справа № 369/8469/19 головуючий у суді І інстанції Дубас Т.В.
провадження № 22-ц/824/5500/2020 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В.
18 червня 2020 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого судді -Березовенко Р.В.,
суддів:Лівінського С.В., Нежури В.А.,
з участю секретаря Мариненко Я.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданнів місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Київобленерго», поданою представником - Шматко Віктором Олександровичем, на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 січня 2020 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Київобленерго», ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» про захист прав споживача,-
В провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Київобленерго», ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» про захист прав споживача.
Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову. Заява мотивована тим, що незважаючи на обмеження щодо відключення, встановлене діючим законодавством, на адресу позивача 25.11.2019 року надійшла претензія №2226 від 15.11.2019 р., з якої вбачається, що заборгованість позивача перед відповідачем ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» збільшилась та становить 114 351,91 грн. Крім того, у вищевказаній претензії ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» попереджено позивача про припинення постачання електричної енергії. Виходячи з вищевикладеного, існує небезпека того, що єдине місце проживання позивача та його родини, а саме, житловий будинок позивача буде відключений від поставки електричної енергії. Предметом позову є питання поновлення порушених прав позивача щодо проведення нарахувань за поставлену електричну енергію за тарифами (цінами), що встановлені для побутових споживачів. Тому, представник позивача просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони товариству з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» вчиняти дії щодо проведення відключення об'єкту споживача - житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 січня 2020 року заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі ОСОБА_1 до ПАТ «Київобленерго, ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» про захист прав споживача задоволено. Заборонено товариству з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» вчиняти дії щодо проведення відключення об'єкту споживача - житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, відповідач, ПАТ «Київобленерго» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, просило скасувати ухвалу та постановити нову, якою у задоволенні заяви відмовити. При цьому, апелянт посилається на те, що суд першої інстанції не здійснив оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, не врахував співмірність заходу забезпечення позову, не вирішив питання зустрічного забезпечення. Позивачем не надано доказів, що в разі невжиття заходів забезпечення позову буде ускладнено чи унеможливлено виконання рішення.
В ухвалі про відкриття апеляційного провадження учасникам справи було надано строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу.
16.06.2020 року до апеляційного суду надійшов відзив ОСОБА_1 , в якому позивач зазначає, що з апеляційною скаргою категорично не згоден і просив в її задоволенні відмовити.
Представник апелянта в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просив задовольнити і скасувати оскаржувану ухвалу.
Представник позивача в судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першоїі нстанції без змін.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного.
Задовольняючи заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття вказаних заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, у разі ухвалення його на користь позивача, з урахуванням заявлених вимог, які є співмірними із заходом забезпечення позову.
Колегія суддів з вказаним висновком в повній мірі погодитися не може, враховуючи наступне.
У частині другій статті 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається, як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі, задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 150 ЦПК України одним із видів забезпечення позову є заборона вчиняти певні дії.
Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.
Колегія суддів вважає, що між сторонами наявний спір, проте, позивачем не доведено, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, а обраний позивачем вид забезпечення позову -не співмірний із предметом позову, оскільки предметом позову є визнання дій відповідача неправомірними щодо відключення електроенергії за період з 20.03.2019 року по 12.05.2019 року, а забезпечення позову стосується заборони відповідачу вчиняти дії щодо проведення відключення об'єкту споживача - житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 вцілому, на майбутнє. Отже, позивачем не доведено, яким чином обраний ним спосіб забезпечення позову забезпечить фактичне виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
За таких обставин, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, на думку колегії суддів, слід відмовити.
Обґрунтовуючи судове рішення, крім іншого, колегія суддів приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958, про те, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Керуючись ст. ст. 374, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Київобленерго», подану представником - Шматко Віктором Олександровичем задовольнити.
Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 січня 2020 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким заяву про забезпечення позову залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Головуючий: Р.В. Березовенко
Судді: С.В. Лівінський
В.А. Нежура