18 червня 2020 року
м. Київ
справа № 500/1823/19
провадження № 61-8907ск20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Яремка В. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Петровим Володимиром Степановичем, на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 11 жовтня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 07 травня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дітей та утримання дружини,
У березні 2019 року, ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі 3 000,00 грн на місяць, з урахуванням індексу інфляції, починаючи з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення донькою повноліття та стягнути з відповідача на її користь аліменти у розмірі 1 000,00 грн на місяць, починаючи з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення донькою ОСОБА_3 трьох років.
Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 11 жовтня 2019 року, з яким погодився суд апеляційної інстанції, позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 аліменти у розмірі 2 000,00 грн щомісячно, з індексацією відповідно до закону, починаючи з 14 березня 2019 року до досягнення дитиною повноліття.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання у розмірі 500,00 грн щомісячно, з індексацією відповідно до закону, починаючи з 14 березня 2019 року і до досягнення донькою ОСОБА_3 трьох років.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства).
Відповідно до частини четвертої статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя.
Предметом позову у цій справі стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини та дружини, а тому відповідно до частини шостої статті 19 ЦПК України справа є малозначною.
У касаційній скарзі не викладено аргументів щодо обгрунтування умов застосування винятків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.
Верховний Суд врахував: предмет позову, складність справи, значення справи для сторін і суспільства в цілому, за результатами чого не встановив наявності випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, у тому числі касаційна скарга не стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки оскаржувані заявником рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 11 жовтня 2019 року та постанова Одеського апеляційного суду від 07 травня 2020 року ухвалені у малозначній справі, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , подану адвокатом Петровим Володимиром Степановичем, на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 11 жовтня 2019 року та постанову Одеського апеляційного суду від 07 травня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дітей та утримання дружини відмовити.
Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: А. С. Олійник
О. В. Ступак
В. В. Яремко