вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"26" червня 2020 р. м. Київ Справа № 911/836/20
Суддя Господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чубинське», Київська область, Бориспільський район, с. Чубинське
про стягнення 1140,10 грн.
без повідомлення (виклику) сторін
суть спору:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - позивач) до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чубинське» (далі - відповідач) про стягнення 1140,10 грн., з яких 73,30 грн. 3% річних, 1066,80 грн. пеня.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором постачання природного газу від 21.12.2015 № 1134/16-ТЕ-17 щодо здійснення розрахунку за переданий природний газ у строк визначений договором.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.04.2020 у даній справі прийнято вказану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження та встановлено відповідачу строк до 28.04.2020 для подачі відзиву на позовну заяву та інші документи, що підтверджують заперечення проти позову. Встановлено позивачу строк для подачі відповіді на відзив до 08.05.2020 та встановлено відповідачу строк до 15.05.2020 для подачі заперечень на відповідь на відзив. Запропоновано відповідачу надати до суду до 28.04.2020 докази належного виконання зобов'язань за договором постачання природного газу від 21.12.2015 № 1134/16-ТЕ-17 щодо здійснення розрахунку за переданий природний газ у строк визначений договором, контррозрахунок заявлених до стягнення сум 3% річних та пені.
Відповідач повідомлений про відкриття провадження у даній справі у порядку встановленому ч. 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з додержанням вимог частин 3, 4 ст. 120 ГПК України, шляхом направлення на адресу його місцезнаходження, належним чином завіреної копії ухвали, рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
У встановлений судом строк відповідач своїм правом не скористався, відзиву на позовну заяву та інших документів до суду не надав, про причини ненадання суд не повідомив.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами
Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
Між сторонами у справі було укладено договір постачання природного газу від 21.12.2015 № 1134/16-ТЕ-17 (далі - договір), відповідно до умов якого позивач - постачальник зобов'язався передати у власність відповідачу - споживачу у 2016 році природний газ (наділі - газ), а споживач зобов'язався прийняти та оплатити цей газ, на умовах цього договору (п. 1.1 договору).
Відповідно до п. 1.2 договору газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.
Згідно з п. 2.1 договору постачальник передає споживачу з 01.01.2016 по 31.03.2016 (включно) газ за обсягом до 120 тис. куб. м., у тому числі по місяцях: у січні - 45 тис. куб. м., у лютому - 45 тис. куб. м., у березні - 30 тис. куб. м.
Приймання - передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу (п. 3.4 договору).
Відповідно до п. 5.2 договору в редакції додаткової угоди від 31.05.2015 № 1 до договору ціна за 1000 куб. м газу за цим договором в період з 01.01.2016 по 31.03.2016 (включно) для підприємств, які приєднані до газорозподільних мереж, становить 1770,74 грн., крім того податок на додану вартість за ставкою - 20%. До ціни газу додається тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами ПАТ «Укртрансгаз» - 197,50 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 237 грн. До сплати за 1000 куб. м. природного газу 1968,24 грн., крім того ПДВ - 20% 361,23 грн., всього з ПДВ - 2361,89 грн.
Згідно з п. 6.1 договору оплата за газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації газу з 01.01.2016 до 31.03.2016, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 12 договору).
На виконання умов договору позивач у період з січня 2016 року по березень 2016 року передав, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 154264,35 грн., що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу: від 31.01.2016 на суму 61201,23 грн., від 29.02.2016 на суму 50138,16 грн., від 31.03.2016 на суму 42924,96 грн. Зазначені акти приймання-передачі природного газу підписані в двохсторонньому порядку повноважними представниками сторін та скріплені печатками підприємств, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.
Разом з тим, відповідач всупереч умов укладеного між сторонами договору не виконав належним чином взяті на себе договірні зобов'язання щодо здійснення розрахунку за переданий природний газ по вищепереліченим актам приймання-передачі природного газу в строки визначені договором.
Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення розрахунку за переданий природний газ у строк визначений договором, позивач звернувся до суду з даним позовом та просить суд стягнути з відповідача 3% річних з простроченої суми грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з розрахунком позивача 3% річних за загальний період прострочення з 16.02.2016 по 26.04.2016 складають 73,30 грн.
Також, позивач на підставі п. 8.2 договору просить стягнути з відповідача за прострочення оплати вартості поставленого природного газу, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, яка за розрахунком позивача за загальний період прострочення з 16.02.2016 по 26.04.2016 складає 1066,80 грн.
Відповідно до п. 8.2 договору у разі невиконання споживачем пункту 6.1 цього договору він зобов'язується сплатити постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Стаття 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Судом встановлено, що у відповідача відсутня заборгованість за переданий природний газ за вказаним договором у спірному періоді, що підтверджується наданими позивачем сальдовими відомостями по Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Чубинське» за період з 01.12.2012 по 31.12.2019, випискою по операціям за період з 01.12.2015 по 31.12.2019, в який входить спірний період з січня 2016 року по березень 2016 року та банківськими виписками по рахунку позивача.
Крім того, судом досліджено наданий позивачем розрахунок 3% річних та пені, відповідно до якого останній прострочений платіж по договору постачання природного газу від 21.12.2015 № 1134/16-ТЕ-17 було оплачено відповідачем 27.04.2016 та підтверджується банківською випискою по рахунку позивача за 27.04.2020, завірена копія якої залучена до матеріалів справи.
Відтак, станом на 27.04.2016 у відповідача була відсутня заборгованість перед позивачем за переданий природний газ за вищевказаним договором по переліченим актам приймання-передачі природного газу. Заборгованість мала місце за переданий природний газ, який використовувався відповідачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню (пункт 1.2 договору).
30.11.2016 набрав чинності Закон України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» від 03.11.2016 № 1730-VIII (далі - Закон).
Відповідно до ст. 1 Закону заборгованістю, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону є, зокрема, кредиторська заборгованість перед постачальником природного газу теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Згідно зі ст. 2 цього Закону його дія поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.
Згідно з ч. 3 ст. 7 Закону на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.
Зазначеними приписами ч. 3 ст. 7 Закону передбачено можливість уникнення боржником відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання як у спосіб ненарахування йому неустойки, інфляційних витрат, відсотків річних, так і у спосіб списання цих нарахувань, причому право не нараховувати неустойку, інфляційні витрати, відсотки річних не ставиться у залежність від будь-яких умов, окрім погашення боржником заборгованості за отриманий природний газ до набрання чинності Законом.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.05.2020 у справі № 910/5501/19, від 27.05.2020 у справі № 910/17428/18, від 29.05.2020 у справі № 920/706/19.
Відповідач розрахувався за переданий природний газ у період з січня 2016 року по березень 2016 року в повному обсязі станом на 27.04.2016, тобто, до набрання чинності Законом України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії».
Враховуючи наявність на час звернення до суду з даним позовом імперативної норми ч. 3 ст. 7 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», якою передбачено ненарахування неустойки, інфляційних нарахувань та процентів річних на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, здійснені позивачем нарахування 3% річних та пені є безпідставними, в зв'язку з чим суд відмовляє в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 73,30 грн. 3% річних та 1066,80 грн. пені.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на позивача.
Керуючись ст. 1291 Конституції України, ст. 13, 74, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
В позові Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чубинське» про стягнення 1140,10 грн., з яких 73,30 грн. 3% річних, 1066,80 грн. пеня. відмовити повністю.
Дане рішення Господарського суду Київської області набирає законної сили у строк та порядку передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у строк визначений ст. 256 ГПК України, з врахуванням п. 4 розділу Х «Прикінцевих положень» ГПК України в порядку передбаченому ст. 257 ГПК України, з врахуванням пп. 17.5 п. 17 ч. 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.
Дата складання та підписання повного тексту рішення 26.06.2020.
Суддя Ю.В. Подоляк