Рішення від 26.06.2020 по справі 914/346/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2020 справа № 914/346/20(914/448/20)

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Фермерського господарства «Бестхоф», смт. Теофіполь, Теофіпольського району, Хмельницької області

до відповідача: Приватного підприємства «Захід-Агроінвест», м. Львів

про: стягнення 378128,75 грн.

у межах справи про банкрутство № 914/346/20

за заявою: Приватного підприємства «Лан-ОілТрейд», м. Львів

про: банкрутство Приватного підприємства «Захід-Агроінвест» (вул. Богданівська, буд. 15А, м. Львів, 79067, ідентифікаційний код 32865702)

Суддя Артимович В.М.

Секретар судового засідання Іванило О.П.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Львівської області знаходиться справа за позовом Фермерського господарства «Бестхоф» до відповідача Приватного підприємства «Захід-Агроінвест» про стягнення 378128,75 грн. заборгованості.

Ухвалою суду від 02.03.2020 р. справу № 914/448/20 прийнято до розгляду в межах провадження справи № 914/346/20 про банкрутство Приватного підприємства “Захід-Агроінвест” (вул. Богданівська, буд. 15А, м. Львів, 79067, ідентифікаційний код 32865702) за правилами загального позовного провадження, присвоєно справі номер провадження - 914/346/20 (914/448/20) та призначено підготовче засідання на18.03.2020 р.

Ухвалою від 17.03.2020 р., враховуючи постанову Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» та рекомендації Ради суддів України, суд відклав підготовче засідання на 29.04.2020 р.

Ухвалою суду від 29.04.2020 р. підготовче засідання вікладено на 13.05.2020 р. Ухвалою суду від 13.05.2020 р. підготовче засідання відкладено на 03.06.2020 р.

Ухвалою від 03.06.2020 р. суд закрив підготовче провадження у даній справі та призначив справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 17.06.2020 р.

В судове засідання 17.06.2020 р. сторони не з'явилися.

Враховуючи те, що позивач та відповідач були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

1.Описова частина рішення.

1.1. Позиція позивача.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу від 19.02.2019 р. № 19/02/2-с. Зокрема, позивач зазначає, що ПП «Захід-Агроінвест» неналежним чином та не в повному обсязі оплачено поставлений ФГ «Бестхоф» на виконання вказаного договору товар.

Позивач у позовній заяві стверджує, що ПП «Захід-Агроінвест» не здійснило повного розрахунку за поставлену продукцію та станом на теперішній час заборгованість тільки по основній сумі поставленого товару становить 251976,00 грн.

Наведене стало підставою для звернення до суду з даною позовною заявою.

Також позивачем за прострочення оплати поставленого товару відповідно до п. 6.2. договору купівлі-продажу від 19.02.2019 р. № 19/02/2-с нараховано відповідачу 72873,69 грн. неустойки та відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано відповідачу 53279,06 грн. інфляційних втрат та трьох відсотків річних, які просить стягнути з відповідача.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачений за подання даної позовної заяви судовий збір.

1.2. Позиція відповідача.

Розпорядником майна ПП «Захід-Агроінвест» Рудим А.М. 16.06.2020 р. подано відзив, в якому повідомляє про визнання повністю позовних вимог ФГ «Бестхоф».

Представником відповідача 17.06.2020 р. подано на розгляд суду відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що за результатами розгляду позовної заяви ПП ПП «Захід-Агроінвест» визнає позовні вимоги ФГ «Бестхоф» в повному обсязі.

2.Мотивувальна частина рішення:

2.1.Фактичні обставини, встановлені судом:

Між Приватним підприємством «Захід-Агроінвест» (покупець) та Фермерським господарством «Бестхоф» (продавець) 19.02.2019 р. укладено договір купівлі-продажу № 19/02/2-с (далі - договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця сою врожаю 2018 р., а покупець зобов'язується прийняти і оплатити його вартість у відповідності до умов даного договору (п. 1.1 договору). Продавець гарантує, що товар, що є предметом даного договору не знаходиться та не буде знаходитись в заставі, під арештом, у спорі і під забороною на відчуження (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 2.1. договору кількість товару складає 60 тон +/- 10 %. Пунктом 3.1. договору визначено, що ціна товару за одну тонну товару становить 9400,00 грн.

У розділі 4 договору сторони обумовили, шо продавець зобов'язаний передати товар покупцю в строк до 21.02.2019 р. включно на складі покупця за адресою: Тернопільська область, м. Ланівці, вул. Загребельна, 5, що підтверджується оригіналами наступних документів: видаткової накладної та податкової накладної, зареєстрованої відповідно до чинного законодавства.

Датою поставки товару вважається підписання сторонами видаткової накладної на товар (п. 4.2. договору).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору продавець передав у власність покупця товар на загальну суму 563999,76 грн., що підтверджується видатковою накладною від 19.02.2019 р. № 1, довіреністю на отримання товару від 19.02.2019 р. № 56 та актом приймання-передачі від 19.02.2019 р. № ЗА-00000021.

Відповідна податкова накладна від 19.02.2019 р. № 1 на суму 563999,76 грн. зареєстрована 18.03.2019 р.

Відповідно до п. 5.1. договору покупець здійснює остаточну оплату вартості товару протягом 14 банківських днів з моменту отримання товару та всіх оригіналів супровідних документів на товар, але не раніше дати реєстрації податкових накладних.

У п. 5.2. договору сторони обумовили, що в будь-якому випадку кінцевий розрахунок з продавцем за поставлений товар покупець здійснює після повної поставки обєму зерна, вказаному в п. 2.1.

Як стверджує позивач та не заперечує відповідач, відповідач оплатив поставлений товар не в повному обсязі, заборгувавши ФГ «Бестхоф» 251976,00 грн., про що свідчить також і акт звіряння взаємних розрахунків станом на 31.08.2019 р.

Відповідно до п. 6.2. договору купівлі-продажу у разі якщо оплата товару буде здійснена покупцем пізніше строків, передбачених договором, покупець сплачує продавцю неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченого товару, за кожен день прострочення.

Позивачем за прострочення виконання грошових зобов'язань щодо оплати поставленого товару нараховано відповідачу 72 873,69 грн. неустойки, яку просить стягнути з відповідача.

Позивачем відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано відповідачу 53279,06 грн. інфляційних втрат та трьох відсотків річних, які просить стягнути з відповідача.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 5671,94 грн. сплаченого судового збору.

2.2. Норми права, застосовані судом. Оцінка суду.

Суд, проаналізувавши матеріали та з'ясувавши обставини справи, повно, всебічно і об'єктивно оцінивши докази, дійшов висновку, що позовні вимоги слід задоволити частково з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ч.1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 1 визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом, між Приватним підприємством «Захід-Агроінвест» (покупець) та Фермерським господарством «Бестхоф» (продавець) 19.02.2019 р. укладено договір купівлі-продажу № 19/02/2-с (далі - договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця сою врожаю 2018 р., а покупець зобов'язується прийняти і оплатити його вартість у відповідності до умов даного договору (п. 1.1 договору).

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору продавець передав у власність покупця товар на загальну суму 563999,76 грн., що підтверджується видатковою накладною від 19.02.2019 р. № 1, довіреністю на отримання товару від 19.02.2019 р. № 56 та актом приймання-передачі від 19.02.2019 р. № ЗА-00000021.

Відповідна податкова накладна від 19.02.2019 р. № 1 на суму 563999,76 грн. зареєстрована 18.03.2019 р.

Суд звертає увагу на те, що сторонами не надано та в матеріалах справи відсутні докази заперечень зі сторони покупця щодо кількості, якості, асортименту та комплектності поставленого товару.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Статтею 193 Господарського кодексу України закріплено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до п. 5.1. договору покупець здійснює остаточну оплату вартості товару протягом 14 банківських днів з моменту отримання товару та всіх оригіналів супровідних документів на товар, але не раніше дати реєстрації податкових накладних.

У п. 5.2. договору сторони обумовили, що в будь-якому випадку кінцевий розрахунок з продавцем за поставлений товар покупець здійснює після повної поставки обєму зерна, вказаному в п. 2.1.

Як стверджує позивач та не заперечує відповідач, відповідач оплатив поставлений товар несвоєчасно та не в повному обсязі, заборгувавши ФГ «Бестхоф» 251976,00 грн., про що свідчить також і акт звіряння взаємних розрахунків станом на 31.08.2019 р.

Суд звертає увагу на те, що сторонами не надано та в матеріалах справи відсутні докази оплати поставленого товару в повному обсязі.

Таким чином, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 251976,00 грн. основного боргу за поставлений товар.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами ч. 1 ст. 527 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок.

В силу положень ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України зазначено, що Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6.2. договору у разі якщо оплата товару буде здійснена покупцем пізніше строків, передбачених договором, покупець сплачує продавцю неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченого товару, за кожен день прострочення.

Позивачем за прострочення зобов'язання з оплати товару правомірно нараховано відповідачу неустойку у розмірі 72873,69 грн., яка підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем правомірно нараховано відповідачу інфляційні втрати та три проценти річних від простроченої суми у розмірі 53279,06 грн., які підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини, наведені положення законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

В силу приписів п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 ГПК України до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає сплачений позивачем за подання позовної заяви судовий збір в сумі 5671,94 грн.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи наведене, оскільки позивач та відповідач в судове засідання 17.06.2020 р. не з'явилися, рішення складено та підписано 26.06.2020 р.

Керуючись ст. ст. 86, 74-79, 123, 129, 236, 238, 240, 241, 242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Захід-Агроінвест» (вул. Богданівська, буд. 15А, м. Львів, 79067, ідентифікаційний код 32865702) на користь Фермерського господарства «Бестхоф» (30602, Хмельницька область, Теофіпольський район, смт. Теофіполь, вул. Небесної Сотні, 81; ідентифікаційний код 30314044) 251976,00 грн. основного боргу, 72873,69 грн. неустойки, 53279,06 грн. інфляційних втрат та трьох відсотків річних, та 5671,94 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору.

3. Наказ відповідно до ст. 327 ГПК України видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені ст. 241 ГПК України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені ст. ст. 256, 257 ГПК України.

Суддя Артимович В.М.