Провадження № 33/803/746/20 Справа № 186/302/20 Суддя у 1-й інстанції - Демиденко С. М. Суддя у 2-й інстанції - Калініч Н. І.
19 червня 2020 року м. Дніпро
19 червня 2020 року суддя Дніпровського апеляційного суду Калініч Н.І., за участю ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 постанови судді Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 21 травня 2020 року у справі про адміністративне правопорушення, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185, ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Постановою суду від 21 травня 2020 року визнано винним ОСОБА_1 у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених: - ст.185 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 8 (восьми) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 136 (сто тридцять шість) гривень 00 копійок; - ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
На підставі ст.36 КУпАП на ОСОБА_1 остаточно накладено стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді першої інстанції скасувати, а провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити. Разом з апеляційною скаргою, заявив клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку.
Як вбачається з матеріалів справи, постанову судді першої інстанції щодо ОСОБА_1 постановлено 21 травня 2020 року.
Порушуючи в апеляційній скарзі питання про поновлення строку, ОСОБА_1 зазначає, що він в судовому засіданні участі не приймав, а про існування оскаржуваної постанови дізнався лише 28 травня 2020 року, після отримання її копії.
Суд апеляційної інстанції, вислухавши думку апелянта ОСОБА_1 , який просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, дослідивши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та матеріали провадження приходить до висновку, що клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 294 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин.
Правила ст. 294 КУпАП слід розглядати, як конкретні аспекти права на доступ до суду.
З матеріалів адміністративної справи убачається, що справа розглянута 21 травня 2020 року.
Також, з матеріалів убачається, що ОСОБА_1 був обізнаний про те, що щодо нього існує справа про адміністративне правопорушення, також був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а отже мав об'єктивну можливість дізнатися результат судового розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно себе, тож мав об'єктивну можливість дізнатися про прийняте рішення вже після судового розгляду та у визначений ст. 294 КУпАП строк подати апеляційну скаргу на прийняте судове рішення.
Доводи клопотання ОСОБА_1 про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження через те, що копію оскаржуваної постанови отримано лише 28 травня 2020 року, є необґрунтованими, оскільки в останнього були відсутні перешкоди для звернення до суду для ознайомлення з матеріалами справи та отримання копії судового рішення в межах строку на оскарження.
В матеріалах справи наявні належні виклики в судове засідання ОСОБА_1 на 24 березня 2020 року, 06 квітня 2020 року та на 21 травня 2020 року, що спростовує доводи апеляції про його неналежне сповіщення про дату та час розгляду справи(а.п. 28-31).
Крім того, ОСОБА_1 , відповідно до постанови суду від 16 березня 2020 року, піддавався примусовому приводу в судове засідання в даній справі(а.с. 11), у зв'язку з чим, співробітниками поліції здійснювався виїзд за його домашньою адресою та ОСОБА_1 було повідомлено про дату і час розгляду справи щодо нього, а тому, він достовірно знав про слухання справи.
ОСОБА_1 запевнив працівників поліції, що з'явиться у судове засідання, що підтверджується переглянутим відеозаписом з нагрудної боді-камери поліцейського, наявного в матеріалах справи (а.с.16), що повністю спростовує доводи ОСОБА_1 про його необізнаність про дату та час розгляду справи та наявність поважних причин для вчасного звернення до апеляційного суду.
Дана позиція суду повністю відповідає усталеній практиці ЄСПЛ, яку відповідно до ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 р. суди застосовують при розгляді справ як джерело права. Так, у рішенні ЕСПЛ у справі "Пономарев проти України" Суд зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Крім того, до ЄДРСР постанова надіслана судом першої інстанції 21 травня 2020 року, тобто в день її винесення, та оприлюднена 25 травня 2020 року, тому не можна вважати, що ОСОБА_1 не мав доступу до інформації щодо ухвалення відносно нього постанови суду.
В рішенні Європейського суду з прав людини в справі "Устименко проти України" від 29 жовтня 2010 року Суд вказав, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і, як наслідок, тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує
Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Таким, чином не можна погодитися з тим, що ОСОБА_1 мав які-небудь перешкоди для звернення з апеляційної скаргою у строки, передбачені законом.
Інших обставин, які б свідчили про поважність причини пропуску строку, передбаченого законом на оскарження в клопотанні не наведено та при апеляційному розгляді не надано.
Крім того, якщо апеляційна скарги подана особою після закінчення строків на апеляційне оскарження, суддя може визнати поважними причини пропуску вказаного строку, однак будь-які поважні причини не були наведені ОСОБА_1 в судовому засіданні.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями.
Враховуючи, що апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції від 21 травня 2020 року було подано 05 червня 2020 року, тобто після закінчення 10-денного строку апеляційного оскарження, передбаченого ч. 2 ст. 294 КУпАП, визнати доводи пропуску строку поважними не уявляється можливим, у зв'язку з чим, апеляційна скарга та клопотання підлягає безумовному поверненню особі, яка її подала, як таку, яка подана після закінчення строків апеляційного оскарження.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Клопотання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про поновлення строку апеляційного оскарження постанови судді Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 21 травня 2020 року - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 21 травня 2020 року у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 1 ст. 130 КУпАП - повернути особі, яка її подала.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Н.І. Калініч