Постанова
Іменем України
17 червня 2020 року
м. Київ
справа № 201/5121/13-ц
провадження № 61-10249св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Головне державне управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Дніпропетровській області,
третя особа - Дніпровська міська рада,
особа, яка подала апеляційну скаргу, -Комунальне підприємство «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю» Дніпропетровської міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 грудня 2017 року у складі колегії суддів: Петешенкової М. Ю., Деркач Н. М., Ткаченко І. Ю.,
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Дніпропетровській області, третя особа - Дніпровська міська рада, про визнання права власності.
Позовна заява мотивована тим, що він є активістом руху щодо захисту навколишнього природного середовища, у зв'язку з чим 13 жовтня 2010 року заснував та зареєстрував Дніпропетровську обласну громадську організацію «Акваторія 2010». Основною метою створення та діяльності якої є захист, забезпечення, сприяння, відновлення законних суспільних, соціально-економічних, екологічних, трудових, творчих, гуманітарних, освітянських, медичних, споживчих, оздоровчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних прав та інтересів членів організації та сприяння захисту навколишнього природного середовища Дніпропетровської області, в першу чергу, в акваторіях річки Дніпро.
20 жовтня 2010 року між ним та Головним державним управлінням охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Дніпропетровській області було укладено договір про пайову участь у будівництві № 70, предметом якого є спільна дія сторін без створення юридичної особи шляхом пайової участі, для будівництва та експлуатації на земельній ділянці площею 0,30 га, яка знаходиться по АДРЕСА_1 таких об'єктів: котедж « ІНФОРМАЦІЯ_1» (будівля № 1 ), сторожка (будівля № 2 ), альтанка, альтанка мала, літній душ, мощення, паркан із металевими воротами, місток, причал.
Зазначав, що він як учасник зобов'язаний був організувати будівельні роботи об'єктів, залучати спеціалізовані підрядні (субпідрядні) організації та виступати в договорах підряду замовником, а також забезпечити фінансування будівництва об'єктів, здійснювати закупку будівельних матеріалів, устаткування в межах своєї частки у спільній діяльності - тобто в межах 40 %, інші 60 % фінансування повинен був забезпечити відповідач.
З метою виконання зобов'язань за вказаним вище договором, 25 жовтня 2010 року уклав з ТОВ «Оргкровля» договір підряду № 1 та розпочав будівництво за власний рахунок, побудував об'єкти, загальною вартістю 117 666 грн 60 коп., а саме: котедж « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (будівля № 1 ), сторожка (будівля № 2 ), альтанка, альтанка мала, літній душ, мощення, паркан із металевими воротами, місток, причал.
Відповідач жоден пункт зобов'язань, взятих на себе за цим договором, не виконав.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив визнати за ним усі права замовника будівництва об'єктів, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: котедж «ІНФОРМАЦІЯ_1» з ґанком та козирком, літ. А, площею 80,9 кв. м; сторожка з ґанком та козирком, літ. Б, площею 24,00 кв. м; альтанка, літ. В, площею 3,4 кв. м; альтанка, літ. Г, площею 25,2 кв. м; літній душ, літ. Е, площею 4,7 кв. м; місток № 4, площею 19,8 кв. м; причал (пристань) № 5, площею 31,7 кв. м; огорожа (ворота з хвірткою) № 1, площею 11,7 кв. м; огорожа № 2, площею 479,5 кв. м; огорожа № 3, площею 14,3 кв. м; замощення І, площею 161,9 кв. м; замощення II, площею 209,6 кв. м, а також визнати за ним право власності на зазначені будівельні об'єкти.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 жовтня 2013 року у складі судді Галічого В. М. позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 всі права замовника будівництва об'єктів, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: котедж «ІНФОРМАЦІЯ_1» з ґанком та козирком, літ. А, площею 80,9 кв. м; сторожка з ґанком та козирком, літ. Б, площею 24,00 кв. м; альтанка, літ. В, площею 3,4 кв. м; альтанка, літ. Г, площею 25,2 кв. м; літній душ, літ. Е, площею 4,7 кв. м; місток № 4, площею 19,8 кв. м; причал (пристань) № 5, площею 31,7 кв. м; огорожа (ворота з хвірткою) № 1, площею 11,7 кв. м; огорожа № 2, площею 479,5 кв. м; огорожа № 3, площею 14,3 кв. м; замощення І, площею 161,9 кв. м; замощення ІІ, площею 209,6 кв. м.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на нерухоме майно, а саме: котедж « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з господарськими будівлями та спорудами, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: котедж «ІНФОРМАЦІЯ_1» з ґанком та козирком, літ. А, площею 80,9 кв. м, сторожка з ґанком та козирком, літ. Б, площею 24,00 кв. м, альтанка, літ. В, площею 3,4 кв. м, альтанка, літ. Г, площею 25,2 кв. м, літній душ, літ. Е, площею 4,7 кв. м, місток № 4, площею 19,8 кв. м; причал (пристань) № 5, площею 31,7 кв. м, огорожа (ворота з хвірткою) № 1, площею 11,7 кв. м, огорожа № 2, площею 479,5 кв. м, огорожа № 3, площею 14,3 кв. м, замощення І, площею 161,9 кв. м, замощення ІІ, площею 209,6 кв. м. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що умови договору про пайову участь у будівництві позивач виконав, будівництво нерухомого майна було проведено за його власні кошти, разом з тим відповідач відмовився від виконання умов укладеного договору.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 грудня 2017 року апеляційну скаргу Комунального підприємства «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю» Дніпропетровської міської ради (далі - КП «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю») задоволено.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 жовтня 2013 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що спірне нерухоме майно, було побудоване на земельній ділянці не відведеній для вказаної мети та за відсутності декларації про початок будівельних робіт та декларації про готовність об'єкта до експлуатації. У справах, які виникають із спірних правовідносин, співвідповідачами залучають відповідні органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, до компетенції яких входить вирішення питань щодо прийняття нерухомого майна в експлуатацію, здійснення архітектурно-будівельного контролю (Дніпровська міська рада та Державна архітектурно-будівельна інспекція у Дніпропетровській області), які не були залучені до участі у розгляді справи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У лютому 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою судді Верховного Суду від 19 березня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У квітні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.
У квітні 2020 року згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана судді-доповідачеві.
Ухвалою Верховного Суду від 10 червня 2020 року вказану справу призначено до судового розгляду у складі колегіїз п'яти суддів.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно поновив строк КП «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю» Дніпропетровської міської ради на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Також, суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки тому, що відповідно до статті 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.
Доводи осіб, які подали відзиви на касаційну скаргу
У травні 2018 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від Дніпровської міської ради, в якому просить залишити оскаржувану судову постанову без змін, оскільки вона прийнята при всебічному та повному з'ясуванні обставин справи, ґрунтується на правильному застосуванні норм чинного законодавства України.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Відповідно до частини другої розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
20 жовтня 2010 року між ОСОБА_1 та Головним державним управлінням охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Дніпропетровській області укладено договір про пайову участь у будівництві № 70, предметом якого є спільна дія сторін без створення юридичної особи шляхом пайової участі, для будівництва та експлуатації на земельній ділянці площею 0,30 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , таких об'єктів: котедж « ІНФОРМАЦІЯ_1» (будівля № 1 ), сторожка (будівля № 2), альтанка, альтанка мала, літній душ, мощення, паркан з металевими воротами, місток, причал, згідно з умовами якого роботи з будівництва об'єктів повинні були бути виконанні в строк до 31 травня 2011 року, кошторисна вартість будівництва об'єктів не повинна перевищувати 200 000 грн (а.с. 14-17, 19. 20).
Відповідно до умов вищезазначеного договору ОСОБА_1 зобов'язався організувати будівельні роботи об'єктів, залучати спеціалізовані підрядні (субпідрядні) організації та виступати в договорах підряду замовником, а також забезпечити фінансування будівництва об'єктів, здійснювати закупку будівельних матеріалів, устаткування в межах своєї частки в спільній діяльності - тобто в межах 40 %, інші 60 % фінансування повинен був забезпечити відповідач.
За результатами реалізації договору про пайову участь у будівництві від 20 жовтня 2010 року № 70, за умови належного виконання сторонами своїх зобов'язань, частки між ними у власності збудованих об'єктів повинні були розподілятися таким чином: відповідачу - 60 %, а позивачу - 40 %.
З метою виконання своїх зобов'язань за вищезазначеним договором, 25 жовтня 2010 року ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Оргкровля» договір підряду № 1 та розпочав будівництво, за результатами якого позивач за власний рахунок побудував об'єкти, загальною вартістю 117 666 грн 60 коп., а саме: котедж « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (будівля № 1 ), сторожка (будівля № 2 ), альтанка, альтанка мала, літній душ, мощення, паркан із металевими воротами, місток, причал (а.с. 24-27).
Виконання вищезазначеного договору підряду та факт завершення будівництва спірних об'єктів нерухомості підтверджується підписаним між позивачем ОСОБА_1 та ТОВ «Оргкровля» актом виконаних підрядних робіт від 28 лютого 2011 року № 1 (а.с. 50-54).
Відповідно до довідки про вартість виконаних підрядних робіт від 28 лютого 2011 року до договору підряду від 25 жовтня 2010 року № 1, підписаної ОСОБА_1 та ТОВ «Оргкровля», вартість всього будівництва з урахуванням ПДВ складала 117 666 грн 60 коп., яка включає вартість придбаних та переданих матеріалів на загальну суму 97 666 грн 60 коп., а також оплату підрядних робіт у розмірі 20 000 грн (а.с. 49).
Позивач звертався до Головного державного управлінням охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Дніпропетровській області з листом-вимогою про повернення йому суми в розмірі 70 599 грн 96 коп. в межах частки відповідача, відповідно до умов договору про пайову участь у будівництві від 20 жовтня 2010 року № 70, у відповідь на які отримав повідомлення про неможливість виконання з боку відповідача взятих на себе зобов'язань через відсутність коштів для фінансування (оплати) робіт, матеріалів та інших зобов'язань (а.с. 21, 22, 23).
01 березня 2011 року сторони підписали акт звірки про результати будівництва об'єктів, відповідно до якого сторони домовились, що вклад ОСОБА_1 за результатами побудованих спірних об'єктів нерухомості складає 117 666 грн 60 коп. (а.с. 18).
У квітні 2011 року на замовлення ОСОБА_1 було складено ПП ОСОБА_2 технічний звіт з виконання топографо-геодезичних робіт по корегуванню та зйомці місцевості, на якій розташовані спірні об'єкти нерухомості (а.с. 105-111).
Згідно з листом Головного архітектурно-планувального управління м. Дніпропетровська від 17 вересня 2013 року № 04/21-186 щодо адресації об'єктів нерухомості по АДРЕСА_1 , офіційна адреса зазначеним об'єктам не надавалась та за матеріалами адресного плану міста об'єкти, позначені на графічному матеріалі, за умови дотримання вимог чинного законодавства України щодо розміщення таких об'єктів, можуть мати адресну прив'язку до адреси АДРЕСА_1 (а.с. 143-144).
Відповідно до технічної документації спірне нерухоме майно по АДРЕСА_1 (а.с. 145-154), складається з: котеджу «ІНФОРМАЦІЯ_1» з ґанком та козирком, літ. А, площею 80,9 кв.м.; сторожка з ґанком та козирком, літ. Б, площею 24,00 кв. м; альтанка, літ. В, площею 3,4 кв. м; альтанка, літ. Г, площею 25,2 кв. м; літній душ, літ. Е, площею 4,7 кв. м; місток № 4, площею 19,8 кв. м; причал (пристань) № 5, площею 31,7 кв. м; огорожа (ворота з хвірткою) .№ 1, площею 11,7 кв. м; огорожа № 2, площею 479,5 кв. м; огорожа № 3, площею 14,3 кв. м; замощення І, площею 161,9 кв. м; замощення II, площею 209,6 кв. м.
Згідно з технічним висновком за результатами обстеження будівельних конструкцій спірних об'єктів будівництва, вбачається, що основні несучі конструкції (фундаменти, стіни, перекрита, перемички) будівель та споруд знаходяться в задовільному стані - категорія II, технічний стан будівель та споруд забезпечує дотримання вимог протипожежних, санітарно-гігієнічних та інших, чинних в Україні норм і правил, забезпечує безпечну для життя і здоров'я людей експлуатацію будівель та споруд в цілому (а.с. 79-104).
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України(в редакції на час подання апеляційної скарги) особи, які не брали участі у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції за умови, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки.
Згідно зі статтею 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування» міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Згідно зі статтею 143 Конституції України територіальна громада міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є у комунальній власності.
Відповідно до статті 172 Цивільного кодексу України територіальна громада набуває і здійснює цивільні права та обов'язки у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Згідно з частиною першою статті 17 Закону України «Про місцеве самоврядування» відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 18-1 Закону України «Про місцеве самоврядування» органи місцевого самоврядування можуть бути позивачами та відповідачами у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації їх повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.
Звернувшись до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 жовтня 2013 року, Комунальне підприємство «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю» Дніпропетровської міської ради посилалось на те, що воно не було залучено до участі у розгляді справи. Про існування оскаржуваного рішення суду першої інстанції дізналося із листа Дніпровської міської ради № 4/3-340, яке отримало 19 травня 2017 року.
Приймаючи апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі апеляційний суд виходив із того, що рішенням Дніпропетровської міської ради від 29 листопада 2011 року № 71/14 «Про затвердження статутів комунальних підприємств Дніпропетровської міської ради» затверджено статут Комунального підприємства «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю» Дніпропетровської міської ради (далі - Статут).
Пунктом 2.2 Статуту встановлено, що предметом господарської діяльності підприємства для реалізації мети діяльності підприємства, в тому числі, є зокрема, управління нерухомим майном та корпоративними правами територіальної громади міста у всіх господарських товариствах, в яких є частка Дніпропетровської міської ради.
Пунктом 2.4 Статуту встановлено, що для виконання завдань та досягнення цілей, передбачених Статутом, підприємство проводить: організацію - претензійної і ведення позовної роботи: представлення в установленому законодавством порядку інтересів територіальної громади та інтересів підприємства в судах, інших органах під час розгляду правових питань і спорів, пов'язаних з управлінням корпоративними правами територіальної громади, безхазяйним нерухомим майном, відумерлої спадщини та витребуванням комунального нерухомого майна з незаконного володіння та усунення перешкод у користуванні цим майном;
- пред'явлення претензій та позовних заяв у зв'язку з порушенням майнових прав і законних інтересів територіальної громади міста та підприємства, пов'язаних з управлінням корпоративними правами територіальної громади, безхазяйним нерухомим майном, відумерлої спадщини та витребування комунального нерухомого майна з незаконного володіння та усунення перешкод у користуванні цим майном.
Разом з тим суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки тому, що відповідно до пункту 1.3 Статуту власником Комунального підприємства «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю» Дніпропетровської міської ради є територіальна громада в особі Дніпровської міської ради.
Дніпровська міська рада залучена до участі у розгляді справи третьою особою, про день та час судового засідання першої інстанції повідомлялася належним чином.
Комунальне підприємство «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю» Дніпропетровської міської ради вказувало, що згідно Статуту саме на нього покладено функцію витребування комунального майна з незаконного володіння та усунення перешкод цим майном, проте апеляційний суд не звернув увагу на те, що захист інтересів громади - це виключні повноваження міської ради, яка була обізнана про судове рішення.
У зв'язку з наведеним, висновки апеляційного суду про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги Комунального підприємства «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю» Дніпропетровської міської ради поданої з пропуском строку на апеляційне оскарження є передчасними.
Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов'язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зі спливом значного проміжку часу, є порушенням принципу юридичної визначеності та «права на суд», гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункти 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року).
Аналогічні висновки викладені Європейським судом з прав людини також у справах «Науменко проти України» від 9 листопада 2004 року, «Полтораченко проти України» від 18 січня 2005 року та «Тімотієвич проти України» від 8 листопада 2005 року.
Поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечує рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.
Оскільки апеляційна скарга комунального підприємства «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю» Дніпропетровської міської ради подана після спливу строку на апеляційне оскарження, а з матеріалів справи не зрозуміло, які причини пропуску цього строку були визнані апеляційним судом поважними, отже встановленню підлягає підстава для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Ураховуючи викладене, оскаржувана постанова апеляційного суду не може вважатись законною та обґрунтованою, оскільки апеляційний суд, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі та вирішуючи спір по суті, належно не перевірив доводи комунального підприємства «Бюро обліку майнових прав та діяльності з нерухомістю» Дніпропетровської міської ради про повноваження на подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у цій справі та про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Перша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним. Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля. Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар. Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть (EAST WEST ALLIANCE LIMITED v. UKRAINE, № 19336/04, § 166-168, ЄСПЛ, від 23 січня 2014 року).
Відповідно до вимог частин першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно із частиною шостою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
Керуючись статтями 400, 402, 409, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 27 грудня 2017 року скасувати та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції зі стадії відкриття апеляційного провадження.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: І. А. Воробйова
Б. І. Гулько
Р. А. Лідовець
Ю. В. Черняк