28 квітня 2020 року Справа № 211/89/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіПрудника С.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
09 січня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просила суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо перерахунку пенсії відповідно до рішення суду, в редакції абз. 3 ч. 1ст.40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, чинного на час виконання судового рішення;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо перерахунку пенсії, без застосування вимог абзацу 3. ч. 1 ст. 40 (оптимізації) Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок розміру пенсії в редакції абз. 3 ч. 1 ст.40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, чинного на день призначення пенсії - 20.03.2004 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок розміру пенсії із зарплати за 60 календарних місяців відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, з оптимізацією (за вибором особи) до 10% загального страхового стажу визначеного таким рішенням суду, визначити відповідний законодавству розмір пенсії та здійснити перерахунок з 27.10.2016 року із виплатою різниці в сумі пенсії.
Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що відмова у виборі періоду який виключається, з періоду за який враховується заробітна плата є неправомірною, а рішення відповідача про відмову у поновленні права на вибір оптимального заробітку є незаконним та необґрунтованим, а перерахунок пенсії 11.12.2019 року без оптимізації невигідних періодів заробітної плати, не відповідає вимогам ст.40 Закону №1058 і спрямований на зменшення прав заявника на пенсійне забезпечення, що суперечить нормам Конституції України, ст. 1,14 Протоколу Першого до Конвенції.
20.03.2020 року до канцелярії Дніпропетровського окружного адміністративного суду від ГУ ПФУ в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідачем щодо задоволення позовних вимог заперечено та вказано, що абзацем 3 частини 1 ст. 40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що за вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можу бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю І групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців. Таким чином після оптимізації повинен залишитися заробіток не менше як за 60 місяців. Заробіток у позивача взято для визначення індивідуальною коефіцієнту зарплати за період з 01.09.1989 по 31.08.1994 тобто 60 місяців, якщо провести оптимізацію та виключити із заробітку періоди з найменшим заробітком, період за який враховано заробітну плату буде менше 60 календарних місяців, що не відповідатиме вимогам абзацу 3 частини 1 ст. 40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Одночасно із відзивом на позовну заяву ГУ ПФУ в Дніпропетровській області подано до суду заяву про закриття провадження у даній справі, яка вмонтована тим, що позовними вимогами позивача є зобов'язання здійснити перерахунок пенсії із заробітної плати за 60 календарних місяців, з оптимізацію 10 відсотків тривалості страхового стажу невигідних періодів. Даний спір вже розглядався Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу (постанова від 28.12.2018 справа №211/1910/17) та у цій частині позивачу було відмовлено. Третій апеляційний адміністративний суд. в мотивувальній частині постанови від 04.04.2019 по справі №211/1910/17. вказав на відсутність правових підстав для зобов'язання управління зарахувати позивачу заробітну плату за 60 місяців, з оптимізацією 10 відсотків тривалості страхового стажу невигідних періодів. Разом з цим, суд вважає що означена заява є безпідставною та необґрунтованою, оскільки спір у даній справі стосується перерахунку пенсії позивача від 11.12.2019 року, починаючи з 27.10.2016 року, що призвело до зменшення індивідуального коефіцієнту та зменшення виплати розміру пенсії.
Ухвалою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11.01.2020 року на підставі ст. ст. 20, 29 КАС України справу №211/89/20 за означеною позовною заявою передано за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
05.02.2020 року справа №211/89/20 надійшла на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду, та за відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.02.2020 року розподілена та 06.02.2020 року передана судді Пруднику С.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.02.2020 року вказану позовну заяву було залишено без руху через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.
У встановлений ухвалою суду від 10.02.2020 року строк позивач усунув недоліки адміністративного позову.
21.02.2020 року суддя Прудник С.В. перебував у щорічній відпустці.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.02.2020 року прийнято до свого провадження означену позовну заяву, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи.
Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити з огляду на таке.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 19.03.2004 року перебуває на обліку в ПФУ, та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та тимчасової Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі в галузі пенсійного забезпечення.
Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28.12.2018 року по справі №211/1910/17 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії Довгинцівського відділу обслуговування громадян головного управління ПФУ в Дніпропетровської області щодо неврахування пільгового стажу в півтора кратному розмірі щодо періоду трудової діяльності в районах Крайньої Півночі в період з 10.06.1982 року по 01.07.1982 року, з 23.08.1982 року по 20.04.1983 року, з 12.05.1983 року по 15.10.1983 року, з 17.10.1983 року по 09.11.1985 року. Зобов'язано Головне управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок страхового стажу, зарахувавши стаж роботи один рік за півтора року за періоди роботи з 10.06.1982 року по 01.07.1982 року, з 23.08.1982 року по 20.04.1983 року, з 12.05.1983 року по 15.10.1983 року, з 17.10.1983 року по 09.11.1985 року. Зобов'язано Головне управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок пенсії з 27.10.2016 року. В іншій частині в позовних вимогах відмовлено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у сумі 640 гривень (шістсот сорок) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427). Встановлено судовий контроль за виконанням судового рішення та зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати звіт про виконання судового рішення у строк протягом 30 днів з дня набрання рішенням законної сили.
Так, під час прийняття судового рішення, 28.12.2018 року Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області було встановлено, що з 10.06.1982 року по 01.07.1982 року позивач працювала в Кадикчанській торговій конторі УРСа Об'єднання «Северовостокзолото» Сусуманського району Магаданської області, в стол. № 15, на посаді: кухробітниця. Стаж роботи склав 22 дні. Відповідно доархівної довідки від 05.05.2004 р. № К-89 «Про пільги Крайньої Півночі та робочий стаж» Сусуманський район Магаданської області відноситься до районів Крайньої Півночі. Пенсійним фондом України даний період роботи враховано до загального стажу.
23.08.1982 року позивач була прийнята на роботу до «Первомайської школи Большевистського виконкому» Сусуманського району Магаданськой області. 20.04.1983 року звільнена. Стаж роботи склав 7 міс. 28 дн. Період роботи зарахований до загального стажу згідно трудової книжки.
Вказані періоди роботи не зазначені Пенсійним фондом, як робота на Крайній Півночі.
12.05.1983 року позивач була прийнята на роботу до «Омсукчанської автобази об'єднання Северовостокзолото» Магаданської області Омсукчанський район. 15.10.1983 року звільнена за переведенням до РЕУ «Магаданенерго». Стаж роботи склав 05 міс. 04 дн.
Період роботи враховано до загального стажу та позначено як робота на Крайній Півночі згідно трудової книжці. Довідка архівного відділу Омсукчанського району від 03.03.2004 року за № К-47 свідчить, що Магаданська область, Омсукчанський район відноситься до районів Крайньої Півночі.
З 17.10.1983 року по 13.04.1994 року позивач працювала у «Магаданенерго ПС Омсукчан». Стаж роботи склав 10 років 9 місяців 22 дня. Даний період роботи позначено як робота на Крайній Півночі, а період з 17.10.1983 року по 31.12.1990 року зараховано стаж у півтора кратному розмірі. Також, у півтора кратному розмірі зараховано період роботи з 10.11.1985 року по 31.12.1990 року. З 14.04.1994 року по 14.05.1997 року позивач працювала у «Магаданенерго ПС Берелех». Стаж роботи 2 роки 6 місяців 27 днів та 6 місяців 4 дні. Даний період роботи позначено як робота на Крайній Півночі. З 15.05.1997 року по 10.10.1997 року позивач працювала у «АОЗТ КОНТАКТ» г. Сусуман Магаданської області. Стаж роботи склав 4 місяці 26 днів.
Вирішуючи спір між сторонами та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що період роботи позивача в районах Крайньої Півночі з 01.01.1991 року по 13.04.1994 року, з 14.04.1994 року по 14.05.1997 року, з 15.05.1997 року по 10.10.1997 року не підлягають зарахуванню відповідачем у пільговому обчисленні.
Не погоджуючись із рішення суду від 28.12.2018 року по справі №211/1910/17 подано до суду апеляційну скаргу, за результатами розгляду якої, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.04.2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 28.12.2018 року в адміністративній справі №211/1910/17 (2-а/211/16/18) змінено, виклавши текст мотивувальної частини в редакції даної постанови. Так, при прийнятті судового рішення від 04.04.2019 року по справі №211/1910/17 суд апеляційної інстанції виходив з того, що чинним законодавством не передбачено врахування стажу роботи після 1991 року в пільговому обчисленні. Ні в Тимчасовій угоді від 15 січня 1993 року, ні в Угоді про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, не передбачено пільг при обчисленні стажу роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Отже, підстави для зарахування в пільговому обчисленні стажу роботи позивача після 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі і в прирівняних до них місцевостях відсутні. Таким чином, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для обрахунку стажу позивача після 01.01.1991 року в пільговому обчисленні. Чинним законодавством встановлено обмеження щодо врахування при обчисленні розміру пенсії доходів, отриманих за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися страхові внески - такі виплати враховуються в розмірі, який не перевищує 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум. За таких обставин, при розрахунку розміру пенсії позивачу, відповідачем з урахуванням положень п. 2 ст. 41 Закону № 1058, правомірно застосовано коефіцієнт обмеження заробітної плати 5,6. Відсутні правові підстави для зобов'язання відповідача повністю зарахувати заробітну плату за 60 місяців, згідно довідок АТ «Магаданенерго» від 21.05.2004 р. № 54/6-1932 та від 10.12.2003 № 20/23-06/1056 за період з 01.06.1992 року по 31.05.1997 року (оптимальний вибір) з оптимізацією 10 відсотків тривалості страхового стажу невигідних періодів. Оскільки в листопаді 1992 року було припинено функціонування рубля та введено єдиний законний засіб платежу - український карбованець, то відповідно визначення розміру заробітку позивача виходячи з курсу національної валюти до російського рубля починаючи з 01.12.1992 року, що було здійснено відповідачем, є обґрунтованим та правомірним, у зв'язку з чим, відсутні правові підстави для перерахунку пенсії із заробітної плати, яка була отримана позивачем з 01.06.1992 року по 30.11.1992 року по курсу української гривні до російського рубля на день призначення пенсії 1,8699 грн. за 10 російських рублів.
Як зазначила позивач у поданій до суду позовній заяві, що на виконання вимог постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 04.04.2019 року по справі №211/1910/17 відповідачем пенсійна справа відпрацьована (перераховано розмір пенсії, перераховані на її рахунок недоплачені суми пенсії за період починаючи з 27.10.2016 року), загальний стаж становить 28 років 07 місяців 25 днів (0,28583), (343 місяці), враховано 60 місяців заробітної плати за період з 01.09.1989 по 31.08.1994, оптимізація - 32 місяці, індивідуальний коефіцієнт для обчислення пенсії (індивідуальний коефіцієнт) 4,98474.
Разом з цим, при перевірці перерахованої пенсії позивач виявила, що відповідачем не проведена оптимізація 10% невигідних періодів заробітної плати, оптимізація залишилася на тому же рівні, зі стажу 26 років 11 місяців 25 днів (0,26917) (323 м. 10%- 32 м-ці), а слід було провести зі стажу 28 років 07 місяців 25 днів (0,28583) (343м. 10%- 34 м-ці). Так, при виключенні періоду 32 місяців 3 01.03.1990 по 31.10.1992 року коефіцієнт по заробітній платі становить 4,98474, а при виключенні періоду 34 місяців з 01.01.1990 по 31.10.1992 року = 5,14602, що суттєво впливає на розмір пенсії і відповідно збільшує пенсію, оскільки даний коефіцієнт використовується у формулі для обчислення пенсії. Так як ГУ ПФУ в Дніпропетровській області 15.10.2019 року відмовило у перерахунку оптимізації, 24.10.2019 року з відповідною скаргою про усунення даної помилки позивач звернулася до ГУ ПФ України.
На звернення позивача, що надійшли на вебпортал Пенсійного фонду України 24.10.2019 за № ВЕБ-28000-Ф-С-19-032826 (вх. № 27256/К-111 від 25.10.2019), 25.10.2019 за № ВЕБ-28000-Ф-С-19-032847, № ВЕБ-28000-Ф-С-19-032851, № ВЕБ-28000-Ф-С-19-032846, № ВЕБ-28000-Ф-С-19-032844 (вх. № 27265/К-111 та № 27258/К-111 від 25.10.2019) листом від 26.11.2019 року за №27256/К-111, №27251/К-111, №27265/К-111Пенсійний фонд України повідомив позивачу про те, що на виконання рішення Третього апеляційного адміністративного суду від 04.04.2019 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з 27.10.2016 періоди роботи з 10.06.1982 по 01.07.1982, з 23.08.1982 по 20.04.1983, 312.05.1983 по 15.10.1983, з 17.10.1983 по 09.11.1985 враховано до страхового стажу у пільговому обчисленні (один рік за півтора). З 27.10.2016 розмір пенсії позивача обчислено з урахуванням страхового стажу 28 років 7 місяців 25 днів та заробітної плати, визначеної за період з 01.09.1989 по 31.08.1994. Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 40 Закону із періоду заробітку, з якого обчислено розмір пенсії, виключено (оптимізовано) заробіток за 32 місяці у період з 01.03.1990 по 31.10.1992, як період з найменшим заробітком.
Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомлено про те, що абзацом 3 частини 1 статті 40 Закону в редакції, чинній на час виконання судового рішення, передбачено, що за вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців. Враховуючи зазначене, пенсію ОСОБА_1 з 27.10.2016 слід обчислити з урахуванням заробітної плати, визначеної за період з 01.09.1989 по 31.08.1994 без застосування вимог абзацу 3 частини 1 статті 40 Закону.
На виконання вимог доручення Пенсійного фонду України від 26.11.2019 року за №27256/К-111, №27251/К-111, №27265/К-111 відповідачем 11.12.2019 року було проведено коригування, без врахування оптимізації. Індивідуальний коефіцієнт заробітку без урахування оптимізації становить - 3,85290. Середньомісячний заробіток складав -16969,52 грн. (4404,35грн. х 3,85290). Розмір пенсії з 01.02.2020 складав 4981,44 грн. де: 4850,40 розмір пенсії за віком (16969,52* 0,8583 (коефіцієнт страхового стажу)) 131,04 грн. - доплата за понаднормативний стаж (8 років).
Вважаючи такі дії відповідача протиправними та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, позивач звернулася з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
гідно з ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, в редакції чинній на час призначення пенсії позивачу, (далі Закон №1058-IV) для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку (абз.5 ч.1 ст.40 Закону №1058-IV).
Відтак, обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, іншого чинним законодавством не передбачено.
Судовим розглядом встановлено, що при призначенні пенсії, для розрахунку пенсії використано найбільш вигідний, на той час, період заробітної плати з 01.10.1989 по 30.09.1994 (на підставі довідки виданої Східними електричними мережами ТОВ «Магаданенерго» від 21.05.2004 №54/6-1932 та Центральними електричними мережами ТОВ «Магаданенерго» від 10.12.2003 №20/23-06-1056). При цьому, управління самостійно виключило із заробітної плати позивача районні коефіцієнти за період її роботи на Крайній Півночі з 01.01.1992 по 30.09.1994. Правомірність виключення із заробітної плати районних коефіцієнтів підтверджено рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 28.12.2018 по справі №211/1910/17 (набрало законної сили 04.04.2019). Індивідуальний коефіцієнт становив 4,99001.
У подальшому, 08.09.2005 року від позивача надійшла заява про перерахунок пенси та надано вже скореговані довідки про заробітну плату видані Східними електричними мережами "ГОВ «Магаданенерго» від 18.08.2005 №54/6-2913 (заробітна плата за період 01.01.1992 по 13.04.1994) та Центральними електричними мережами ТОВ «Магаданенерго» від 06.2005 №20/23-06-508 (заробітна плата за період 14.04.1994 по 14.05.1997). в яких з 01.01.1992 року було зазначено заробітну плату Позивача без врахування північних коефіцієнтів.
Отримавши зазначені довідки ПФУ проведено перерахунок пенсії для розрахунку пенсії, згідно заробітної плати за 60 місяців, за період з 01.10.1989 по 30.09.1994 (при цьому з 01.01.1992 заробітна плата врахована без північних коефіцієнтів).
Після перерахунку, індивідуальний коефіцієнт став 4,95688.
06.11.2017 ПФУ визначено більш вигідніші періоди для розрахунку пенсії згідно заробітної плати за 60 місяців, за період з 01.09.1989 по 31.08.1994.
Після перерахунку індивідуальний коефіцієнт став 5,08245.
В той же час, відповідно до ч. 3 ст. 44 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" органи Пенсійного фонду мають право вимагати від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню умови їх праці інших відомостей передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Тому, 06.12.2017 управлінням, з метою проведення достовірності виданої довідки, було направлено запит до Пенсійного фонду Російської Федерації про проведення перевірки.
04.04.2018 Головним управлінням було отримано нову виправлену довідку від
21.02.2018 №54/6-327 видану Східними електричними мережами ТОВ «Магаданенерго» про розмір заробітної плати за період з 01.01.1992 по 13.04.1994.
Заробітна плата зазначена даним підприємством в довідках виданих в 2005 році та в 2018 році є відмінною, а саме в довідці від 21.02.2018 року заробітна плата вказана меншою ніж в довідці 2005 року.
Пенсія обчислена із заробітку за період з 01.09.1989 по 31.08.1994 (60 місяців), індивідуальний коефіцієнт заробітку з урахуванням оптимізації (виключено з розрахунку 32 місяці) становить 4,98474 (до оптимізації - 3,85290).
Після перерахунку індивідуальний коефіцієнт став 4,98474.
26.11.2019 Пенсійний фонд України повідомив Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про відсутність законних підстав проводити оптимізацію заробітної плати для обчислення пенсії, так як після оптимізації заробітної плати період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим ніж 60 календарних місяців. У позивача, для розрахунку розміру пенсії враховано заробітну плату з 01.09.1989 по 31.08.1994, тобто 60 місяців, якщо провести оптимізацію та виключити із заробітку періоди з найменшим заробітком, період за який враховано заробітну плату буде менше 60 календарних місяців.
До того ж, як вже зазначалось вище, при прийнятті судового рішення від 04.04.2019 року по справі №211/1910/17 Третій апеляційний адміністративний суд в мотивувальній частині постанови від 04.04.2019 по справі №211/1910/17, вказав на відсутність правових підстав для зобов'язання управління врахувати позивачу заробітну плату за 60 місяців, з оптимизацією 10 відсотків тривалості страхового стажу невигідних періодів.
У зв'язку із чим, в грудні 2019 року відповідно до доручення Пенсійного фонду України Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було проведено коригування, без врахування оптимізації.
Індивідуальний коефіцієнт заробітку без урахування оптимізації становить - 3,85290.
Середньомісячний заробіток складав - 16969,52 грн. (4404,35грн. х 3,85290).
Розмір пенсії з 01.02.2020 складав 4981,44 грн. де:
4850,40 розмір пенсії за віком (16969,52* 0,28583 (коефіцієнт страхового стажу)) 131,04 грн. - доплата за понаднормативний стаж (8 років).
Щодо врахування заробітної плати для обчислення пенсії, на оптимізацію заробітної плати Головним управлінням, суд зазначає наступне.
Статтею 40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено порядок обчислення заробітної плати (доходу) для пенсії в частині 1 даної статті зазначено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000, незалежно від перерв та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.
Відповідно до частини четвертою статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV, який діяв діяв на той час) встановлено, що в разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.
Відповідно до статті 43 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок пенсії за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника. За вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснювався за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходилися на час перерахунку в пенсійній справі та відповідали вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Пенсія за віком визначається як добуток коефіцієнта страхового стажу застрахованої особи на осучаснений заробіток для обчислення пенсії. Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою: Кз - Зв : Зс. де: Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи; Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зс - середня заробітна плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу).
Шляхом співвідношення зарплати особи із середньою зарплатою по народному господарству визначено індивідуальний коефіцієнт зарплати за кожен місяць періоду, за який вона обчислюється.
Абзацем 3 частини 1 ст. 40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що за вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можу бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою ОСОБА_2 інвалідністю І групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.
Отже, у даному випадку, після оптимізації повинен залишитися заробіток не менше як за 60 місяців.
Таким чином, законодавцем надано перевагу особі, яка звертається за призначенням пенсії, а саме можливість виключення з обчислення заробітку «невигідних» періодів, що має на меті проведення оптимізації заробітку, яка проводиться з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що «оптимізація» в сумі складе не більш як 10 відсотків тривалості всього страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі.
Разом з цим, заробіток у позивача взято для визначення індивідуальною коефіцієнту зарплати за період з 01.09.1989 по 31.08.1994 тобто 60 місяців, якщо провести оптимізацію та виключити із заробітку періоди з найменшим заробітком, період за який враховано заробітну плату буде менше 60 календарних місяців, що не відповідатиме вимогам абзацу 3 частини 1 ст. 40 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відтак, дії відповідача щодо нарахування пенсії позивачу із обмеженням заробітної плати за період з 01.09.1989 по 31.08.1994 із застосуванням індивідуального коефіцієнту заробітку без урахування оптимізації становить 3,85290 є правоміними.
Частина 2 статті 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відтак, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Враховуючи відмову у задоволені позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С. В. Прудник