Справа № 580/3082/19 Суддя (судді) першої інстанції: П.Г. Паламар
16 червня 2020 року м. Київ
Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Кузьменка В. В.,
суддів: Шурка О.І., Ганечко О. М.,
за участю секретаря Кірієнко Н.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправним та скасування наказу, за апеляційною скаргою Адміністрації Державної прикордонної служби України на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до адміністрації Державної прикордонної служби України, в якому просила визнати протиправним та скасувати наказ адміністрації Державної прикордонної служби України № 179 від 01.04.2019 року "Про скасування актів розслідування нещасного випадку".
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ адміністрації Державної прикордонної служби України № 179 АГ від 01.04.2019 "Про скасування актів розслідування нещасного випадку ".
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Адміністрацією Державної прикордонної служби України подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Доводи апелянта обґрунтовано тим, що спірний наказ виданий за результатом повторного розслідування, закінченого у зв'язку з надходженням до Адміністрації Держприкордонслужби постанови про закриття кримінального провадження від 18.03.2019, та був прийнятий на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачений чинними нормативно-правовими актами. Крім того, вказано, що акт розслідування нещасного випадку № 06-19 від 01.04.2019 є чинним та позивачем не оскаржувався.
У відзиві ОСОБА_1 на апеляційну скаргу зазначено про безпідставність доводів Адміністрації Державної прикордонної служби України та вказано, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення у справі. Крім того, зауважено на не проведенні всіх дій щодо належного вставлення обставин смерті чоловіка ОСОБА_1 .
Представник апелянта в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити. Позивач в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду повідомлена належним чином.
Враховуючи, що безпосередня участь сторін у судовому засіданні, в даному випадку, не є обов'язковою, оскільки матеріали справи містять достатньо письмових доказів для з'ясування фактичних обставин, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності позивача.
Відповідно до положень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Відкладення розгляду справи спричинить невиправдане порушення процесуального строку її розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, Черкаським окружним адміністративним судом 18.05.2018 ухвалено рішення у справі № 823/1638/18, яким задоволено позов ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправної та зобов'язання вчинити дії. Вказаним рішенням, зокрема, встановлено, що 22.07.2017 близько 22.10 в м. Києві, в районі Караваєвих дач, 6 км., 5 пікет колії вокзалу "Київ-Пасажирський" машиністом потяга № 7687, який рухався в напрямку вокзалу, виявлено тіло людини, яке лежало на колії та не рухалось.
Після прибуття слідчо-оперативної групи Солом'янського управління ГУ НП у м. Києві встановлено особу загиблого, яким виявився інспектор прикордонної служби 2 категорії групи паспортного контролю другого відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби "Жуляни" 1 категорії окремого контрольно-пропускного пункту "Київ" Державної прикордонної служби України прапорщик ОСОБА_2 . Дані відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017100090008479 від 23.07.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 276 КК України, досудове розслідування в якому проводиться слідчим ВП на ст. Київ-Пасажирський Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві Гуленко B.C.
24.07.2017 відділом державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у м. Києві видано свідоцтво про смерть ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 .
24.07.2017 наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України №403АГ "Про проведення розслідування нещасного випадку" призначено розслідування нещасного випадку, який трапився з прапорщиком ОСОБА_2 .
Згідно висновків акту за формою Нвс-5 Адміністрації Державної прикордонної служби України розслідування нещасного випадку, що стався з військовослужбовцем №14-17 від 21.08.2017 нещасний випадок, що стався з прапорщиком ОСОБА_2 слід вважати таким, що не пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби. Нещасний випадок стався внаслідок можливого недотримання прапорщиком ОСОБА_2 вимог безпеки, декапіталізації з травматичним відділенням органів, судино-нервових пучків, шиї, хребта в шийному відділі з відділенням спинного мозку, набряку-набухання спинного мозку.
Згідно витягу із протоколу №43 від 28.09.2017 засідання Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України по встановленню причинного зв'язку захворювання, поранень та травм у колишнього військовослужбовця, травма прапорщика ОСОБА_2 і причина смерті одержана в результаті нещасного випадку, так, пов'язана з проходженням військової служби.
20.11.2017 наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України № 622-аг було призначено повторне розслідування нещасного випадку який стався з військовослужбовцем відділу прикордонної служби "Жуляни" ОКПП "Київ" прапорщиком ОСОБА_2 та утворено комісію з проведення повторного розслідування нещасного випадку.
14.12.2017 наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України №699-аг було продовжено проведення повторного розслідування нещасного випадку.
18.03.2019 начальником відділення розслідування злочинів у сфері транспорту СВ Солом'янського управління поліції Головного управління Національної поліції України у м. Києві Охота С.С прийнято рішення про закриття кримінального провадження № 12017100090008479 у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.
Разом з тим, постановою Київської місцевої прокуратури № 9 м. Києва від 18.04.2019, скасовано постанову слідчого Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві про закриття кримінального провадження від 18.03.2019, а матеріали кримінального провадження № 12017100090008479 від 23.07.2017 направлено до Солом'янського УП ГУ НП у м. Києві для подальшого досудового розслідування.
01.04.2019 за результатами повторного розслідування нещасного випадку за фактом загибелі 22.07.2017 року військовослужбовця ОКПП Київ прапорщика ОСОБА_2 складений акт розслідування нещасного випадку за формою Нвс-5 № 06-19 про нещасний випадок, що стався з військовослужбовцем не під час виконання ним обов'язків військової служби.
01.04.2019 спірним наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України № 179 скасовано акти розслідування нещасного випадку, які були складені раніше - акт розслідування нещасного випадку від 22 серпня 2017 року за формою Нвс-5 № 14-17 та акт про нещасний випадок, що стався з військовослужбовцем не під час виконання ним обов'язків військової служби за формою НПВС від 22 серпня 2017 року № 14-17.
Не погоджуючись із зазначеними висновками та прийнятим рішенням, позивач звернулася з даним позовом до суду.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач скасувавши акти розслідування нещасного випадку від 22 серпня 2017 року за формою Нвс-5 № 14-17, та акт про нещасний випадок, що стався з військовослужбовцем не під час виконання ним обов'язків військової служби за формою НПвс від 22 серпня 2017 року № 14-17 не склав нові акти Форми Нвс-1 (або форми НПвс), чим порушив вимоги пункту 17, 22 розділу 2 Інструкції № 199.
Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 4 розділу 1 Інструкції про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків у Державній прикордонній службі України, затвердженої наказом МВС України від 22.03.2016 № 199 передбачено, що нещасні випадки, пов'язані із нанесенням тілесних ушкоджень іншою особою, або вбивство військовослужбовця незалежно від здійснення кримінального провадження розслідуються відповідно до цієї Інструкції.
Нещасний випадок, що стався в органі Держприкордонслужби з військовослужбовцем іншого органу Держприкордонслужби під час виконання ним службового завдання, розслідується комісією, призначеною керівником органу Держприкордонслужби, в якому стався нещасний випадок. У разі якщо потерпілий є військовослужбовцем Адміністрації Держприкордонслужби або її територіального органу, комісія призначається наказом Адміністрації Держприкордонслужби або її територіального органу відповідно.(п. 6 розділу 2 Інструкції).
Відповідно до п. 11 розділу 2 Інструкції, у разі проведення лабораторних досліджень, експертизи, випробувань тощо, а також отримання рішень органів досудового розслідування, органів (посадових осіб), що уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, та суду, необхідних для встановлення обставин і причин нещасного випадку, строк розслідування може бути продовжено керівником органу Держприкордонслужби, що призначив комісію, за письмовим погодженням з вищим органом Держприкордонслужби на строк, необхідний для отримання таких висновків та рішень, про що керівник органу Держприкордонслужби, що призначив комісію, видає наказ.
Згідно з п. 15 розділу 2 Інструкції, за результатами розслідування комісія зобов'язана скласти: акт розслідування нещасного випадку (випадку смерті), що стався (додаток 1) (далі - акт форми Нвс-5); акт про нещасний випадок (випадок смерті), що стався з військовослужбовцем під час виконання ним обов'язків військової служби (додаток 2) (далі - акт форми Нвс-1), якщо цей нещасний випадок (випадок смерті) визнано таким, що стався з військовослужбовцем під час виконання ним обов'язків військової служби, або акт про нещасний випадок (випадок смерті), що стався з військовослужбовцем не під час виконання ним обов'язків військової служби (додаток 3) (далі - акт форми НПвс), якщо цей нещасний випадок (випадок смерті) визнано таким, що стався з військовослужбовцем не під час виконання ним обов'язків військової служби.
При цьому, відповідно до п. 17 розділу 2 Інструкції, акт форми Нвс-1 (або акт форми НПвс) не складається про нещасний випадок (випадок смерті), який є наслідком:
- вчинення військовослужбовцем дій у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп'яніння;
- вчинення військовослужбовцем злочину, кримінального або адміністративного правопорушення, що встановлено рішенням суду або органів досудового розслідування чи органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення;
- навмисного заподіяння військовослужбовцем шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом).
Про наявність підстав для нескладення акта форми Нвс-1 (або акта форми НПвс) обов'язково зазначається в акті форми Нвс-5 із посиланням на відповідні документи, які додаються до першого примірника акта форми Нвс-5.
Оцінюючи доводи апелянта щодо правомірності спірного наказу та прийняття його у відповідності до вимог чинного законодавства звертає увагу на те, що згідно з п. 21-22 розділу 2 Інструкції, за результатами повторного (додаткового) розслідування комісія зобов'язана скласти висновок про наявність або відсутність підстав для скасування актів попередньої комісії. Такий висновок, підписаний головою і всіма членами комісії, подається на затвердження особі, що призначила повторне (додаткове) розслідування. За висновком комісії особа, що призначила повторне (додаткове) розслідування, має право скасувати акти попередньої комісії та затвердити нові акти форми Нвс-5 і форми Нвс-1 (або форми НПвс), а також вжити заходів щодо активізації роботи із запобігання виникненню нещасних випадків, притягнення до відповідальності посадових осіб органів Держприкордонслужби, які порушили вимоги керівних документів щодо збереження життя та здоров'я військовослужбовців. Про скасування актів попередньої комісії особа, що призначила повторне (додаткове) розслідування, видає наказ.
Натомість, Адміністрацією Державної прикордонної служби України після скасування оскаржуваним наказом № 179 від 01.04.2019 актів розслідування всупереч вимог пунктів 17, 22 розділу 2 Інструкції №199 не було складено нові акти Форми Нвс-1 (або форми НПвс), що свідчить про безпідставність доводів апелянта щодо правомірності його дій та рішення в межах спірних правовідносин.
Колегія суддів звертає увагу на те, що Адміністрацією Держприкордонслужби України при проведеному повторному службовому розслідувані не встановлені обставини щодо причин та умов смерті ОСОБА_2 , в той час як прийняте процесуальне рішення органом досудового слідства, на яке посилався відповідач при складанні акту Нвс-5, скасоване.
Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апелянта, які зводяться до констатації факту законності наказу № 179 від 01.04.2019 року "Про скасування актів розслідування нещасного випадку", позаяк такі твердження не спростовують факт неприйняття останнім жодного з актів Форми Нвс-1 або форми НПвс після повторного розслідування, що суперечить вимогам чинного законодавства.
За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та приходить до переконання, що позовні вимоги було правомірно задоволено.
Посилання апеляційної скарги зазначені вище висновки суду першої інстанції не спростовують та не свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення, позаяк не містять аргументованих доводів на спростування правомірності мотивів суду першої інстанції у взаємозв'язку з обставинами справи, та не свідчать про порушення при розгляді справи норм матеріального або процесуального права.
Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Адміністрації Державної прикордонної служби України на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправним та скасування наказу - залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко
Судді: О. І. Шурко
О. М. Ганечко
Повний текст постанови виготовлено 19.06.2020