Провадження № 33/803/719/20 Справа № 204/2671/19 Суддя у 1-й інстанції - Крохмалюк І. П. Суддя у 2-й інстанції - Калініч Н. І.
19 червня 2020 року м. Дніпро
19 червня 2020 року суддя Дніпровського апеляційного суду Калініч Н.І., за участю ОСОБА_1 та його захисника Соловей В.А., потерпілого ОСОБА_2 та його представника Береста О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро, апеляційну скаргу зі змінами та доповненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 травня 2020 року у справі про адміністративне правопорушення, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, -
Постановою суду від 21 травня 2020 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та провадження у справі закрито у зв'язку із закінченням строку для притягнення до адміністративної відповідальності.
При обставинах зазначених в оскаржуваній постанові, 18.03.2019 року о 21.00 годині поблизу будинку 236, розташованого по вул.. Сучкова м. Новомосковська Дніпропетровської області, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «ВАЗ-2115-012020», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , виїжджаючи з прилеглої території АЗС «Восток», виконуючи маневр повороту направо, не переконався в безпечності маневру, не надав перевагу в русі автомобілю «ВАЗ-21013», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі, в результаті чого скоїв ДТП без постраждалих, завдано матеріальну шкоду. Дані дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст. 124 КУпАП із зазначенням порушення вимог п.п. 10.1, 10.2 Правил дорожнього руху України.
Не погоджуючись з вищевказаною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі з підстав відсутності події і складу адміністративного правопорушення в його діях.
В обґрунтування апеляційної скарги, зазначає, що висновок експерта ОСОБА_3 взагалі не може бути визнаний доказом вини ОСОБА_1 з тих підстав, що експертом ДНДICE ОСОБА_3 в основу експертного дослідження було покладено наступний механізм ДТП: водій ОСОБА_2 рухався по зустрічний смузі в момент виїзду водія ОСОБА_1 з другорядної дороги на головну, а механізм ДТП, на якому наполягає ОСОБА_1 взагалі експертом не досліджується. Таким чином, вважати такий висновок ґрунтовним, виваженим об'єктивним та безпристрасним немає можливості. Сторона захисту наполягає на тому, що такий висновок не відображає об'єктивної картини ДТП.
Ані суд, ані експерт не надали належної оцінки іншому механізму ДТП - за показами ОСОБА_1 та його брата, а також за показами свідка ОСОБА_4 зазначається саме інший механізм ДТП, тобто, в момент виїзду водія ОСОБА_2 на зустрічну смугу руху для здійснення обгону, по даній смузі руху вже рухався автомобіль водія ОСОБА_1 . Отже, з усіх зібраних по даній справі матеріалів неможливо встановити або спростувати показання обох водіїв: водія ОСОБА_1 - в частині того, що він вже рухався по своїй смузі руху в момент виїзду водія ОСОБА_2 на зустрічну смугу руху, а також водія ОСОБА_2 - в частині того, що він вже рухався по зустрічній смузі руху в момент виїзду водія ОСОБА_1 на смугу свого руху. За таких обставин, беззаперечно стверджувати про те, що у діях водія ОСОБА_1 вбачається порушення вимог п. 10.1, 10.2 ПДР України, і, як наслідок, наявна вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, неможливо.
Наголошує, що в матеріалах відсутні будь-які докази стосовно стовідсоткової наявності вини водія ОСОБА_1 в даному ДТП. Адже, ані протокол та схема ДТП від 18.03.2019 року, ані висновок ДНДICE від 20.02.2020 року не можуть в певній мірі спростувати пояснення ОСОБА_1 щодо механізму ДТП. Окрім цього, висновок ДНДICE від 20.02.2020 року не скасовує висновків, зроблених експертом ОСОБА_5 , адже механізм, запропонований ОСОБА_1 експертом Дем'яненко В.В. взагалі не досліджувався.
Вважає, що суд першої інстанції безпідставно визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні ДТП, оскільки з матеріалів справи вбачається, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
У змінах та доповненнях до апеляційної скарги ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.
ОСОБА_1 зазначає, що нормами діючого КУпАП не передбачено в одній постанові одночасно об'єднувати та встановлювати фактично вину правопорушника та закривати провадження, що є взаємовиключними рішеннями та свідчить про порушення права людини на справедливий суд.
В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 та його захисник підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги, просили її задовольнити з підстав викладених у ній, потерпілий ОСОБА_2 та його представник заперечували проти задоволення апеляційної скарги.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності та його захисника, думку потерпілого та його представника, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, співставивши їх з наявними в матеріалах справи доказами, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Дані вимоги, судом першої інстанції були виконані в повному обсязі.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим.
Даний висновок суду підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, в їх сукупності, яким місцевим судом була надана належна оцінка, зокрема:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 253430, складеним 18.03.2019 року, згідно якого 18.03.2019 року о 21.00 годині поблизу будинку 236, розташованого по вул.. Сучкова м. Новомосковська Дніпропетровської області, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «ВАЗ-2115-012020», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , виїжджаючи з прилеглої території АЗС «Восток», виконуючи маневр повороту направо, не переконався в безпечності маневру, не надав перевагу в русі автомобілю «ВАЗ-21013», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі, в результаті чого скоїв ДТП без постраждалих, завдано матеріальну шкоду,
- висновком комплексної судової автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи від 20.02.2020 року;
схемою місця ДТП від 18.03.2019 року; фототаблицею вигляду місця ДТП та пошкоджень автомобілів «ВАЗ-2115012020» та «ВАЗ-21013» від 18.03.2019 року; показаннями свідків, наданими під час судового розгляду.
Об'єктивних підстав ставити під сумнів достовірність викладених обставин по справі не вбачається.
Сукупність вищевказаних доказів, пояснення учасників ДТП та свідків, засвідчують порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вказане є підтвердженням об'єктивної сторони скоєного останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що матеріалах відсутні будь-які докази стосовно стовідсоткової наявності вини водія ОСОБА_1 в даному ДТП, адже, ані протокол та схема ДТП від 18.03.2019 року, ані висновок ДНДICE від 20.02.2020 року не можуть в певній мірі спростувати пояснення ОСОБА_1 щодо механізму ДТП, не можуть бути прийняті до уваги з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 280 КУпАП зазначається, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як вбачається з висновку комплексної судової автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи №4377-19 від 20.02.2020 року, зокрема, у даній дорожній обстановці водій автомобіля «ВАЗ 2115» ОСОБА_1 повинен був діяти згідно технічних вимог п. 10.1., 10.2. Правил дорожнього руху України. У даній дорожній обстановці водій ОСОБА_1 , мав технічну можливість запобігти технічному характеру ДТП - зіткненню з автомобілем «ВАЗ 21013». У даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля «ВАЗ 2115» ОСОБА_1 вбачаються невідповідності до технічних вимог п. 10.1., 10.2. Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв'язку технічним характером ДТП - зіткненням з автомобілем «ВАЗ 21013».(а.с. НОМЕР_3 ).
Крім того, сукупність вищевказаних інших доказів, пояснення учасників ДТП та свідків, засвідчують порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Таким чином, в матеріалах адміністративної справи наявна достатня кількість доказової інформації, яка в повному обсязі характеризує дорожні умови та обстановку, що склалась на відповідній ділянці дороги, при цьому таких матеріалів достатньо для розгляду справи по суті та прийняття об'єктивного та обґрунтованого рішення про вчинення водієм ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.
Інші доводи апелянта мають формальний характер та спрямовані на ухилення від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення, а будь яких інших доказів щодо відсутності вини останнього у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, матеріалами справи не знайшли свого підтвердження.
Таким чином, у суду апеляційної інстанції не виникає сумніву щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.
При апеляційному перегляді, не встановлено порушень судом першої інстанції ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.
Не можна погодитися з доводами сторони захисту щодо неправильного застосування судом першої інстанції ст. 38 КУпАП, оскільки на думку сторони захисту, суд не повинен в даному випадку вирішувати питання щодо винуватості особи.
Вирішуючи питання щодо закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення у зв'язку із закінченням на момент розгляду такої справи строків накладення адміністративного стягнення, визначених статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення слід враховувати положення ст.6 Конституції України, згідно якої органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Відповідно до норм КУпАП зазначене питання вирішується посадовою особою, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення по суті в порядку Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Вказівка законодавця у п. 7 ст. 247 КУпАП «на момент розгляду справи» означає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, якщо на початок розгляду справи закінчилися строки, встановлені ст. 38 КУпАП. А сам розгляд справи про адміністративне правопорушення та його закінчення не обтяжений строками, визначеними ст. 38 КУпАП, а передбачений ст. 277 КУпАП, що є гарантією всебічного, об'єктивного і повного з'ясування всіх обставин, які мають значення для вирішення справи
Якщо на момент розгляду справи в суді закінчились строки притягнення особи до адміністративної відповідальності, то суд в разі заперечення особою своєї вини чи наявності у її діях складу адміністративного правопорушення повинен дослідити всі обставини справи, встановити, чи містить діяння ознаки та склад адміністративного корупційного правопорушення, чи належить особа до суб'єктів цього корупційного правопорушення, чи винна вона в його вчиненні, і лише після цього закрити провадження у справі.
З урахуванням наведеного слід зазначити, що досить суперечливою та необґрунтованою вважається позиція тих судів, які відмовляються від оцінки обставин діяння, що має ознаки адміністративного правопорушення, без указівки на вину особи в його вчиненні.
Отже, враховуючи викладене, доводи ОСОБА_1 в цій частині є безпідставними і суд першої інстанції, закриваючи провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 у зв'язку з закінченням строку для притягнення до адміністративної відповідальності, обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винуватим за ст.124 КУпАП.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено.
Таким чином, апеляційний суд вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову судді першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Апеляційну скаргу зі змінами та доповненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 травня 2020 року у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Н.І. Калініч