01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
07.12.2009 № 27/329
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гарник Л.Л.
суддів:
За участю представників:
від позивача -Шилов К.Р. (довіреність від 01.10.2009р. № 1000/09);
від відповідача 1 - Крижанівська О.О. (довіреність від 09.10.2009р. № 28/10),
Макаренко А.М. (довіреність від 07.12.2009р. № 07/12),
Пустовий М.В. (довіреність від 28.10.2009р. № 28/10);
від відповідача-2: не з'явився;
від відповідача-3: не з'явився;
від відповідача-4:. Кидальник А.Р. (довіреність б/н від 07.12.2009р.);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічне акціонерне товариство "Альфа-Банк"
на рішення Господарського суду м.Києва від 28.09.2009
у справі № 27/329 (суддя
за позовом Закрите акціонерне товариство "Альфа-Банк"
до ТОВ "Севастополь-Інвестстрой"
Товариство з обмеженою відповідальністю "Восток-Ойл" ЛТД
ТОВ "Оіл Рівер"
ТОВ "Українсько-Казахська нафтотранспортна компанія "Транс-Юг"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 579630,44 доларів США
Склад колегії суддів змінено згідно розпорядження заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2009р.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2009р. Закрите акціонерне товариство „Альфа-Банк” замінено його правонаступником - Публічне акціонерне товариство „Альфа-Банк”.
Рішенням господарського суду міста Києва від 28.09.2009р. у справі № 27/329 позов Закритого акціонерного товариства „Альфа-Банк” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Севастополь-Інвестстрой”, Товариства з обмеженою відповідальністю „Восток-Ойл” ЛТД, Товариства з обмеженою відповідальністю „Оіл Рівер”, Товариства з обмеженою відповідальністю „Українсько-Казахська Нафтотранспортна Компанія „Транс-Юг” про стягнення 579 630,44 доларів США задоволено; присуджено до стягнення:
- з Товариства з обмеженою відповідальністю „Севастополь-Інвестстрой” 2 932 567,58 доларів США, з яких 2 520 833,50 доларів США заборгованості по достроковому поверненню кредиту, 281 290,10 доларів США заборгованості по процентам, 111 779,97 доларів США пені за прострочення повернення кредиту , 17 827,28 доларів США пені за прострочення сплати процентів, 836,73 доларів США державного мита;
- з Товариства з обмеженою відповідальністю „Севастополь-Інвестстрой” 78,13 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;
- з Товариства з обмеженою відповідальністю „Восток-Ойл” ЛТД 2 932 567,58 доларів США, з яких 2 520 833,50 доларів США заборгованості по достроковому поверненню кредиту, 281 290,10 доларів США заборгованості по процентам, 111 779,97 доларів США пені за прострочення повернення кредиту, 17 827,28 доларів США пені за прострочення сплати процентів, 836,73 доларів США державного мита;
- з Товариства з обмеженою відповідальністю „Восток-Ойл” ЛТД 78,13 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;
- з Товариства з обмеженою відповідальністю „Українсько-Казахська Нафтотранспортна Компанія „Транс-Юг” 2 932 567,58 доларів США, з яких 2 520 833,50 доларів США заборгованості по достроковому поверненню кредиту, 281 290,10 доларів США заборгованості по процентам, 111 779,97 доларів США пені за прострочення повернення кредиту, 17 827,28 доларів США пені за прострочення сплати процентів, 836,73 доларів США державного мита;
- з Товариства з обмеженою відповідальністю „Українсько-Казахська Нафтотранспортна Компанія „Транс-Юг” 78,13 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.11.2009р. прийнято до провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Севастополь-Інвестстрой”, яке не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржене рішення та прийняти нове рішення, яким позов залишити без задоволення.
Скарга мотивована неправильним застосуванням місцевим господарським судом норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини сторін, порушенням норм процесуального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю викладених в оскарженому рішенні висновків дійсним обставинам справи.
Скаржник зазначає, що місцевим господарським судом при вирішенні спору не з'ясовано ту обставину, що у листі Закритого акціонерного товариства „Альфа-Банк” про зміну процентної ставки № 30055-38-75186 не зазначено конкретних пунктів договору, на підставі яких банком прийнято відповідне рішення; а також питання правомірності підвищення процентної ставки за кредитним договором.
Окрім того, скаржник зазначає, що місцевим господарським судом необґрунтовано залишено без задоволення заявлене ним клопотання про призначення у даній справі судової фінансово-економічної експертизи.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2009р. прийнято до провадження апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Альфа-Банк”, яке не погоджуючись з прийнятим рішенням, просить змінити оскаржене рішення, виклавши його резолютивну частину у запропонованій редакції.
Заперечуючи правильність викладення резолютивної частини рішення місцевого господарського суду, скаржник зазначає, що усі відповідачі у справі є солідарними боржниками, втім в оскарженому рішення не вирішено питання щодо позовних вимог відносно Товариства з обмеженою відповідальністю „Оіл Рівер”. Окрім того, на думку скаржника, місцевим господарським судом помилково застосовано до відповідачів субсидіарну відповідальність та не здійснено процесуальне правонаступництво у відношенні позивача.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2009р. прийнято до провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Українсько-Казахська Нафтотранспортна Компанія „Транс-Юг”, яке не погоджуючись з прийнятим рішенням, просить скасувати оскаржене рішення та прийняти нове рішення, яким позов залишити без задоволення.
Скарга мотивована неправильним застосуванням місцевим господарським судом норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини сторін, порушенням норм процесуального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю викладених в оскарженому рішенні висновків дійсним обставинам справи.
Скаржник зазначає, що місцевим господарським судом при вирішенні спору не з'ясовано ту обставину, що у листі Закритого акціонерного товариства „Альфа-Банк” про зміну процентної ставки № 30055-38-75186 не зазначено конкретних пунктів договору, на підставі яких банком прийнято відповідне рішення. Також, на думку скаржника, не було з'ясовано питання правомірності дій банку, пов'язаних з виконанням кредитного договору та підвищенням процентної ставки за кредитним договором.
Окрім того, скаржник зазначає, що місцевим господарським судом необґрунтовано залишено без задоволення клопотання про призначення у даній справі судової фінансово-економічної експертизи та розглянуто справу за відсутності його представника, не повідомленого належним чином про слухання справи.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представники Товариства з обмеженою відповідальністю „Севастополь-Інвестстрой”, Товариства з обмеженою відповідальністю „Українсько-Казахська Нафтотранспортна Компанія „Транс-Юг” висловилися за задоволення своїх апеляційних скарг та відхилення апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства „Альфа-Банк”; представник Публічного акціонерного товариства „Альфа-Банк” висловився за задоволення своєї апеляційної скарги та відхилення апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю „Севастополь-Інвестстрой”, Товариства з обмеженою відповідальністю „Українсько-Казахська Нафтотранспортна Компанія „Транс-Юг”.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Оіл Рівер”, Товариство з обмеженою відповідальністю „Восток-Ойл” ЛТД відзиви на апеляційну скаргу не надали, в судове засідання апеляційної інстанції своїх представників не направили, про причини неприбуття суд не повідомили. Враховуючи те, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Оіл Рівер”, Товариство з обмеженою відповідальністю „Восток-Ойл” ЛТД про дату, час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, колегія суддів вважає можливим здійснити перегляд рішення місцевого господарського суду в даній справі за наявними матеріалами справи та без участі їх представників.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства „Альфа-Банк” підлягає частковому задоволенню, а апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Севастополь-Інвестстрой”, Товариства з обмеженою відповідальністю „Українсько-Казахська Нафтотранспортна Компанія „Транс-Юг” задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Закритим акціонерним товариством „Альфа-Банк” (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство „Альфа-Банк”) (далі по тексту - позивач) пред'явлено позов (в редакції поданої 08.09.2009р. заяви) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Севастополь-Інвестстрой”, Товариства з обмеженою відповідальністю „Восток-Ойл” ЛТД, Товариства з обмеженою відповідальністю „Оіл Рівер”, Товариства з обмеженою відповідальністю „Українсько-Казахська Нафтотранспортна Компанія „Транс-Юг” про стягнення 11 726 923,41 доларів США, в тому числі 10 083 334,00 доларів США заборгованості по кредиту, 1 125 160,40 доларів США заборгованості по процентам за користування кредитом, 447 119,89 доларів США пені за несвоєчасне повернення кредиту, 71 309,13 доларів США пені за несвоєчасну оплату процентів.
Причиною спору є намагання позивача стягнути суми наданого кредиту, процентів за користування кредитом, а також пені за несвоєчасне повернення кредиту та оплату процентів солідарно з відповідачів на підставі укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю „Севастополь-Інвестстрой” договору про відкриття кредитної лінії від 11.05.2007р. № 117-В/07 та додаткових угод до нього, а також укладених з Товариством з обмеженою відповідальністю „Оіл Рівер”, Товариством з обмеженою відповідальністю „Восток-Ойл” ЛТД, Товариством з обмеженою відповідальністю „Українсько-Казахська Нафтотранспортна Компанія „Транс-Юг” договорів поруки від 11.05.2007р. № 148-П/07, № 149-П/07, № 150-П/07 відповідно.
Під час розгляду справи місцевий господарський суд встановив, що 11.05.2007р. укладено договір про відкриття кредитної лінії № 117-В/07 (далі по тексту - Договір № 117-В/07), відповідно до умов якого Закрите акціонерне товариство „Альфа-Банк” зобов'язалося відкрити позичальнику - Товариству з обмеженою відповідальністю „Севастополь-Інвестстрой” невідновлювальну кредитну лінію у іноземній валюті та на підставі додаткових угод до договору окремими частинами (траншами) надати кредит у порядку і на умовах, визначених договором; позивач зобов'язався використати кредит з метою, зазначеною у п. 1.5 договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати відповідачу проценти за користування кредитом, виконати інші умови договору та повернути кредит у терміни, встановлені договором (пункт 1.1 договору).
Умовами названого договору погоджено ліміт кредитної лінії окремо за вказаними у договорі періодами (пункт 1.2), розмір процентів за користування кредитом - 13,5% річних (пункт 1.3), строк дії кредитної лінії - до 11.05.2012р. (пункт 1.4) та строк дії договору (пункт 12.1), мету надання кредиту - для реалізації проекту з будівництва торговельного комплексу "Універсал" за адресою: м. Севастополь, просп. Генерала Острякова, 258 (пункт 1.5); забезпечення виконання зобов'язань позичальника неустойкою, іпотекою, заставою та порукою (розділ 2); порядок надання кредиту (розділ 4); плата за надання кредитної лінії (пункт 5); порядок нарахування процентів за користування кредитом (пункт 6.1); порядок оплати процентів, нарахованих за місяць (пункт 6.2 з урахуванням змін, внесених сторонами додатковою угодою від 12.12.2007р.). Окрім того, згідно положень договору сторони дійшли згоди з приводу того, що розмір процентів за користування кредитом або його часткою може бути змінений за згодою між позивачем та відповідачем, крім зміни процентної ставки в односторонньому порядку відповідно до п. 6.4 та п. 6.5 договору (пункт 6.3); що у разі зміни законодавчих актів та нормативних актів НБУ, внаслідок яких відбувається збільшення облікової ставки НБУ, встановлюються обмеження у валютному кредитуванні, збільшуються нормативи обов'язкового резервування коштів, що безпосередньо впливають на зміну вартості кредитних ресурсів відповідача, відповідач має право в односторонньому порядку змінити відсоткову ставку за користування кредитом, але в будь - якому випадку не більше, ніж пропорційно зміні вартості кредитних ресурсів, попередньо письмово повідомивши позивача за 10 робочих днів до передбачуваної зміни (пункт 6.4).
Відповідно до пункту 4.2 Договору № 117-В/07 сторонами укладено:
- додаткову угоду № 1 від 17.05.2007р. про надання позичальнику кредитного траншу у розмірі 3 000 000,00 доларів США зі строком повернення 17.05.2012 року та сплатою процентів у розмірі 13,5 %;
- додаткову угоду № 2 від 18.05.2007р. про надання кредитного траншу у розмірі 2 000 000,00 доларів США зі строком повернення 18.05.2012 року та сплатою процентів в розмірі 13,5 %;
- додаткову угоду № 3 від 19.07.2007р. про надання кредитного траншу у розмірі 3 000 000,00 доларів США зі строком повернення 19.05.2012 року та сплатою процентів в розмірі 13,5 %;
- додаткову угоду № 4 від 16.01.2008р. про надання кредитного траншу у розмірі 300 000,00 доларів США зі строком повернення 10.05.2012 року та сплатою процентів в розмірі 16 %;
- додаткову угоду № 5 від 18.01.2008р. про надання кредитного траншу у розмірі 300 000,00 доларів США зі строком повернення 10.05.2012 року та сплатою процентів в розмірі 16 %;
- додаткову угоду № 6 від 21.01.2008р. про надання кредитного траншу у розмірі 500 000,00 доларів США зі строком повернення 10.05.2012 року та сплатою процентів в розмірі 16 %;
- додаткову угоду № 7 від 24.01.2008р. про надання кредитного траншу у розмірі 300 000,00 доларів США зі строком повернення 10.05.2012 року та сплатою процентів в розмірі 16 %;
- додаткову угоду № 8 від 25.01.2008р. про надання кредитного траншу у розмірі 300 000,00 доларів США зі строком повернення 10.05.2012 року та сплатою процентів в розмірі 16 %;
- додаткову угоду № 9 від 28.01.2008р. про надання кредитного траншу у розмірі 300 000,00 доларів США зі строком повернення 10.05.2012 року та сплатою процентів в розмірі 16 %;
- додаткову угоду № 10 від 30.01.2008р. про надання кредитного траншу у розмірі 300 000,00 доларів США зі строком повернення 10.05.2012 року та сплатою процентів в розмірі 16 %;
- додаткову угоду № 11 від 01.02.2008р. про надання кредитного траншу у розмірі 300 000,00 доларів США зі строком повернення 10.05.2012 року та сплатою процентів в розмірі 16 %;
- додаткову угоду № 12 від 04.02.2008р. про надання кредитного траншу у розмірі 400 000,00 доларів США зі строком повернення 10.05.2012 року та сплатою процентів в розмірі 16 %;
- додаткову угоду № 13 від 22.08.2008р. про надання кредитного траншу у розмірі 500 000,00 доларів США зі строком повернення 10.05.2012 року (з урахуванням угоди про внесення змін від 30.01.2009 р.) та сплатою процентів в розмірі 21,5 %.
Згідно меморіальних валютних ордерів № 23102 від 17.05.2007р., № 55344 від 18.05.2007р., № 22583 від 19.07.2007р., № 16432 від 16.01.2008р., № 18657 від 18.01.2008р., № 28592 від 21.01.2008р., № 13167 від 24.01.2008р., № 17074 від 25.01.2008р., № 18536 від 28.01.2008р., № 12677 від 30.01.2008р., № 16325 від 01.02.2008р., № 20925 від 04.02.2008р., № 26102 від 22.08.2008р. позивачем надано Товариству з обмеженою відповідальністю „Севастополь-Інвестстрой” кредит на загальну суму 11 500 000,00 доларів США.
12.08.2008р. укладено угоду про внесення змін № 2 до Договору № 117-В/07, якою змінено ліміт кредитної лінії за періодами та розмір процентів за користування кредитом по траншам, наданим у період з дати підписання угоди до 19.07.2007р., якщо сума наданих траншів не перевищує 7 000 000,00 доларів США - 13,5 % річних, по траншам, наданим у період з 20.07.2007р. по 11.08.2008р., якщо сума наданих траншів не перевищує 7 000 000,00 доларів США - 16 % річних, по траншам, наданим у період з 12.08.2008р. по дату закінчення строку дії договору, якщо сума раніше наданих траншів перевищує 9 583 334,00 доларів США - 21,5 % річних.
Листом від 17.09.2008р. № 30055-38-75186 відповідач повідомив позивача про збільшення розміру процентної ставки починаючи з 27.09.2008р. на підставі розділу 6 Договору 117-В/07 у зв'язку з збільшенням розміру облікової ставки НБУ, зазначивши, що по додатковим угодам №№ 1-3 процентна ставка становить 15,5%, по додатковим угодам №№ 4 - 12 процентна ставка становить 18%.
Як свідчать наявні матеріали справи, з метою забезпечення виконання зобов'язань за Договором № 117-В/07 позивачем укладено:
- з Товариством з обмеженою відповідальністю „Оіл Рівер” договір поруки від
11.05.2007р. № 148-П/07, а також додаткові угоди до цього договору від 12.01.2008р. № 1, від 12.08.2008р. № 2,
- з Товариством з обмеженою відповідальністю „Восток-Ойл” ЛТД договір поруки
від 11.05.2007р. №149-П/07, а також додаткові угоди до цього договору від 16.01.2008р. № 1, від 12.08.2008 р. №2,
- з Товариством з обмеженою відповідальністю „Українсько-Казахська Нафтотранспортна Компанія „Транс-Юг” договір поруки від 11.05.2007р. №150-П/07, а також додаткові угоди до цього договору від 12.01.2008р. № 1, від 12.08.2008 р. №2.
Відповідно до умов ідентичних за своїм змістом зазначених договорів поруки, поручителі поручилися за виконання боржником - Товариством з обмеженою відповідальністю „Севастополь-Інвестстрой” обов'язків, що виникли на підставі Договору № 117-В/07, або можуть виникнути на підставі цього договору у майбутньому, а саме: обов'язку повернути позивачеві наданий за договором кредит, обов'язку сплачувати позивачеві проценти за користування кредитом, обов'язку дострокового повернення кредиту, обов'язку сплатити неустойку (пеню, штраф) (пункт 2.1); боржник та поручитель відповідають перед позивачем за порушення обов'язків, перелічених у ст. 2 договорів поруки, як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед позивачем у тому ж обсязі, що і боржник (пункт 3.1); передбачена ст. 3.1 договору поруки відповідальність поручителя наступає у випадку, якщо відповідач 1 допустить прострочення виконання будь-якого з обов'язків, зазначених у п. 2.1 договору поруки (пункт 3.2).
Згідно витягів з банківського реєстру (Том 2 а.с. 44-106) про суми грошових коштів, перерахованих Товариством з обмеженою відповідальністю „Севастополь-Інвестстрой” у період з 11.05.2007р. по 30.07.2009р., останнім було частково оплачено нараховані проценти за користування кредитом та прострочено оплату процентів, починаючи з 01.01.2009р.
Згідно фінансових чеків про надання послуг поштового зв'язку від 27.05.2009р. №№ 2274, 2276 позивач направив Товариству з обмеженою відповідальністю „Севастополь-Інвестстрой” лист від 27.05.2009р. № 32895-11-б/б із вимогою про дострокове виконання зобов'язань за Договором № 117-В/07 та повернення кредиту у розмірі 10 083 334,00 доларів США.
За наслідками встановлення фактичних обставини справи, й зокрема тої обставини, що наявними матеріалами справи підтверджується виникнення у Товариства з обмеженою відповідальністю „Севастополь-Інвестстрой” заборгованості у розмірі 1 125 160,40 доларів США по процентам за користування кредитом на підставі Договору № 117-В/07, місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність у позивача правових підстав ставити питання про стягнення з відповідачів солідарно сум наданого кредиту, процентів за користування кредитом, а також пені за несвоєчасне повернення кредиту та оплату процентів.
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду на підставі встановлених обставин справи вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до частини 2 статті 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі.
Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно положень Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1054). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частина 2 статті 1054). Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (частина 1 статті 1047). Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049).
Як свідчать наявні матеріали справи, на підставі укладеного позивачем з Товариством з обмеженою відповідальністю „Севастополь-Інвестстрой” договору про відкриття кредитної лінії від 11.05.2007р. № 117-В/07 та додаткових угод до нього останній одержав кредит на загальну суму 11 500 000,00 доларів США.
Згідно завіреного головою правління та головним бухгалтером Публічного акціонерного товариства „Альфа-Банк” розрахунку (Том 3 а.с. 49-52) станом на 01.09.2009р. заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю „Севастополь-Інвестстрой” за кредитом складає 10 083 334,00 доларів США, заборгованість по процентам за користування кредитом, оплату яких було прострочено у період з 01.01.2009р. по 01.09.2009р., - 1 125 160,40 доларів США.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Севастополь-Інвестстрой” суду не надало контррозрахунок щодо заявлених позовних вимог та докази належного виконання зобов'язань в частині оплати процентів за користування кредитом та повернення кредиту.
Враховуючи положення пунктів 11.5, 11.6 Договору 117-В/07, якими передбачено право банку вимагати дострокове повернення кредиту, сплату процентів за користування ним, і виконання інших зобов'язань позичальника за цим договором у строк не пізніше 10 днів з дати пред'явлення позичальнику відповідної вимоги у випадку повного або часткового прострочення сплати процентів за користування кредитом хоча б за один місяць, якщо таке прострочення складає 20 і більше календарних днів, колегія суддів вважає правомірними дії позивача, які виразилися у надісланні Товариству з обмеженою відповідальністю „Севастополь-Інвестстрой” вимоги про дострокове повернення кредиту
За таких обставин слід визнати обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про наявність з боку Товариства з обмеженою відповідальністю „Севастополь-Інвестстрой” порушення зобов'язання щодо повернення кредиту, одержаного згідно Договору № 117-В/07, та оплати процентів за користування кредитом, нарахованих у період з 01.01.2009р. по 01.09.2009р.
Окрім того, враховуючи ту обставину, що виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю „Севастополь-Інвестстрой” за названим договором забезпечено порукою Товариства з обмеженою відповідальністю „Оіл Рівер”, Товариства з обмеженою відповідальністю „Восток-Ойл” ЛТД, Товариства з обмеженою відповідальністю „Українсько-Казахська Нафтотранспортна Компанія „Транс-Юг” на підставі укладених ними з позивачем договорів від 11.05.2007р. № 148-П/07, № 149-П/07, № 150-П/07 відповідно, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо виникнення у відповідачів солідарного обов'язку повернути наданий за цим договором кредит, обов'язку сплачувати позивачеві проценти за користування кредитом, обов'язку дострокового повернення кредиту, обов'язку сплатити неустойку (пеню, штраф).
Згідно положень Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки (стаття 554). У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (частина 1 статті 543).
Викладені в апеляційних скаргах Товариства з обмеженою відповідальністю „Севастополь-Інвестстрой”, Товариства з обмеженою відповідальністю „Українсько-Казахська Нафтотранспортна Компанія „Транс-Юг” доводи правильності висновків суду не спростовують та не впливають на результат вирішення даного спору.
Здійснивши системний аналіз запропонованого позивачем розрахунку, з огляду на фактичні обставини справи, колегія суддів вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення з відповідачів солідарно:
- 447 119,89 доларів США пені нарахованої у період з 19.06.2009р. по 01.09.2009р. за несвоєчасне повернення кредиту у сумі 10 083 334,00 доларів США,
- 71 309,13 доларів США пені, нарахованої у період з 06.02.2009р. по 01.01.2009р. за несвоєчасну оплату процентів у період з 01.01.2009р. по 31.07.2009р. у сумі 143 626,16 доларів США.
Згідно положень Господарського кодексу України пеня є господарською штрафною санкцією у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230); штрафні санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором, якщо їх розмір не визначено законом (частина 4 статті 231).
Згідно пункту 11.1 Договору № 117-В/07 за прострочення повернення кредиту чи його частини та/або сплати процентів позичальник зобов'язався сплатити позивачеві пеню у розмірі 0,2 % від простроченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який стягується пеня.
На таких підставах, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду доходить висновку про те, що рішення місцевого господарського суду постановлено при повному з'ясуванні обставин справи. Між тим резолютивна частині рішення не містить висновків суду про стягнення спірних коштів солідарно з відповідачів, в тому числі з Товариства з обмеженою відповідальністю „Оіл Рівер”, та у цьому зв'язку підлягає зміні.
Посилання Товариства з обмеженою відповідальністю „Українсько-Казахська Нафтотранспортна Компанія „Транс-Юг” на ту обставину, що його не було повідомлено про розгляд даної справи, є необґрунтованим, оскільки справу розглянуто відповідно до вимог статей 64, 65 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до пункту другого і четвертого частини третьої статті 129 Конституції України одними з основних засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Зазначені конституційні принципи закріплені в статтях 4-2 (Рівність перед законом і судом) та 4-3 (Змагальність) Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, для чого господарський суд створює їм необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 11110 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування рішення господарського суду є розгляд ним справи за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду.
Не повідомленою належним чином про час і місце засідання суду слід вважати сторону, щодо якої судом не було дотримано всіх вимог статті 64 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено порядок надіслання учасникам процесу ухвали суду про порушення провадження у справі та зміст цієї ухвали.
Згідно з пунктом 3.5.1 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року N 75, ухвала про порушення провадження у справі і призначення її до розгляду надсилається службою діловодства в день її прийняття всім учасникам процесу з повідомлення про вручення. Повідомлення з відміткою про вручення ухвали адресатові залучаються до матеріалів справи.
Матеріалах справи містять поштове повідомлення № 07814732 (Том 1 а.с. 3), згідно якого за адресою Товариства з обмеженою відповідальністю „Українсько-Казахська Нафтотранспортна Компанія „Транс-Юг” 19.06.2009р. вручено ухвалу господарського суду міста Києва від 12.06.2009р. про призначення даної справи до розгляду. При цьому, адреса вручення поштового відправлення співпадає з юридичною адресою Товариства з обмеженою відповідальністю „Українсько-Казахська Нафтотранспортна Компанія „Транс-Юг”, дані про яку містяться в Єдиному державного реєстру юридичних осіб-підприємців згідно витягу від 03.06.2009р. № 451204 (Том 2 а.с. 37-39).
Решта ухвал господарського суду міста Києва у даній справі, в тому числі ухвали про відкладення розгляду справи, також направлялись усім сторонам у справі, про що свідчить відмітка канцелярії суду на зворотному боці цих ухвал.
Колегія суддів відхиляє клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю „Севастополь-Інвестстрой” про залучення до матеріалів справи висновку експерта, а також призначення у справі судової експертизи, оскільки фактичні обставини справи встановлені у повному обсязі, у зв'язку з чим підстави для залучення додаткових доказів до матеріалів справи відсутні.
Колегія суддів відхиляє клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю „Севастополь-Інвестстрой” про зупинення провадження у даній справі до вирішення господарським судом іншої справи № 31/410, рішення по якій не набуло законної сили дотепер.
Заявником не наведено правове обґрунтування неможливості розгляду даної справи до вирішення справи № 31/410, оскільки заява ґрунтується на припущеннях відносно можливого результату розгляду цієї справи, а саме: розірвання Договору № 117-В/07, який виконувався сторонами та є чинним на день розгляду спору.
Відповідно до частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Зі змісту наведеної норми випливає, що причиною зупинення провадження у справі в даному випадку є неможливість її розгляду до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом.
Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.
Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншім судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншім судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.
Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю „Севастополь-Інвестстрой” про оголошення в судовому засіданні перерви для надання можливості представнику ознайомитись з матеріалами справи колегія суддів також відхиляє, оскільки представник не був позбавлений можливості скористатися відповідним правом до судового засідання.
Керуючись статями 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Севастополь-Інвестстрой” залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Українсько-Казахська Нафтотранспортна Компанія „Транс-Юг” залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Альфа-Банк” задовольнити частково.
Рішення господарського суду міста Києва від 28.09.2009р. у справі № 27/329 змінити.
Резолютивну частину рішення господарського суду міста Києва від 28.09.2009р. у справі № 27/329 викласти в наступній редакції:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю „Севастополь-Інвестстрой”, Товариства з обмеженою відповідальністю „Восток-Ойл” ЛТД, Товариства з обмеженою відповідальністю „Українсько-Казахська Нафтотранспортна Компанія „Транс-Юг”, Товариства з обмеженою відповідальністю „Оіл Рівер” на користь Публічного акціонерного товариства „Альфа-Банк”
10 083 334,00 доларів США заборгованості по кредиту,
1 125 160,40 доларів США заборгованості по процентам,
447 119,89 доларів США пені за несвоєчасне повернення кредиту,
71 309,13 доларів США пені за несвоєчасну оплату процентів.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Севастополь-Інвестстрой” на користь Публічного акціонерного товариства „Альфа-Банк” 836,73 доларів США державного мита, 78,13 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Восток-Ойл” ЛТД на користь Публічного акціонерного товариства „Альфа-Банк” 836,73 доларів США державного мита, 78,13 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Українсько-Казахська Нафтотранспортна Компанія „Транс-Юг” на користь Публічного акціонерного товариства „Альфа-Банк” 836,73 доларів США державного мита, 78,13 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Оіл Рівер” на користь Публічного акціонерного товариства „Альфа-Банк” 836,73 доларів США державного мита, 78,13 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу”.
Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.”.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Севастополь-Інвестстрой” на користь Публічного акціонерного товариства „Альфа-Банк” 418,36 доларів США державного мита за розгляд апеляційної скарги.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Восток-Ойл” ЛТД на користь Публічного акціонерного товариства „Альфа-Банк” 418,36 доларів США державного мита за розгляд апеляційної скарги.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Українсько-Казахська Нафтотранспортна Компанія „Транс-Юг” на користь Публічного акціонерного товариства „Альфа-Банк” 418,36 доларів США державного мита за розгляд апеляційної скарги.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Оіл Рівер” на користь Публічного акціонерного товариства „Альфа-Банк” 418,36 доларів США державного мита за розгляд апеляційної скарги.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Українсько-Казахська Нафтотранспортна Компанія „Транс-Юг” до Державного бюджету України 1 673,46 доларів США несплаченого державного мита за розгляд апеляційної скарги.
Видачу наказів із зазначенням реквізитів сторін доручити господарському суду міста Києва.
Справу № 27/329 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом місяця з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий суддя
Судді
07.12.09 (відправлено)