Справа № 641/3597/19 Головуючий суддя І інстанції Чайка І. В.
Провадження № 22-ц/818/2647/20 Суддя доповідач Яцина В.Б.
Категорія: Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування
22 червня 2020 року м. Харків.
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого Яцини В.Б.,
суддів колегії Бурлака І.В., Хорошевського О.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу адвоката Мусієнко Світлани Олександрівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 26 лютого 2020 року, постановлену у складі судді Чайки І.В., у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи: Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, Харківська міська рада про встановлення розміру частки у спільній сумісній власності, визнання права власності на частину квартири, в тому числі в порядку спадкування за законом та визначення порядку користування квартирою,
У травні 2019 року позивачі звернулись до Комінтернівського районного суду м. Харкова з вищевказаним позовом про встановлення розміру частки у спільній сумісній власності, визнання права власності на частину квартиру, в тому числі в порядку спадкування за законом та визначення порядку користування квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .
Представником відповідача ОСОБА_6 - ОСОБА_7 до суду подана заява про зупинення провадження у даній справі до розгляду справи № 641/10691/19 за заявою ОСОБА_6 про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем - ОСОБА_8 на час відкриття спадщини.
Позивач ОСОБА_1 та представник позивачів заперечували проти вказаного клопотання, вказуючи на те, якщо буде задоволена судом заява ОСОБА_6 про встановлення факту проживання спільного проживання зі спадкодавцем, то ОСОБА_6 не позбавлена можливості звернутися до суду з позовом про перерозподіл часток у праві на спадщину. Представник вважає, що клопотання про зупинення розгляду даної справи направлено на затягування її розгляду.
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 26 лютого 2020 року зупинено провадження у справі № 641/3597/19 до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі № 641/10691/19 за заявою ОСОБА_6 , треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_2 про встановлення факту спільного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
В апеляційній скарзі адвокат Мусієнко С.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , просить зазначену ухвалу суду скасувати.
В обґрунтування скарги зазначила, що оскаржувана ухвала постановлена за неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм процесуального та матеріального права.
Вказала, що відповідач ОСОБА_6 та її представник - адвокат Дундуков В.В. не були позбавлені права подати зустрічний позов в межах даної справи, а також не позбавлені можливості заперечувати проти вимог позивачів, однак своїм правом не скористалися. При цьому, відповідач та її представник, достовірно знаючи про наявний спір щодо визнання права власності у порядку спадкування на зазначене майно з іншими спадкоємцями, в порушення ст. 294 ЦПК України, подали заяву у порядку окремого провадження.
Вважає, що ОСОБА_6 намагається затягнути розгляд цієї справи.
Вказала, що, зупинивши провадження у справі, суд порушив право учасників процесу на справедливий суд та розумні строки розгляду справи.
Учасники справи не скористались правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, що не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції відповідно до норми ч. 3 ст. 360 ЦПК України.
Частина третя статті 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Відповідно до ст. 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції розглянув справу за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими для апеляційного провадження, які передбачені у ч. 2 ст. 369 ЦПК України, з огляду на те, що у даному випадку оскаржується ухвала про зупинення провадження у справі, що передбачено п. 14 ч. 1 ст. 353 ЦПК України, без повідомленням учасників справи.
Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до вказаних норм ЦПК України, вислухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
У статті 263 ЦПК України визначені наступні вимоги до законності і обґрунтованість судового рішення:
1. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
2. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
3. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
4. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
5. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачі звернулись до суду з позовом до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , треті особи: Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, Харківська міська рада про встановлення розміру частки у спільній сумісній власності, визнання права власності на частину квартири, в тому числі в порядку спадкування за законом та визначення порядку користування квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідачем ОСОБА_6 до Комінтернівського районного суду м. Харкова була подана заява про встановлення факту проживання спільного проживання зі спадкодавцем - ОСОБА_8 на час відкриття спадщини. По вказаній справі було відкрито провадження у справі та судове рішення у справі до теперішнього часу не прийнято.
Задовольняючи заяву ОСОБА_6 про зупинення провадження у справі до вирішення по суті іншої справи № 641/10691/19 суд першої інстанції з посиланням на п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України виходив з того, що рішення по справі за заявою ОСОБА_6 про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем - ОСОБА_8 на час відкриття спадщини, має значення для правильного, повного та об'єктивного розгляду даної справи.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Відповідно до статті 12 ЦПК України:
1. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
2. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
3. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
4. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
5. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість:
1) керує ходом судового процесу;
2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;
3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;
4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;
5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
У статті 121 ЦПК України зазначено про розумність процесуальних строків:
1. Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій.
2. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню цивільного судочинства.
Відповідно до статті 189 ЦПК України:
1. Завданнями підготовчого провадження є:
1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу;
2) з'ясування заперечень проти позовних вимог;
3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів;
4) вирішення відводів;
5) визначення порядку розгляду справи;
6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
2. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
3. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
У статті 193 ЦПК України передбачено:
1. Відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
2. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
3. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
4. У випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Згідно пункту 6 частини 1 статті 251 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального, чи судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Відповідно до ст. 222 ЦПК України під час розгляду справи у судовому засіданні головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин у підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.
Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
У частинах 1, 2 статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно до ч. 3 ст. 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема: верховенство права; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами.
У п. 33 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» була сформульована правова позиція щодо необхідності зупинення провадження у справі в таких випадках. Так, Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що визначаючи наявність підстав, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 15.05.2019 було відкрито провадження у цій справі. Розгляд справи було призначено у загальному позовному провадженні, підготовче судове засідання призначене на 05.06.2019. В ухвалі суду було зазначено про право відповідачів у строк до 31.05.2019 подати відзив на позовну заяву та відповідно до частини 1 статті 193 ЦПК України у цей же строк - пред'явити зустрічний позов (т. 1 а. с 64).
У зв'язку із відрядженням головуючого по справі підготовче судове засідання 05.06.2020 не відбулось та було відкладене до 25.06.2019 (т. 1 а. с. 75).
На адресу суду першої інстанції 24.06.2019 від відповідачів надійшла заява про відкладення судового засідання у зв'язку із необхідністю підготувати відзив на позов та зустрічну позовну заяву (т. 1 а. с. 82).
За клопотання відповідачів підготовче засідання було відкладене до 15.07.2019 (т. 1 а. с. 83-84).
Відзив на позовну заяву від відповідачів надійшов до суду першої інстанції 02.07.2019 (т. 1 а. с. 89-94).
За клопотання відповідача ОСОБА_6 підготовче засідання було відкладене до 30.07.2019 для укладення договору з адвокатом (т. 1 а. с. 161-162).
Ухвалою Комінтернівського районний суд м. Харкова від 30.07.2019 залучено до участі у справі третіх осіб: Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, Харківську міську раду, та у підготовчому засіданні було оголошено перерву до 19.09.2019 (т. 1 а. с. 176-178, 179-180).
У зв'язку із тимчасовою непрацездатністю головуючого по справі підготовче судове засідання 19.09.2019 не відбулось та було відкладене до 25.09.2019 (т. 1 а. с. 188).
Ухвалою Комінтернівського районний суд м. Харкова від 10.10.2019 закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті на 13.11.2019 (т. 1 а. с. 200).
На адресу суду 17.02.2020 адвокат Дундуков В.В., який діє в інтересах ОСОБА_6 подав заяву про зупинення розгляду справи.
Суд інстанції всупереч вказаній нормі ст. 263 ЦПК України не дотримався наведених у ст. 2 ЦПК України завдань та основних засад (принципів) цивільного судочинства, внаслідок чого не з'ясував, які об'єктивні перешкоди заважають розглянути цю справу до вирішення іншої справи.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
У Рішенні від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 (справа № 1-11/2012) Конституційний Суд України зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який у сфері соціального захисту означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею.
Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У частині 4 ст. 82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Дійсно, відповідно до вказаної норми ч. 4 ст. 82 ЦПК України рішення суду по іншій справі № 641/10691/19 за заявою ОСОБА_6 про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем - ОСОБА_8 на час відкриття спадщини, може мати значення для розгляду цієї справи у разі задоволення цього позову.
Однак для наявності передбачених у п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України підстав для зупинення провадження у справі суду відповідно до визначених у ст. 2 ЦПК України завдання та основних засад (принципів) цивільного судочинства, в контексті положень ст.ст. 11, 12 ЦПК України щодо пропорційності та змагальності, для запобігання зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами, вживання заходів для виконання ними їхніх обов'язків, - суду при розгляду заяви про зупинення провадження у справі слід було з'ясувати процесуальну можливість ОСОБА_6 заявити позов про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем в якості зустрічного в цій справі.
Також, з огляду на те, що предметом спору у цій справі є вирішення питання щодо спадкування часток спірної квартири, ОСОБА_6 не позбавлена можливості доводити свої права на спадкове майно в межах цієї справи.
Згідно ст. 44 ЦПК України:
1. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
2. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
У пункті першому статті 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод 1950р. зазначено, що кожен має право на справедливий ... розгляд його справи упродовж розумного строку ... судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Наведене свідчить, що відповідач ОСОБА_6 , яка діє в особі представника - адвоката Дундукова В.В., мала процесуальну можливість вчасно подати зустрічний позов. Така процесуальна можливість у неї виникла після отримання копії позову та доданих до нього документів. Про наявність такої можливості свідчить той факт, що 02.07.2019 вона подала по цій справі відзив, в якому заперечувала проти позову, але передбаченим у ст. 193 ЦПК України правом на подання зустрічного позову відповідач ОСОБА_6 не скористалася.
При цьому, поза увагою суду залишився той факт, що згідно доданої до заяви про зупинення провадження по справі копії ухвали про відкриття провадження по справі № 641/10691/19 про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем, - ОСОБА_6 її подала до районного суду у грудні 2019 року (т. 2 а. с. 95, 109). Тобто вже після того, як їй стало відомо про відкриття провадження у цій справі.
За таких обставинах звернення до суду по цій справі із заявою про зупинення провадження у справі об'єктивно спрямоване на штучне затягування її розгляду, що порушує право інших учасників справи на її розгляд впродовж розумного строку, і свідчить про порушення передбаченого у ч. 1 ст. 44 ЦПК України обов'язку представника відповідача ОСОБА_6 добросовісно користуватися процесуальними правами.
Тому, відповідно до наведених положень ст. 2 ЦПК України, п. 1 ст. 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, слід визнати, що у даному випадку зупинення судом першої інстанції провадження у справі є непропорційним втручанням у право кожного на розгляд справи впродовж розумного строку, та не відповідає завданню цивільного судочинства щодо справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб.
З цих підстав, з урахуванням положень ч. 4 ст. 44 ЦПК України, яка передбачає, що суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами, суд апеляційної інстанції для усунення вказаного порушення права на справедливий суд вважає за необхідне скасувати оскаржену ухвалу.
За таких обставин, оскільки судом першої інстанції постановлено ухвалу із порушенням наведених норм цивільного процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду спростовують, - суд апеляційної інстанції на підставі п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України задовольняє апеляційну скаргу, скасовує оскаржувану ухвалу та направляє справу для подальшого розгляду.
Керуючись. п. 6 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 379, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 26 лютого 2020 року - скасувати.
Справу за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, і відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 389 ЦПК України касаційному оскарженню не підлягає.
Повний текст судового рішення складено 22 червня 2020 року.
Головуючий В.Б. Яцина.
Судді колегії І.В. Бурлака.
О.М. Хорошевський.