Машівський районний суд Полтавської області
Справа № 948/383/20
Номер провадження 1-кп/948/71/20
26.06.2020 Машівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої: ОСОБА_4 ,
захисника потерпілого: ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника: ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Машівка кримінальне провадження № 12020170250000065 від 01.03.2020 року за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, працездатного, розлученого, має на утриманні 2 малолітніх дітей, не депутата, військовозобов'язаного, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,-
29.02.2020 року близько 15:00 год. у гр. ОСОБА_6 , який перебував у стані алкогольного сп'яніння за місцем свого проживання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, під час сварки, виник прямий злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень дружині ОСОБА_4 . Реалізуючи свій прямий злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, ОСОБА_6 перебуваючи у приміщенні великої кімнати житлового будинку, за місцем проживання, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , коли потерпіла ОСОБА_4 , стояла до нього спиною, руками за рахунок власної фізичної сили розвернув її до себе обличчям та долонею правої руки наніс удар у ліве вухо, після чого правою рукою схопив потерпілу за шию та наніс їй удар долонею лівої руки в область носа. Після цього потерпіла ОСОБА_4 вирвалась та покликала на допомогу ОСОБА_8 , який заспокоюючи ОСОБА_6 став між ним та потерпілою, ОСОБА_6 наніс удар долонею правої руки в ділянку лівої скроні. Близько 15 год. 20 хв., продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_6 схопив потерпілу правою рукою за волосся та долонею лівої руки наніс чотири удари в різні ділянки голови, а коли потерпіла уникаючи ударів і намагаючись вирватись, частково нахилилась, наніс їй удар коліном лівої ноги в грудну клітину з права.
За таких обставин, дії ОСОБА_6 необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину у вчиненні даного злочину визнав частково, заперечив що завдав потерпілій удар ногою та удари в скроню голови, ніс, показав, що 29.02.2020 року він вживав алкоголь, спочатку з дружиною та ОСОБА_8 , а потім із сусідом, прийшов від останнього додому та ліг спати у вітальні. Дружина зайшла до хати та почала його бити ременем по сідницях, а оскільки він був в стані алкогольного сп'яніння, ударив ОСОБА_9 чотири рази по обличчю долонями, можливо попав по вухові. Потім зайшов ОСОБА_8 та почав їх розбороняти, бо вони лаялися, при Хворосту він дружину не бив. Цивільний позов визнає частково, погоджується з матеріальною шкодою, моральну шкоду заперечує, витрати на професійну правничу допомогу вважає завищеними та безпідставними, оскільки він не має коштів, щоб сплатити ці суми. Також пояснив, що він допомагав потерпілій коштами на лкування, але документи на оплату не збереглися.
Крім часткового визнання обвинуваченим вини по висунутому обвинуваченню, суд вважає, що його винуватість в скоєному злочині, підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів:
витягом з кримінального провадження № 12020170250000065 про внесення відомостей 01.03.2020 року до ЄРДР за заявою ОСОБА_4 про спричинення їй тілесних ушкоджень 29.02.2020 року її чоловіком ОСОБА_6 , з правовою кваліфікацією ст. 125 ч.1 КК України (а.с.128,131).
З акту медичного огляду ОСОБА_4 від 29.02.2020 року убачається, що при огляді потерпілої на тілі останньої на шкірі правої лобної ділянки, в частині лівого вуха виявлено синець, забиття м'яких тканин справа в ділянці ребер по середній паховій лінії, при прийомі на стаціонар встановлено діагноз: ЗЧМТ, струс головного мозку (а.с.133-136).
Потерпіла ОСОБА_4 показала суду, що 29.02.2020 року в обід до них зайшов сусід ОСОБА_8 та приніс спиртне, вони з чоловіком та сусід посиділи, випили та чоловік пішов до іншого сусіда, а ОСОБА_10 залишився, щоб зарізати їм козу. Чоловік повернувся через деякий час дуже п'яний та ліг спати. Коли вона зайшла в хату, у великій кімнаті будинку чоловік вдарив її у вухо, потім розбив носа, вона попросила ОСОБА_8 заспокоїти його. Коли вона знову зайшла в будинок, чоловік знову вдарив її в голову та почав пити з Хворостом, а після цього на кухні схопив її за волосся, бив по голові, наніс 4-5 ударів, а коли вона хотіла вирватися, вдарив коліном під ребро. Вона позвонила старшому брату, приїхали брати, швидка та її забрали в лікарню, куди прибула і поліція. В лікарні вона була добу та потім попросилася додому, оскільки вдома залишилися малі діти. Лікар призначив лікування, яке вона проходила за місцем проживання - ставила крапельниці та пила таблетки, їй допомагала дружина старшого брата, оскільки вона сама не могла дійти до фельдшерського пункту.
Потерпіла цивільний позов підтримала, пояснивши, що чоловік і раніше її бив, але вона до поліції не зверталася, цього разу обвинувачений її дуже побив, бив на очах у дітей, вона тривалий час лікувалася, до цього часу в неї болить голова, вона погано спить, натомість ОСОБА_6 на лікування коштами не допомагав, аліменти на дітей не сплачує, пробачення просив, але вона не вибачила його, по мірі покарання просила призначити найбільш суворе.
Згідно з висновком експерта №55 від 17.03.2020 р. на тілі потерпілої ОСОБА_4 виявлено тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми у вигляді струсу головного мозку, забою м'яких тканин правої лобної ділянки та лівого вуха, забою правої половини грудної клітки, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я (а.с.138,139).
11.04.2020 року проведено слідчий експеримент, під час якого потерпіла ОСОБА_4 показала, як саме обвинувачений ОСОБА_6 наносив їй удари, (а.с.141-144).
За висновком експерта № 81 від 23.04.2020 року покази потерпілої ОСОБА_4 дані нею під час слідчого експерименту від 11.04.2020 року в частині механізму утворення тілесних ушкоджень можуть відповідати даним судово-медичної експертизи на її ім'я (а.с.146).
Під час проведення слідчого експерименту ОСОБА_6 показав, як саме наносив потерпілій ОСОБА_4 тілесні ушкодження, а саме долонями правої та лівої руки по обличчю (а.с.149-185).
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показав, що 29.02.2020 року зранку він прийшов в гості до подружжя ОСОБА_11 та вони випили разом пляшку горілки, потім прийшов ще один сусід і ОСОБА_12 пішов з ним, а вони з потерпілою випили ще по 200 г горілки та він пішов різати їм козу. Пізніше повернувся ОСОБА_13 , він був дуже п'яний та ліг спати. Оля зайшла в хату та коли вийшла, поскаржилася, що чоловік її б'є, в неї на обличчі були цятки крові. Коли вони зайшли разом, між потерпілою та обвинуваченим почалася сварка, він їх розбороняв, стояв спиною до ОСОБА_14 і як ударив її ОСОБА_13 не бачив, бійки також не бачив.
Свідок ОСОБА_15 повідомила суду, що вона перебуває в цивільному шлюбі зі старшим братом потерпілої ОСОБА_4 та коли ввечері 29.02.2020 року чоловік повідомив що ОСОБА_16 в лікарні, вона поїхала до неї та була з нею в лікарні, оскільки ОСОБА_16 була дуже побита, вся в синцях, не могла самостійно ходити. На другий день потерпіла виписалася та поїхала до дітей, вона також була з нею тиждень вдома в с.Сахнівщина, оскільки ОСОБА_16 самостійно не могла дійти до медпункту, доглянути дітей, вона їй допомагала.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 показав, що чоловік сестри під час спільного відпочинку побив її, внаслідок чого сестра отримала струс мозку, він бачив сліди на голові і шиї, тривалий час лікувалася, на даний час також погано себе почуває.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого суд визнає активне сприяння розкриттю злочину.
Суд не вбачає в діях обвинуваченого щирого каяття, оскільки хоча обвинувачений і вибачився перед потерпілою, проте вину визнав частково, витрати на лікування не відшкодував, моральну шкоду не визнав, натомість щире розкаяння характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється у тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася (Постанова Пленуму Верховного Суду України №12 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності»).
Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Суд уважає покази обвинуваченого щодо меншої кількості ударів, нанесених потерпілій з огляду на те, що покази потерпілої підтверджуються й висновками експертизи та показами ОСОБА_6 , які він давав при проведенні слідчого експерименту.
Щодо доводів захисту про перебування потерпілої на час події злочину в стані алкогольного сп'яніння, така обставина не може слугувати виправданням діям обвинуваченого.
Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_6 встановлено, що він проживає та зареєстрований в АДРЕСА_1 та Гожулівською сільською радою характеризується позитивно - скарг від мешканців села на нього не надходило, компрометуючих матеріалів сільська рада не має, за місцем Сахнівщинською сільською радою характеризується також позитивно (а.с. 65), згідно довідки Карлівської ЦРЛ № 1220 від 29.12.2016р. на «Д» обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (а.с. 66), раніше не судимий (а.с. 67).
За висновком досудової доповіді (а.с.121-125) існує середня ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення та виконання покарання в громаді можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів.
При обранні покарання обвинуваченому, суд у відповідності зі ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який класифікується як невеликої тяжкості, особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують його покарання та обтяжують покарання, матеріальний стан, зокрема те, що він не працює, відношення до вчиненого злочину, те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, думку потерпілої, яка наполягає на суворій мірі покарання з огляду на поведінку обвинуваченого, який продовжує вчиняти стосовно неї протиправні дії, і приходить до висновку, що необхідним та достатнім покаранням обвинуваченому для його виправлення та попередження нових злочинів буде покарання у виді громадських робіт призначене в межах санкції ч.2 ст. 125 КК України у розмірі наближеному до середньої межі.
Виходячи з викладеного, суд не вбачає підстав для призначення йому більш м'якого покарання у виді штрафу, оскільки він ніде не працює, стабільного доходу немає, не сплачує аліменти на утримання малолітніх дітей (а.с.165), що унеможливить виконання такого виду покарання.
Відповідно до вимог ст. 23 ч. 2, ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, заподіяна особі, підлягає відшкодуванню, якщо шкода заподіяна знівеченням або ушкодженням здоров'я. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, які фізична особа зазнала внаслідок знівечення або пошкодження здоров'я. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливостей їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, його майнового стану, а також з урахуванням інших обставин які мають істотне значення.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода може полягати у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Потерпілою ОСОБА_4 заявлено цивільний позов (а.с. 46-83), подано заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу (а.с.198-210) про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 2457,77 грн, послуг юридичної допомоги на суму 18918,00 грн та моральної шкоди в сумі 10000грн.
Захисник подав заперечення проти цивільного позову, в яких посилається на те, що розмір шкоди не доведений, оскільки не надано доказів звернення потерпілої до лікаря. Відповідач неодноразово приїздив до дітей та дружини і остання не висловлювала ніяких переживань щодо зміни у способі життя через конфлікт з обвинуваченим, а тому моральна шкода недоведена. Також уважає що витрати на правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн є неспівмірними зі складністю справи та завищеними, а тому просить відмовити в стягненні моральної шкоди та витрат на професійну правничу допомогу.
Наявні у справі докази - фіскальні чеки та призначення лікаря (а.с.59-70) доводять факт здійснення потерпілою витрат на лікування у розмірі 2457,77 грн, які потрібно стягнути судом з обвинуваченого на її користь.
З урахуванням ступеня фізичного страждання, пов'язаного з ушкодженням здоров'я та душевного страждання потерпілої, пов'язаного з протиправною поведінкою щодо неї обвинуваченого, їх характер і тривалість лікування, суд доходить висновку про обґрунтованість позову в частині відшкодування моральної шкоди та згідно до вимог розумності та справедливості вважає що з обвинуваченого на користь потерпілої слід стягнути моральну шкоду в сумі 6000,00 грн.
Оплата праці адвоката є результатом відповідних домовленостей між адвокатом та його клієнтом і визначається договором про надання правової допомоги.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокати самостійно визначають свій гонорар: а саме: порядок обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно з договором про надання правової допомоги у наведеній справі вартість юридичних послуг погодинна ставка за роботу адвоката складає 1051,00 грн/год.
На підтвердження розрахунку, суду були надані: копія договору №01/03-20 від 03.03.2020 з адвокатом про надання правової допомоги; розрахунок вартості правової допомоги за угодою із детальним описом наданих адвокатом послуг та витраченим на їх виконання часом, а також рахункова квитанція про оплату ОСОБА_4 послуг адвоката за договором (а.с.71-77, 204-206).
Витрати на професійну правничу допомогу підлягають частковому відшкодуванню, пропорційно задоволених позовних вимог та відповідно до дійсної присутності адвоката в судовому засіданні в сумі 10 000,00 грн
Речових доказів та процесуальних витрат у справі немає.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 371, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України та призначити покарання у виді громадських робіт строком 200 годин.
Позовну заяву потерпілої ОСОБА_4 до обвинуваченого ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 витрат на лікування у розмірі 2457,77 грн та моральну шкоду в сумі 6000,00 грн, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Машівський районний суд.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а у випадку його оскарження, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя ОСОБА_1