Справа № 357/13387/19
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/5277/2020
17 червня 2020 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді - доповідача Слюсар Т.А.,
суддів: Волошиної В.М., Мостової Г.І.,
за участю секретаря судового засідання Макаренко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою акціонерного товариства «Альфа-Банк» на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 грудня 2019 року у складі судді Орєхова О.І.,
у справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Укрсоцбанк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Вегера Людмила Олександрівна, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Кравець Вадим Валентинович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулася у суд з позовом до АТ «Укрсоцбанк», треті особи: приватний нотаріус КМНО Вегера Л.О., приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Кравець В.В. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Одночасно позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом накладання арешту на Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , відповідно до договору дарування за № 1-4038 від 26 жовтня 2000 року та заборонити приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва Кравцю В.В. проводити будь-які дії по виконавчому провадженню № 6068869 до розгляду по суті її позову.
Доводи заяви обґрунтувала тим, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи унеможливити виконання майбутнього рішення суду у випадку його доведення.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 грудня 2019 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено частково.
Вжито заходи по забезпеченню позову шляхом накладання арешту, а саме встановлення заборони на відчуження Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , відповідно до договору дарування за № 1-4038 від 26 жовтня 2000 року.
В частині вимог про забезпеченню позову шляхом заборони приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва Кравцю В.В. проводити будь-які дії по виконавчому провадженню № 6068869 відмовлено.
В апеляційній скарзі АТ «Альфа-Банк», правонаступникАТ «Укрсоцбанк», за змістом, не погоджується з оскаржуваною ухвалою в задоволеній частині заяви, вважає її незаконною та необґрунтованою, такою, що підлягає скасуванню з постановленням по справі нового рішення про відмову у задоволенні заяви у повному обсязі.
Вказано, що суд першої інстанції приймаючи до розгляду заяву про забезпечення позову, в порушення вимог ст. ст.152-154 ЦПК України, не звернув уваги на те, що заява не містить пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення, не дослідив необхідність зустрічного забезпечення з урахуванням необхідності гарантії виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором.
Крім того, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що спірне майно за згодою позивача передано в іпотеку АТ «Укрсоцбанк» на підставі іпотечного договору, у зв'язку із чим на нього вже накладено обтяження нерухомого майна, так само як і не врахував, що право власності на спірне майно належить третій особі, та винесення ухвали про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії може вплинути на права нового власника.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , зазначає, що ухвала Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 грудня 2019 року є законною та обґрунтованою.
Вказав, що апеляційна скарга, підлягає залишенню без задоволення, ухвала районного суду без змін.
Учасники справи в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому колегія суддів вважає можливим розгляд справи у їх відсутності (а.с.154-157).
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Колегія суддів, дослідивши матеріали цивільної справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
За змістом апеляційної скарги, судове рішення в частині відмови у забезпеченні позову шляхом заборони приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва Кравцю В.В. проводити будь-які дії по виконавчому провадженню № 6068869 до розгляду справи по суті, не оскаржено, тому колегія суддів у відповідності до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
З виділених матеріалів справи убачається, що 18 вересня 2019 року приватним нотаріусом КМНО Вегерою Л.О. було вчинено виконавчий напис нотаріуса, зареєстрований в реєстрі за № 1820, відповідно до якого запропоновано звернути стягнення на трикімнатну квартиру за АДРЕСА_2 , власниками якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , яка є предметом іпотеки, в рахунок погашення боргу ОСОБА_1 перед ПАТ «Укрсоцбанк» в розмірі 271 742 грн. 86 коп.
22 листопада 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Кравець В.В. було відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого напису № 1820, виданого 18 вересня 2019 року, приватним нотаріусом КМНО Вегерою Л.О., ВП № 60688697.
З зазначеної постанови убачається, що боржником є ОСОБА_1 .
Частково задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що вимога заявника про забезпечення позову, шляхом накладання арешту на Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 ґрунтується на положеннях процесуального права, й звернення з заявою про забезпечення позову здійснено з метою захисту прав позивача у випадку задоволення позову.
Колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пунктом 1, 2, 4, 10 ч. 1 ст. 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК України).
Відповідно до керівних роз'яснень, які містяться у п.п. 4, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Враховуючи предмет позову, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про наявність підстав для забезпечення позову ОСОБА_1 , шляхом накладення арешту на1/2 частину квартиру АДРЕСА_1 .
Невжиття таких заходів забезпечення позову може суттєво ускладнити ефективний захист або поновлення оспорюваних прав або інтересів позивача. Так, відчуження квартири АДРЕСА_1 , яка є предметом іпотеки, у раз задоволення судом позову може ускладнити відновлення прав позивачки, як власниці, за захистом яких вона звернулася до суду.
При цьому, слід врахувати, що ЦПК України визначає забезпечення позову як тимчасове обмеження, що вживається судом у зв'язку з розглядом конкретної справи з метою забезпечення виконання рішення суду у разі задоволення позову або поновлення прав, за захистом яких звернувся заявник.
Доводи АТ «Альфа-Банк», про те, що заява не містить пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення та суд не дослідив необхідність зустрічного забезпечення з урахуванням необхідності гарантії виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки скаржником не доведено, яким чином застосування судом заходів забезпечення позову, може завдати відповідачу збитків. Не доведено також те, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування таких збитків.
Отже, належних та допустимих доказів необхідності застосування зустрічного забезпечення позову відповідачем суду не надано.
Висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для вжиття заходів зустрічного забезпечення позову відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що наклавши арешт на частину нерухомого майна, суд втрутився у господарську діяльність банку, остільки як убачається зі справи, позивач проживає у помешканні, користується нерухомим майном. Питання виселення боржника з квартири не заявлено.
Згідно зі ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції відповідає обставинам справи, постановлена з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Інших доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції чи доводили б порушення ним норм цивільного або цивільно-процесуального законодавства, апеляційна скарга не містить.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу акціонерного товариства «Альфа-Банк» залишити без задоволення.
Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 грудня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з моменту складання повного судового рішення з урахуванням положень п. 3 розділу ХІІ перехідних положень ЦПК України.
Суддя-доповідач:
Судді: