Справа № 760/24986/19
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/8496/2020
01 липня 2020 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ :
суддя-доповідач Слюсар Т.А.
суддів: Волошиної В.М., Мостової Г.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 27 лютого 2020 року у складі судді Шереметьєвої Л.А.,
у справі за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У серпні 2019 року акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі -АТ КБ «ПриватБанк») звернулося у суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідач підписав анкету-заяву № б/н від 12 липня 2010 року, згідно якої отримала кредит у розмірі 3 600 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписна разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку» складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.
Посилаючись на те, що ОСОБА_1 свої зобов'язання по кредитному договору належним чином не виконує, у зв'язку з станом на 15 липня 2019 року утворилася заборгованість у розмірі 12 206 грн. 89 коп., яка складається з: 2 936 грн. 33 коп.- заборгованість за тілом кредиту; 2 372 грн. 64 коп. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 4 752 грн. 03 коп. - нарахована пеня за прострочене зобов'язання; 1 088 грн. 42 коп. - нарахована пеня за несвоєчасність сплати боргу та штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та Правил надання банківських послуг в розмірі 500 грн. - фіксована частина; 557 грн. 47 коп.- процентна складова. Виходячи з цього, невиконання відповідачем умов договору, просив задовольнити позов.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 27 лютого 2020 року у задоволені позову акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (надалі - АТ КБ «ПриватБанк») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено.
В апеляційній скарзі представник АТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, задовольнивши позовні вимоги в цій в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд порушив порядок, встановлений для вирішення питання , допустив однобічність та неповноту судового розгляду.
Зазначено, що відповідач не оспорює факту укладання договору та заборгованості за тілом кредиту, тому позовні вимоги в цій частині визнані та не підлягають доказуванню, у відповідності до ч. 1 ст. 82 ЦПК України.
Також вказано, що ОСОБА_1 підписано довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна 55 днів пільгового періоду» та заперечень щодо її підписання нею не надано.
Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло
За правилами ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 12 206 грн. 89 коп.
За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Як убачається з матеріалів справи, 12 липня 2010 року відповідач підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку ( а.с. 10).
Одночасно з даною Анкетою позивачем долучено Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт »Універсальна», в яких зазначено бажані до отримання клієнтами банку кредитні картки з тарифними планами: «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна CONTRACT» та «Універсальна GOLD».
Зі змісту Анкети-заяви вбачається, що відповідачем була отримана пенсійна картка, яка не передбачає видачі кредиту та встановлення кредитного ліміту.
Також, з даних документів не вбачається та не зазначено в позові, чи була та яка саме кредитна картка та з яким кредитним лімітом та тарифним планом отримана ОСОБА_1 (а.с. 12-26).
Доказів отримання відповідачем картки на виконання умов кредитного договору позивач до матеріалів справи також не надав.
Матеріали справи не містять будь-яких доказів видачі картки, на якій може бути встановлено кредитний ліміт відповідачу, форми цієї картки та строк її дії (а.с.10 - 26).
Згідно виписки по особовому рахунку відповідача, довідку про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти та довідку про видачу карт клієнту, вбачається, що відповідач отримала кредитну картку.
З довідки Банку вбачається, що між позивачем та відповідачем був підписаний кредитний договір б/н, за яким останньому було видано 4 кредитні картки.
Крім того, надана довідка про 8 випадків зміни умов кредитування, по яких встановлювався різний кредитний ліміт.
При цьому до заяви повторно була долучена анкета-заява про отримання пенсійної картки (а.с. 46 - 91).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За змістом ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Частинами 1, 2 ст. 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Позивач, обґрунтовуючи позов, також посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/як невід'ємні частини Договору про надання банківських послуг.
З підписаної ОСОБА_1 заяви убачається, що був наданий кредит у розмірі 3 600 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Між тим, з наданих позивачем доказів не вбачається, що при зверненні до банку 12 липня 2010 року відповідачем дійсно був отриманий кредит в розмірі та на умовах, зазначених в позові.
Також, долученого Витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт »Універсальна», в яких зазначено бажані до отримання клієнтами банку кредитні картки з тарифними планами: «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна CONTRACT» та «Універсальна GOLD», не вбачається, яка саме кредитна картка та з яким кредитним лімітом та тарифним планом отримана відповідачем.
Як встановлено п. 1.1.1.63 Умов та Правил надання банківських послуг овердрафт - короткостроковий кредит, який надається банком клієнту у разі перевищення суми операції за платіжною карткою над сумою залишку коштів на його рахунку в розмірі ліміту кредитування.
Тобто, обов'язковою умовою овердрафту є оформлення і видача кредитної карти та відкриття рахунку на ім'я клієнта.
З анкети-заяви відповідача від 12 липня 2010 року вбачається, що кредитна картка, визначена Тарифами банку, йому не видавалася, а банком не надано будь-яких доказів, які б підтверджували як її видачу, так і видачу кредиту.
Згідно даних долученої до справи анкети-заяви, ОСОБА_1 видано пенсійну картку з нульовим кредитом (а.с.91).
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Надавши до позову розрахунок заборгованості, позивач не довів, що кредит відповідачу був виданий саме на підставі наданої ним Анкети-заяви та на умовах, визначених у ній.
Відповідно до ч.1 ст. 77, 81 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
За змістом ч.1 ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно зі ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Отже, судом першої інстанції зроблено правильний висновок про відмову у задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк», рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Аргументи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині судового рішення, а зводяться до незгоди позивача з висновками суду щодо їх оцінки.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Викладені у рішенні висновки відповідають обставинам справи та долученим до справи доказам. Норми матеріального й процесуального права районним судом застосовано правильно.
За таких обставин, виходячи з обставин справи та меж доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги та залишення рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» залишити без задоволення.
Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 27 лютого 2020 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач:
Судді: