проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"16" червня 2020 р. Справа № 905/1465/19
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Білецька А.М., суддя Гребенюк Н.В., суддя Чернота Л.Ф.
за участю секретаря судового засідання Казакової О.В.
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився;
відповідача - Макаров А.А., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Серія ДН №4777 від 25.01.2017; ордер на надання правової допомоги Серія АА №109744 від 11.03.2020
розглянувши у відкритому судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський феросплавний завод», м. Краматорськ, Донецька область (вх.№ 1286 Д/3) на рішення Господарського суду Донецької області від 23.01.2020 (повний текст підписано 03.02.2020, суддя Л.В. Ніколаєва) у справі № 905/1465/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», м. Маріуполь, Донецька область
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський феросплавний завод», м. Краматорськ, Донецька область
про стягнення 258 227,01 грн.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 23.01.2020 у справі № 905/1465/19 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський феросплавний завод» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» пеню у розмірі 210 177, 82 грн., 3 % річних у розмірі 17 116,69 грн., судовий збір у розмірі 3 409,41 грн.
В решті позову відмовлено.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Краматорський феросплавний завод» не погодилося та звернулося з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення Господарського суду Донецької області від 23.01.2020 скасувати. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський феросплавний завод» 238 365,52 грн. пені та 19 863,49 грн. 3% річних відмовити повністю; судові витрати покласти на позивача.
Апеляційна скарга обґрунтована посиланням на те, що надані позивачем документи у вигляді роздрукованих копій з печатками позивача, за відсутністю оригінальних примірників паперових документів та належним чином засвідчених копії електронних документів або електронних документів в оригіналі, не є доказами в розумінні ГПК України, та, відповідно на їх підставі, суд не може встановлювати певні факти.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.04.2020 у справі № 905/1465/19 сформовано колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Білецька А.М., суддя Гребенюк Н.В., суддя Чернота Л.Ф.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.05.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський феросплавний завод» на рішення господарського суду Донецької області від 23.01.2020 у справі № 905/1465/19 та призначено справу до розгляду на 21.05.2020 о 12:00 год.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», позивач у справі, надало відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, а рішення суду законним та обґрунтованим, таким, що повністю відповідає вимогам ст. 236 ГПК України. Позивач просить залишити апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський феросплавний завод» без задоволення, рішення Господарського суду Донецької області від 23.01.2020 у справі № 905/1465/19 - без змін.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.05.2020 за клопотанням ТОВ «Краматорський феросплавний завод» розгляд справи відкладено на 16.06.2020 об 11:00 год.
Відповідача своїм правом на участь в судовому засіданні при розгляді апеляційної скарги не скористався, про час та місце судового розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується зворотним повідомленням про вручення поштового відправлення 26.05.2020 уповноваженій особі ТОВ «Краматорський феросплавний завод».
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи ( його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (частина третя статті 202 Господарського процесуального кодексу України).
Застосовуючи згідно статті 3 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"("Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Враховуючи, що судом було здійснено усі заходи, щодо належного повідомлення учасників справи про дату, зважаючи, що на думку суду обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, враховуючи, що учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представника відповідача за наявними у справі матеріалами.
Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального права при винесенні оскаржуваного рішення, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, зважаючи на нижченаведене.
Вирішуючи даний господарський спір, суд першої інстанції виходив з наступних обставин.
На виконання ЗУ «Про ринок електричної енергії» щодо відокремлення діяльності з постачання електричної енергії від діяльності з розподілу електричної енергії створено ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» (позивач), яке має право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, починаючи з 01.01.201 на підставі ліцензії, виданої постановою НКРЕКП №429 від 14.06.2018.
ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» (позивач) розміщено на офіційному веб - сайті https://dey.com.ua публічний договір про постачання електричної енергії споживачу та комерційні пропозиції до вказаного договору.
ТОВ «Краматорський феросплавний завод» (відповідач) подано ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» (позивач) заяву - приєднання (додаток № 1 до договору) до публічного договору про постачання електричної енергії споживачу (для юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) з публічною комерційною пропозицією постачальника електричної енергії ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» (додаток № 2 до договору), згідно з якою (заявою - приєднання) початком постачання електричної енергії є січень 2019, але не раніше наступного дня за днем подачі цієї заяви, якщо інше не визначено комерційною пропозицією обраною споживачем, розрахунковим вважається період з 00:00 год. 01 числа до 24:00 год. останнього числа поточного місяця.
За поданою ТОВ «Краматорський феросплавний завод» (відповідач) заявою - приєднання ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» (позивач) відкрито особовий рахунок споживача електроенергії та між ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» (позивач, постачальник) та ТОВ «Краматорський феросплавний завод» (відповідач, споживач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу
Цей договір про постачання електричної енергії споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами з урахуванням ст. ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України шляхом приєднання споживача до цього договору. Умови цього договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та ПРРЕЕ, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018р. № 312, та є однаковими для всіх споживачів (п. п. 1.1, 1.2 договору).
Згідно з умовами п. 2.1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
У відповідності з умовами п. 3.1 договору початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві - приєднання, яка є додатком 1 до цього договору, якщо інша дата не визначена комерційною пропозицією.
Відповідно до п. 5.5 договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Дата початку та кінця розрахункового періоду зазначаються в заяві - приєднання.
Оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 робочих днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 5 робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору. У разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальник має право вимагати сплату пені. Споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов'язання якщо інше не встановлено в комерційній пропозиції, яка є додатком до цього договору (п. 5.7 договору).
Цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набуває чинності з дати подання споживачем заяви - приєднання, якщо інше не встановлено комерційної пропозицією. Умови цього договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної споживачем у заяві - приєднання та сплати рахунку (квитанції) постачальника. Цей договір в частині виконання зобов'язань споживача щодо оплати діє до повного виконання споживачем таких зобов'язань (п. 13.1 договору).
Згідно з п. 4.1 публічної комерційної пропозиції (додаток № 2 до договору) оплата заявлених обсягів споживання електричної енергії здійснюється на умовах попередньої оплати за графіком: не пізніше ніж 5 календарних днів до початку розрахункового періоду - 35% від заявленого обсягу, не пізніше ніж на 10-й день розрахункового періоду - 50% від заявленого обсягу, не пізніше ніж на 20-й день розрахункового періоду - 15% від заявленого обсягу з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію.
Відповідно до умов п. 4.2 публічної комерційної пропозиції (додаток № 2 до договору) обсяг попередньої оплати визначається шляхом прогнозного на відповідний розрахунковий період обсяг споживання електричної енергії на ціну, визначену до п. 1 комерційної пропозиції.
Після закінчення розрахункового періоду остаточний розрахунок (перерахунок) здійснюється за фактичним обсягом споживання електричної енергії (п. 4.3 публічної комерційної пропозиції (додаток № 2 до договору)).
Згідно з умовами п. 5.1 публічної комерційної пропозиції (додаток № 2 до договору) перший рахунок на передоплату відповідно до п. 4.1 комерційної пропозиції надається споживачу не пізніше ніж на четвертий робочий день після отримання постачальником від споживача заяви - приєднання, у разі, якщо споживач відповідає вимогам встановленим в п. 3.1.6 ПРРЕЕ, що затверджені постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312.
Відповідно до умов п. 5.2 публічної комерційної пропозиції (додаток № 2 до договору) рахунок за фактично відпущену електричну енергію формується споживачем самостійно в сервісі «Особовий кабінет» з моменту реєстрації споживача в сервісі не пізніше 24 години після закінчення розрахункового періоду. Рахунок за фактично відпущену електричну енергію, надається постачальником споживачу у відповідному центрі обслуговування, якщо клієнт не є користувачем сервісу «Особовий кабінет» у термін не пізніше ніж на п'ятий робочий день після закінчення розрахункового періоду. У разі неотримання рахунку споживачем в центрі обслуговування або у сервісі «Особовий кабінет», постачальник не пізніше ніж на шостий робочий день після закінчення розрахункового періоду направляє рахунок клієнту на ел. адресу споживача, зазначену в заяві - приєднання (в такому випадку датою отримання рахунку вважається дата направлення постачальником ел. листа). У разі відсутності інформації про ел. адресу споживача, постачальник направляє рахунок споживачу рекомендованим листом, поштою (в такому випадку датою отримання рахунку споживачем вважається третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв'язку, в якому обслуговується одержувач). Надані постачальником рахунки за фактично відпущену електричну енергію підлягають оплаті споживачем протягом п'яти робочих днів з дати отримання.
Остаточний розрахунок здійснюється не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду (п. 5.3 публічної комерційної пропозиції (додаток № 2 до договору)).
За умовами п. 7.1 публічної комерційної пропозиції (додаток № 2 до договору) у разі, якщо споживач порушив терміни оплати (попередня оплата/остаточний розрахунок), споживачу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення, за кожен день прострочення, без обмеження періоду її нарахування, до повної оплати.
Цей договір укладається на строк 1 рік та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви - приєднання, яка є додатком № 1 до договору та оплати рахунку, визначеного в п. 5.1 комерційної пропозиції (п. 10.1 публічної комерційної пропозиції (додаток № 2 до договору)).
У додатку № 4 до договору про постачання електричної енергії визначено прогнозовані обсяги постачання електроенергії на 2019 ТОВ «КФЗ», зокрема: січень - 2 700 тис. кВт/год, лютий - 2 600 тис. кВт/год, березень - 2 300 тис. кВт/год, квітень - 2 300 тис. кВт/год.
З матеріалів справи вбачається, що у розрахунковому періоді - січні 2019 позивач поставив, а відповідач прийняв електроенергію в загальному обсязі 2256880 кВт/год на загальну суму 4 667 652,14 грн., що підтверджується актом прийняття - передавання товарної продукції (електроенергії) за січень 2019, який складений з посиланням на договір про постачання електричної енергії № 324800 від 01.01.2019, підписаний сторонами та засвідчений їх печатками.
Водночас, позивач виставив відповідачу рахунок № 324800 від 02.02.2019 за січень 2019 за спожиту електроенергію на суму 1 377 801,30 грн. (залишкова сума з урахуванням здійснених відповідачем оплат).
Відповідачем здійснено повну оплату електроенергії за січень 2019 наступним чином: станом на 01.01.2019 - 1 739 850,84 грн. (попередня оплата за рахунком № 88/324800 від 13.12.2018), 16.01.2019 - 300 000 грн., 23.01.2019 - 200 000 грн., 25.01.2019 - 300 000 грн., 30.01.2019 - 250 000 грн., 31.01.2019 - 500 000 грн., 20.02.2019 - 1 377 801,30 грн., що підтверджується банківськими виписками за 16.01.2019, 23.01.2019, 25.01.2019, 30.01.2019, 31.01.2019, 20.02.2019 та вбачається з рахунку № 324800 від 02.02.2019.
Також, судом встановлено, що позивач виставив відповідачу:
1) 3 рахунки на попередню оплату за лютий 2019:
- № 88/324800 від 25.01.2019 за електроенергію в обсязі 910000 кВт/год на суму 1 882 051,08 грн. Оплату вказаного рахунку здійснено відповідачем 20.02.2019, що підтверджується платіжним дорученням № 188 від 20.02.2019 та банківською випискою за 20.02.2019.
-№ 88/324800 від 25.01.2019 за електроенергію в обсязі 1300000 кВт/год на суму 2 688 644,40 грн. Оплату вказаного рахунку здійснено відповідачем наступним чином: 20.02.2019 - 1 861 369,20 грн., 27.03.2019 - 450 000 грн., що підтверджується банківськими виписками за 20.02.2019, 27.03.2019. Оплату у залишковій частині у розмірі 377 308,20 грн. станом на 28.02.2019 не було здійснено.
-№ 88/324800 від 25.01.2019 за електроенергію в обсязі 390 000 кВт/год на суму 806 593 грн. Оплату вказаного рахунку станом на 28.02.2019 не було здійснено.
За підсумками розрахункового періоду - лютого 2019 позивач передав, а відповідач прийняв електроенергію в загальному обсязі 3362741 кВт/год на загальну суму 7 003 446,18 грн., що підтверджується актом прийняття - передавання товарної продукції (електроенергії) за лютий 2019, який складений з посиланням на договір про постачання електричної енергії № 324800 від 01.01.2019 та підписаний сторонами з використанням ЕЦП.
2) 3 рахунки на попередню оплату за березень 2019:
- № 88/324800 від 02.02.2019 за електроенергію в обсязі 945000 кВт/год на суму 1 954 437,66 грн. Оплату вказаного рахунку здійснено відповідачем у повному обсязі та наступним чином: 14.03.2019 - 500 000 грн., 15.03.2019 - 1 000 000 грн., 27.03.2019 - 454 437,66 грн., що підтверджується банківськими виписками за 14.03.2019, 15.03.2019, 27.03.2019.
-№ 88/324800 від 01.03.2019 за електроенергію в обсязі 1 350 000 кВт/год на суму 2 811 591 грн. Оплату вказаного рахунку здійснено відповідачем у повному обсязі та наступним чином: 27.03.2019 - 1 545 591 грн., 29.03.2019 - 656 522,70 грн., 29.03.2019 - 609 477,30 грн. (загальна сума платежу 843 477,30 грн.), що підтверджується банківськими виписками за 27.03.2019, за 29.03.2019.
-№ 88/324800 від 01.03.2019 за електроенергію в обсязі 405 000 кВт/год на суму 843 477,30 грн. Оплату вказаного рахунку здійснено відповідачем наступним чином: 29.03.2019 - 234 000 грн. (загальна сума платежу 843 477,30 грн.), що підтверджується банківськими виписками за 29.03.2019. Оплату у залишковій частині у розмірі 609 477,30 грн. станом на 31.03.2019 не було здійснено.
За підсумками розрахункового періоду - березня 2019 позивач передав, а відповідач прийняв електроенергію в обсязі 3169520 кВт/год на суму 6 701 633,09 грн., що підтверджується актом прийняття - передавання товарної продукції (електроенергії) за березень 2019, який складений з посиланням на договір про постачання електричної енергії № 324800 від 01.01.2019, підписаний сторонами та засвідчений їх печатками.
3) 2 рахунки на попередню оплату за квітень 2019:
-№ 88/324800 від 01.03.2019 за електроенергію в обсязі 805000 кВт/год на суму 1 676 541,30 грн. Оплату вказаного рахунку здійснено відповідачем у повному обсязі та наступним чином: 08.04.2019 - 800 000 грн., 11.04.2019 - 450 000 грн., 12.04.2019 - 426 541,30 грн. (загальна сума платежу 1 200 000 грн.), що підтверджується банківськими виписками за 08.04.2019, 11.04.2019, 12.04.2019.
-№88/324800 від 01.03.2019 за електроенергію в обсязі 1150000 кВт/год на суму 2 395 059 грн. Оплату вказаного рахунку здійснено відповідачем у повному обсязі та наступним чином: 12.04.2019 - 773 458,70 грн. (загальна сума платежу 1 200 000 грн.), 18.04.2019 - 1 361 600,30 грн., 19.04.2019 - 260 000 грн., що підтверджується банківськими виписками за 12.04.2019, 18.04.2019, 19.04.2019.
За підсумками розрахункового періоду - квітня 2019 позивач передав, а відповідач прийняв електроенергію в обсязі 2299942 кВт/год на суму 4 814 036,21 грн., що підтверджується актом прийняття - передавання товарної продукції (електроенергії) за квітень 2019, який складений з посиланням на договір про постачання електричної енергії № 324800 від 01.01.2019, підписаний сторонами та засвідчений їх печатками.
З огляду на те, що відповідачем порушено строки здійснення оплати спожитої електричної енергії за січень 2019, а також попередньої оплати електричної енергії за лютий - квітень 2019, позивач нарахував пеню та 3% річних.
Зазначені обставини стали підставою звернення позивача до господарського суду з даним позовом.
Судом першої інстанції встановлено, що правовідносини між сторонами у справі щодо постачання електроенергії у період січень - квітень 2019 виникли на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу з публічною комерційною пропозицією постачальника електричної енергії (додаток № 2 до договору), який укладено шляхом підписання відповідачем заяви-приєднання (додаток № 1 до договору) до умов договору про постачання електричної енергії споживачу з початком постачання електричної енергії - з січня 2019.
При цьому, у п. 13.1 договору, п. 10.1 публічної комерційної пропозиції (додаток № 2 до договору) узгоджено, що цей договір укладається на строк 1 рік та визначено момент набрання чинності договору - погодження (акцептування) відповідачем заяви - приєднання та оплата рахунку, визначеного в п. 5.1 комерційної пропозиції, та момент початку виконання його умов - дата початку постачання електричної енергії, зазначена відповідачем у заяві - приєднання та сплата рахунку (квитанції) позивача.
Заява - приєднання відповідача не містить дати її подання (погодження/акцептування) та докази, які дозволяють встановити дату оплати відповідачем першого рахунку № 88/324800 від 13.12.2018, у матеріалах справи відсутні.
Судом першої інстанції досліджено, що вказаний договір виконувався сторонами шляхом постачання позивачем електроенергії та сплати відповідачем її вартості. При цьому, з актів приймання - передачі товарної продукції (електроенергії) за січень - квітень 2019, рахунків на оплату електроенергії за січень - квітень 2019, які складались сторонами на його виконання, вбачається посилання на договір про постачання електричної енергії № 324800 від 01.01.2019.
Також, додаткова угода від 27.02.2019, яка наявна у справі та згідно з якою сторонами досягнуто домовленості щодо використання Інтернет - системи «Сервіс», свідчить про її укладення до договору про постачання електричної енергії № 324800 від 01.01.2019.
Окрім того, за змістом листів № 840/06 від 28.03.2019, № 866/06 від 29.03.2019, № 1088/06 від 24.04.2019, якими вирішувались питання між сторонами щодо оплати електроенергії та зміни постачальника, відповідач посилається на те, що він є клієнтом позивача з січня 2019 за договором № 324800 від 01.01.2019.
Отже, виходячи зі змісту договору про постачання електричної енергії споживачу з публічною комерційною пропозицією (додаток № 2 до договору) та враховуючи такі дії сторін, суд дійшов висновку про досягнення між ними згоди як щодо всіх істотних умов, які необхідні для даного виду договорів та визначені у п. 3.2.6 ПРРЕЕ, так і щодо його номеру - 324800 та дати - 01.01.2019.
За приписами ч.7 ст. 276 ГК України оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
Відповідно до п. п. 4.7, 4.8 ПРРЕЕ оплата електричної енергії здійснюється споживачем виходячи з умов відповідного договору про постачання електричної енергії і може, зокрема, бути у формі: 1) планових платежів з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку; 2) попередньої оплати з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку; 3) оплати за фактично відпущену електричну енергію відповідно до даних комерційного обліку. За наявності відповідного устаткування проведення оплати може бути реалізоване із застосуванням картки попередньої оплати. Форма та порядок оплати, терміни (строки) здійснення попередньої оплати, планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між електропостачальником та споживачем про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції до договору).
З аналізу умов п. 5.7 договору, п. 4.1, абз. 4 п. 5.2, п. 5.3 публічної комерційної пропозиції випливає, що розрахунки за електроенергію здійснюються на умовах попередньої оплати за графіком: не пізніше ніж 5 календарних днів до початку розрахункового періоду - 35% від заявленого обсягу, не пізніше ніж на 10-й день розрахункового періоду - 50% від заявленого обсягу, не пізніше ніж на 20-й день розрахункового періоду - 15% від заявленого обсягу, з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію протягом п'яти робочих днів з дати отримання рахунків, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.
Згідно з положеннями ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України.
Між тим, вище встановлені обставини справи свідчать про порушення відповідачем зобов'язань в частині своєчасних розрахунків за електроенергію.
Даний факт відповідачем не спростований.
За умовами п. 7.1 публічної комерційної пропозиції (додаток № 2 до договору) у разі, якщо споживач порушив терміни оплати (попередня оплата/остаточний розрахунок), споживачу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення, за кожен день прострочення, без обмеження періоду її нарахування, до повної оплати.
Згідно з розрахунком позивача, розмір заявленої до стягнення пені складає 238 363,52 грн. Також, у відповідності до ч.2 ст. 625 ЦК України позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 19 863,49 грн.
Здійснивши власний розрахунок пені та 3% річних, приймаючи до уваги посилання відповідача на неправильне нарахування пені та 3% річних за порушення відповідачем строку оплати спожитої електроенергії у січні 2019 з огляду на умови публічної комерційної пропозиції (додаток № 2 до договору) щодо здійснення остаточного розрахунку не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду, з урахуванням фактично здійснених відповідачем оплат, суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 210 177,82 грн. та стягнення 3% річних у розмірі 17 116,69 грн.
Відповідач в апеляційній скарзі суму задоволених позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 210 177,82 грн. та стягнення 3% річних у розмірі 17 116,69 грн. не спростовує, обґрунтований контррозрахунок пені та 3% річних до суду не надав. Однак, відповідач посилається на те, що надані позивачем документи у вигляді роздрукованих копій з печатками позивача, за відсутністю оригінальних примірників паперових документів та належним чином засвідчених копії електронних документів або електронних документів в оригіналі, не є доказами в розумінні ГПК України, та, відповідно на їх підставі, суд не може встановлювати певні факти.
Згідно з ч. 2 ст. 91 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Частиною 5 цієї ж статті передбачено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Колегія суддів вважає наведені відповідачем доводи необґрунтованими та безпідставними, оскільки надані позивачем до матеріалів справи документи засвідчені належним чином в порядку п. 5.27 Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики № 55 від 07.04.2003 «ДСТУ 4163 - 2003». Документи (копії договору, додатків до договору, рахунків, банківських виписок, довіреності інше) містять відмітку "Згідно з оригіналом", особистий підпис особи, яка засвідчує копію, прізвище, дату засвідчення копії.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, оригінали рахунків було оглянуто судом першої інстанції у підготовчому засіданні 09.12.2019 та встановлено відповідність наявних у справі копій наданим оригіналам.
Разом з цим, обставини справи свідчать про здійснення відповідачем повної оплати рахунків за електроенергію (в т.ч. за лютий 2019 та березень 2019 у залишковій частині), а отже і про наявність у відповідача таких рахунків та його обізнаність про вартість електроенергії, яка підлягала оплаті.
Одночасно, дії відповідача щодо оплати рахунків на попередню оплату свідчать і про його погодження з обсягами електроенергії та їх вартістю, які визначались у таких рахунках.
При цьому, наявні у справі банківські виписки, які також засвідчені у встановленому законом порядку, та які підтверджують здійснення відповідачем оплат, роздруковані позивачем з електронної системи «Клієнт - банк», містять всі обов'язкові реквізити відповідно до п. 61 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою правління НБУ від 04.07.2018 №75, та є належними та допустимими доказами у розумінні господарського процесуального законодавства України. В свою чергу, доказів, що спростовують дати та розміри оплат, відповідачем до суду не надано та про наявність відповідних заперечень його представником під час розгляду справи не зазначено.
Таким чином, наведені відповідачем в апеляційній скарзі доводи не мають належного документального та матеріального обґрунтування, в зв'язку з чим відхиляються колегією суддів, як безпідставні.
Враховуючи наведене вище, судова колегія дійшла висновку, що рішення Господарського суду Донецької області від 23.01.2020 у справі № 905/1465/19 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.
Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 269, 270, 275, 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорський феросплавний завод», м. Краматорськ, Донецька область на рішення Господарського суду Донецької області від 23.01.2020 у справі № 905/1465/19 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Донецької області від 23.01.2020 у справі № 905/1465/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 287-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено та підписано 22.06.2020.
Головуючий суддя А.М. Білецька
Суддя Н.В. Гребенюк
Суддя Л.Ф. Чернота