справа№1.380.2019.007100
23 червня 2020 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Грень Н.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Редкевич О.Р.,
представника позивача Іванейко Я.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
29.12.2019 до Львівського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДПС у Львівській області із позовною заявою до фізичної особи ОСОБА_1 в якому позивач просить суд стягнути з відповідача до бюджету борг в сумі 26284,85 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що заборгованість позивача згідно довідки про заборгованість від 01.10.2019 3928/10/55.08-11 становить 26284,85 грн. Вказує, що вищезазначена сума податкового боргу складається з податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Податковий борг з податку на доходи фізичних осіб становить 24396,96 грн, а саме: 19686,76 грн - основний платіж; 4710,20 грн - пеня. Податковий борг з військового збору становить 1887,89 грн, а саме: 1520,85 грн - основний платіж; 367,04 грн - пеня.
Зазначає, що Головним управлінням ДФС у Львівській області відповідно до вимог Податкового кодексу України виставлено податкову вимогу № 36139-17 від 22.03.2018.
Позивач вказує, що на даний час суми податкових зобов'язань є узгодженими та у встановлені законом строки до бюджету не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу.
Оскільки платником податків не вживаються заходи щодо погашення заборгованості, просить стягнути таку у судовому порядку.
Відповідачем відзиву на позовну заяву не подано. Частиною шостою статті 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
03.01.2020 суддя звернулася із запитом до відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Головного управління ДМС України у Львівській області, щодо інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 .
На виконання вимог ст. 171 КАС України, до суду надійшла відповідь до відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Головного управління ДМС України у Львівській області з інформацією про зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 , відповідно до якої ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою судді від 22.01.2020 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та запропоновано відповідачу у десятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву. Вказану ухвалу надіслано судом на адресу місця реєстрації позивача надану відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Головного управління ДМС України у Львівській області, однак, на адресу суду повернувся конверт із відміткою відділення поштового зв'язку “адресат відсутній”.
Ухвалою від 21.02.2020 призначено справу до розгляду у судовому засіданні з викликом сторін.
Відповідно до пункту другого частини четвертої статті 124 КАС України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
В позовній заяві позивач зазначив таку адресу місця реєстрації відповідача: вул. Васнєцова, 4/1, м. Львів.
Проте, оскільки, згідно відомостей, наданих Відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України у Львівській області позивач з 07.06.1978 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , суд на вказану адресу надісилав позивачеві повістки про виклик до суду в судове засідання.
Однак, на адресу суду поверталися конверти з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, на яких зазначено причину невручення, а саме “адресат відсутній”.
Відповідно до частини одинадцятої статті 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 205 КАС України у разі повторної неявки повідомленого належним чином відповідача в судове засідання, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.
Згідно довідки про заборгованість Головного управління ДПС у Львівській області від 01.10.2019 №3928/10/55.08-11 податковий борг фізичної особи ОСОБА_1 по податках та платежах перед бюджетом станом на 30.09.2019 становить 26284,85 грн, а саме:
- по податку на доходи фізичних осіб, що сплачують фізичні особи за результатами річного декларування - 19 686,76 грн та пеня - 4 710,2 грн;
- військовому збору - 1 520,85 грн та пеня - 367,04 грн.
Заборгованість по податку на доходи фізичних осіб, що сплачують фізичні особи за результатами річного декларування, що складає предмет стягнення в рамках даного позову, становлять нараховані контролюючим органом суми коштів відповідно до податкових повідомлень-рішень:
- № 0025651307 від 25.01.2018, яким визначено суму грошового зобов'язання, у розмірі 19 516,76 грн;
- № 0025571307 від 25.01.2018, яким визначено суму грошового зобов'язання, у розмірі 170,00 грн.
- залишок несплаченої пені становить 4 710,20 грн.
Заборгованість по військовому збору становлять нараховані контролюючим органом суми коштів відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0025621307 від 25.01.2018, яким визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 1520,85 грн.
Залишок несплаченої пені становить 367,04 грн.
Відповідно до пункту 5 розділу ІІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 за № 124/28254, якщо пошта (поштова служба) не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення через відсутність за місцезнаходженням платника податків (посадових осіб платника податків), їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштою (поштовою службою) в повідомленні про вручення, із зазначенням причин невручення.
З урахуванням наведених положень Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, вищезазначені податкові повідомлення-рішення вважаються врученими відповідачу.
22.03.2018 Головним управлінням ДФС у Львівській області прийнято податкову вимогу форми “Ф” № 36139-17 відповідно до якої загальна сума податкового боргу ОСОБА_1 станом на 22.03.2018 становить 26284,85 грн.
Доказів, які б підтверджували ту обставину, що вищезгадані податкові повідомлення-рішення, а також податкова вимога відповідачем оскаржувались, у матеріалах справи відсутні, відповідно, визначені у них зобов'язання є узгодженими.
Також матеріали справи не містять відомостей про сплату відповідачем податкового боргу в сумі 26284,85 грн.
Вважаючи, що суми грошових зобов'язань відповідача є узгодженими та у встановлені законом строки не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу, контролюючий орган звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 67 Конституції України встановлений обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Суд відзначає, що сторонами не надано доказів здійснення відповідачем передбаченої пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України процедури адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень № 0127551307 та № 0127581307 від 14 вересня 2017 року, а також їх оскарження до суду.
Підпунктом 56.17.1 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що процедура адміністративного оскарження закінчується днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк.
День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.
Таким чином, грошові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування та військового збору, визначені податковими повідомленнями-рішеннями Головного управління ДФС у Львівській області № 0025651307, № 0025571307, № 0025621307 від 25.01.2018 є узгодженими.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем самостійно у встановлені законом терміни суми грошових зобов'язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями Головного управління ДФС у Львівській області не сплачені.
Отже, за відповідачем рахується податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування та військового збору на загальну суму 26284,85 грн.
Відповідно до статті 14 Податкового кодексу України:
- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);
- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);
- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1);
- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1).
Згідно зі статтею 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний, зокрема сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).
Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.18 пункту 20.1); приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством (підпункт 20.1.29 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (підпункт 20.1.34 пункту 20.1).
Наявність податкового боргу у відповідача підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою Головного управління ДПС у Львівській області № 3928/10/22.08-11 від 01.10.2019.
Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.
Згідно з пунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
На виконання вказаних положень Податкового кодексу України Головним управлінням ДФС у Львівській області надіслано відповідачу податкову вимогу форми “Ф” від 22.03.2018 № 36139-17, згідно якої сума податкового боргу ОСОБА_1 становить 26284,85 грн.
Доказів оскарження вказаної податкової вимоги сторонами не надано.
Окрім того, суд зазначає що згідно податкових повідомлень-рішень № 0025651307 від 25.01.2018, № 0025571307 від 25.01.2018, № 0025621307 від 25.01.2018, податковою адресою відповідача є м. Львів, вул. Васнєцова, 4/1. При цьому у матеріалах справи містяться докази їх скерування на адресу: м. Львів, вул. Смольського, 4/1.
Аналогічно, у податковій вимозі від 22.03.2018 № 36139-17 вказана податкова адреса відповідача: м. Львів, вул. Васнєцова, 4/1. За цією адресою вона була скерована платнику податків.
Статтею 42 Податкового кодексу України врегульовано питання листування платників податків та контролюючих органів.
Слід зазначити, що у відповідності до п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі (ст. 45 Податкового кодексу України).
Окрім вказаного, статтею 70 Податкового кодексу України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб - платників податків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 взята на облік за адресою АДРЕСА_2 Львів АДРЕСА_3 . Васнєцова, 4/1 та саме ця адреса внесена до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, про що свідчить лист ГУ ДПС у Львівській області від 13.04.2020 № 149/02.1-10, в якому вказано, що відповідно до баз даних Державного реєстру фізичних осіб - платників податків відповідач зареєстрована за адресою м. Львів, вул. Васнєцова, 4/1 з 1997 року та змін реєстраційних даних не відбувалося, а також відповідь з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб - платників податків.
Окрім того, судом з'ясовано, що вул. Васнєцова була перейменована на вул. Смольського, тому при скеруванні податкових повідомлень-рішень контролюючий орган скерував їх за адресою: вул. Смольського, 4/1.
З огляду на вищевикладене, контролюючим органом скеровано податкові повідомлення-рішення та податкову вимогу за місцем податкової реєстрації (податкової адреси).
Згідно з пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Матеріалами справи підтверджується наявність податкового боргу у ОСОБА_1 у розмірі 26284,85 гривень.
Отже, з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.
Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 241-246, 250, 251, 255, 295, КАС України, суд -
адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації згідно відомостей наданих відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України у Львівській області : АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 до бюджету борг в сумі 26284,85 (двадцять шість тисяч двісті вісімдесят чотири) грн.85 коп.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який постановив рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з пунктом 3 Розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені для апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.
Суддя Грень Н.М.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 30.06.2020.