79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
25.11.09 Справа № 7/45
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого-судді Кордюк Г.Т.
суддів Давид Л.Л.
Мурська Х.В.
розглянувши апеляційну скаргу ПП «ЛЕДО», м.Львів.
на рішення господарського суду Львівської області від 10.09.2009 року
у справі № 7/45
за позовом: ТзОВ «ЕКО НАТУРА»,м.Львів.
до ПП «ЛЕДО», м.Львів.
про стягнення 40085,82 грн.
За участю представників сторін:
від позивача - не з»явився.
від відповідача- Мацьків Г.П.- представник.
Роз”яснено права й обов”язки, передбачені ст.22 ГПК України.
Заяв про відвід суддів не поступало, від здійснення технічної фіксації судового процесу представник відповідача відмовився. Клопотань по суті розгляду апеляційної скарги не заявлено.
Рішенням господарського суду Львівської області від 10.09.2009 року у справі №7/45 (суддя Фартушок Т.Б.) позовні вимоги ТзОВ «ЕКО НАТУРА», м.Львів задоволено частково, стягнено з ПП «ЛЕДО», м.Львів 33971,22 грн. боргу,3966,72 грн. пені, відшкодовано держмито.В частині стягнення 2147,88 грн. пені відмовлено.
Суд мотивував рішення тим, що відповідач свої зобов»язання по оплаті за отриманий по видаткових накладних товар, в терміни встановлені договором не виконав, тому сума основного боргу підлягає стягненню в примусовому порядку з врахуванням інфляційних та 3% річних. Крім того, за неналежне виконання договірних зобов»язань підлягає стягненню пеня відповідно до п.8.1 договору.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду, а саме в частині стягнення пені в розмірі 6114,60грн. відповідач вважає, що в даній частині вимог рішення господарського суду прийнято з порушенням норм матеріального права в зв»язку з чим завищено пеню на 2170,21 грн., подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати частково та прийняти нове покликаючись, що згідно з частиною другою статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Позивач в судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, вимоги ухвали суду від 12.10.2009р. щодо надання відзиву на апеляційну скаргу не надав.
Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим.
Львівським апеляційним господарським судом встановлено:
Відповідно до п.1.1 договору поставки товару №5/01 від 03.05.2007 року, укладеного між позивачем в якості постачальника та відповідачем в якості покупця, постачальник зобов'язувався передати у власність покупця продукти харчування та інші товари, а покупець зобов'язувався прийняти поставлений товар і провести оплату.
Згідно п.5.1 договору, на підставі договору покупець проводить оплату за товар шляхом безготівкового переказу коштів на розрахунковий рахунок постачальника на протязі 30 календарних днів.
Відповідно до видаткової накладної №ЕН-0303 від 26.12.2008 року, відповідач одержав від позивача товар на загальну суму 17876,16 грн. Відповідно до видаткової накладної №ЕН-0261 від 12.11.2008 року, відповідач одержав від позивача товар на загальну суму 13060,8 грн. Відповідно до видаткової накладної №ЕН-0274 від 02.12.2008 року, відповідач одержав від позивача товар на загальну суму 14795,7 грн. Загальна вартість переданого позивачем відповідачу товару, відповідно до зазначених видаткових накладених, становить 45732,66 грн.
Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків станом на травень 2009 року, що є додатком до позовної заяви, поданої представником позивача таблиці-розрахунку заборгованості між позивачем та відповідачем, внаслідок часткових сплат відповідачем, сума боргу відповідача перед позивачем станом на 27.07.2009 року складає 33971,22 грн.
Відповідно до п.8.1 договору, за прострочення оплати за товар, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,1% від неоплаченої суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ до повного розрахунку.
Позивачем заявлено до стягнення 6114,60 грн. пені, згідно розрахунку, вихідними даними якого є сума основного боргу, термін, за який проводиться розрахунок - 180 днів, та ставка пені - 0,1 %. Розрахунок виконаний станом на 25.07.2009 року (з 26.01.2009 року).
Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи і проаналізувавши встановлені у ній фактичні обставини, правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, Львівський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав:
Між сторонами у справі укладено договір, який за правовою природою є договором поставки і до правовідносин сторін належить застосувати положення ст.ст.265-270 ГК України.
Відповідно до ч.1 ст.265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Свої зобов»язання за договором позивач виконав, передав покупцю товар на підставі видаткових накладних.
В матеріалах справи відсутні та відповідачем суду не подані докази, які б свідчили про погашення боргу, або ж спростовували позовні вимоги, чи сам факт поставки товару. За наведених обставин, позовні вимоги в частині стягнення 33971,22 грн. основного боргу підставно задоволено.
За несвоєчасну оплату, на підставі п.8.1 договору, ст.625 ЦК України, місцевим господарським судом правомірно стягнено пеню в сумі 3966,72 грн., з огляду на те, що з боку боржника є прострочення грошового зобов»язання та правомірно відмовлено щодо стягнення 2147,88 грн. пені, з огляду на п.8.1 договору та положення ст.343 ГК України, врахувавши те, що відповідно до Постанови Національного банку України №107 від 21.04.2008 року, розмір облікової ставки з 30.04.2008 року становив 12,0000%, згідно листа Національного банку України №14-011/778-2395 від 16.02.2009 року, розмір облікової ставки з 16.02.2009 року становив 12,0000%), відповідно до Постанови Національного банку України №343 від 12.06.2009 року, розмір облікової ставки з 15.06.2009 року становив 11,0000%, а позивач в позовній заяві надає розрахунок пені, вихідними даними для якого є сума основного боргу, термін, за який проводиться розрахунок - 180 днів, та ставка пені - 0,1 %., який виконаний станом на 25.07.2009 року (з 26.01.2009 року).
Вищенаведені обставини спростовують доводи апеляційної скарги.
З огляду на вищевикладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що оскаржуване рішення господарського суду Львівської області відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально необґрунтовані, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 ГПК України для скасування чи змін оскаржуваного рішення.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 99,101,103,105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд
1. Рішення господарського суду Львівської області від 10.09.2009 року у справі № 7/45 залишити без змін, апеляційну скаргу ПП «ЛЕДО», м.Львів без задоволення.
2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку
3.Матеріали справи повернути в господарський суд Львівської області.
Головуючий-суддя Кордюк Г.Т.
Суддя Давид Л.Л.
Суддя Мурська Х.В.