28 квітня 2020 року Справа № 160/2169/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу та рішення про застосування штрафних санкцій, -
24 лютого 2020 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 14.08.2019 року №Ф-0027211305 про нарахування недоїмки по ЄСВ на суму 110 643,57 грн;
- визнати протиправним та скасувати рішення від 14.08.2019 року №0027201305 про застосування штрафних санкцій в розмірі 15 510,23 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем було проведено планова виїзна перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2018 р., за результатами якої складено акт перевірки, на підставі висновків акту було винесено оскаржувані вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14.08.2019 року №Ф-0027211305 на суму 110 643,57 грн. та рішення від 14.08.2019 року №0027201305 про застосування штрафних санкцій в розмірі 15 510,23 грн. Позивач вважає, що вказані вимога та рішення є неправомірними та підлягають скасуванню, оскільки не відповідають чинному законодавству та прийняті на підставі хибних висновків, до яких дійшов відповідач в ході проведення перевірки. З огляду на вищевикладене, позивач просив суд позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.02.2020 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідачем 12.03.2020 року отримано копію ухвали суду про відкриття спрощеного позовного провадження в даній адміністративній справі та копію позову разом із копіями доданих до нього документів.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 20.03.2020 року. Відповідач у відзиві на позов позовні вимоги не визнає, вважає оскаржувані вимогу про сплату боргу (недоїмки) та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску правомірними. Зазначив, що перевірка проведена правомірно, виявлені перевіркою порушення законодавства встановлені вірно, з урахуванням усіх обставин, вимога та рішення винесені відповідно до вимог чинного законодавства, у зв'язку із чим, підстави для задоволення позову відсутні.
13 квітня 2020 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій підтримано позицію, викладену в позовній заяві.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з 22.11.2006 року зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця Виконавчим комітетом Жовтоводської міської ради Дніпропетровської області та перебуває на обліку в головному управління ДПС у Дніпропетровській області (Камянське відділення, Жовтоводська ДПІ (м. Жовті Води)).
Видами діяльності позивача є: Код КВЕД 10.71 Виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання; Код КВЕД 10.72 Виробництво сухарів і сухого печива; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок тривалого зберігання (основний); Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; Код КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; Код КВЕД 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів.
Позивач у період з 01.01.2016 року по 30.06.2017 року здійснювала діяльність на спрощеній системі оподаткування, а починаючи з 01.07.2017 року по 31.12.2018 року здійснювала діяльність на загальній системі оподаткування.
На підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.77.1 ст.77, п.77.4 ст.77 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ (із змінами та доповненнями), Закону України від 08 липня 2010 року №2464-УІ „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 11.06.2019 № 3458-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 » та плану-графіку проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання на 2019 рік, Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області проведена документальна планова виїзна перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2018 р.
За результатами перевірки складено акт від 22.07.2019 року № 40841/04-36-13-05/3194400229, у висновках якого зазначено про встановлення позивачем наступних порушень:
1. п.п. 49.1.8.5 п. 49.18, п. 49.2 ст. 49 та п. 177.11 ст. 177 Податкового кодексу України у частині не подання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2018 рік.
2. п. 177.2, п.177.4 ст.177, з урахуванням вимог п. 167.1 ст.167 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб від провадження господарської діяльності на загальну суму 73 703,07 грн., в тому числі: за 2017 рік - 36 364,65 грн., за 2018 рік - 37 338,42 грн.
3. п. 163.1 ст. 163, ст. 176, з урахуванням п. 161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, у результаті чого занижено військовий збір на загальну суму 6 141,92 грн., в тому числі: за 2017 - 3 030,39 грн., за 018 рік - 3 111,53 грн.
4. п. 4 ч. 2 ст. 6 розділу III Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та п.2 розділу 111 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435, в частині несвоєчасного подання звітів за 2018 рік.
5. п. 4 ч. 1 ст. 4, п. 2 ст. б, п. 2 ч, 1 ст. 7, п. 5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (зі змінами та доповненнями), у результаті чого занижено єдиний внесок на загальну суму 110 643,57 грн., в т.ч.: за 2017 рік - 44 458,68 грн., за 2018 рік-66 184,89 грн.
6. п. 185.1 ст. 185, п.187.1 ст. 187, п.п. г) п.198.5 ст.198 ПКУ, з урахуванням п.184.6 ст. 184 та абз. 3 п.198.6 ст. 198 ПКУ в частині заниження суми ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету за період з 01.07.2017 по 31.12.2018, у розмірі 58859 грн., в т.ч. за липень 2017 - 40405 грн., за грудень 2017 році - 1454 грн., за березень 2018 - 2125 грн., за травень 2018-2125 грн., за червень 2018 р. - 6375 грн., за липень 2018 р. - 6375 грн.
7. п. 201,1 п. 201.2 п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в частині відсутності реєстрації податкових накладних.
На підставі акту перевірки від 22.07.2019 року № 40841/04-36-13-05/3194400229 Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області винесені:
- вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф - 0027211305 від 14.08.2019 р, якою позивачу визначено до сплати 110 643,57 грн. недоїмки з єдиного внеску;
- рішення № 0027201305 від 14.08.2019 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 15 510,23 грн.
ФОП ОСОБА_1 звернулася до Державної податкової служби України зі скаргою від 29.08.2019 року на вищезазначені вимогу та рішеннями ГУ ДФС у Дніпропетровській області.
За результатами розгляду, скаргу залишено без задоволення, а вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0027211305 від 14.08.2019р. та рішення від 14.08.2019 року №0027201305 без змін.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.
В акті перевірки від 22.07.2019 року № 40841/04-36-13-05/3194400229 (п. 1.16.2) зазначено, що перевіркою питань щодо декларування самозайнятою особою чистого оподатковуваного доходу у періоді, що перевірявся, встановлено заниження об'єкту оподаткування.
Так, в ході перевірки встановлено, що згідно виписки банку про рух грошових коштів по рахунку № НОМЕР_2 відкритому в АТ «Райффайзен банк Аваль» наявне надходження коштів від ФОП ОСОБА_2 в розмірі 242 431,00 грн. (з ПДВ) в призначенні платежу зазначено «Виторг від продажу товарів через ОСОБА_2 » (платіжні доручення №0LQD58449 від 14.07.2017р. на суму 45 320,00 грн.; №0LQD41910 від 14.07.2017р. на суму 162000,00 грн.; №0LQD58862 від 24.07.2017 р. на суму 35111,00 грн.).
У зв'язку з цим, відповідач прийшов до висновку, що зазначена сума не включена до складу доходу ФОП ОСОБА_1 , що є порушенням п. 177.2 ст.177 Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 177.2 ст.177 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
Як вбачається з матеріалів справи, у платіжних дорученнях №0LQD58449 від 14.07.2017р. на суму 45 320,00 грн., №0LQD41910 від 14.07.2017р. на суму 162000,00 грн. та №0LQD58862 від 24.07.2017 р. на суму 35111,00 грн. працівником банку було помилково вказано призначення платежу: «виторг від продажу товарів через ОСОБА_2 ». Вказане підтверджується наявною в матеріалах справи копією листа Центрального Жовтоводського відділення АТ ДОД «Райффайзен Банк «Аваль» №263 від 25.07.2017 р. щодо виправлення помилки працівника банка, де зазначено, що необхідно вважати вірним призначення платежу в платіжних дорученнях від 14.07.2017 р. та від 24.07.2017 р. - «внесення власних заощаджень через ОСОБА_1 ».
Разом з цим, суд враховує, що ФОП ОСОБА_1 почала здійснювати виробництво як платник на загальній системі з 01.07.2017 року.
Так, 18.07.2017 року згідно видаткової накладної № 3 від 18.07.2017 р., договору на постачання № 01/2017 від 03.07.2017р. та отримано грошові кошти за неї 04.08.2017 р. згідно платіжного доручення № 1189 на суму 49047,68 грн. ТЗОВ «Родина».
Тобто, як вбачається з матеріалів справ, у період з 01.07.2017 р. по 17.07.2017 р. ФОП ОСОБА_1 не здійснювала реалізацію продукції та не отримувала авансових внесків від покупців.
Отже, суд звертає увагу, що готівкові грошові кошти, внесені на поточний рахунок № НОМЕР_2 , відкритий в АТ «Райффайзен банк Аваль» в розмірі 242 431,00 грн. (з ПДВ) (заявки на внесення готівки №0LQD58449 від 14.07.2017р. на суму 45 320,00 грн., №0LQD41910 від 14.07.2017р. на суму 162000,00 грн. та №0LQD58862 від 24.07.2017 р. на суму 35111,00 грн.) не могли бути виторгом через відсутність готівкових розрахунків ФОП ОСОБА_1 з 01.07.2017 р., відсутністю виробничої діяльності з 01.07.2017 по 17.07.2017 р., а були механічною помилкою, що не впливає на дані бухгалтерського та податкового обліку. Вказана помилка було виправлена, про що свідчить відповідь банку №263 від 25.07.2017 р.
Також, в акті перевірки від 22.07.2019 року № 40841/04-36-13-05/3194400229 (п. 2.1.2) зазначено, що перевіркою правильності визначення вартості документально підтверджених витрат, пов'язаних із здійсненням діяльності, відображених у додатку Ф2 податкової декларації за 2018 рік, встановлено завищення витрат на суму 115 168,15грн. за рахунок включення витрат, документально не підтверджених та безпосередньо не пов'язаних з отриманням доходу, чим порушено вимоги п. 177.2, п. 177.4, ст.177 Податкового кодексу України.
Зокрема, перевіркою встановлено розбіжність між сумою витрат, що задекларована ФОП ОСОБА_1 в податковій декларації про майновий стан і доходи за 2018р. в графі 7 «інші витрати, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг та документально підтвердженими іншими витратами на загальну суму 92 267,50 грн, чим порушено п.п. 177.4.4, п. 177.4, ст.177 Податкового кодексу України.
В акті перевірки вказано, що на підставі наданих до перевірки договорів позички, актів списання палива та розшифровки інших витрат за 2018 рік встановлено використання наданих в позичку автомобілів згідно наступних договорів:
- договір від 01.07.17 №98-53п/2017, позичкодавець - ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ), автомобіль Мерседес Бенц НОМЕР_4 , термін дії договору - 01.07.17-31.12.17;
- договір від 01.01.18 №98-53п/2018, позичкодавець - ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ), автомобіль Мерседес Бенц НОМЕР_4 , термін дії договору - 01.01.18-30.06.18;
- договір від 01.07.18 №98-53п-2/2018, позичкодавець - ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ), автомобіль Мерседес Бенц НОМЕР_4 , термін дії договору - 01.07.18-31.12.18;
- договір від 01.07.17 №89-30п/2017, позичкодавець - ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_5 ), автомобіль DAF 95.480 НОМЕР_6 , термін дії договору - 01.07.17-31.12.17;
- договір від 01.07.18 №89-30п/2018, позичкодавець - ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_5 ), автомобіль DAF 95.480 НОМЕР_6 , термін дії договору - 01.01.18-30.06.18;
- договір від 01.07.18 № 89-30п-2/2018, позичкодавець - ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_5 ), автомобіль DAF 95.480 НОМЕР_6 , термін дії договору - 01.07.18-31.12.18;
- договір від 01.07.17 №62-03п/2017, позичкодавець - ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_5 ), автомобіль Сканія R НОМЕР_7 , термін дії договору - 01.07.17-31.12.17;
- договір від 01.01.18 №62-03п/2018, позичкодавець - ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_5 ), автомобіль Сканія R НОМЕР_7 , термін дії договору - 01.01.18-30.06.18;
- договір від 01.07.18 № 62-03п-/2/2018, позичкодавець - ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_5 ), автомобіль Сканія R НОМЕР_7 , термін дії договору - 01.07.18-31.12.18.
Догори позички, надані до перевірки, не засвідчені нотаріально. Отже, до перевірки не надано підтверджуючі документи щодо використання в господарській діяльності автомобілів Мерседес Бенц держномер НОМЕР_8 , DAF XF 95.480 держномер НОМЕР_6 та Сканія R 310 держномер НОМЕР_9 , а відповідно, і дизпалива Energy в кількості 4 414,00 л. вартістю 92267,50 грн. (без ПДВ).
Таким чином, ФОП ОСОБА_1 , в порушення пл. 177.4.5 п. 177.4 ст. 174 Податкового кодексу України, безпідставно віднесено до складу витрат, відображених у податкової декларації про доходи та майновий стан за 2018 рік, витрати не пов'язані із здійсненням господарської діяльності на суму 92267,50 грн.
Отже, перевіркою встановлено розбіжність між сумою витрат, що задекларовані ФОП ОСОБА_1 в податковій декларації про майновий стан і доходи за 2018 рік в графі 7 «інші витрати, включаючи вартість виконаних робіт, наданих послуг» та документально підтвердженими іншими витратами на загальну суму 92267,50 грн,, чим порушено п.п. 177.4.4 п. 177.4 ст. 174 Податкового кодексу України.
З даного приводу суд зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що за період з 01.07.2017 р. - 31.12.2018 р. ФОП ОСОБА_1 здійснювала реалізацію готової продукції, використовуючи автомобільний транспорт (Мерседес Бенц НОМЕР_4 , DAF 95.480 НОМЕР_6 та Сканія НОМЕР_10 ).
Позивач користується автомобільним транспортом на підставі вищезазначених договорів позички: від 01.07.17 №98-53п/2017, від 01.01.18 №98-53п/2018, від 01.07.18 №98-53п-2/2018, від 01.07.17 №89-30п/2017, від 01.07.18 №89-30п/2018, від 01.07.18 № 89-30п-2/2018, від 01.07.17 №62-03п/2017, від 01.01.18 №62-03п/2018, від 01.07.18 № 62-03п-/2/2018.
Відповідно до ч. 4 ст. 828 ЦКУ договір позички транспортного засобу (крім наземних самохідних транспортних засобів), в якому хоча б однією стороною є фізична особа, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Зі змісту даної норми слідує, що договір позички (безкоштовного користування) наземних самохідних транспортних засобів за участю фізичної особи обов'язковому нотаріальному посвідченню не підлягає.
Згідно ст. 1 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 № 1961-IV наземні транспортні засоби - це пристрої, призначені для перевезення людей та/або вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів, які підлягають державній реєстрації та обліку у відповідних підрозділах МВС України та/або допущені до дорожнього руху, а також ввезені на митну територію України для тимчасового користування, зареєстровані в інших країнах.
Підпункт «Ь» статті 1 Європейської угоди, що стосується праці екіпажів транспортних засобів, здійснюючих міжнародні автомобільні перевезення (дата приєднання Україною 07.09.2005) визначає, що під «автомобілем» мається на увазі будь-який самохідний транспортний засіб, що використовується зазвичай для перевезення на дорогах людей або вантажів або для буксирування дорогами транспортних засобів, що використовується для перевезення людей або вантажів; цей термін не включає сільськогосподарські трактори.
Відповідно до ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Таким чином, автомобілі належать до наземних самохідних транспортних засобів, а отже договори позички транспортного засобу від 01.07.17 №98-53п/2017, від 01.01.18 №98-53п/2018, від 01.07.18 №98-53п-2/2018, від 01.07.17 №89-30п/2017, від 01.07.18 №89-30п/2018, від 01.07.18 № 89-30п-2/2018, від 01.07.17 №62-03п/2017, від 01.01.18 №62-03п/2018, від 01.07.18 № 62-03п-/2/2018, укладені ФОП ОСОБА_1 не потребують обов'язкового нотаріального посвідчення.
Відповідно до п.п. 177.4.1 - 177.4.4 п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать:
витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів; палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат;
витрати на оплату праці фізичних осіб, ідо перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі -працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або'натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу); обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках,передбачених законодавством;
суми податків, зборів, які пов'язані з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного лодатку, подачку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на майно); суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов'язані з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця;
інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4,1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, шо використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), фанспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.
Згідно з п.п. 77.4.5 п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат, підприємця; витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності такого фізичною особою - підприємцем; витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації; витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених цією статтею; документально не підтверджені витрати.
Отже, дизпаливо Energy в кількості 4 414,00 л вартістю 92 267,50 грн. (без ПДВ), використане під час транспортування готової продукції до покупців, ФОП ОСОБА_1 включила у витрати пов'язані із здійсненням господарської діяльності на підставі первинних документів відповідно до ст.9 ЗУ від 16.07.1999 p. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Придбане ФОП ОСОБА_1 пальне було використане за цільовим призначенням на здійснення господарської діяльності підприємця, що не заперечується відповідачем.
Таким чином, суд приходить до висновку, що витрати на придбання вказаного палива є підтвердженими та правомірно віднесені підприємцем до витрат у розумінні п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України.
Крім того, ОСОБА_1 включила в витрати (ст.5 ряд.1 додаток ф2 до податкової декларації про майновий стан і доходи) сировину, використану для виробництва продукції згідно рецептур та реєстру витрат на суму 2 381 437,59 грн. та витрати, які понесені на пакування кондитерських виробів згідно реєстру витрат на суму 300 259,81 грн. за основним видом діяльності 10.72 «Виробництво сухарів і сухого печива; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів та тістечок тривалого зберігання». Крім того, ФОП ОСОБА_1 здійснювала реалізацію сировини за КВЕДом 46.90 «Неспеціалізована оптова торгівля», в результаті якої понесені витрати в сумі 73 139,52 грн. згідно реєстру витрат. ФОП ОСОБА_1 складено реєстр витрат за 2018р., в якому вказано перелік документів згідно яких понесено витрати на виробництво готової продукції.
Згідно з ч. 1 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Частиною 2 статті 73 КАС України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Частиною 1 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи вищенаведені обставини та норми законодавства, вимога Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 14.08.2019 року №Ф-0027211305 та рішення від 14.08.2019 року №0027201305 про застосування штрафних санкцій в розмірі 15 510,23 грн. є протиправними та підлягають скасуванню.
За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу та рішення про застосування штрафних санкцій.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу та рішення про застосування штрафних санкцій - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 14.08.2019 року №Ф-0027211305.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 14.08.2019 року №0027201305 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в розмірі 15 510,23 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 1261 (одна тисяча двісті шістдесят одна) грн 54 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Кальник