Справа № 948/490/20
Провадження № 1-кп/948/80/20
26.06.2020 Машівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Машівка кримінальне провадження № 12020170250000143 від 25.04.2020 стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтава Полтавської області, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, військовозобов'язаного, має на утриманні малолітнього сина, працює водієм в ФГ «Анаско», не депутата, раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України,-
згідно з обвинувальним актом від 26.05.2020 року ОСОБА_4 обробляє одну земельну ділянку розміром 0.2952 га., яка знаходиться за межами с. Грабівщина Машівського району Полтавської області, поруч з річкою Суха Лип'янка без відповідного дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.
При цьому, усвідомлюючи відсутність будь-яких законних підстав, ОСОБА_4 , в період часу з березня 2020 року до 13 травня 2020 року, умисно, з метою збагачення, в порушення вимог ст. 14 Конституції України, згідно з якою земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, право власності на яку гарантується та набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону, за відсутності будь - яких підстав набуття права на землю, передбачених ст. 116 Земельного кодексу України, відповідно до якої громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених Земельним кодексом або за результатами аукціону, нехтуючи вимогами ч.1 ст.81 Земельного кодексу України, згідно з якою громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно - правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної ділянки (паю), ст.125 Земельного кодексу згідно з якою право власності на земельну ділянку або її оренди, право державної реєстрації цих прав виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності, право постійного користування, або оренди земельною ділянкою та його державної реєстрації, ст.60,61,150 ч.1 п. г, Земельного кодексу України, ст.88,89 Водного кодексу України, згідно з якими уздовж річок з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги, які встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари - 25 метрів, на яких заборонено розорювання земель (крім підготовки грунту для залуження і залісення), а також садівництво та огородництво, самовільно зайняв земельну ділянку прибережної захисної смуги, яка нікому надана у власність чи користування, розташовану за межами с. Грабівщина Машівського району Полтавської області, у захисній зоні річки Суха Лип'янка, самовільно розпочав розорювання земель та засівання сільськогосподарською культурою-кукурудзою, за допомогою трактора МТЗ 892 днз НОМЕР_1 , при цьому достовірно знаючи, що вказана земельна ділянка у встановленому порядку не надавалась йому у володіння і користування та не передавалась, або в оренду, тобто за відсутності правочину щодо такої земельної ділянки.
Таким чином, самовільним зайняттям земельної ділянки прибережної захисної смуги, яка нікому не надана у власність чи користування ОСОБА_4 заподіяв шкоду у розмірі 1784,17 грн.
За таких обставин, дії обвинуваченого ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 197-1 КК України, як самовільне зайняття земельної ділянки земель в охоронній зоні.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні даного злочину визнав повністю за обставин, вказаних в обвинуваченні, та показав, що він самостійно виховує малолітнього сина, який у зв'язку з додатковими потребами навчається в спеціалізованій школі, а тому йому необхідні кошти, у зв'язку з чим він на службовому тракторі здійснив обробіток вказаної в обвинувальному акті земельної ділянки. Також просить звільнити його від відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям у порядку ст.45 КК України, пояснивши, що цілком усвідомив свої протиправні дії, щиро розкаявся та відшкодував завдані збитки державі.
Прокурор не заперечує проти звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям, оскільки ОСОБА_4 притягується до кримінальної відповідальності вперше, щиро розкаявся та відшкодував завдані збитки.
Вивчивши клопотання обвинуваченої, заслухавши учасників судового процессу та дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного.
Згідно з положеннями п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Разом з тим, відповідно до вимог ч.1 ст.285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом про кримінальну відповідальність.
Відповідно до вимог ст.45 КК України, особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
В судовому засіданні шляхом опитування обвинуваченого ОСОБА_5 та вивченням матеріалів кримінального провадження встановлено, що діяння, яке поставлене в провину обвинуваченому, дійсно мало місце, діяння містить склад злочину, передбаченого ч. 2 ст. 197-2 КК України та ОСОБА_4 винний у його вчиненні.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення невеликої тяжкості, раніше не судимий, вчинив злочин вперше, злочин, передбачений ч. 2 ст. 197-2 КК України, не є корупційним злочином.
Враховуючи вищенаведені обставини, які свідчать про наявність матеріально-правових підстав, передбачених ст.45 КК України, та процесуально-правових підстав звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із дійовим каяттям, оскільки за наявності сукупності вказаних обставин таке звільнення є обов'язком, а не правом суду, суд вважає, що клопотання обвинуваченого про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст.45 КК України за злочин, передбачений ч. 2 ст. 197-1 КК України, у зв'язку із дійовим каяттям підлягає задоволенню та приходить до висновку про необхідність звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із дійовим каяттям.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України і вважає що трактор "Білорус 892" днз НОМЕР_2 з сіялкою "Джон ДІр 7000" -потрібно повернути власнику ОСОБА_6 .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.284, 372, 392 КПК України суд, -
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України на підставі ст.45 КК України, у зв'язку з дійовим каяттям.
Закрити кримінальне провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-2 КК України на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України, у зв'язку зі звільненням від кримінальної відповідальності.
Речові докази: трактор "Білорус 892" днз НОМЕР_2 з сіялкою "Джон ДІр 7000" - повернути власнику ОСОБА_6 .
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На ухвалу протягом семи днів із дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду через Машівський районний суд.
Суддя ОСОБА_1