справа №380/771/20
18 червня 2020 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Грень Н.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Редкевич О.Р.,
представника позивача Ворошилової Н.В.,
представника відповідача Андрушків С.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в порядку загального позовного провадження справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до комунального підприємства “Кам'янкаводоканал” про стягнення коштів для погашення податкового боргу, -
24.01.2020 до Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління ДПС у Львівській області до комунального підприємства “Кам'янкаводоканал”, в якому позивач просить суд: стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів в розмірі 1754856,45 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача наявний податковий борг по податку на додану вартість. Вказаний податковий борг виник у зв'язку із несплатою у встановлені законом строки податкових зобов'язань, визначених контролюючим органом шляхом винесення податкових повідомлень-рішень, а також самостійно визначених платником податків шляхом подання податкових декларацій з податку на додану вартість.
Відповідач позов не визнав, 14.02.2020 подав відзив у якому зазначив, що відповідач є комунальним підприємством і належить до спільної власності територіальної громади Кам'янка-Бузької міської ради, тому погашення його податкового боргу має здійснюватися за особливою процедурою, передбаченою статтею 96 ПК України.
Окрім того, відповідач вказав, що відповідно до п. 109.1 п.109 ПК України податковим правопорушенням є протиправні (дія чи бездіяльність) платників податків, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, встановлених цим Кодексом та іншим законодавства, контроль за дотриманням якого покладена на контролюючі органи.
Зі змісту цієї норми вбачається, що однією з головних ознак складу податкового порушення є суб'єктивна сторона, яка проявляється у вині, а саме у формі умислу або необережності суб'єкта такого правопорушення (платників податків, та/або їх посадових осіб), податкове правопорушення визнається вчиненим умисно, якщо особа, яка його вчинила плювала протиправний характер своїх дій (бездіяльність) бажала або свідомо допускала ня шкідливих наслідків таких дій (бездіяльності).
Враховуючи дійсний довготриваючий негативний фінансовий стан підприємства та відсутність обігових коштів на його рахунку у КП «Кам'янкаводоканал» Кам'янка- Бузької міської ради та його посадових осіб відсутні протиправні діяння (дія чи бездіяльність), які призвели до несплати ПДВ на вищезазначену суму і не може вважатися податковим порушенням в розумінні вимог п. 109.1 п.109 ПК.
Також, відповідач вказав, що значний вплив на фінансовий стан підприємства мають законодавчі зміни у сфері надання житлово-комунальних послуг, а саме введення з 01.05.2019 в повному обсязі Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та постачання», Закону України «Про житлово-комунальні послуги», «Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення» затверджених постановою № 690 від 13.08.2019, а також по тарифоутворенню - постанова КМУ № 291 від 03.04.2019, згідно вимог яких на період з 01.04.2019 по 01.05.2020 органами місцевого самоврядування призупинено перегляд тарифів з централізованого водопостачання та водовідведення до укладення зі споживачами нових договорів, які мають бути укладені в термін до 01.05.2020 згідно обраної власниками будинку моделі договірних відносин (колективна, індивідуальна).
Позивач подав відповідь на відзив КП “Кам'янкаводоканал” на спростування доводів відповідача. Зазначає, що визначені статтею 96 ПК України особливості погашення податкового боргу комунальних підприємств не змінюють послідовності дій по стягненню податкового боргу, визначених статтею 95 ПК України. Наполягає, що лише у випадку вжиття всіх визначених статтею 95 ПК України заходів податковий борг комунального підприємства не буде погашено, то лише після цього контролюючий орган починає застосовувати заходи, передбачені статтею 96 ПК України (погашення податкового боргу комунального підприємства за участі його засновника - місцевої ради). Позивач стверджує, що ГУ ДПС у Львівській області послідовно дотримується реалізації стадій стягнення податкового боргу, визначених статтею 95 ПК України, а саме: надіслало підприємству податкові вимоги, а потім звернулося з позовом про стягнення коштів з його рахунків.
Ухвалою судді від 29.01.2020 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання.
Ухвалою від 09.06.2020 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просив у його задоволенні відмовити.
Суд заслухав представників сторін, з'ясував зміст позовних вимог та відзиву на позов, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив наступне.
Комунальне підприємство “Кам'янкаводоканал” Кам'янка-Бузької міської ради (ідентифікаційний код 20794427) зареєстроване як суб'єкт господарювання 25.01.1994.
КП “Кам'янкаводоканал” має відкриті рахунки в банківських установах.
Податковий борг КП “Кам'янкаводоканал” з податку на додану вартість, становить 1754856,45 грн. та виник:
- внаслідок несплати узгоджених грошових зобов'язань визначених контролюючим органом у податкових повідомленнях-рішеннях: № 0075431271 від 23.03.2018 на суму 6,00 грн; 0053185312 від 13.06.2019 на суму 22000,00 грн;
- відповідно до поданих податкових декларацій з податку на додану вартість: N 9047220605 від 19.03.2018 в сумі 60349,00 грн; №9070301388 від 17.04.2018 в сумі 55372,00 грн; №9096367907 від 18.05.2018 в сумі 37907,00 грн; №9121995075 від 18.06.2018 в сумі 55233,00 грн; №9149811498 від 20.07.2018 в сумі 115043,00 грн; №9174451202 від 17.08.2018 в сумі 68062,00 грн; №9200896724 від 18.09.2018 в сумі 98148,00 грн; №9228346855 від 19.10.2018 в сумі 100546,00 грн; №9256083082 від 19.11.2018 в сумі 76244,00 грн; №9281718667 від 17.12.2018 в сумі 148216,00 грн; №9307125091 від 17.01.2019 в сумі 47762,00 грн; № 9024572188 віди18.02.2019 в сумі 67360,00 грн; № 9051130381 від 20.03.2019 в сумі 92569,00 грн; №9075223490 від 16.04.2019 в сумі 170717,00 грн; № 9103782035 від 20.05.2019 в сумі 106898,00 грн; №9131357283 від 20.06.2019 в сумі 93977,00 грн; №9154568529 від 16.07.2019 в сумі 141164,00 грн; №9185842008 від 19.08.2019 в сумі 127420,00 грн; №9212988109 від 17.09.2019 в сумі 139334,00 грн;
- відповідно до поданих уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість №9074082461 від 15.04.2019 в сумі 851,00 грн; № 9136039449 від 25.06.2019 в сумі 6655,00 грн;
- пеня на суму 33023,45 грн.
Відповідно до довідки ГУ ДПС у Львівській області станом на 28.11.2019 податковий борг відповідача по податку на додану вартість становить 1754856,45 грн (а.с. 4).
Контролюючим органом надіслано підприємству податкові вимоги: першу податкову вимогу від 11.10.2001 № 1/21, другу податкову вимогу від 26.11.2001 № 2/178 (а.с. 8).
При вирішенні спору суд керувався наступним.
Відповідно до пункту 15.1. статті 15 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (п. 16.1.4. статті 16 ПК України).
Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 ПК України). Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків (пункт 56.11 ст.56 ПК України).
Згідно з пунктом 87.1. статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (пункт 57.3. статті 57 ПК України).
Згідно з пунктами 59.1, 59.5 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Відповідно до підпункту 14.1.137 п. 14.1 статті 14 ПК України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з пункту 41.2 статті 41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.
Контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (підпункт 20.1.34 пункту 20.1. статті 20 ПК України).
Згідно з пунктом 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2. статті 95 ПК України).
Згідно з пунктом 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.
Відповідно до пункту 96.1. статті 96 ПК України у разі, якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов'язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про:
- виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради;
- затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу;
- ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії;
- прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.
Згідно з пунктом 96.3 статті 96 ПК України відповідь щодо прийняття одного із зазначених у пунктах 96.1 та 96.2 цієї статті рішень надсилається контролюючому органу протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення. У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог контролюючий орган зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.
Судом встановлено, що КП “Кам'янкаводоканал” не заперечує, що тривалий час має заборгованість по податках і зборах.
На виконання вимог закону контролюючим органом надіслано платнику податків податкові вимоги: перша податкова вимога від 11.10.2001 № 1/21, друга податкова вимога від 26.11.2001 № 2/178.
Розмір податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 1754856,45 грн. підтверджується долученими до матеріалів справи письмовими доказами. Відповідач не заперечує наявності податкового боргу в сумі 1754856,45 грн., проте заперечує проти стягнення коштів з його банківських рахунків для погашення цього боргу, оскільки: - контролюючий орган повинен застосовувати передбачені статтею 96 (а не 95) ПК України механізми стягнення боргу; - договір № 13/23 від 08.09.2017 передбачає погашення частини податкового боргу за рахунок субвенцій з державного бюджету.
Оцінюючи доводи відповідача щодо необхідності застосування до процедури стягнення з комунального підприємства податкового боргу положень статті 96 ПК України та незастосовність статті 95 ПК України суд зазначає наступне.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд в постанові від 28.02.2018 у справі № 813/2851/17 висловив наступну правову позицію: “згідно з пунктом 95.1 статті 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Для цього орган державної податкової служби звертається в порядку пункту 95.3 статті 95 ПК України до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що податковим законодавством встановлено особливий порядок погашення заборгованості платників податків (у тому числі комунальних підприємств) перед бюджетами та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган у певній послідовності для примусового стягнення податкового боргу, а саме: звернутись до суду з вимогою про стягнення коштів з рахунків у банку; отримати судовий дозвіл на погашення усієї суми боргу за рахунок майна; провести торги з продажу майна, внесеного в податкову заставу. Якщо усі перелічені заходи не мали результатом погашення податкового боргу комунального підприємства, то податковий орган вчиняє дії, передбачені статтею 96 ПК України, для залучення коштів (майна) органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке підприємство, для погашення податкового боргу останнього”. При цьому Верховний Суд вказав, що особливості погашення податкового боргу комунальних підприємств не змінюють послідовність реалізації стадій стягнення податкового боргу, визначених статтею 95 ПК України.
Таким чином, передбачені статтею 96 особливі механізми стягнення податкового боргу з комунального підприємства починають застосовуватися у випадку, коли контролюючий орган послідовно застосував усі передбачені статтею 95 ПК України заходи (скерування податкової вимоги, стягнення коштів для погашення податкового боргу, отримання дозволу на реалізацію активів боржника, продаж майна підприємства, що перебуває у податковій заставі) і ці заходи не призвели до погашення податкового боргу.
Звернення ГУ ДПС у Львівській області до суду з цим позовом про стягнення з банківських рахунків комунального підприємства “Камянкаводоканал” коштів свідчить про належну реалізацію контролюючим органом передбачених статтею 95 ПК України механізмів погашення податкового боргу. У випадку відсутності/недостатності коштів на банківських рахунках платника податків контролюючий орган повинен буде отримати дозвіл суду на продаж майна боржника, що перебуває у податковій заставі. І лише у випадку недостатності коштів (на рахунках платника податків та від реалізації його майна, що перебуває у податковій заставі) для погашення усієї суми податкового боргу контролюючий орган матиме підстави застосовувати передбачені статтею 96 ПК України особливі механізми погашення податкового боргу комунального підприємства. Тому доводи відповідача в цій частині ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм ст.ст. 95, 96 ПК України та не є підставою для відхилення позовних вимог.
З огляду на наведене, враховуючи, що податковий борг КП “Камянкаводоканал” не погашено, суд вважає позовні вимоги Головного управління ДПС у Львівській області обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Відповідно до приписів статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки позивач не надав доказів понесення таких судових витрат, суд не має підстав вирішувати питання про їх розподіл.
Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 241-246, 250, 251, 255, 295, КАС України, суд -
адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути кошти з рахунків комунального підприємства “Кам'янкаводоканал” (80400, Львівська область, Кам'янка-Бузький район, м. Кам'янка-Бузька, вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 12А, ідентифікаційний код 20794427) у банках, обслуговуючих такого платника та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів в сумі 1754856,45 грн.(один мільйон сімсот п'ятдесят чотири тисячі вісімсот п'ятдесят шість) грн. 45 коп.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який постановив рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.Згідно з пунктом 3 Розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені для апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.
Суддя Грень Н.М.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 30.06.2020.