Справа № 320/878/19
про залишення апеляційної скарги без руху
19 червня 2020 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Кучма А.Ю., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 січня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинення дій, -
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 січня 2020 року позов задоволено.
Не погодившись з таким рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.03.2019 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 січня 2020 року залишено без руху.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.04.2019 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 січня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії повернуто апелянту.
13.05.2020 відповідачем повторно подано апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 січня 2020 року.
Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 295 КАС України.
За правилами частини першої ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Колегія суддів звертає увагу, що у випадку пропуску строку апеляційного оскарження підставами для розгляду апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами).
З матеріалів справи вбачається, що справа розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 січня 2020 року відповідачем отримано 28.01.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.104). При цьому, вперше апеляційну скаргу відповідачем подано - 02.03.2020, тобто з порушення встановленого строку, оскільки останній день на її подання є 27.02.2020.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, першу апеляційну скаргу відповідача було повернуто ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.04.2019 у зв'язку із неусуненням її недоліків.
При цьому, одним із недоліків первинної апеляційної скарги і було пропущення апелянтом строку звернення з апеляційною скаргою
Вдруге апеляційну скаргу подано 13.05.2020, тобто з пропуском тридцятиденного строку, передбаченого частиною першою ст. 295 КАС України.
При цьому, скаржником заявлено клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.
Відповідно до частини першої статті 121 КАС суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Обґрунтовуючи наявність поважних причин пропуску строку оскарження відповідач посилається на набрання чинності Законом України від 30.03.2020 №540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням корона вірусної хвороби (COVID-19)».
Даним Законом, зокрема, продовжено процесуальні строки на строк дії карантину.
Разом із тим, суд апеляційної інстанції вказує, що питання пропуску строку звернення з апеляційною скаргою стосується первинного її подання, тобто коли Закон України від 30.03.2020 №540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням корона вірусної хвороби (COVID-19)» ще не був прийнятий.
Таким чином, апелянту необхідно обґрунтувати причини пропуску звернення до суду з апеляційною скаргою, враховуючи не повторну її подачу під час дії обмежувальних заходів, а причини пропуску строку звернення під час її первинної подачі, на що судом апеляційної інстанції вже було звернуто увагу в ухвалі про без руху від 16.03.2020.
На підставі викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку про визнання неповажними, викладені у заяві відповідачем причини пропуску строку.
Разом із тим, сама по собі сплата апелянтом судового збору після повернення первинної апеляційної скарги не може бути достатньою підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Вирішуючи питання про встановлення позивачу строку для усунення недоліків його апеляційної скарги в цій справі, суд враховує наступне.
Так, пунктом 9 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 № 540-IX розділ VI «Прикінцеві положення» КАС України доповнено пунктом 3, яким передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальні строки продовжуються на строк дії такого карантину, а також регламентовано, що строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 з 12.03.2020 року по 22.06.2020 на всій території України встановлено карантин.
Враховуючи вищевикладене, зокрема зміни до процесуального законодавства, внесені Законом № 540-IX, суд вважає за необхідне встановити апелянту строк на усунення недоліків його апеляційної скарги десять днів з дня отримання копії цієї ухвали суду, але не пізніше десяти днів з дня закінчення карантину.
Керуючись статтями 169, 295, 296, 298 КАС суддя, -
Визнати неповажними, викладені у клопотанні Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження причини пропуску строку на подачу апеляційної скарги.
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 січня 2020 року - залишити без руху.
Встановити скаржнику десятиденний строк з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, для усунення недоліків апеляційної скарги, але не пізніше десяти днів з дня закінчення обмежувальних заходів встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211, у спосіб, установлений судом у цій ухвалі суду.
Роз'яснити апелянту, що при невиконанні вимог даної ухвали у зазначений вище строк в частині ненадання належних підстав пропуску строку буде вирішуватись питання про відмову у відкритті апеляційного провадження, що позбавляє апелянта права повторного звернення до апеляційного суду з цього питання, або питання про повернення апеляційної скарги у разі невиконання інших вимог ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя А.Ю. Кучма