24 червня 2020 року Справа №2а/0470/1936/11
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Букіна Л.Є., перевіривши у місті Дніпрі матеріали подання Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду 22.06.2020 року надійшло подання Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа.
Судом встановлено, що Дніпровський районний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) посилаючись на норми статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", статті 6 Закону України "Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України" просить тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорту громадянина України керівника Відкритого акціонерного товариства «Спеціалізована пересувна механізована колона №596» Жаринова Олександра Михайловича до виконання зобов'язань, покладених на нього виконавчим листов №2а/0470/1936/11 виданого 14.07.2014 року про стягнення заборгованості зі сплати штрафу 11318,84 грн.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями160,161,171 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 19 частини 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Завданням адміністративного судочинства, згідно частини 1 статті 2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно частини 1 статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом; 6) спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; 8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; 9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; 10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; 11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони», за винятком спорів, пов'язаних із укладенням договору з переможцем перегадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи; 12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень"; 13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 14) спорах із суб'єктами владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства;15) спорах, що виникають у зв'язку з оголошенням, проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу.
Як вбачається зі змісту вимог подання, заявник просить тимчасово обмежити право виїзду за межі України ОСОБА_1 .
Главою 11 розділу 2 КАС України, передбачено особливості позовного провадження в окремих категоріях термінових адміністративних справ. Жодною з зазначених категорій справ, розгляд обмеження у праві виїзду за межі України за правилами адміністративного судочинства не передбачено.
Розділ IV КАС України, регулює процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних судах. Однак нормами цього розділу не передбачено порядку тимчасового обмеження боржника права виїзду за межі України як заходу забезпечення виконання рішення адміністративного суду.
Окрім цього, у КАС України відсутні норми, які б передбачали можливість розгляду адміністративним судом подань державної виконавчої служби чи її посадових осіб про тимчасове обмеження особи у праві виїзду за межі України.
Суд зазначає, що питання щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України регламентовані Цивільним процесуальним кодексом України (далі - ЦПК України).
Відповідно достатті 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця. Суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.Суд розглядає заяву про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін та інших заінтересованих осіб за обов'язкової участі державного (приватного) виконавця.За результатами розгляду заяви про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.Відмова у скасуванні тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України не перешкоджає повторному зверненню з такою самою заявою у разі виникнення нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.
Оскільки ЦПК України встановлено порядок вирішення питання про тимчасове обмеження боржника-фізичної особи у праві виїзду за межі України за поданням державного виконавця, то розгляд і вирішення такого подання проводиться судом виключно у порядку цивільного судочинства, яке здійснюється судами загальної юрисдикції.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що у відкритті провадження за поданням Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника Відкритого акціонерного товариства «Спеціалізована пересувна механізована колона №596» Жаринова Олександра Михайловича до виконання зобов'язань, покладених на нього виконавчим листов №2а/0470/1936/11 виданого 14.07.2014 року про стягнення заборгованості зі сплати штрафу 11318,84 грн. без вилучення паспортного документа слід відмовити.
Згідно частини 6 статті 170 КАС України, у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
З урахуванням вищенаведеного, суд роз'яснює заявнику, що зазначене подання слід розглядати у порядку цивільного судочинства.
Керуючись статтями 2, 19, 170, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити Дніпровському районному відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) у відкритті провадження в адміністративній справі за поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника Відкритого акціонерного товариства «Спеціалізована пересувна механізована колона №596» Жаринова Олександра Михайловича до виконання зобов'язань, покладених на нього виконавчим листов №2а/0470/1936/11 виданого 14.07.2014 року про стягнення заборгованості зі сплати штрафу 11318,84 грн. без вилучення паспортного документа.
Копію цієї ухвали, разом з поданням та усіма доданими до нього матеріалами, невідкладно надіслати особі, яка його подала.
Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як того, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Л.Є. Букіна