Постанова
Іменем України
18 червня 2020 року
м. Київ
справа № 758/7927/15-ц
провадження № 61-38192св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Комунальне підприємство «Київпастранс»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , на рішення Подільського районного суду м. Києва від 23 березня 2016 року у складі судді Трегубенко Л. О. та постанову Апеляційного суду міста Києва від 10 травня 2018 року у складі колегії суддів: Кирилюк Г. М., Рейнарт І. М., Музичко С. Г.,
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства (далі - КП) «Київпастранс»про відшкодування майнової шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.
Позовна заява мотивована тим, що 19 лютого 2014 року у м. Києві, на пр. Ватутіна, з вини водія ОСОБА_3 , який керував транспортним засобом «Богдан», номерний знак НОМЕР_1 , що належить КП «Київпастранс», сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), внаслідок якої його автомобілю Honda Pilot, номерний знак НОМЕР_2 , завдано технічних пошкоджень.
Відповідно до звіту Товариства з обмеженою відповідальність (далі - ТОВ) «Експертплюс» від 11 березня 2014 року № 2014-19-02 вартість відновлювального ремонту його автомобіля становить 178 677,60 грн.
Акціонерним товариством (далі - AT) «Страхова група «Ю.БІ.АЙ» виконано свої зобов'язання за договором страхування № АС/9307635 у межах ліміту відповідальності та сплачено на його рахунок страхове відшкодування у розмірі 49 000 грн.
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 22 січня 2015 року у цивільній справі № 758/8358/14-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 09 квітня 2015 року, з КП «Київпастранс» на його користь стягнуто 66 689,73 грн матеріальної шкоди, 800 грн - вартість проведеної оцінки, 48,84 грн - вартість телеграми, а всього 67 538,57 грн.
За час, що минув з моменту ДТП та до моменту ухвалення вказаного рішення, виросли ціни на деталі, що підлягали заміні, та ціни за роботи ремонтного підприємства.
Відповідно до звіту ТОВ «Експертплюс» від 07 квітня 2015 року № 2014-19-02(Д) вартість відновлювального ремонту автомобіля Honda Pilot, номерний знак НОМЕР_2 , становить 546 633,67 грн.
За відновлювальний ремонт свого пошкодженого автомобіля на станції технічного обслуговування ним було сплачено 361 228,62 грн, що підтверджується відповідними актом виконаних робіт та квитанцією від 28 квітня 2015 року.
З урахуванням викладеного та положень статті 1192 ЦК України, ОСОБА_1 просив суд стягнути на свою користь з КП «Київпастранс»відшкодування збитків у розмірі фактично сплачених коштів за відновлювальний ремонт пошкодженого автомобіля у розмірі 245 538,89 грн (361 228,62 грн - 49 000 грн - 66 689,73 грн).
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 23 березня 2016 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду міста Києва від 10 травня 2018 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовано тим, що позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження тієї обставини, що після ухвалення судового рішення про відшкодування шкоди зросли ціни на деталі та роботи, на придбання та проведення яких було присуджено відшкодування, а також не обґрунтовано розмір позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у червні 2018 року до Верховного Суду, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не надали належну правову оцінку поданим ним доказам, а також доводам позовної заяви.
Зазначає, що суди не правильно оцінили поданий ним звіт про оцінку пошкоджень від 07 квітня 2015 року, оскільки він містить ті ж самі деталі та роботи, які були вказані у звіті від 11 березня 2014 року, а різниця у розмірі шкоди полягає виключно у зв'язку зі збільшенням ціни на такі деталі та роботи, через курсову різницю.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У січні 2019 рокуКП «Київпастранс» подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує, на те, що її доводи є безпідставними, оскільки з акту виконаних робіт, наданого позивачем, вбачається, що кількість одиниць деталей, які підлягають заміні та ремонту, значно зросла. Крім того, зазначає, що рішенням Апеляційного суду міста Києва від 07 лютого 2017 року у справі № 758/9445/16-ц, позивач вже стягнув з підприємства інфляційні втрати та 3 % річних за несвоєчасну сплату йому суми коштів на відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП.
Просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 07 вересня 2018 року у складі судді Карпенко С. О. відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 15 квітня 2020 року справу передано судді-доповідачу Лідовцю Р. А.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно з нормою частини першої статті 1172 ЦК Україниюридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Статтею 1192 ЦК України встановлено, що якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Частиною першою статті 57 ЦПК України у редакції 2004 року, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 58 ЦПК України 2004 року).
Відповідно до положень частини третьої статті 10 та частин першої та четвертої статті 60 ЦПК України 2004 року, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із частиною першою статті 10 ЦПК України 2004 року цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Частиною першою статті 11 ЦПК України 2004 року встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до частин першої, третьої та четвертої статті 212 ЦПК України 2004 рокусуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови в їх прийнятті.
Забезпечивши повний та всебічний розгляд справи, дослідивши та оцінивши усі надані позивачем докази і заявлені доводи за своїм внутрішнім переконанням, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дійшов висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .
При цьому, суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження тієї обставини, що після ухвалення судового рішення про відшкодування шкоди зросли ціни на деталі та роботи, на придбання та проведення яких було присуджено відшкодування, а також не обґрунтовано розмір позовних вимог. Акт виконаних робіт від 28 квітня 2015 року №18 таким доказом не є, оскільки не містить в собі інформації, в якому розмірі, на які деталі та роботи та за який період відбулась зміна цін та тарифів на деталі і роботи.
Крім цього, суди врахували, що позивачем не доведено, що обсяг проведених робіт та замінених деталей, які зазначені у вказаному акті, пов'язаний саме з наслідками усунення пошкоджень транспортного засобу внаслідок ДТП, що сталося 19 лютого 2014 року.
Доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні представником позивача норм матеріального та процесуального права й зводяться до необхідності переоцінки судом доказів, що відповідно до вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.
Наведені у касаційній скарзі заявника доводи були предметом дослідження у судах попередніх інстанцій з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах закону, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.
При цьому, колегія суддів також бере до уваги, що рішенням Апеляційного суду міста Києва від 07 лютого 2017 року у справі № 758/9445/16-ц з КП «Київпастранс» на користь ОСОБА_1 вже стягнуто інфляційні втрати та 3 % річних, передбачені частиною другою статті 625 ЦК України, за несвоєчасну сплату йому суми коштів на відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП, стягнутої за рішенням Подільського районного суду м. Києва від 22 січня 2015 року.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Оскільки доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість їх судових рішень не впливають, то колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Рішення Подільського районного суду м. Києва від 23 березня 2016 року та постанову Апеляційного суду міста Києва від 10 травня 2018 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: Р. А. Лідовець
І. А. Воробйова
Ю. В. Черняк