18 червня 2020 року
Київ
справа №826/23910/15
адміністративне провадження №К/9901/14869/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Блажівської Н.Є.,
суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,
перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Чисті матеріали» на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2020 року та ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чисті матеріали» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС в м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 3 жовтня 2019 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Чисті матеріали» залишено без розгляду.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2020 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Чисті матеріали» про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 3 жовтня 2019 року залишено без задоволення.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2020 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Чисті матеріали» залишено без руху і надано строк на усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали з огляду на те, що апелянтом в порушення вимог статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України було пропущено строк на апеляційне оскарження.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Чисті матеріали" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 3 жовтня 2019 року.
15 червня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Чисті матеріали» на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2020 року та ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2020 року, у якій скаржник просить скасувати ухвали суду апеляційної інстанції поновити строк на апеляційне оскарження та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою Суд виходить з такого.
Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного суду України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно з частиною другою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
За змістом частини третьої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
А відтак, відповідно до положень частини першої, другої та третьої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України ухвали про залишення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження без задоволення та ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не оскаржуються в касаційному порядку.
Відповідно до пунктів 3, 5 частини 2 статті 330 Кодексу адміністративного суду України у касаційній скарзі зазначаються судові рішення, що оскаржуються, та вимоги особи, що подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.
Вимоги, які скаржник ставить перед судом касаційної інстанції мають узгоджуватись з повноваженнями суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги, які визначені положеннями статті 349 Кодексу адміністративного суду України.
В тексті касаційної скарги позивач просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2020 року, в той час до матеріалів касаційної скарги додано ухвалу від 21 травня 2020 року.
Таким чином, позивачу необхідно уточнити вимоги касаційної скарги із зазначенням рішення, яке ним оскаржуються у порядку статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги у новій редакції, де зазначити вимоги до суду касаційної інстанції з врахуванням статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України та додати копії уточненої касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.
Крім того, касаційна скарга оформлена без додержання до вимог, встановлених статтею 330 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки скаржником не додано документ про сплату судового збору.
Так, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір".
Відповідно до частини першої, підпункту третього пункту третього частини другої статті 4 Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) ставка судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2020 рік" станом на 1 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2102,00 гривень.
Виходячи з наведених вище норм законодавства за подання касаційної скарги скаржник повинен сплатити судовий збір у розмірі 2102 грн.
До матеріалів касаційної скарги додано квитанцію №0.0.1720207118.1 від 28 травня 2020 року про сплату судового збору у сумі 2102 грн.
Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону №3674-VI судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
На виконання вимог вищенаведеної норми суд перевірив зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України за квитанцією №0.0.1720207118.1 від 28 травня 2020, яку надав позивач як доказ сплати судового збору, та встановив, що зазначені кошти на рахунок УДКСУ у Печерському районі м. Києва (UA288999980313151207000026007) не надходили, у зв'язку із тим, що при сплаті судового збору за подання касаційної скарги скаржником невірно вказано реквізити для сплати судового збору.
Таким чином, долучена до касаційної скарги квитанція №0.0.1720207118.1 від 28 травня 2020 про сплату судового збору не може вважатися належним доказом сплати судового збору за подання даної касаційної скарги.
Тому, судовий збір підлягає сплаті за реквізитами:
Отримувач коштівУК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030102
Код отримувача (код за ЄДРПОУ)38004897
Банк отримувачаКазначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО)899998
Рахунок отримувача (стандарт IBAN)UA288999980313151207000026007
Код класифікації доходів бюджету22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055")
Призначення платежу*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскарження справи) по справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд) (назва суду, де розглядається справа)
Згідно з положеннями частини другої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, яка передбачає, у такому випадку, залишення останньої без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Таким чином, скаржнику слід усунути недоліки касаційної шляхом надання документа про сплату судового збору у розмірі, встановленому законом та уточнити вимоги касаційної скарги із зазначенням рішення, яке ним оскаржуються у порядку статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги у новій редакції, де зазначити вимоги до суду касаційної інстанції з врахуванням статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України та додати копії уточненої касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.
Що стосується строку, протягом якого скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги, Суд зазначає наступне.За приписами частини першої статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Тобто подією, з якою пов'язується початок перебігу процесуального строку для усунення недоліків касаційної скарги, з огляду на приписи частини другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, є день вручення скаржнику ухвали про залишення позовної заяви без руху
Поряд з тим, 2 квітня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічний гарантій з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) №540-ІХ від 30 березня 2020 року», яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу, Кримінального процесуального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства України, Господарського кодексу України, Цивільного Кодексу України, Кодекс законів про працю тощо.
Суд звертає увагу на те, що вказаним законом доповнено розділ VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України пунктом 3 такого змісту:«Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».
Отже, строк усунення недоліків касаційної скарг, визначений статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, не може бути меншим встановленого Кабінетом Міністрів України строку дії карантину
Враховуючи наведене, Суд вважає за необхідне встановити скаржнику строк протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали, без урахування строку дії карантину встановленого постановою Кабінету Міністрів України.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 169, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Чисті матеріали» на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2020 року та ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чисті матеріали» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС в м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення залишити без руху.
Встановити особі, що подала касаційну скаргу, строк протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали, без врахування строку дії карантину встановленого постановою Кабінету Міністрів України для усунення зазначеного недоліку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: Н.Є. Блажівська
Судді: О.В. Білоус
І.Л. Желтобрюх