Провадження № 33/803/690/20 Справа № 175/204/20 Суддя у 1-й інстанції - Новік Л.М. Суддя у 2-й інстанції - Іванченко О. Ю.
12 червня 2020 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Іванченко О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Дніпрі, справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2020 року, про виправлення описки в постанові Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 07 лютого 2020 року, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого кінологом в ТОВ "Союз Гарантія", який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, -
за участю:
адвоката - Кульбача С.О.
Постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2020 року, було виправлено описку у постанові Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 07 лютого 2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та резолютивну частину постанови викладено в наступній редакції:
" ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за вчинення правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП закрити у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП."
Не погодившись з вказаною постановою особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, скасувати постанову суду першої інстанції.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку, ОСОБА_1 зазначив, що фактично 07 лютого 2020 року розгляд справи відбувався за його відсутністю, судом було оголошено резолютивну частину постанови, відповідно до якої його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та провадження по справі закрито у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків передбачених ст. 38 КУпАП. Разом з тим, повний текст постанови ним було отримано лише 18.03.2020 року, в якій було зазначено, що ОСОБА_1 визнано винним та накладено на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
В обґрунтування своєї апеляційної скарги, ОСОБА_1 вказує, що постанова суду є незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
На думку апелянта, суддя необґрунтовано змінив по суті рішення суду.
Під час апеляційного розгляду адвокат Кульбач С.О. підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити. Додатково пояснив, що судом першої інстанції 07 лютого 2020 року було проголошено резолютивну частину постанови, відповідно до якої ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та провадження по справі закрито у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків передбачених ст. 38 КУпАП. Разом з тим, повний текст постанови, було отримано лише 18.03.2020 року, в якій було зазначено, що ОСОБА_1 визнано винним та накладено на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу. У зв'язку з чим, з пропуском строку було подано апеляційну скаргу на постанову, просив поновити строк на апеляційне оскарження.
Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.
Положення ч. 2 ст. 7, ч. 3 ст. 8 КУпАП регламентують, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності та ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
У відповідності до ч.1 ст.55 Конституції України права та свободи людини і громадянина захищаються судом, при цьому кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно з положеннями ст.7 КУпАП, які узгоджуються з приписами ст.55 Конституції України, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Специфіка процесуальної діяльності при розгляді справ про адміністративне правопорушення визначає особливу процедуру оскарження рішень посадових осіб, які її здійснюють. Водночас право на оскарження у справах про адміністративні правопорушення забезпечується встановленням у нормах КУпАП порядку і строків подачі (у деяких випадках і розгляду) скарг на рішення посадових осіб, в тому числі й судів.
У зв'язку з цим, главою 24 КУпАП передбачений інститут оскарження постанов у справах про адміністративні правопорушення, який служить вихідною гарантією захисту прав учасників провадження.
Так, ст. 294 КУпАП передбачена можливість перегляду постанови суду у справі про адміністративне правопорушення в апеляційному порядку. Разом із цим, главою 24-1 КУпАП передбачений порядок перегляду постанови у справі про адміністративне правопорушення в разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
КУпАП не встановлює заборони або обмеження в реалізації права на оскарження до суду судових рішень у справах про адміністративні правопорушення, а навпаки, визначає процедуру оскарження судових рішень.
ОСОБА_1 не погоджуючись з постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 07 лютого 2020 року подав апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 19 травня 2020 року ОСОБА_1 було відмовлено в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 07 лютого 2020 року.
Доводи апеляційної скарги щодо незаконності постанови суду першої інстанції про виправлення описки, апеляційний суд вважає обґрунтованими.
Як вбачається з мотивувальної частини постанови Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області вбачається, суд першої інстанції дійшов висновку про можливість закриття провадження на підставі ст. 38 КУпАП, у зв'язку з закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності.
Проте, як вбачається з резолютивної частини постанови суд визнав винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.
Апеляційний суд прийшов висновку, що суд першої інстанції вийшов за межі повноважень, наданих йому КУпАП та КПК, оскільки не виправив описку, допущену при складанні постанови, а вирішив питання про визнання міри адміністративного стягнення ОСОБА_1 по суті, що не передбачено чинним законодавством.
Згідно загальних вимог діючого законодавства та принципів аналогії закону, відповідно до ст. 379 КПК України суд має право за власною ініціативою або за заявою осіб, які беруть участь у справі, виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції є незаконною, оскільки містить протиріччя.
Прийняти своє рішення за наслідками розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст. 124 КУпАП апеляційний суд не може, позаяк, на переконання апеляційного суду, постанова суду першої інстанції перешкоджає прийняттю остаточному рішенню по суті, складена з порушеннями, які неможливо усунути на стадії апеляційного розгляду.
При цьому, враховуючи, що розгляд справи в суді здійснюється лише в межах перевірки тих обставин, які були зібрані органом, який склав протокол, та для з'ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, на суд не може бути покладена функція збирання доказів, оскільки таким чином буде порушено принцип змагальності, та з огляду на те, що без встановлення фактичних обставин події правопорушення, суд апеляційної інстанції не має можливості прийняти остаточне законне рішення по суті справи.
Зважаючи на повноваження, апеляційний суд не вправі встановлювати такі обставини, які не знайшли свого відображення в відповідних процесуальних документах органу, що складав протокол. Цим також порушуються права ОСОБА_1 , як особи, що притягується до адміністративної відповідальності, в тому числі і права знати, в чому він обвинувачується, а відтак, і права на захист (ч. 1 ст. 268 КУпАП).
Як слідує із ст. 8 КУпАП питання провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення. Таким законом на теперішній час є Кодекс України про адміністративні правопорушення, яким слід керуватись.
Згідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи судом …, який … становить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення…».
Право на доступ до суду повинно бути «практичним та ефективним», а не «теоретичним та ілюзорним». Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права» (Bellet v. France (Белле проти Франції), п.п.36,38).Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до рішення ЄСПЛ у справі «Васильєв проти України» (заява №11370/02) від 21 червня 2007 року, повноваження судів вищої інстанції переглядати справи повинне використовуватись для виправлення судових помилок та неправильності у здійсненні правосуддя, а не для проведення нового розгляду справи. Перегляд справи не повинен розглядатися як замаскована апеляція, а сама лише можливість існування двох точок зору на предмет не є підставою для повторного розгляду справи. Відхилення від цього принципу виправдане лише в тому випадку, коли воно здійснене як зумовлене обставинами значного та непереборного характеру.
Оскільки положення Кодексу України про адміністративні правопорушення не регулюють порядок виправлення описки в постанові суду, виникла необхідність в застосуванні принципу аналогії найбільш близької галузі права - кримінального процесуального права - та при вирішенні питання про виправлення описки керуватися ст. 379 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 379 КПК України, суд за власною ініціативою або за заявою сторін провадження чи іншої заінтересованої особи має право виправити допущені в судовому рішенні описки чи очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово - вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо).
Також, під описками слід розуміти, неправильне написання слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків.
Аналізуючи положення міжнародних актів, КСУ у п. 3.4 і 3.6 свого рішення від 11.10.2011 (справа № 10-рп/2011) наголосив, що «не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення», а відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним». У цьому рішенні Суд поширив певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Виходячи із правової позиції ЄСПЛ, який за певних умов поширює стандарти Конвенції для кримінального провадження і на справи про адміністративні правопорушення (рішення від 30.01.2015 у справі «Швидка проти України» (Shvydka v. Ukraine), заява № 17888/12); рішення від 09.06.2011 у справі «Лучанінова проти України» (Luchaninova v. Ukraine), заява № 16347/02); рішення від 15.05.2008 у справі «Надточій проти України» (Nadtochiy v. Ukraine), заява № 7460/03), апеляційний суд приходить до переконання, що зазначена постанова про виправлення описки, для цілей ст. 6 Конвенції, належить до справ із обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення. Відтак, на цю категорію справ поширюються гарантії ст. 6 Конвенції, що у свою чергу надає можливість застосувати аналогію закону при апеляційному розгляді постанови судді щодо повернення заяви про перегляд судового рішення у справі про адміністративне правопорушення за нововиявленими обставинами, тобто застосувати у межах своєї компетенції до КУпАП інші норми закону, зокрема положення КПК, які регламентують відповідні правовідносини, так як КУпАП не передбачає порядку і процедури перегляду справ за нововиявленими обставинами, що є невід'ємним правом (правом на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції), а для суддів усіх інстанцій - важливим елементом законного і справедливого правосуддя, оскільки мова не йде про норми, які встановлюють виключення або спеціальне правове регулювання.
Зокрема, відповідно ч. 1-3 ст. 464 КПК, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, що надійшла до суду, передається судді, який визначається у порядку, встановленому ст. 35 цього Кодексу. Не пізніше наступного дня після надходження заяви до суду суддя перевіряє її відповідність вимогам ст. 462 КПК і вирішує питання про відкриття провадження за нововиявленими обставинами. До заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, яка не оформлена згідно з вимогами, передбаченими ст. 462 КПК, застосовуються правила ч. 3 ст. 429 цього Кодексу.
На підставі ч. 3 ст. 429 КПК, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути повернута, якщо: 1) особа не усунула недоліки заяви, яку залишено без руху, в установлений строк; 2) її подала особа, яка не має права подавати заяву скаргу; 3) вона подана після закінчення строку і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд за заявою такої особи не знайшов підстав для його поновлення.
Разом з тим суд апеляційної інстанції вважає, що скасування постанови суду першої інстанції про виправлення описки, із застосуванням принципу аналогії найбільш близької галузі права - кримінального процесуального права, є підставою для перегляду судового рішення від 07 лютого 2020 року, яке містить протиріччя за нововиявленими обставинами.
У зв'язку з цим, та виходячи з практики ЄСПЛ, приходжу до висновку про неможливість діяти у спосіб, не передбачений процесуальним законом, тобто в даному випадку - здійснити перегляд судового рішення в порядку, не визначеному КУпАП, враховуючи викладене, постанова суду першої інстанції є необґрунтованою і підлягає скасуванню.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2020 року, про виправлення описки, - скасувати.
Постанова набирає законної сили негайно, остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду О.Ю. Іванченко