Справа № 2-552
2010р.
„_30_” березня 2010 року Свердловський міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді Іващенко В.М.,
при секретарі Жирової І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Свердловську Луганської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення від права на спадкування, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Свердловського міського суду Луганської області з зазначеним позовом до відповідача ОСОБА_2 про усунення від права на спадкування, в обґрунтування вимог зазначила, що ОСОБА_3 рідна мати сторін по справі.
01.10.2006р. мати позивача перенесла ішемічний інсульт, після якого у неї був параліч правої сторони, у зв'язку із чим вона самостійно не пересувалася і потребувала постійного стороннього догляду і допомоги. У зв'язку із хворобою вона потребувала постійного лікування для чого необхідні були кошти на придбання ліків та на її утримання. Вона була прикута до ліжка й не могла себе обслуговувати. За час хвороби до самої смерті позивач здійснював догляд за своєю матір'ю. Так як позивач проживав у м. Луганську, він не мав можливості кожного дня самостійно здійснювати догляд за матір'ю, тому наняв жінку, яка доглядала за нею під час його відсутності, яка годувала її, прибирала у будинку, топила піч, іноді прала білизну. Кожні вихідні позивач приїжджав до матері й сам здійснював за нею догляд, готував їй їжу, прав білизну та одяг, купував ліки. Позивач самостійно, за свої кошти утримував матір та лікував її.
Після тривалої хвороби ІНФОРМАЦІЯ_1 мати позивача померла. Позивач один за свій рахунок здійснював її поховання.
Після її смерті відкрилася спадщина на належний їй на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 19 січня 1973 року Свердловською державною нотаріальною конторою, житловий будинок АДРЕСА_1
Спадкоємцями першої черги за законом на майно померлої є її рідні діти: позивач та відповідач у справі, з приводу чого сторони звернулися до Свердловської державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини.
Оскільки відповідач під час хвороби матері ухилявся від надання їй допомоги і не давав коштів на придбання ліків, позивач просить суд постановити рішення, яким усунути ОСОБА_2 від права на спадкування за законом після смерті його матері ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, підтвердив обставини викладені у позові, наполягає на їх задоволенні.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі, додатково пояснивши, що він надавав допомогу матері ОСОБА_3, яка через похилий вік, тяжко хворіла та була у безпорадному стані. 01.10.2006р. коли його мати перенесла ішемічний інсульт, після якого у неї був параліч правої сторони, вона була в не змозі самостійно пересуватися та потребувала постійного стороннього догляду і допомоги. Коли її виписали з лікарні, він з 18.10.2006р. по 19.11.2006р. брав щорічну відпустку, та проживав разом з матір'ю, доглядав її, надавав кошти на придбання ліків та на її утримання. Після закінчення відпуски, він продовжував доглядати матір, привозив їй їжу, прибирав в будинку. У час його відсутності, він просив ОСОБА_5, щоб вона доглядала матір. Все це продовжилось приблизно один рік. Потім він посварився с братом, після чого перестав їздити до матері. За декілька місяців до смерті матері, він приїхав до неї, але вона вже не вставала та не розмовляла. Сусіди йому сказали, що матір доглядає жінка. Після чого він знову посварився с братом. Останній раз він приїжджав на похорони матері.
Суд, вислухавши пояснення позивача, відповідача, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, які у судовому засіданні підтвердили факт, що ОСОБА_1 надавав допомогу матері ОСОБА_3, яка тяжко хворіла, та свідків ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, які у судовому засіданні підтвердили обставини, на які посилається відповідач у судовому засіданні, та факт що обидва ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надавали допомогу матері ОСОБА_3, яка через похилий вік, тяжко хворіла та була у безпорадному стані , перевіривши матеріали справи та надані докази, вважає позов такими, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, так згідно з свідоцтвом про смерть, виданим 19.09.2008р. відділом РАЦС Свердловського міського управління юстиції Луганської області, актова запис №897, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Свердловську Луганської області.
Відповідно до ч. 1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи,визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування»: правило абзацу другого частини третьої статті 1224 ЦК стосується особи, яка зобов'язана була утримувати спадкодавця згідно з нормами Сімейного кодексу України (далі - СК). Факт ухилення особи від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця встановлюється судом за заявою заінтересованої особи (інших спадкоємців або територіальної громади). При цьому слід враховувати поведінку особи, розуміння нею свого обов'язку щодо надання допомоги, її необхідність для існування спадкодавця, наявність можливості для цього, та свідомого невиконання такою особою встановленого законом обов'язку. Непред'явлення спадкодавцем, який мав право на утримання, позову про стягнення аліментів до особи, яка претендує на спадщину, не є достатньою підставою для відмови в позові про усунення від права на спадкування.
Правило частини п'ятої статті 1224 ЦК стосується всіх спадкоємців за законом, зокрема й тих, які відповідно до СК не були зобов'язані утримувати спадкодавця.
Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.
Вимога про усунення спадкоємця від права на спадкування може бути пред'явлена особою, для якої таке усунення породжує пов'язані зі спадкуванням права та обов'язки, одночасно з її позовом про одержання права на спадкування з підстав, визначених у частині другій статті 1259 ЦК.
За поясненнями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, допитаних у судовому засіданні позивач ОСОБА_1 доглядав за матір'ю ОСОБА_3, яка тяжко хворіла, надавав кошти на придбання ліків та на її утримання. А також за поясненнями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, які у судовому засіданні підтвердили обставини, на які посилається відповідач у судовому засіданні, коли захворіла ОСОБА_3, за неї спочатку доглядав іі син ОСОБА_2, який навідував її у лікарні, придбав ліки, продукти харчування. З 18.10.2006р. по 19.11.2006р. ОСОБА_2 брав щорічну відпустку, та проживав разом з матір'ю, доглядав її, надав кошти на її утримання. Потім ОСОБА_1 та ОСОБА_2 посварилися, після чого, ОСОБА_2 перестав відвідувати матір. За ОСОБА_12 став доглядати її син ОСОБА_1, який кожний тиждень приїжджав до неї, привозив ліки, продукти харчування, а потім найняв жінку, яка доглядала за ОСОБА_3 Тобто ОСОБА_1 та ОСОБА_2 разом доглядали за ОСОБА_3, яка через похилий вік, тяжко хворіла та була у безпорадному стані .
В судовому засіданні встановлено, що померла ОСОБА_3 є рідною матір'ю ОСОБА_1 та ОСОБА_2, вказані обставини визнаються сторонами та підтверджуються документально. Крім того, позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є єдиними спадкоємцями першої черги за законом на майно померлої ОСОБА_3.
Відповідно до договору купівлі-продажу, посвідченого 19.01.1973р. нотаріусом Свердловської державної нотаріальної контори Луганської області Вивденко Л.В. та зареєстрований в реєстрі за №318, ОСОБА_3 належить на праві власності житловий будинок АДРЕСА_1
Відповідно до наданого технічного паспорту на індивідуальний житловий будинок, виданого КП “Свердловське міжрайонне бюро технічної інвентаризації ” 07.09.2009р., житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстрований за ОСОБА_3.
Відповідно до ст. 1224 ЦК України не мають права на спадкування особи, які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя. Положення абзацу першого цієї частини не застосовується до особи, яка вчинила такий замах, якщо спадкодавець, знаючи про це, все ж призначив її своїм спадкоємцем за заповітом. Не мають права на спадкування особи, які умисно перешкоджали спадкодавцеві скласти заповіт, внести до нього зміни або скасувати заповіт і цим сприяли виникненню права на спадкування у них самих чи в інших осіб або сприяли збільшенню їхньої частки у спадщині. Не мають права на спадкування за законом батьки після дитини, щодо якої вони були позбавлені батьківських прав і їхні права не були поновлені на час відкриття спадщини. Не мають права на спадкування за законом батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом. Не мають права на спадкування за законом одна після одної особи, шлюб між якими є недійсним або визнаний таким за рішенням суду. Якщо шлюб визнаний недійсним після смерті одного з подружжя, то за другим із подружжя, який його пережив і не знав та не міг знати про перешкоди д о реєстрації шлюбу, суд може визнати право на спадкування частки того з подружжя, хто помер, у майні, яке було набуте ними за час цього шлюбу. За рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані. Положення цієї статті поширюються на всіх спадкоємців, у тому числі й на тих, хто має право на обов'язкову частку у спадщині, а також на осіб, на користь яких зроблено заповідальний відказ.
Як убачається із акту від 02.12.2008р.,виданого депутатом Свердловської міської ради Луганської області Рибальченко М.А., ОСОБА_3 проживала у житловому будинку АДРЕСА_1 одна. Через похилий вік та тяжку хворобу ОСОБА_3 потребує стороннього догляду та допомоги, у зв'язку з чим її син ОСОБА_1 доглядав за неї, забезпечував продуктами харчування, придбав ліки, наймав доглядальницю. Другий її син ОСОБА_2 за час хвороби ухилявся від надання допомоги ОСОБА_3, тобто не доглядав за неї, припинив з нею спілкуватися, похованням матері не займався.
Згідно довідки №399 від 06.07.2009р., виданої головним лікарем Свердловської центральної міської лікарні №1 Захаровим С.М., ОСОБА_3 з 2002р. знаходилася на диспансерному обліку з діагнозом антрокосілікоз І ст., з 2006р. з діагнозом гіпертонічне захворювання ІІІ ст., з 03.10.2006р. по 18.10.2006р. знаходилася на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні з діагнозом по ішемічному типу у басейні правої середньо - мозковою артерії з правосторонньою геміплегією. Кім того, після перенесення ішемічного інсульту вона надглядалася терапевтом, та потребує у постійному лікуванні, та стороннього догляду.
Згідно закупочного акту від ІНФОРМАЦІЯ_1, виданого ПП ОСОБА_18 та квитанції №286 від 18.09.2008р., виданої касиром ТОВ «Юность», ОСОБА_1 поніс витрати у розмірі 1950 грн на поховання ОСОБА_3.
Згідно довідки №830 від 09.11.2009р., виданої ДП «Свердловантрацит» ВП «Шахта»Червоний партизан», ОСОБА_2 з 29.06.1998р. працює в ДП «СА» ВП «Шахта»Червоний партизан» гірником, та з 18.10.2006р. по 19.11.2006р. знаходився в щорічній відпустки.
Оцінивши у сукупності усі надані сторонами докази, суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо усунення від спадкування не доведені.
Оскільки у суді встановлено і що підтверджено всіма учасниками судового розгляду, що ОСОБА_2 від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця ОСОБА_3 не ухилявся, та не доведений факт його свідомого ухилення від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця, при цьому враховуючи його поведінку, розуміння ним свого обов'язку щодо надання допомоги, її необхідність для існування спадкодавця, наявність можливості для цього та свідомого невиконання ним обов'язку, суд вважає у задоволенні позовних вимог позивача щодо усунення від права на спадкування відмовити за необґрунтованістю, та що позивач має можливість заявити вимоги до спадкоємця про відшкодування витрат на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця, а також витрат на охорону спадкового майна і таку можливість не втрачено. .
На підставі ст.ст.1216,1217,1220,1221,1222,1223,1224,1258,1261 ЦК України, керуючись ст.ст.10-15, 212-215, 223, 294 ЦПК України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення від права на спадкування - відмовити за необґрунтованістю.
Вступна та резолютивна частини рішення ухвалені у нарадчий кімнаті та проголошені у судовому засіданні 30.03.3010р.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано сторонами протягом десяти днів з дня проголошення рішення, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції до апеляційного суду Луганської області подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через суд першої інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя