01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
09.12.2009 № 36/246
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Смірнової Л.Г.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Бикова В.Г. (довіреність № 1038 від 14.09.2009 р.)
від відповідача - Корнієнко Л.О. (довіреність № 589 від 01.10.2009 р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"
на рішення Господарського суду м.Києва від 21.09.2009
у справі № 36/246 (суддя
за позовом Комунального підприємства "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва"
до Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"
про стягнення 112066,35 грн.
Комунальне підприємство „Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва” звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства „Акціонерна компанія „Київводоканал” про стягнення з останнього 112066,35 грн. заборгованості по орендній платі та відшкодування плати за землю.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 21.09.2009 р. позов задоволено повністю.
Рішення мотивоване тим, що оскільки відповідач належним чином не виконав зобов'язання щодо сплати орендних платежів та плати за землю за договором № 25 оренди нежитлового приміщення від 30.01.2009 р., то з нього підлягає стягненню 112066,35 грн. заборгованості по орендній платі та відшкодування плати за землю.
Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням, подав до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить вказане рішення скасувати повністю, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.
Скаргу мотивовано тим, що, на думку відповідача, судом першої інстанції не враховано той факт, що орендна плата сплачується в розмірі 10 % від експертної вартості майна, а в спірному договорі про експертну вартість майна не зазначено. Крім того, відповідач наголошує на тому, що судом першої інстанції не перевірено правильність нарахування індексу інфляції, а також підстави нарахування індексу інфляції. Отже, скаржник вважає, що оскаржуване рішення суперечить обставинам справи та фактичним доказам, винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.
Представник відповідача в судовому засіданні повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
30.01.2009 р. між Комунальним підприємством „Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва” та Відкритого акціонерного товариства „Акціонерна компанія „Київводоканал” було укладено Договір № 25 оренди нежитлового приміщення (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого, договір встановлює умови оренди не житлового приміщення, яке належить до комунальної власності територіальної громади Святошинського району м. Києва і закріплене за орендодавцем на праві повного господарського відання та оперативного управління згідно Розпорядження № 1200 від 04.08.2008 р. Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, між орендодавцем та орендарем і регулює їх взаємовідносини протягом його дії.
Орендодавець на підставі Розпорядження голови Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації № 1200 від 04.08.2008 р. та ордеру № 28 від 30.01.2009 р. передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове напівпідвальне приміщення за адресою: м. Київ, вул. Кільцева дорога, 6 загальною площею 285 кв.м для розміщення служби експлуатації водопровідного господарства (п. 1.2. Договору).
Згідно п. 2.1. Договору орендар вступає у строкове платне користування нежитловим приміщенням одночасно з підписанням сторонами цього Договору та Акту прийому-передачі вказаного приміщення.
Як вбачається з п.3.1. Договору, орендна плата за користування об'єктом оренди розраховується відповідно до методики та базових орендних ставок, затверджених рішенням Святошинської районної у м. Києві ради № 41 від 31.10.2006 р. в розмірі 10 % від експертної вартості майна і складає 8151,05 грн. за перший місяць оренди відповідно до розрахунку орендної плати (згідно Додатку № 1 до даного Договору).
Згідно додатку № 1 до Договору визначено, що загальна сума оренди за базовий місяць становить 9781,26 грн.
Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції (п. 3.2. Договору).
В силу п. 3.3. Договору орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно, не пізніше 10 числа поточного місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції на рахунок орендодавця.
Як встановлено п. 3.6. Договору, крім орендної плати орендар відшкодовує орендодавцю плату за землю.
Цей Договір діє з 30.01.2009 р. до 30.12.2011 р. (п. 9.1. Договору).
У зв'язку з фактичним використанням орендарем приміщення з моменту видання розпорядження Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації № 1200 від 04.08.2008 р., Сторони домовились, що орендар зобов'язується сплатити орендодавцеві орендну плату та інші витрати, пов'язані з утриманням приміщення, в розмірі, визначеному даним Договором, за період з 04.08.2008 р. по 29.01.2009 р.
Орендарю відповідно до Договору за період з серпня 2008 року по червень 2009 року нараховано орендну плату та відшкодування плати за землю (разом з ПДВ): за серпень 2008 р. - 8473,55 грн., за вересень 2008 р. - 9631,93 грн., за жовтень 2008 р. - 9732,90 грн., за листопад 2008 р. - 9890,68 грн., за грудень 2008 р. - 10032,26 грн., за січень 2009 р. - 10233,44 грн., за лютий 2009 р. - 10516,94 грн., за березень 2009 р. - 10667,57 грн., за квітень 2009 р. - 10810,38 грн., за травень 2009 р. - 10903,30 грн., за червень 2009 р. - 10903,40 грн. Всього нараховано - 112066,35 грн.
На підставі вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що заборгованість в розмірі 112066,35 грн. відповідачем сплачена не була і отже, з відповідача підлягає стягненню сума боргу.
Суд апеляційної інстанції погоджується з даним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Спірне приміщення є комунальним майном, тому спірні правовідносини регулює Закон України “Про оренду державного та комунального майна”.
Згідно ч. 1 ст. 2, ст. 3 вищевказаного Закону, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній республіці Крим або перебуває в комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
В силу п. 3 ст. 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Відповідно п. п. 1, 3 ст. 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 ЦК України визначено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
В силу ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України).
Відповідач належним чином своїх обов'язків не виконав, суму основного боргу не сплатив.
Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення в повному обсязі вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 112066,35 грн. за період з серпня 2008 р. по червень 2009 р.
Колегія суддів вважає необгрунтованим твердження відповідача про те, що судом першої інстанції не враховано той факт, що орендна плата сплачується в розмірі 10 % від експертної вартості майна, а в спірному договорі про експертну вартість майна не зазначено, оскільки Додатком № 1 до Договору № 25 від 30.01.2009 р. передбачений фіксований розмір орендної плати за перший місяць оренди, а також передбачено, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць оренди визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Крім того, відповідач наголошує на тому, що судом першої інстанції не перевірено правильність нарахування індексу інфляції, а також підстави нарахування індексу інфляції, що також не відповідає дійсності.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідач в порушення зазначеної норми належним чином апеляційну скаргу не обгрунтував, доказів та підстав для скасування рішення суду першої інстанції апеляційному суду не навів.
Тому колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 21.09.2009 р. у даній справі є таким, що відповідає нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Акціонерна компанія „Київводоканал” залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду м. Києва від 21.09.2009 р. у справі № 36/246 залишити без змін.
Справу № 36/246 повернути до Господарського суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.
Головуючий суддя
Судді
14.12.09 (відправлено)