18 червня 2020 року
м. Київ
справа № 554/8410/19
провадження № 61-7232ск20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Яремка В. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на постанову Полтавського апеляційного суду від 02 квітня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності та зобов'язання вчинити певні дії,
У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила суд визнати за нею право власності на квартиру за адресою АДРЕСА_1 ; зобов'язати Приватне підприємство Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» (далі - ПП ПБТІ «Інвентаризатор») внести зміни у відповідні документи обліку квартир, змінити власника вказаної квартири із батька ОСОБА_2 на дочку ОСОБА_1 , яка фактично прописана та проживає у цій квартирі; зобов'язати Відділ обліку та приватизації житла Полтавської міської ради внести зміни у документи обліку вказаного житла щодо власника, а саме із батька ОСОБА_2 на дочку ОСОБА_1 ; зобов'язати Виконавчий комітет Шевченківської районної у місті Полтаві ради внести зміни у документи права власності на вказану квартиру щодо власника, а саме із батька ОСОБА_2 на дочку ОСОБА_1 .
Позов обгрунтований тим, що у документи на право власності на квартиру за адресою АДРЕСА_1 не було помилково внесено ОСОБА_1 , яка є дочкою ОСОБА_2 . Право власності на вказану квартиру зареєстровано на ОСОБА_2 у повній частці. Документами про право власності займався забудовник - Закрите акціонерне товариство «Цивільбут». Фактично у квартирі проживає ОСОБА_1 , яка оплачує комунальні послуги. З метою переоформлення права власності на вказану квартиру відповідно до договору № 01-25 про участь у Фонді фінансування будівництва від 17 жовтня 2007 року позивач звернулась до суду із цим позовом.
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 24 грудня 2019 року в позові ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовивши в позові, суд першої інстанції виходив з того, що підставою набуття права власності за ОСОБА_2 було рішення Виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради, про що зазначено у свідоцтві про право власності на спірну квартиру, а не договір №01-025 про участь у Фонді фінансування будівництва, стороною якого була позивач та відповідач у справі. Рішення Виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтаві ради, яке було підставою реєстрації права власності на спірну квартиру за ОСОБА_2 , не оскаржувалося, не скасоване, не визнане недійсним у передбаченому законом порядку, тому ОСОБА_2 вважається законним набувачем права власності на спірну квартиру.
Отже, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки судом встановлено правомірність набуття ОСОБА_2 права власності на спірну квартиру, відсутні будь-які підстави вважати, що останнім порушені будь-які майнові права позивача ОСОБА_1 на вказану спірну квартиру.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 02 квітня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 24 грудня 2019 року скасовано. Ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 . В іншій частині позову відмовлено.
Суд апеляційної інстанції встановив, що ОСОБА_1 приймала участь у сплаті 1/2 частини визначеної договором вартості спірної квартири. Цей факт не заперечується відповідачем. Доказів того, що позивач ухилилася від виконання вказаного обов'язку, а відповідач в повному обсязі сплатив вартість нерухомого майна матеріали справи не містять. Відсутні у справі і інші докази, які б вказували, про домовленість сторін про перехід на користь відповідача частини сплачених позивачем коштів. Проте, право власності на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , визнано лише за ОСОБА_2 на підставі рішення виконавчого комітету Октябрської районної ради у м. Полтаві.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що вимоги позивача в частині визнання права власності на 1/2 частину спірного нерухомого майна є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Щодо визнання за позивачем права власності на іншу 1/2 частину нерухомого майна, то в цій частині, доводи позивача є необґрунтованими та недоведеними, факт визнання відповідачем позову в цій частині не є підставою для їх задоволення. Обставини справи, та доводи сторін, які є взаємовиключними, вказують не на наявність спору між сторонами в цій частині, а на бажання змінити режим власності нерухомого майно із спільного на приватний, у спосіб не передбачений законом.
Апеляційний суд дійшов висновку, що в задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 необхідно відмовити, оскільки визнання права власності на 1/2 частини квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , позивач ОСОБА_1 повинна самостійно звернутися до відповідних органів для реєстрації своїх прав на вказану частку щодо зобов'язання відповідних органів проводити передбачені законом дії про реєстрацію за позивачем належного їй права власності на спірну квартиру, є передчасним та неефективними заходами, оскільки вказані дії відповідних органів зобов'язуютьїх вчинити в межах своїх повноважень на вимогу позивача.
17 квітня 2020 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанови Полтавського апеляційного суду від 02 квітня 2020 року.
Касаційна скарга подана у передбачений законом строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, судовий збір сплачено.
Згідно з частиною другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Як на підставу касаційного оскарження, заявник посилається на те, що суд не з'ясував обставини справи та належним чином не дослідив докази у справі, які мають значення для її вирішення.
Заявник зазначає, що суд апеляційної інстанції вийшов за межі позовних вимог та ухвалив неправильне рішення.
Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені у пунктах 1, 4 частини третьої статті 411 ЦПК України, для відкриття провадження у справі.
Касаційну скаргу подано з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження.
Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відкрити касаційне провадження у вказаній справі.
Витребувати із Октябрського районного суду м. Полтави цивільну справу № 554/8410/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності та зобов'язання вчинити певні дії.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 20 липня 2020 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: А. С. Олійник
О. В. Ступак
В. В. Яремко