Справа № 305/2412/18
Закарпатський апеляційний суд
17.06.2020 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі :
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 ,
та учасників судового розгляду :
обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисниці - адвокатки ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали контрольного провадження у кримінальному провадженні № 11-кп/4806/776/20, за апеляційною скаргою, яку подала захисниця ОСОБА_5 - адвокатка ОСОБА_6 ,
ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 22 травня 2020 року обвинуваченому за ч. 1 ст. 115 КК України
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю та мешканцю АДРЕСА_1 , громадянину України, з повною середньою освітою, не працюючому, військовозобов'язаному, неодруженому, в силу ч. 3 ст. 88 КК України раніше не судимому,
продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 20.07.2020 включно.
В ухвалі суду вказується на те, що на розгляді в Тячівському районному суді перебуває кримінальне провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , що ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, за яке може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років. При прийнятті рішення про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою судом враховано те, що будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено. Суду надано достатньо доказів, які свідчать про наявність підстав вважати, що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілу та свідків у кримінальному провадженні ; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчинити інше кримінальне провадження. Тому строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжено.
В апеляційній скарзі адвокатка ОСОБА_6 вказує на те, що ухвала суду є незаконною та необрунтованою. Зазначає, що суд першої інстанції передчасно розглянув клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, так як ухвалою від 30.03.2020 задоволено клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_5 до 28.05.2020, і дана ухвала не набрала законної сили, так як оскаржена до апеляційного суду; тоді як клопотання захисника та підстави на які той посилався про зміну запобіжного заходу - суд не дослідував та залишив без задоволення, при цьому, судом не перевірялось, які саме ризики існували чи існують стосовно перешкод судовому слідству з боку обвинуваченого, на які посилався прокурор в клопотанні. Вказує і на те, що клопотання захисника про зміну запобіжного заходу подано в тому числі й у зв'язку з погіршенням стану здоров'я ОСОБА_5 та впровадженого карантину в Україні. Стверджує, що обвинувачений має вроджені вади здоров'я: ішемічну хворобу серця та серцеву аритмію. Також зазначає, що наданий суду обвинувальний акт не містить фактичних обставин про кримінальне правопорушення, а ті обставини, які зазначені, явно недостатні для розкриття обставин, які лягли в основу обвинувачення особи в особливо тяжкому злочині, та викладу відомостей про події, мотиви, які б в повній мірі надавали суду інформацію щодо об'єктивних обставин кримінального правопорушення для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення. Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, постановити нову, якою застосувати щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Заслухавши доповідь судді про суть ухвали, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, про основні доводи апеляційної скарги, пояснення учасників судового розгляду: обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисниці - адвокати ОСОБА_6 , які підтримали апеляційну скаргу й просили її задовольнити, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Апеляційна скарга розглядаються за відсутності прокурора, неявка якого з урахуванням положень ст. 405 КПК України, не перешкоджає її розгляду. При цьому враховується, що про час та місце розгляду апеляційної скарги прокурор повідомлений відповідно до вимог закону; що від нього не надходило заяв (клопотань) про відкладення розгляду судового провадження на інший термін, а також відомості про поважність причин неявки.
Відповідно до ст. 177 КПК України запобіжні заходи застосовуються з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста в цьому ж кримінальному провадженні: перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України для цього підстав.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти передбаченим статтею 177 цього Кодексу ризикам, крім випадків, передбачених частиною п'ятою ст. 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статі 184 цього Кодексу повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Висновок суду першої інстанції про продовження строку дії запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_5 колегія суддів вважає належним чином вмотивованим, викладені в судовому рішенні судження такими, що ґрунтуються на вимогах закону та узгоджуються зі здобутими доказами та обставинами кримінального провадження.
Так, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано врахував, що обставини, які були підставою для обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не змінились, наведені прокурором ризики не зменшились і продовжують існувати.
Разом із тим, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції при вирішенні питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу обґрунтовано врахував, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину із застосуванням насильства, який має наслідком смерть потерпілого.
Тому, колегія суддів також погоджується і з висновком суду першої інстанції про те, що, виходячи з тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_5 обвинувачується, за яке йому може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, є обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, з метою уникнення покарання, може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілу чи свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Тому, колегія суддів вважає, що продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необхідним із метою забезпечення дієвості кримінального провадження та належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
При цьому, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до належного висновку про задоволення клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із чим погоджується й колегія суддів, вважаючи, що інші, більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не будуть достатніми для запобігання встановленим у кримінальному провадженні ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, а також дієвості кримінального провадження.
З урахуванням наведеного вище, доводи апеляційної скарги про те, що обвинувальний акт щодо ОСОБА_5 не містить фактичних обставин про кримінальне правопорушення, оскільки тих обставин, які зазначені в ньому, явно недостатньо для розкриття обставин, які лягли в основу обвинувачення ОСОБА_5 в особливо тяжкому злочині, а також не містить викладу відомостей про події та мотиви, які б у повній мірі надавали інформацію суду щодо об'єктивних обставин кримінального правопорушення для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення у справі, що в свою чергу свідчить про неконкретність обвинувачення ОСОБА_5 у скоєнні передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України злочину, і що під час досудового розслідування усі свідчення надані особами, які перебували в стані алкогольного сп'яніння, - апеляційний суд відхиляє як такі, що не спростовують і не впливають на висновок суду першої інстанції про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку тримання під вартою на період судового розгляду, але не більше ніж на 2 місяці (до 20.07.2020).
Відхиляючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що обґрунтованість чи необґрунтованість обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину підлягає з'ясуванню в ході судового розгляду кримінального провадження, однак, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , та покарання, яке передбачено за його вчинення, а також дані про особу обвинуваченого, дають обґрунтовані підстави вважати про наявність вищезгаданих ризиків, запобіганню яких, на переконання апеляційного суду, буде достатнім лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Як такі, що будь-яким чином не впливають на висновки суду першої інстанції про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку тримання під вартою, апеляційний суд із урахуванням наведеного вище, відхиляє і доводи апеляційної скарги про те, що суд у порушення ст. 199 КПК України передчасно розглянув клопотання прокурора та продовжив строк тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою, оскільки такий попередньою ухвалою від 26.02.2020 продовжено до 25.04.2020, а подане нею клопотання про зміну ОСОБА_5 запобіжного заходу суд не перевіряв і не досліджував та безпідставно залишив без задоволення.
Доводи апеляційної скарги про те, що прокурором не доведено того, що ОСОБА_5 може переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню та встановленню істини у справі, вчинити інший злочин, - апеляційний суд відхиляє як такі, що не знайшли свого підтвердження та спростовуються наведеним вище.
Посилання на те, що кримінальне провадження вже тривалий час (майже 2 роки) перебуває на розгляді в суді, вже неодноразово досліджувалися матеріали та допитувалися свідки, і при цьому, обвинувачений не переховувався від слідства та суду, постійно доставлявся і з'являвся до суду на розгляд справи, має на утриманні матір пенсійного віку, яка потребує його піклування, позитивно характеризувався за місцем роботи, а також у закладі, де перебуває під вартою, - апеляційний суд визнає такими, що не спростовують можливості настання встановлених у кримінальному провадженні ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в свою чергу не дають підстав для застосування щодо ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
При оцінці доводів апеляційної скарги про те, що обвинувачений ОСОБА_5 має вроджені вади здоров'я - ішемічну хворобу серця та серцеву аритмію, висновки про які отримано з державного медичного закладу та Закарпатської УВП № 9 і додано до клопотання, і при цьому, УВП № 9 не має можливості щодо надання лікування хвороби ОСОБА_5 , - апеляційний суд враховує те, що такі не свідчать про неможливість тримання особи під вартою, а будь-яких доказів які б свідчили про протилежне стороною захисту не надано.
Разом із тим, колегія суддів вважає, що, прийшовши до висновку про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку тримання під вартою, суд першої інстанції обґрунтовано не визначив йому розмір застави. Погоджуючись із указаним висновком, апеляційний суд також враховує вимоги ч. 4 ст. 183 КПК України, а також те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину із застосуванням насильства, що спричинив смерть людини.
На будь-які інші факти у підтвердження доводів про можливість застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу, не пов'язаного з ізоляцією від суспільства, в апеляційній скарзі не вказується, і на такі сторона захисту не посилалася в ході її розгляду.
Тому, апеляційний суд визнає обґрунтованим і висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні клопотання адвокати ОСОБА_6 про зміну обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу, й у свою чергу, відхиляє і доводи апеляційної скарги про зміну обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, вважаючи, що як цілодобовий домашній арешт, так і інші більш м'які запобіжні заходи не будуть достатніми для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого та запобігання встановленим ризикам.
Процесуальних порушень, які б могли слугувати підставами для зміни чи скасування ухвали суду першої інстанції, колегією суддів не встановлено.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга, доводи якої не знайшли свого підтвердження і не впливають на висновки суду першої інстанції, задоволенню не підлягає, а ухвала суду першої інстанції, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 407 КПК України, як законна та обґрунтована, підлягає залишенню без зміни.
При прийнятті судового рішення колегія суддів також враховує вимоги ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що під час апеляційного розгляду не встановлено фактів, які б могли істотно вплинути на висновки суду першої інстанції чи спростувати їх, і на такі сторона захисту не посилалась.
Керуючись ст. ст. 177, 183, 199, 404, 405, 407, 419 КПК України, апеляційний суд
апеляційну скаргу, яку подала захисниця обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокатка ОСОБА_6 , залишити без задоволення.
Ухвалу Тячівського районного суду Закарпатської області від 22 травня 2020 року, якою обвинуваченому за ч. 1 ст. 115 КК України ОСОБА_5 , продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 20.07.2020 включно- залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді :