Ухвала
18 червня 2020 року
м. Київ
справа № 759/15105/14-ц
провадження № 61-34493св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк «Надра»,
відповідачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 14 січня 2015 року у складі судді Кривов'яза А. П. та постанову Апеляційного суду м. Києва від 29 березня 2018 року в складі колегії суддів: Чобіток А. О. Соколової В. В., Немировської О. В.,
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 14 січня 2015 року позов задоволено.
Стягнуто солідарно з відповідачів на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором від 14 липня 2008 року № 446/П/99/2008-840 в сумі 112 237,56 доларів США, що по курсу НБУ становить 1 279 508,19 грн та суму судового збору в рівних долях по 1 827,00 грн.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що отримавши кошти в сумі відповідно до умов договору, відповідач свої зобов'язання за ним належним чином не виконує, щомісячні платежі не здійснює, тобто відмовився від виконання взятого на себе зобов'язання , що призвело до порушення останнім умов договору, а тому у банку виникло право вимоги як до позичальника, так і до поручителя відповідно до умов договору та статті 554 ЦК України.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішення суду першої інстанції оскаржено лише ОСОБА_2 , у зв'язку з чим рішення переглядалося в межах доводів і вимог її апеляційної скарги.
Постановою Апеляційного суду м. Києва від 29 березня 2018 року рішення Святошинського районного суду м. Києва від 14 січня 2015 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що строк дії поруки не є строком захисту порушеного права, а є строком існування суб'єктивного права кредитора й суб'єктивного обов'язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються. 11 серпня 2014 року ПАТ КБ «Надра» направив ОСОБА_1 та ОСОБА_2 досудові вимоги від 07 серпня 2014 року про дострокове виконання зобов'язання, в яких повідомив про наявність заборгованості та необхідність дострокового виконання всіх боргових зобов'язань за кредитним договором (повернення суми кредиту та відсотків).
Якщо кредитор на підставі частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України змінив строк виконання основного зобов'язання, то передбачений частиною четвертою статті 559 цього Кодексу шестимісячний строк підлягає обрахуванню від цієї дати. Указаний висновок відповідає правовій позиції, висловленій в постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2662цс16. Досудову вимогу банк направив до боржника та поручителя 11 серпня 2014 року, із позовом про стягнення заборгованості до боржника та поручителя банк звернувся 05 вересня 2014 року, тобто в межах шестимісячного строку визначеного законом для пред'явлення вимоги до поручителя.
У червні 2018 року представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подала касаційну скаргу до Верховного Суду, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати постанову апеляційного суду скасувати повністю, а рішення суду першої інстанції скасувати в частин солідарного стягнення із ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором та в цій частині справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не з'ясував у повному обсязі обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення, не надав належну правову оцінку умовам договору, якими передбачено погашення кредитної заборгованості шляхом здійснення періодичних платежів. Не врахував, що у разі неналежного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України строк пред'явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначене періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.
Рішення судів в частині стягнення заборгованості із боржника ОСОБА_1 не оскаржено, а тому відповідно до статті 400 ЦПК України не є предметом касаційного перегляду.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Частиною другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи.
Підстави для виклику сторін відсутні.
За таких обставин розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
З урахуванням категорії та складності справи, з огляду на положення частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, справа підлягає розгляду в складі п'яти суддів.
Керуючись статтею 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 14 січня 2015 року та постанову Апеляційного суду м. Києва від 29 березня 2018 року, призначити до судового розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: С. Ю. Бурлаков
В. М. Коротун
М. Є. Червинська