Провадження № 33/803/751/20 Справа № 203/3973/19 Суддя у 1-й інстанції - Колесніченко О. В. Суддя у 2-й інстанції - Іванченко О. Ю.
18 червня 2020 року м. Дніпро
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Іванченко О.Ю., перевіривши матеріали справи за апеляційною скаргою особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська 20 листопада 2019 року, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , приватного підприємця, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1
визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення передбаченого за ст. 122-2 КУпАП, -
До Дніпровського апеляційного суду надійшла вищезазначена справа про адміністративне правопорушення.
Разом з апеляційною скаргою особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 звернувся з клопотанням про поновлення строку на оскарження вищевказаної постанови.
Обґрунтовуючи доводи клопотання про поновлення строку зазначає, що судове рішення було ухвалене 20 листопада 2019 року без участі ОСОБА_1 , а копії постанови направлено засобами поштового зв'язку та вручено останньому лише 15 січня 2020 року.
Відповідно до ст. 294 КУпАП України постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Між тим, в своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 не наводить жодних мотивів, які перешкодили йому своєчасно звернутись до суду з апеляційною скаргою, та посилається на те, що дізнався про судове рішення лише на стадії його виконання, що суперечить матеріалам справи.
Як вбачається з матеріалів справи, особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 знав про існування справи про адміністративне правопорушення відносно нього, що підтверджується матеріалами справи, а саме його особистим підписом у протоколі про адміністративне правопорушення (а.с.1), судовою повісткою про виклик його до суду (а.с. 8). Враховуючи вказані обставини, ОСОБА_1 мав об'єктивну можливість дізнатися результат судового розгляду справи про адміністративне правопорушення, та подати у визначений ст. 294 КУпАП строк апеляційну скаргу на прийняте судове рішення.
Дана позиція повністю відповідає усталеній практиці ЄСПЛ, яку відповідно до ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 р. суди застосовують при розгляді справ як джерело права. Так, у рішенні ЕСПЛ у справі "Пономарев проти України" Суд зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
В рішенні Європейського суду з прав людини в справі "Устименко проти України" від 29 жовтня 2010 року Суд вказав, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і, як наслідок, тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
КУпАП встановлено, що строк на оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення відраховується не з моменту отримання копії оскаржуваного судового рішення, а з моменту його винесення.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звертався з аналогічними апеляційними скаргами 16 березня 2020 року, 03 квітня 2020 року, в яких просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду. Проте, постановами Дніпровського апеляційного суду від 23 березня 2020 року, та від 10 квітня 2020 року ОСОБА_1 було відмовлено у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, оскільки підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження суд не вбачає.
Повторний апеляційний перегляд аналогічних вимог чинним КУпАП не передбачено. Фактично апелянт не погоджується з результатами апеляційного розгляду його вимог щодо відмови в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Положеннями Конвенції про захист прав та основоположних свобод 1950 року та п.40 рішення ЄСПЛ у справі «Пономарьов пороти України» від 03.04.2008, визначено, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано п.1 ст.6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу остаточності рішень суду, який в свою чергу визначає, що жодна із сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового його вирішення.
Положення ч.2 ст.7, ч.3 ст.8 КУпАП регламентують, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності та ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Чинним КУпАП не передбачено повторність розгляду питань, які вже було вирішено.
З огляду на викладене, враховуючи вказані обставини і вимоги закону, вважаю за необхідне відмовити ОСОБА_1 в поновлені строку на апеляційне оскарження та повернути апеляційну скаргу, оскільки пропущено строк апеляційного оскарження з неповажних причин.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення ,-
Відмовити в задоволенні клопотання особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , про поновлення строку апеляційного оскарження постанови Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 листопада 2019 року.
Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - повернути особі, яка її подала, через неповажність причини пропуску строку на апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду О.Ю. Іванченко