вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"17" червня 2020 р. м. Київ Справа № 911/2987/19
Господарський суд Київської області в складі:
головуючого судді Христенко О.О.
за участю секретаря Гарбуз Л.В.
розглянувши справу № 911/2987/19
за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуренс Груп», м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоспецтранс - Київського картонно-паперового комбінату», с. Трипілля
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватного акціонерного товариства «СК «АРКС», м. Київ
про стягнення 32 598,91 грн.
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Міщенко О.Л., довіреність № 1 від 14.01.2020;
від третьої особи: не з'явився.
Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуренс» (надалі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоспецтранс-Київського картонно-паперового комбінату» (надалі-відповідач) про стягнення 32 598,91 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Приватним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуренс Груп» внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, виплачено страхове відшкодування, а тому до позивача, відповідно до положень ст. 993 Цивільного кодексу України, перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.
Разом з тим, в прохальній частині позовної заяви позивач просить суд здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін.
З огляду на малозначність справи, в розумінні ч. 5 ст. 12 ГПК України, враховуючи характер спірних правовідносин та предмет доказування, суд вирішив клопотання позивача задовольнити та здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
У зв'язку з викладеним, на підставі ухвали суду від 04.12.2019 відкрито провадження у справі № 911/2987/19; розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи); надано відповідачу строк для подання відзиву на позов.
26.12.2019 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання вих. № 1853 від 26.12.2019 (вх. № 25676/19 від 26.12.2019) про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та про залучення третіх осіб.
Ухвалою суду від 26.12.2019 задоволено клопотання відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоспецтранс-Київського картонно-паперового комбінату» в частині переходу до розгляду справи № 911/2987/19 за правилами загального позовного провадження; розгляд справи № 911/2987/19 здійснюється за правилами загального позовного провадження, з призначенням підготовчого засідання на 20.01.2020.
17.01.2020 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 49 від 16.01.2020 (вх. № 1120/20), в якому останній заперечуючи проти позову в повному обсязі, вказує про недоведеність позивачем своїх вимог та відсутність в матеріалах справи доказів щодо понесення позивачем шкоди в заявленому розмірі.
В підготовчому засіданні 20.01.2020 представником позивача підтримані свої вимоги; представник відповідача заперечував проти позову та підтримав своє клопотання вих. № 1853 від 26.12.2019 (вх. № 25676/19 від 26.12.2019) про залучення до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство «СК «АРКС», оскільки прийняте у справі рішення може вплинути на права та обов'язки останнього.
Ухвалою суду від 20.01.2020 відкладено підготовче засідання на 12.02.2020; залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство «СК «АРКС».
Ухвалою суду від 12.02.2020 підготовче засідання у справі № 911/2987/19 було відкладено на 04.03.2020.
19.02.2020 через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив від 17.02.2020 (вх. № 3870/20 від 19.02.2020), в якій останній підтримуючи позовні вимоги вказує на те, що різницю між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без врахування коефіцієнта фізичного зносу) та відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, повинна сплачувати особа, з вини якої настав страховий випадок.
Ухвалою суду від 04.03.2020 закрито підготовче провадження у справі № 911/2987/19, розгляд справи призначений по суті на 30.03.2020.
Однак, судові засідання, призначені на 30.03.2020, у тому числі судове засідання з розгляду справи № 911/2987/19, господарським судом Київської області у складі судді Христенко О.О. не проводились з метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, зважаючи на період карантину, визначений постановою КМУ «Про запобігання поширенню на території України корона вірусу COVID-19» № 211 від 11.03.2020, з урахуванням рішення Уряду про заборону пасажирських перевезень та обмеження кількості учасників масових заходів, а також листа Ради суддів України № 9/рс-186/20 від 16.03.2020.
Ухвалою господарського суду Київської області від 27.04.2020 призначене судове засідання з розгляду справи № 911/2987/19 по суті на 25.05.2020.
В судовому засіданні 25.05.2020 судом оголошено перерву до 17.06.2020.
Представник позивача в судове засідання 17.06.2020 не з'явився, однак через канцелярію суду надав клопотання (вх. № 12021/20 від 17.06.2020) про розгляд справи за відсутності його повноважного представник та про підтримання позивачем позову в повному обсязі; представник відповідача в судовому засідання заперечував проти позову та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог; представник третьої особи не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, письмових пояснень по суті спору, який підлягає розгляду до суду не надіслала.
Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх у судових засіданнях, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області
У позовній заяві зазначено, що 05.03.2017 між позивачем та ТОВ «Логістик Профсервіс» було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу № 06/02-200034728 відносно транспортного засобу «Сканія» державний номер НОМЕР_1 . Вказаний договір до матеріалів справи не доданий. У відповіді на відзив та у судових засіданнях позивач зазначив, що правовідносини щодо страхування автомобіля «Сканія» державний номер НОМЕР_1 виникли на підставі Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів (КАСКО) № 06/02-069407 від 22.06.2016, укладений між позивачем та ТОВ «Сканія Кредіт Україна».
Між Приватним акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуренс» («страховик», надалі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сканія Кредіт Україна» («страхувальник») укладений Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів (КАСКО) № 06/02-069407 від 22.06.2016, яким було застраховано майнові інтереси страхувальника, що пов'язанні з володінням та/або користуванням, та/або розпорядженням транспортними засобами, визначеними у додатку № 1 до Договору (п. 5 Договору). Інформація щодо кожного застрахованого транспортного засобу міститься у додатку № 1 до цього Договору (п. 6 Договору).
Відповідно до п. 14 Договору строк дії страхування зазначений для кожного окремого транспортного засобу в Додатку № 1 до цього Договору.
В п. 18 Договору перераховані невід'ємні частини Договору, яким є Додаток № 1 «Бордеро (список) застрахованих транспортних засобів та детальні умови страхування за кожним транспортним засобом».
До позовної заяви позивачем додано додаток № 1 до Договору «Бордеро (список) застрахованих транспортних засобів та детальні умови страхування за кожним транспортним засобом» (дата підписання бордеро червень 2017) за яким автомобіль «Сканія» R 400LA4x2MNA, вживаний сідельний тягач 2010 року випуску, державний номер НОМЕР_1 (лізингоотримувач - ТОВ «Логістик Профсервіс»), застрахований за програмою «Сканія Кредіт», строк страхування з 06.03.2017 по 05.03.2018.
Як зазначено у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , дата реєстрації 27.09.2016, ТОВ «Логістик Профсервіс» не є власником транспортного засобу марки «Сканія» державний номер НОМЕР_1 . Яке зазначає позивач транспортний засіб марки «Сканія» державний номер НОМЕР_1 передано Товариством з обмеженою відповідальністю «Сканія Кредіт Україна» на підставі договору лізингу Товариству з обмеженою відповідальністю «Логістик Профсервіс» (зазначений договір до матеріалів справи не доданий).
З довідки про дорожньо-транспортну пригоду № 3017173311804033, виданою Управлінням патрульної поліції у м. Києві та постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 16.08.2017 у справі № 752/13982/17 вбачається, що 18.06.2017 о 16 год. 25 хв. водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Івеко», державний номер НОМЕР_3 , в м. Києві по Столичному шосе, при зміні напрямку руху не переконався у безпечності та здійснив зіткнення з автомобілем «Сканія», державний номер НОМЕР_1 , який рухався в попутньому напрямку, що призвело до пошкодження транспортних засобів.
Даною постановою суду ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення в розмірі 340,00 грн.
Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль марки «Сканія», державний номер НОМЕР_1 .
ТОВ «Сканія Україна» складено акт виконаних робіт № SK-1704142 від 19.09.2017 відповідно якого вартість матеріалів та ремонтних робіт транспортного засобу «Сканія» державний номер НОМЕР_1 становить 80 328,88 грн.
Нормами ст. 16 Закону України «Про страхування» визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Дана норма кореспондується із ст. 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування», страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Статтею 9 Закону України «Про страхування» визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховим або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком (ст. 25 Закону України «Про страхування»).
На підставі страхового акту № 170000120544 від 28.08.2017 та розрахунку суми страхового відшкодування від 28.08.2017, Приватним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуренс Груп» здійснено виплату страхового відшкодування власнику пошкодженого автомобіля - ТОВ «Сканія Україна», в розмірі 75 171,04 грн. = 80 328,88 грн. вартість ремонтних робіт та матеріалів - 5 157,84 грн. франшиза, що підтверджується платіжним дорученням № 3Р052092 від 05.09.2017. Копії відповідних доказів наявні в матеріалах справи.
Статтею 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Частинами 1, 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до ст. 1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. Замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника. Підприємницькі товариства, кооперативи відшкодовують шкоду, завдану їхнім учасником (членом) під час здійснення ним підприємницької або іншої діяльності від імені товариства чи кооперативу.
З огляду на зазначені положення ЦК України факт завдання шкоди майну потерпілого джерелом підвищеної небезпеки, якщо ця особа (потерпілий) не перебуває в договірних правовідносинах з особою, яка завдала шкоди, та/або якщо завдання такого роду шкоди не пов'язане з виконанням цими особами обов'язків за договором, породжує виникнення позадоговірного, деліктного зобов'язання.
Воно виникає з факту завдання шкоди й припиняється належним виконанням у момент відшкодування потерпілому шкоди в повному обсязі особою, яка її завдала. Сторонами деліктного зобов'язання класично виступають потерпілий (кредитор) і особа, яка завдала шкоди (боржник).
За загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).
Разом з тим правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов'язок.
Так, відповідно до статті 999 ЦК України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають з обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
До сфери обов'язкового страхування належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону).
Згідно зі статтею 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
У зв'язку з тим, що на час скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом «Івеко», державний номер НОМЕР_3 , застрахована за Договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс) № АК/655644 у АТ СК «АХА Страхування» (на час розгляду справи - АТ «СК «АРКС»), Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуренс Груп» звернулось із заявою за вих. № 170000120544 від 07.09.2017 про виплату АТ СК «АХА Страхування» страхового відшкодування (в порядку регресу) в сумі 75 171,04 грн.
На підставі заяви позивача за вих. № 170000120544 від 07.09.2017, АТ СК «АХА Страхування» здійснило виплату страхового відшкодування, з урахуванням зносу, в сумі 42 572,13 грн.
16.09.2019 позивач звернувся до відповідача із претензією за вих. № 5144, в якій посилаючись на норми ст. 1172 Цивільного кодексу України та у зв'язку із переходом права вимоги, просив від відповідача здійснити перерахування на рахунок позивача 32 598,91 грн. = (75 171,04 грн. відшкодування власнику пошкодженого автомобіля, зробленого позивачем - 42 572,13 грн. відшкодованих АТ СК «АХА Страхування»).
Претензія позивача залишена відповідачем без відповіді та задоволення, у зв'язку з чим позивач змушений був звернутись до господарського суду з відповідним позовом.
Під час скоєння ДТП автомобілем «Івеко», державний номер НОМЕР_3 керував ОСОБА_1 . Відповідачем не заперечується, що автомобіль «Івеко», державний номер НОМЕР_3 на момент ДТП належав відповідачу на праві оренди і що ОСОБА_1 був у трудових відносинах з відповідачем.
Спеціальні норми Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обмежують розмір шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зокрема: межами ліміту відповідальності (пункт 22.1 статті 22); вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29); відповідно до пунктів 32.4, 32.7 статті 32 страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив ДТП; шкоду, пов'язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу; згідно з пунктом 12.1 статті 12 страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Положеннями статті 29 цього Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Отже, виконання обов'язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", покладено на страховика (винної особи) у межах, встановлених цим Законом та договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Разом з тим порядок відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність встановлено ст.. 1194 ЦК України, за змістом якої особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Крім того, згідно з абзацом другим пункту 36.2 статті 36 Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника) сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.
Згідно із Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092, під фізичним зносом КТЗ (його складників) розуміється утрата вартості КТЗ (його складників), яка зумовлена частковою або повною втратою первісних технічних та технологічних якостей КТЗ (його складників) порівняно з вартістю нового подібного КТЗ (його складників).
Відповідно до п. 2.3 Методики вартість відновлювального ремонту КТЗ визначається як грошові витрати, необхідні для відновлення пошкодженого, розукомплектованого КТЗ.
Згідно п. 2.4 Методики вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).
Умовами п. 16 Договору № 06/02-069407 добровільного страхування наземних транспортних засобів визначено, що виплата страхового відшкодування здійснюється без вирахування експлуатаційної зношеності запасних частин та деталей, що підлягають заміні в наступних випадках: для застрахованих нових ТЗ протягом всього першого року страхування; для ТЗ терміном експлуатації до 5 років, застрахованих за програмою «Сканія Кредіт МХП»; для ТЗ з терміном експлуатації до 4 років, застрахованих за програмою «Сканія Кредит Новий Парк»; для ТЗ, які було застраховано на умовах «Без вирахування експлуатаційної зношеності» відповідно до опцій програм страхування. В інших випадках виплата відшкодування для ТЗ здійснюється з вирахуванням експлуатаційної зношеності записних частин та деталей, що підлягають заміні.
Так, до матеріалів справи додані Додаток № 3 до Договору № 06/02-069407 «Програма страхування «Сканія сільськогосподарська техніка» за яким страхування ТЗ здійснюється на умовах без вирахування експлуатаційної зношеності деталей та запчастин, що підлягають заміні для ТЗ з терміном експлуатації до 4 років (п. 1.6 додатку № 3).
Матеріалів справи також містять Додаток № 5 до Договору № 06/02-069407 «Програма страхування «Сканія Кредит МХП» за яким страхування ТЗ здійснюється на умовах без вирахування експлуатаційної зношеності деталей та запчастин, що підлягають заміні для ТЗ з терміном експлуатації до 5 років (п. 1.6 додатку № 5).
Поруч з цим, матеріали справи містять Додаток № 1 до Договору № 06/02-069407 «Бордеро (список) застрахованих ТЗ та детальні умови страхування за кожним ТЗ», за яким автомобіль «Сканія» R 400LA4x2MNA, вживаний сідельний тягач 2010 року випуску, державний номер НОМЕР_1 (лізингоотримувач - ТОВ «Логістик Профсервіс»), застрахований за програмою «Сканія Кредіт».
Натомість позивачем не надано до матеріалів справи відповідного додатку до договору із програмою страхування «Сканія Кредіт», проте як з умов Договору № 06/02-069407 добровільного страхування наземних транспортних засобів визначено, що в інших випадках виплата відшкодування для ТЗ здійснюється з вирахуванням експлуатаційної зношеності запасних частин та деталей, що підлягають заміні (п. 16.2).
У відповіді на відзив від 17.02.2020 (вх. № суду 3870/29 від 19.02.2020) позивач зазначив, що автомобіль «Сканія» вживаний сідельний тягач 2010 року виписку, державний номер НОМЕР_1 застрахований за програмою страхування «Сканія вживана техніка» додаток № 4 до Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів від 22.02.2016.
Однак, ні до позовної заяви, ні до відповіді на відзив не було додано копію додатку № 4 «Програма страхування «Сканія вживана техніка», що унеможливлює дослідження судом вказаного документа. Клопотання про долучення вказаного доказу до матеріалів справи від позивача також не надходили.
Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що позивачем не обґрунтовано та не підтверджено належними та допустимими доказами факт страхування автомобіля «Сканія» 2010 року випуску, державний номер НОМЕР_1 з виплатою відшкодування без вирахуванням експлуатаційної зношеності записних частин та деталей, що підлягають заміні, а також не доведено, що розмір відшкодування з врахуванням зношеності запасних частин та деталей становить більше 42 572,13 грн., які вже було відшкодовано позивачу третію особою - СК «АХА Страхування» (на даний момент АТ «СК АРКС»).
Приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи вищевикладене позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Судовий збір відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України, покладається судом на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволені позову Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоспецтранс-Київського картонно-паперового комбінату» відмовити повністю.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст підписано - 26.06.2020.
Суддя О.О. Христенко