Справа № 758/10955/18
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/6506/2020
17 червня 2020 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді - доповідача Слюсар Т.А.,
суддів: Волошиної В.М., Мостової Г.І.,
за участю секретаря судового засідання Макаренко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Трутнєва Сергія Валерійовича в інтересах акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головне управління по м. Києву та Київської області АТ «Ощадбанк» на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 20 травня 2019 року у складі судді Гребенюк В.В.,
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У серпні 2018 року Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (далі - ПАТ «Державний ощадний банк України») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 20 травня 2019 року позовну заяву ПАТ «Державний ощадний банк України» залишено без розгляду.
В апеляційній скарзі адвокат Трутнєв С.В., посилаючись на порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до Подільського районного суду м. Києва.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції порушено право на доступ до правосуддя, у з зв'язку з залишенням позову без розгляду після другої неявки позивача.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась, про час і місце розгляду справи судом повідомлялась у встановленому законом порядку.
Колегія суддів, вислухавши Трутнєва С.В. в інтересах ПАТ «Державний ощадний банк України», який просив апеляційну скаргу задовольнити, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного.
Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.
Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.
У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа не може бути безпідставно позбавлена на захист свого порушеного права, оскільки це буде порушенням права, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий суд.
Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.
Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.
Україна, як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
Залишаючи без розгляду позов ПАТ «Державний ощадний банк України», суд першої інстанції виходив з того, що позивач повторно не з'явилися у судове засідання, про яке був повідомлений належним чином.
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитися не може, виходячи з наступного.
Наслідки неявки в судове засідання позивача визначені частиною 5 ст. 223 ЦПК України, відповідно до якої, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно вимог п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
За змістом зазначених вище процесуальних норм, правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише в разі повторної неявки (двічі поспіль) позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та не подав заяви про розгляд справи за його відсутності.
Право суду на залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, можливе й в разі наявності заяви позивача про розгляд справи без його участі, за умови, що його нез'явлення перешкоджає розгляду справи.
Як убачається з матеріалів справи, ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 02 жовтня 2018 року відкрито спрощене позовне провадження у вказаній цивільній справі та призначено до розгляду на 13 грудня 2018 року о 17 год. 30 хв. та роз'яснено, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати у строк для подання відзиву, а позивач не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву. За відсутності клопотань будь-якої із сторін справа буде розглянута в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (а.с.28).
Про вказане судове засідання, позивач був повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення 28 листопада 2018 року судової повістки (а.с. 31).
У зв'язку з неявкою позивача у судове засідання 13 грудня 2018 року, судом першої інстанції було оголошено перерву до 07 березня 2019 року на 09 год. 15 хв. та протокольною ухвалою було визнано явку позивача обов'язковою, проте в судовій повістці про це не зазначено, між тим, знову було роз'яснено, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати у строк для подання відзиву, а позивач не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву. За відсутності клопотань будь-якої із сторін справа буде розглянута в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Про вказане судове засідання було повідомлено позивача, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення йому 18 лютого 2019 року судової повістки (а.с. 36).
Про наступне судове засідання, призначене на 20 травня 2019 року позивач також був повідомлений, що підтверджується повідомленнями про вручення йому 12 березня 2019 року судової повістки (а.с.40).
У зв'язку з неявкою позивача у судове засідання, призначене на 20 травня 2019 року, судом першої інстанції постановлено ухвалу про залишення позову без розгляду.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що в судове засідання, призначене на 07 березня 2019 року та 20 травня 2019 року позивач, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, не з'явився, про причини неявки не повідомив.
Між тим, суд першої інстанції залишив проза увагою клопотання позивача про розгляд справи у порядку спрощеного провадження й прийняття судом такого рішення у відповідності до постанови про відкриття провадження першої інстанції, а також роз'яснення, що за відсутності клопотань будь-якої із сторін справа буде розглянута в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Згідно змісту судової повістки-повідомлення, адресованої банку, убачається, що позивач повідомлено про призначення справи до розгляду в порядку спрощеного провадження на 09 год.15 хв. 07 березня 2018 року без виклику сторін.
Й лише в судовому засіданні 07 березня 2018 року під час розгляду справи судом зазначено про повторний виклик сторін на 12 год. 00 хв. 20 травня 2018 року (а.с.35,37).
Разом з тим, рішення про розгляд справи за правилами загального позовного провадження районним судом не приймалося.
Інформація про зміну судом порядку розгляду справи з спрощеного на загальний з мотивами, якими суд дійшов до такого висновку, позивачу не направлялася.
Окрім цього, про необов'язковість позивача в судовому засіданні свідчить й направлена судом судова повістка-повідомлення, а не судовий виклик (а.с. 35,39).
За таких обставин, районний суд не мав правових підстав до застосування положень п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України й залишення позову ПАТ «Державний ощадний банк України» без розгляду.
Пунктом 6 ч.1 ст. 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Статтею 379 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;3) невідповідність висновків суду обставинам справи;4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Ураховуючи те, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали порушено норми процесуального права, які призвели до постановлення передчасної ухвали, колегія суддів вважає, що ухвала Подільського районного суду м. Києва від 20 травня 2019 року підлягає скасуванню, а справа - направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 367, 374,376, 382 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу адвоката Трутнєва Сергія Валерійовича в інтересах Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головне управління по м. Києву та Київської області АТ «Ощадбанк», задовольнити.
Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 20 травня 2019 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з моменту складання повного судового рішення з урахуванням положень п. 3 розділу ХІІ перехідних положень ЦПК України.
Суддя-доповідач:
Судді: