79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
20.10.09 Справа № 11/170
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів: Кузь В.Л. /головуючий/, Городечна М.І., Юркевич М.В. розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_3 (м. Рівне)
на рішення господарського суду Рівненської області
від 15.08.2006р. у справі 11/170
за позовом приватного підприємця ОСОБА_3 (м. Рівне)
до відповідача Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача у справі Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім «ОГО»(м. Луцьк)
про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, стягнення 2328,00грн. збитків та зобов'язання спростувати інформацію про використання чужої назви
за участю представників :
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Барабашов О.В., Возбранюк О.Б.;
від третьої особи : не з'явився
З правами та обов'язками, передбаченими ст. 22 ГПК України, представники відповідача ознайомлені.
Рішенням від 15.08.2006р. у справі №11/170 Господарського суду Рівненської області (суддя Маціщук А.В.) відмовлено в задоволенні позову в частині стягнення 2328,00грн збитків та зобов'язання спростувати поширену неправдиву інформацію про використання підприємцем ОСОБА_3 чужої назви газети у виданнях «Провінційна газета»та «ОГО»та припинено провадження у справі в частині визнання недійсним рішення адміністративної колегії Рівненського обласного територіального відділення АМК України від 03.11.05 за №28 «Про припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції».
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, приватним підприємцем ОСОБА_3 подано апеляційну скаргу, у якій скаржник просить рішення Господарського суду Рівненської області скасувати з підстав, зазначених у ній.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, рішення Господарського суду Рівненської області підлягає частковому скасуванню, з огляду на наступне:
Рішенням від 03.11.05 адмінколегії Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України встановлено використання без дозволу приватним підприємцем ОСОБА_3, який є засновником і видавцем газети «Провінційна газета плюс»назви газети «Провінційна газета», яка випускається ТзОВ «Видавничий дім «ОГО», яке має пріоритет на її використання. Така діяльність є порушенням норми ст. 4 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції».
При цьому, відповідач встановив, що пріоритетність назви «Провінційна газета»за товариством підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію друкованого засобу від 28.12.1999 року РВ №254, яке видане ТзОВ «Газета «ОГО», правонаступником якого є ТзОВ «Видавничий дім «ОГО».
Місцевий господарський суд, розглядаючи позов приватного підприємця ОСОБА_3, відмовив у задоволенні позову про стягнення 2328,00 грн. збитків та зобов'язання спростувати поширену неправдиву інформацію про використання підприємцем ОСОБА_3 чужої назви газети у виданнях «Провінційна газета»та «ОГО»та припинив провадження у справі в частині визнання недійсними рішення адміністративної колегії Рівненського обласного територіального відділення АМК України від 03.11.05 №28 «Про припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції».
В основу прийнятого рішення про припинення провадження у справі суд поклав висновок про те, що позивачем подано позов до господарського суду з пропуском 60-ти денного присікального терміну, встановленого ч. 1 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», оскільки рішення №28 відповідачем було прийнято 03.11.05, одержане позивачем 11.11.05, а позов до господарського суду подано 21.6.06.
Проте, такий висновок суду і прийняте в цій частині рішення зроблені при неправильному застосуванні норм матеріального та процесуального права. Так, оспорюваним рішенням №28 від 03.11.05 відповідач у справі встановив факт порушення позивачем ст. 4 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції». Даний Закон окремою нормою (ст. 32 в редакції Закону України від 15.05.03 №762-IV, чинній на час прийняття оспорюваного рішення і подання позову) визначив, що рішення Антимонопольного комітету та його територіальних відділень, прийняті у справах про недобросовісну конкуренцію, можуть бути оскаржені до суду заінтересованими особами у тридцяти денний строк з дня одержання копії рішення. При цьому, на відміну від норми ч. 1 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції»даний строк не є присікальним, а тому міг бути відновлений.
Позивач у позовній заяві обґрунтував причини пропуску встановленого місячного терміну. Позовна заява прийнята судом до розгляду й розглянута.
Проте, як зазначено вище, суд помилково застосував норму матеріального права (ч. 1 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції»).
Разом з цим, встановивши порушення норми матеріального права, суд не відмовив у позові про визнання недійсним рішення №28 від 03.11.05, а припинив провадження у справі в цій частині, що є порушенням норми процесуального права.
Виходячи з цього, Львівський апеляційний господарський суд встановив, що рішення суду першої інстанції в частині припинення провадження у справі підлягає скасуванню, а дана позовна вимога розглядається судом в порядку ст. ст. 99, 101 ГПК України.
Оцінюючи оспорюване рішення відповідача, Львівський апеляційний господарський суд зазначає, що підстави для визнання його недійсним відсутні. При цьому суд апеляційної інстанції встановив:
На час розгляду відповідачем справи про порушення позивачем норм Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»відповідачем було встановлено, що третя особа -ТзОВ «Видавничий дім «ОГО»зареєструвала друкований засіб масової інформації «Провінційна газета»28.12.99 року і їй було видано свідоцтво про державну реєстрацію серії РВ за №254. Втрата чинності у подальшому була пов'язана з тим, що змінилась назва товариства з «Газета «ОГО»на ТзОВ «Видавничий дім «ОГО», а тому було отримано нове свідоцтво РВ №340 від 19.09.02. У зв'язку зі зміною відомостей щодо сфери розповсюдження газети та категорії читачів було видано нове свідоцтво КВ №7899 від 17.09.03. Натомість, позивач отримав свідоцтво про державну реєстрацію газети «Провінційна газета плюс»від 23.12.04 серії РВ № 397 (а.с. 64).
Однак, саме третя особа здійснювала з січня 2000 року випуск газети «Провінційна газета»на підставі первинного свідоцтва про державну реєстрацію від 28.12.99, а тому її діяльність щодо цього є пріоритетною.
Таким чином, Львівський апеляційний господарський суд встановив, що за наявності первинної за часом державної реєстрації газети з назвою «Провінційна газета»третя особа набула пріоритет в розумінні переважного права на користування результатами правомірної, добросовісної та чесної підприємницької діяльності, внаслідок видавництва цієї газети (п. 24 Рекомендації Президії ВГС України від 29.10.08 №04-5/247).
Позивачем у справі не доведено і не встановлено факту видавництва чи державної реєстрації «Провінційна газета плюс»раніше, ніж це зроблено третьою особою у справі.
Стосовно встановлення відповідачем в оспорюваному рішенні тієї обставини, що назви «Провінційна газета»та «Провінційна газета плюс»схожі до ступеня плутанини, то це визначено відповідно до експертного висновку представника у справах інтелектуальної власності України Кужель Е.В. (а.с. 36, 37). Такі дії відповідача щодо необхідності отримання експертного висновку при прийнятті рішення повністю відповідали нормі ч. 4 п. 23 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (надалі - Правил), якою встановлено, що для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань розпорядженням органів Комітету може бути призначена експертиза.
Виходячи з цього, встановлення обставин щодо наявності схожості до ступеня плутанини у назвах газет «Провінційна газета»та «Провінційна газета плюс»здійснено відповідачем відповідно до експертного висновку. Тобто, відповідач діяв в межах встановлених Правил без перевищення своєї компетенції і його дії є правомірними.
Таким чином, відповідачем на підставі отриманих доказів було встановлено наявність пріоритету у ТзОВ «Видавничий дім «ОГО»на назву газети і що неправомірним є використання приватним підприємцем ОСОБА_3 без дозволу ТзОВ «Видавничий дім «ОГО»чужої назви періодичного видання, що може призвести до змішування з діяльністю товариства.
Відповідно до цього, правових підстав для визнання даного рішення відповідача згідно з нормами чинного законодавства не встановлено.
Стосовно доводів скаржника про те, що висновок №8956 від 30.04.09 призначеної Львівським апеляційним господарським судом експертизи, яка проведена Київським НДІ судових експертиз Міністерства юстиції України, є необґрунтованим та не містить відповідей на усі питання, поставлені судом, то Львівський апеляційний господарський суд зазначає наступне:
У поставлених експерту питаннях суд мав на меті отримати висновки, які дають відповідь стосовно категорій, що визначають факт порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, зокрема, можливість змішування діяльності позивача та третьої особи по виданню газет «Провінційна газета»та «Провінційна газета плюс». Інші запитання є додатковими і не мають безпосереднього значення для встановлення обґрунтованості оспорюваного рішення відповідача.
Так, вищезазначеним висновком судової експертизи встановлено, що досліджувані періодичні видання (газети) з назвами «Провінційна газета плюс»та «Провінційна газета»мають однакову спрямованість й призначені для одного й того самого кола споживачів, а тому змішуються споживачами і що діяльність приватного підприємця ОСОБА_3 з видання газети з назвою «Провінційна газета плюс»може призвести до змішування з діяльністю ТзОВ «Видавничий дім «ОГО»з видання газети «Провінційна газета».
При цьому, Львівський апеляційний господарський суд зазначає, що порушенням норми ст. 4 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» визнається не саме доконаний факт наявності змішування з діяльністю іншого господарюючого суб'єкта внаслідок використання без дозволу уповноваженої на те особи назви періодичного видання, а сама можливість такого.
Встановлені вище обставини надають можливість суду апеляційної інстанції зазначити, що при прийнятті відповідачем рішення від 03.11.05 № 28 не було порушено норм чинного законодавства і рішення прийнято належним органом в межах його компетенції та у встановленому порядку, що не надає підстав для визнання його недійсним.
Враховуючи, що рішення, прийняте відповідачем, є таким, що відповідає чинному законодавству, то відповідно, відчутні правові підстави для задоволення решти позовних вимог.
На підставі наведеного та відповідно до вимог ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу задоволити частково.
Рішення від 15.08.2006р. у справі №11/170 Господарського суду Рівненської області області скасувати в частині припинення провадження у справі в частині визнання недійсним рішення адміністративної колегії Рівненського обласного територіального відділення АМК України від 03.11.05 за №28 «Про припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції». Прийняти в цій частині нове рішення: В задоволенні позову відмовити.
В решті рішення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.
Головуючий суддя Кузь В.Л.
суддя Юркевич М.В.
суддя Городечна М.І.