П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
17 червня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/6418/19
Головуючий в 1 інстанції: Левчук О.А.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Федусика А.Г.,
суддів: Бойко А.В. та Шевчук О.А.,
при секретарі - Пальоній І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року по справі за позовом Акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
У жовтні 2019 року Акціонерне товариство «Одеська ТЕЦ» (далі АТ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Одеській області (далі ФС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25 червня 2019 року № 0082335106.
В обґрунтування позовних вимог АТ зазначило, що не заперечує факту порушення строку реєстрації податкових накладних з ПДВ, однак зазначає про неможливість їх реєстрації через те, що ПАТ «НАК «Нафтогаз України» в лютому-березні 2017 року не оформив та не зареєстрував податкові накладні з ПДВ, що позбавило АТ можливості отримання податкового кредиту з ПДВ та призвело до утворення від'ємного значення на спецрахунку з ПДВ. Крім того, АТ з 2016 року перебувало в ліквідаційній процедурі та стосовно нього введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, та, як наслідок, сума реєстраційного ліміту залишилась від'ємною, тому АТ не мала можливості зареєструвати податкові накладні з ПДВ своєчасно. Коли сума реєстрового ліміту стала позитивною за рахунок надання підприємству податкового кредиту з ПДВ контрагентом, АТ зареєструвала податкові накладні, проте вже з порушенням строку. Крім того, на думку позивача, після припинення провадження у справі про банкрутство відносно АТ не повинні нараховуватись штрафні санкції та у нього не повинні виникати додаткові зобов'язання (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що передбачено п.4-3 Перехідних положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду АТ подало апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апелянт просив його скасувати та прийняти нове про задоволення позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 31.08.2001 року було проведено державну реєстрацію акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» (код ЄДРПОУ 05471158) за № 1 556 120 0000 002046 (а.с.56-57).
07 травня 2019 року головним державним ревізором-інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб Північного управління у м. Одесі ГУ ДФС в Одеській області Красновою Т.П. на підставі п. 20.1.4 ст. 20, в порядку статті 76 та пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, ст.76 ПК України, проведено перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, дата виписки яких припадає на березень 2017, квітень 2017, червень 2017, липень 2017, вересень 2017, жовтень 2017, листопад 2017, грудень 2017, лютий 2018, березень 2018, квітень 2018, червень 2018, липень 2018, серпень 2018, вересень 2018, жовтень 2018, листопад 2018, грудень 2018, січень 2019, лютий 2019, за результатом якої складно акт № 2281/15-32-51-06/05471158 (а.с.41-44, 97-98).
Актом перевірки №2281/15-32-51-06/05471158 від 07.05.2019 року встановлено порушення ПАТ «Одеська ТЕЦ» граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 Податкового кодексу України, та на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації.
25 червня 2019 року Головним управлінням ДФС в Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення від 25 червня 2019 року №0082335106, яким до ПАТ «Одеська ТЕЦ» застосовано штраф на загальну суму 27717186,36 грн..
Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням АТ в порядку адміністративного оскарження було подано скаргу, за результатом розгляду якої рішенням від 17.10.2019 року №5872/6/99-00-08-05-05 податкове повідомлення-рішення від 25 червня 2019 року № 0082335106 залишено без змін, а скаргу - без задоволення (а.с.47-55).
Винесення вказаного податкового повідомлення-рішення і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
За наслідком розгляду даної справи суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 25 червня 2019 року № 0082335106 винесене Головним управлінням ДФС в Одеській області правомірно, в межах повноважень відповідача та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції помилковими і такими, що не відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України з огляду на таке.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Положеннями ч.1 ст.78 КАС України передбачено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Так, з матеріалів справи, зокрема з позову (т.1 а.с.6) та відзиву на нього, вбачається, що сторони не оскаржують сам факт порушення АТ граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, тому колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для дослідження вказаних обставин, оскільки вони є доведеними та визнаються учасниками справи.
На думку колегії суддів, в даних спірних правовідносинах підлягає з'ясуванню наявність/відсутність у податкового органу правових підстав для застосування штрафних санкцій до позивача за вищевказане порушення термінів реєстрації податкових накладних в контексті вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна".
Так, преамбулою Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" визначено, що цей Закон регулює правові, економічні та організаційні основи приватизації державного і комунального майна та майна, що належить Автономній Республіці Крим.
Відповідно до ч.1 та 5 ст.12 вказаного закону рішення про приватизацію об'єкта, який включено до переліку об'єктів державної власності, що підлягають приватизації, приймається державними органами приватизації шляхом видання наказу, але не пізніше 30 днів з дня включення до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, за винятком випадку, передбаченого частиною другою цієї статті.
Опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об'єкта здійснюється протягом п'яти робочих днів з дня видання державним органом приватизації відповідного наказу в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України.
Опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об'єкта комунальної власності здійснюється на офіційних сайтах місцевих рад та в електронній торговій системі протягом п'яти робочих днів з дня ухвалення місцевою радою рішення, передбаченого частиною четвертою статті 11 цього Закону.
Справи про банкрутство боржників, якими є державні підприємства та/або господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, не порушуються до її завершення. Провадження у справах про банкрутство таких підприємств/господарських товариств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, підлягає припиненню, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника.
Справи про банкрутство підприємств/господарських товариств, щодо яких прийнято рішення про завершення приватизації, не можуть порушуватися протягом одного року з дня завершення приватизації з підстав, що виникли до завершення приватизації.
Також, підпунктом 10 п.9 Розділу V "Прикінцевих та перехідних положень" вищевказаного закону було доповнено розділ X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон) пунктами 4-2-4-4.
Так, відповідно до абз.1 п.4.3 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону провадження у справах про банкрутство боржників, якими є державні підприємства та/або господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, підлягає припиненню, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника.
Розпорядженням КМУ від 16 січня 2019 року №36-р було затверджено перелік об'єктів великої приватизації державної власності, згідно якого (переліку) ПАТ "Одеська ТЕЦ", з розміром частки акцій, що належать державі - 99,9895%, віднесено до об'єктів великої приватизації державної власності.
Крім того, вказаним розпорядженням Фонд державного майна було зобов'язано:
1) продовжити приватизацію об'єктів державної власності, включених до переліку, рішення про приватизацію яких були прийняті в 2018 році;
2) забезпечити проведення конкурсного відбору радників для підготовки до приватизації та продажу об'єктів державної власності, включених до переліку, в установленому Кабінетом Міністрів України порядку;
3) у разі, коли у конкурсному відборі радників не виявив бажання взяти участь жоден кандидат, забезпечити підготовку до приватизації (продажу) об'єктів державної власності, включених до переліку, без залучення радників;
4) подавати Кабінетові Міністрів України на затвердження умови продажу об'єктів державної власності, включених до переліку;
5) забезпечити виставлення на продаж об'єктів державної власності, включених до переліку;
6) під час підготовки до приватизації об'єктів державної власності, включених до переліку, враховувати їх кредитні зобов'язання, за якими надано державну гарантію.
11 лютого 2019 року Фонд державного майна України прийняв наказ №135, за яким прийнято рішення про приватизацію державного пакета акцій АТ "Одеська ТЕЦ" (код за ЄДРПОУ 05471158).
Крім цього, ухвалою Арбітражного суду Одеської області від 15 червня 2001 року по справі №17-2-18/01-5010 за результатами розгляду заяви ВАТ «Одесагаз» про визнання банкрутом ДП «Одеська ТЕЦ» порушено провадження у справі про банкрутство (а.с.10).
Постановою Господарського суду Одеської області від 13 грудня 2016 року по справі № 17-2-1-7-5-6-5-21-2-32-39-18/01-5010 визнано банкрутом Публічне акціонерне товариство «Одеська ТЕЦ» (код ЄДРПОУ 05471158) та відкрито ліквідаційну процедуру (а.с.11-32).
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15 січня 2019 року по справі №17-2-1-7-5-6-5-21-2-32-39-18/01-5010 закрито провадження по справі про визнання банкрутом ПАТ «Одеська ТЕЦ», скасовано мораторій на задоволення вимог кредиторів та припинено процедуру ліквідації ПАТ «Одеська ТЕЦ» (а.с.33-40).
Слід зазначити, що приймаючи вказану ухвалу Господарський суд Одеської області керувався п.4.3 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону.
Відповідно до абз.2 п.4.3 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону після припинення провадження у справі про банкрутство забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, зупиняється перебіг позовної давності, не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.
З аналізу наведеного вбачається, що до підприємства не може бути застосовано жодних штрафних санкцій (крім виключень, визначених абз.3 п.4.3 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону), в тому числі і за порушення податкового законодавства у вигляді пропуску терміну реєстрації податкових накладних, після прийняття судом рішення про припинення провадження у справі про банкрутство.
Слід наголосити, що припинення провадження у справах про банкрутство державних підприємств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, за своєю сутністю не свідчить про стабілізацію фінансово-господарського стану такого підприємства та готовність його до повноцінного функціонування, натомість направлено на сприяння успішної реалізації процедури приватизації відповідного підприємства, що було б зробити значно важче без введення вказаного «мораторію» на застосування штрафних санкцій, оскільки боргове навантаження, в тому числі і в розумінні податкового законодавства, такого підприємства лише зростало б.
З огляду на зазначене та з урахуванням тієї обставини, що спірне податкове повідомлення-рішення було прийнято 25 червня 2019 року, тобто вже після набрання ухвалою Господарського суду Одеської області від 15 січня 2019 року про закриття провадження по справі про визнання банкрутом ПАТ «Одеська ТЕЦ» законної сили, колегія суддів приходить до висновку про відсутність законодавчо визначених можливостей для застосування штрафних санкцій до позивача згідно ст.120-1.1 ПК України.
Колегія суддів зазначає, що дійсно актом перевірки № 2281/15-32-51-06/05471158 від 07 травня 2019 року встановлено порушення ПАТ «Одеська ТЕЦ» граничних термінів реєстрації податкових накладних, дата виписки яких припадає на березень 2017, квітень 2017, червень 2017, липень 2017, вересень 2017, жовтень 2017, листопад 2017, грудень 2017, лютий 2018, березень 2018, квітень 2018, червень 2018, липень 2018, серпень 2018, вересень 2018, жовтень 2018, листопад 2018, грудень 2018, січень 2019, лютий 2019 року.
Разом з тим, відповідно до п.1.3 ст.1 ПК, цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
В контексті даних спірних правовідносин та предмету позову, ключовою обставиною є саме момент застосування штрафних санкцій до АТ в період процедури банкрутства та після припинення процедури його ліквідації за ухвалою Господарського суду Одеської області від 15 січня 2019 року.
Як було зазначено вище, постановою Господарського суду Одеської області від 13 грудня 2016 року по справі № 17-2-1-7-5-6-5-21-2-32-39-18/01-5010 визнано банкрутом Публічне акціонерне товариство «Одеська ТЕЦ» (код ЄДРПОУ 05471158) та відкрито ліквідаційну процедуру (а.с.11-32).
Також, в п.10 та 11 резолютивної частини вказаної постанови судом вирішено вважати строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута таким, що настав (у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури); припинити нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута.
Положеннями ст.38 Закону передбачено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:
господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо;
строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав;
у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури;
припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута;
відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю;
продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Законом;
скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;
вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі;
виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбачених цим розділом.
З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута.
З наведеного вбачається, що нарахування штрафних санкцій, зокрема, згідно податкового законодавства, по зобов'язанням строк виконання яких настав після порушення справи про банкрутство та введення мораторію, припиняється з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Наведені висновки також узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 27 лютого 2018 року справа №823/78/15. Так, у вказаній постанові було зазначено, що застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно податкових повідомлень-рішень від 08 вересня 2014 року та від 09 вересня 2014 року після прийняття господарським судом Черкаської області постанови про визнання КП «Черкаське обласне підприємство з забезпечення діяльності установ соціального захисту» Черкаської обласної ради банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є протиправним.
Одночасно, судова колегія вважає помилковим застосування судом першої інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 04 лютого 2020 року по справі №1170/2а-881/12, оскільки у цій справі позивач - Державне підприємство - знаходився під дією мораторію, передбаченого ст.12 Закону.
В той же час, у справі, яка переглядається апеляційним судом, АТ з 2016 року по січень 2019 року було визнано банкрутом та знаходилося у стані ліквідації і на нього розповсюджувалися обмеження, визначені ст.ст.37, 38 Закону, а після закриття провадження про банкрутство у січні 2019 року (не у зв'язку з ліквідацією чи відновленням платоспроможності, а за спеціальною процедурою у зв'язку прийняттям рішення про приватизацію державного майна) на АТ розповсюджувалися обмеження, передбачені п.4.3 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону.
Таким чином судова колегія вважає, що обставини у розглядуваній Верховним Судом справі не є аналогічними обставинам у справі, яка переглядається апеляційним судом, правовідносини у цих справах регулюються різними нормами, у зв'язку з чим, на думку колегії суддів, висновки Верховного Суду у вказаній постанові не можуть бути застосовані у даній справі.
Отже, враховуючи все вищезазначене у сукупності колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги АТ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а спірне податкове повідомлення-рішення від 25 червня 2019 року № 0082335106 визнанню протиправним та скасуванню.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні справи допущено порушення норм матеріального права, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а позов задоволенню.
Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» - задовольнити.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року - скасувати.
Прийняти постанову, якою позов Акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25 червня 2019 року № 0082335106.
Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, адреса місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, буд. 5) судовий збір у сумі 50740 (п'ятдесят тисяч сімсот сорок) грн. на користь Акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» (код ЄДРПОУ 05471158, адреса місцезнаходження: 65003, м. Одеса, вул. Церковна, 29).
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Повний текст судового рішення виготовлений 19 червня 2020 року.
Головуючий суддя Федусик А.Г.
Судді Бойко А.В. Шевчук О.А.