вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"10" червня 2020 р. Справа № 911/754/20
Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Кабельні-технології”, м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Глобал Тех Сервіс”, Київська область,
м. Бровари
про стягнення 43714,38 грн.
за участю секретаря судового засідання Рябоконь О.О.
за участю представників згідно з протоколом судового засідання.
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Кабельні-технології” (позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Глобал Тех Сервіс” (відповідач) про стягнення заборгованості за договором поставки, пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних у загальному розмірі 43714,38 грн.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.03.2020 р. вказану позовну заяву передано для розгляду судді Лопатіну А.В.
Ухвалою господарського суду Київської області від 02.04.2020 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи по суті на 13.05.2020 р.
08.05.2020 р. до суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.
08.05.2020 р. на офіційну електронну адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою суду від 13.05.2020 р. відкладено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 10.06.2020 р., зобов'язано відповідача подати для огляду та/або долучення до матеріалів справи оригінали та належним чином засвідчені копії документів, на підставі яких діє відповідач (установчий договір, статут, положення); роз'яснено відповідачу, що в строк до 03.06.2020 р. він має право надіслати суду відзив на позовну заяву. Копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду; роз'яснено позивачу, що в строк до 10.06.2020 р. він має право надіслати суду відповідь на відзив, копію якого направити відповідачу, докази чого надати суду.
09.06.2020 р. через канцелярію суду від відповідача надійшла заява про застосування наслідків спливу позовної давності та заява про часткове визнання позову, повернення судового збору.
Крім того, на електронну адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив. Разом з тим, вказаний документ не підписано із використанням електронного цифрового підпису.
В судове засідання з'явився лише представник відповідача, уповноважений представник позивача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи.
Судом, враховано, що в силу вимог частини першої ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Зважаючи на те, що неявка позивача (без надання пояснень щодо причин неявки), належним чином повідомленого про час та місце судового засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, а також зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для розгляду даного спору, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у відповідності до вимог частини другої ст. 178 ГПК України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
встановив:
18.12.2017 р. між ТОВ “Кабельні-технології” (постачальник, позивач) та ТОВ “Глобал Тех Сервіс” (покупець, відповідач) укладено договір поставки № КТ30-18/01/18, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом поставки є визначені родовими ознаками вироби з найменуванням, зазначеним у прейскурантах постачальника. Номенклатура, асортимент, марка, кількість та ціна товарів визначається накладною (п.п. 1.1., 1.2. договору).
Відповідно до п. 3.1. договору сторони погоджують асортимент, кількість товару, ціну та вартість партії поставки шляхом надіслання покупцем заявки постачальнику. Асортимент та кількість товару партії поставки, сторони вказують у накладних, які є невід'ємною частиною даного договору.
Поставка партії товару вважається виконаною постачальником в момент передачі партії товару покупцю за накладною (п. 3.6 договору).
Пунктами 4.2., 4.3., 4.4. договору сторони визначили, що покупець зобов'язаний повідомити постачальника відносно кількості, асортименту, якості товару протягом 3 банківських днів з моменту отримання товару. У разі якщо недоліки поставлених товарів можуть бути усунені без повернення їх постачальнику, покупець має право вимагати від постачальника усунення недоліків у місцезнаходженні товарів або усунути їх своїми засобами за рахунок постачальника. У разі якщо покупець відмовився від прийняття товарів, які не відповідають за якістю стандартам, технічним умовам, зразкам (еталонам) або умовам договору, постачальник зобов'язаний розпорядитись товарами у десятиденний строк з моменту одержання повідомлення покупця про відмову від товарів.
Згідно з п. 6.1., 6.3. договору ціни на товари, що постачаються постачальником є договірними. Ціна товару, яка входить у партію поставки, остаточно узгоджується сторонами у погодженому рахунку-фактури та вказується у накладних. Зміна узгодженої сторонами ціни товару, яка вказана в накладній, після його поставки покупцю не допускається.
Покупець повинен сплатити за поставлений товар не пізніше 30 днів з дати поставки партії товару. Оплата здійснюється у розмірі повної вартості товару шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок постачальника, вказаний в реквізитах постачальника в цьому договорі (п.п. 7.1., 7.2. договору).
Відповідно до п. 8.5. договору за порушення умов цього договору покупець зобов'язаний на вимогу постачальника сплати штраф у розмірі 10% від вартості партії товару під час поставки якої відбулось порушення.
Цей договір вступає в дію з дати його підписання уповноваженими представниками обох сторін і діє на протязі одного року. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік і на тих же умовах, якщо за 30 календарних днів до закінчення строку договору жодна із сторін не заявить про припинення його дії (п. 10.1. договору).
Долученими до матеріалів справи підписаними з обох сторін уповноваженими представниками та скріпленими відтисками печаток товариств видатковими накладними, а саме: від 05.05.2018 р. № РН-0008046 на суму 92626,84 грн.; від 11.05.2018 р. № РН-0008440 на суму 11716,15 грн. підтверджується, що постачальником поставлено, а покупцем прийнято товар на загальну суму 104342,99 грн. Матеріали справи не містять доказів, виявлення покупцем недоліків товару, відмови покупця від товару, поставленого за вказаними накладними.
Згідно положень статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини першої ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статей 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною другою ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач, посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за вищевказаним договором, не здійснення в повному обсязі оплати поставленого товару за видатковими накладними, а саме: від 05.05.2018 р. № РН-0008046 на суму 92626,84 грн.; від 11.05.2018 р. № РН-0008440 на суму 11716,15 грн., просить суд стягнути з відповідача 29000,00 грн. основного боргу, 2726,00 грн. інфляційних втрат, 1554,08 грн. 3% річних та 10434,30 грн. штрафу.
Відповідачем подано заяву, в якій, зокрема останній просить суд прийняти визнання позову в частині стягнення з відповідача 29000,00 грн. основного боргу, 2726,00 грн. інфляційних втрат, 1554,08 грн. 3% річних.
Поряд з зазначеним, відносно заявлених позивачем вимог в частині стягнення 10434,30 грн. штрафу відповідачем подано заяву про застосування строків позовної давності відносно вказаної вимоги та відмову в задоволенні позову в даній частині.
Суд, вважає за необхідне зазначити, що відповідь на відзив, яка надійшла на електронну адресу суду не приймається судом до уваги, у зв'язку з тим, що вказаний документ не підписано з використанням електронного цифрового підпису.
Відносно строків подання відповідачем документів у даній справі судом враховано наступне:
Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 р. “Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19” з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу на всій території України впроваджено карантин з 12.03.2020 р. по 03.04.2020 р., строк дії якого продовжено Постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 р. № 239, від 04.05.2020 р. № 343 та від 20.05.2020 р. № 392 до 22.06.2020 р.
На виконання Постанови Кабінету Міністрів України №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19», Рада суддів України листом №9рс-186/20 від 16.03.2020 р. рекомендувала на період карантину встановити особливий режим роботи судів України, зокрема роз'яснити громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв'язку із карантинними заходами та можливість розгляду справ в режимі відеоконференцїї; зменшити кількість судових засідань, що призначаються для розгляду протягом робочого дня; по можливості здійснювати судовий розгляд справ без участі сторін, в порядку письмового провадження.
Крім того, Рада суддів України рекомендувала громадянам та іншим особам, зокрема утриматися від відвідування приміщення суду, особливо за наявності захворювання (слабкість, кашель, задуха, утруднення дихання тощо).
Згідно з положеннями Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)” розділ X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України доповнено пунктом 4 такого змісту: Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".
Таким чином, з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, зокрема статтею 46 ГПК України, тобто на реалізацію сторонами своїх процесуальних прав, продовжено, у зв'язку з чим, суд приймає до розгляду, подані відповідачем документи.
Судом встановлено, що позов в частині стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки від 18.12.2017 р. № КТ30-18/01/18 29000,00 грн. основного боргу, 2726,00 грн. інфляційних втрат, 1554,08 грн. 3% річних, виходячи з вищенаведених встановлених судом обставин справи та з урахуванням положень законодавства, є обґрунтованим, крім того, в цій частині визнаний відповідачем, у зв'язку з чим, підлягає задоволенню.
Поряд з зазначеним, що стосується позовних вимог в частині стягнення з відповідача 10434,30 грн. штрафу, суд зазначає таке:
Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 3 частини першої ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з частиною першою ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до частини четвертої ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно з частиною шостою ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 8.5. договору за порушення умов цього договору покупець зобов'язаний на вимогу постачальника сплати штраф у розмірі 10% від вартості партії товару під час поставки якої відбулось порушення.
З огляду на вищенаведене, врахувавши визначені сторонами умови договору, а також факт порушення відповідачем зобов'язань за договором в частині здійснення повного розрахунку за поставлений товар згідно видаткових накладних, а саме: від 05.05.2018 р. № РН-0008046 на суму 92626,84 грн.; від 11.05.2018 р. № РН-0008440 на суму 11716,15 грн., позивачем обґрунтовано нараховано штраф в сумі 10434,30 грн. (виходячи з розрахунку 10% від вартості партії товару під час поставки якої відбулось порушення, тобто від вартості товару за вказаними накладними).
Разом з тим, як вже зазначалось, відповідачем подано заяву про застосування строків позовної давності до зазначених вимог позивача.
Розглянувши вказану заяву, суд зазначає наствпне:
Статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до частини другої статті 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Згідно з частиною першою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено, що з урахуванням п. 7.1. договору відповідач був зобов'язаний здійснити розрахунки з позивачем за поставлений товар згідно видаткової накладної від 05.05.2018 р. № РН-0008046 у строк до 04.06.2018 р. (включно), а згідно видаткової накладної від 11.05.2018 р. № РН-0008440 у строк до 10.06.2018 р. (включно).
Поряд з зазначеним, відповідно до положень частини шостої ст. 232 ЦК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Таким чином, позивач мав право нарахувати відповідачу штраф, у зв'язку з порушенням останнім своїх зобов'язань за договором, протягом шести місяців з дня коли зобов'язання мало бути виконане, тобто за видатковою накладною від 05.05.2018 р. № РН-0008046 у строк до 05.12.2018 р. (включно), а за видатковою накладною від 11.05.2018 р. № РН-0008440 у строк до 11.12.2018 р. (включно).
Разом з тим, позивач звернувся з позовом, в тому числі про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 10434,30 грн. лише 26.03.2020 р. (згідно відмітки Укрпошти на поштовому конверті, в якому до суду надійшла позовна заява), тобто, з урахуванням встановлених судом обставин, з пропуском строку позовної давності в один рік, що застосовується, зокрема до вимог про стягнення штрафу.
Відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що в даному випадку підлягає застосуванню строк позовної давності, про який заявлено відповідачем, до вимоги позивача про стягнення з відповідача 10434,30 грн. штрафу, у зв'язку з чим, суд в даній частині відмовляє в задоволенні позову.
Таким чином, за результатами повного та всебічного дослідження матеріалів справи, судом встановлено, що позов підлягає задоволенню лише в частині стягнення 29000,00 грн. основного боргу, 2726,00 грн. інфляційних втрат, 1554,08 грн. 3% річних.
Що стосується клопотання відповідача про повернення позивачу з бюджету 50 % судового збору, сплаченого за подання даного позову, суд зазначає таке:
По-перше, відповідно до положень частини першої статті 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
По-друге, згідно з положеннями частини першої статті 7 ЗУ «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила.
З огляду на вищенаведене, враховуючи, що відповідачем визнано позов лише в частині заявлених позивачем вимог, а відповідно до Закону судовий збір повертається за клопотанням саме особи, яка його сплатила, суд залишає зазначене клопотання відповідача без задоволення.
Поряд з зазначеним, враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, суд дійшов висновку, що витрати зі сплати судового збору, відповідно до вимог ст. 129 ГПК України, мають бути покладені судом на сторін, пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 129, 130, 237-238, 240 ГПК України, суд
вирішив:
1. Заяву відповідача від 06.06.2020 р. б/н (вх. № 11207/20, 09.06.2020 р.) в частині повернення позивачу 50 % сплаченого судового збору залишити без задоволення.
2. Позовні вимоги задовольнити частково.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Глобал Тех Сервіс” (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Олега Оникієнка, 61; код ЄДРПОУ 40726011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Кабельні-технології” (61157, Харківська область, м. Харків, вул. Селянська, буд. 24, кв. 29; код ЄДРПОУ 32950551) 29000 (двадцять дев'ять тисяч) гривень 00 копійок основного боргу, 2726 (дві тисячі сімсот двадцять шість) гривень 00 копійок інфляційних витрат, 1554 (одну тисячу п'ятсот п'ятдесят чотири) гривні 08 копійки 3 % річних, 1600 (одну тисячу шістсот) гривень 27 копійок судового збору.
4. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.
5. Видати наказ.
Згідно ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата підписання 26.06.2020 р.
Суддя А.В. Лопатін