обмеження цього права можливо лише на підставі законів, що приймаються Верховною Радою України.
Обмеження виплати соціальних гарантій, нарахованих особі в порядку, передбаченому Законом, не може бути встановлено постановою Кабінету Міністрів України.
Юридична природа соціальних виплат, в тому числі пенсій, розглядається не лише з позицій права власності, але й пов'язує з ними принцип захисту "законних очікувань" (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід'ємними елементами принципу правової держави (Rechtstaat) та верховенства права. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (№ 25921/02) Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини у пункті 32 рішення по справі "Стреч проти Сполучного Королівства" (Stretch v. the United Kingdom № 44277/98).
Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Також суд зазначає, що відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути, позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Виходячи з викладеного, суд вважає, що невиплата перерахунку пенсії позивачу на підставі та у порядку, визначеному у Законі, чинному на момент призначення йому пенсії, є втручанням у його майнові права у розумінні статті 1 Першого протоколу. При цьому, позивач, отримуючи пенсію відповідно Закону, мав законні сподівання на своєчасне здійснення перерахунку пенсії у визначених законодавством випадках та виплату перерахованої пенсії без будь-яких обмежень.
Зазначені обставини свідчать про необхідність відновлення порушеного права позивача на отримання у повному обсязі належних йому сум пенсійних виплат, а саме суми перерахованої пенсії у розмірі 48 165, 38 грн., яка відповідачем не виплачена.
При цьому, суд зауважує, що в даному випадку стягнення з відповідача невиплаченої суми перерахованої пенсії, не є належним способом захисту його порушеного права у спірних правовідносинах, оскільки відповідача раніше в судовому порядку не було зобов'язано виплатити таку суму, у зв'язку із чим відповідна вимога позивача не є обґрунтованою.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як встановлено судом, ГУ ПФУ у м. Києві позивачу пенсію на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.04.2019 року по справі № 826/17077/18 перераховано в липні 2019 року. Розмір перерахованої пенсії становить 49 826, 25 грн.
Втім, у виплаті ОСОБА_1 відмовлено з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України "Про питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду" від 22.08.2018 № 649.
Поряд з цим, суд звертає увагу, що згідно правового висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 17.04.2019 року по справі №342/158/17, як протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в невчиненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними й реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов'язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Крім того, потрібно з'ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.
Таким чином, оскільки за вказаних вище обставин, Порядок №649, на який посилається відповідач до спірних правовідносинах застосовано бути не може, суд приходить до переконання, що невиплата позивачу суми перерахованої пенсії у розмірі 49 826, 25 грн., за виключенням інших обставин, свідчить про наявність у діях відповідача ознак протиправної бездіяльності.
Одночасно, суд вирішуючи питання ефективного захисту порушеного права позивача, виходить з того, що беручи до уваги те, що під час розгляду даної адміністративної справи встановлено ознаки протиправної бездіяльності відповідача щодо невиплати позивачеві перерахованої пенсії у розмірі 49 826, 25 грн., а тому суд вважає за необхідне, вийти за межі позовних вимог та визначити спосіб захисту порушеного права позивача, шляхом:
визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві щодо невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перераховану на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.04.2019 року по справі № 826/17077/18 пенсію в розмірі 48 165, 38 грн. та
зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві виплатити ОСОБА_1 перераховану на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.04.2019 року по справі № 826/17077/18 пенсію в розмірі 49 826, 25 (сорок дев'ять тисяч вісімсот двадцять шість гривень, 25 копійок).
Також, суд звертає увагу, що згідно з ч. 1 ст. 372 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Таким чином, суд з метою захисту прав позивача та належного виконання судового рішення враховуючи його вік та стан здоров'я вважає за необхідне зобов'язати відповідача подати звіт про виконання рішення суду у місячний строк з дня набрання рішенням законної сили.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки спір вирішено на користь сторони, звільненої від сплати судового збору, а також за відсутності витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 72-77, 241-246, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві щодо невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перераховану на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.04.2019 року по справі № 826/17077/18 пенсію в розмірі 48 165, 38 грн.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, ідентифікаційний код 42098368) виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перераховану на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.04.2019 року по справі № 826/17077/18 пенсію в розмірі 48 165, 38 грн.
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України м. Києва (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, ідентифікаційний код 42098368) подати до суду звіт про виконання судового рішення у місячний строк з дати набрання цим рішенням законної сили.
4. В задоволені решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя І.М. Погрібніченко