17 червня 2020 року
Київ
справа № 640/3975/19
адміністративне провадження № К/9901/12703/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, яке є правонаступником Головного управління ДФС у м. Києві, на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2019 у справі № 640/3975/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрейн Трейдинг» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
12.05.2020 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС), направлена до суду поштою 08.05.2020.
ГУ ДПС було подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, яка вмотивована тим, що вперше касаційна скарга у цій справі була подана в строки, визначені процесуальним законодавством, проте ухвалою Верховного Суду від 16.10.2019 була повернута, оскільки до матеріалів касаційної скарги не надано належного документу, що посвідчує право представника підписувати касаційну скаргу. Зазначає, що незабезпечення реалізації ГУ ДПС права на касаційне оскарження рішень суду позбавить можливості скасувати незаконні та необґрунтовані судові рішення, якими скасовано нараховані податкові зобов'язання та штрафні санкції, що в свою чергу негативно вплине на процес забезпечення надходжень до Державного бюджету України. Звертає увагу на конституційне закріплення права на апеляційне і касаційне оскарження судового рішення.
Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, Верховний Суд ухвалою від 27.05.2020 визнав їх неповажними та запропоновав скаржнику подати заяву про поновлення пропущеного строку із зазначенням інших (поважних) причин пропуску строку на касаційне оскарження та уточнену касаційну скаргу, зміст якої, зокрема щодо підстав касаційного оскарження, має бути викладено з урахуванням вимог передбачених статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
На виконання вимог зазначеної ухвали, від ГУ ДПС 15.06.2020 надійшло клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2019 у цій справі.
Клопотання вмотивовано тим, що вперше касаційна скарга у цій справі була подана в строки, визначені процесуальним законодавством, проте її було повернуто з тих підстав, що до касаційної скарги не було додано документ, що посвідчує повноваження особи, яка її підписала. Звертає увагу, що через велике навантаження на одну штатну одиницю, великий обсяг роботи та малу чисельність відповідальних осіб, не вдалось своєчасно виявити пропущений строк на касаційне оскарження. Крім того, відповідальна особа, на яку покладено обов'язки супроводження даної справи, значний час перебувала на лікарняному та у відпустці. На думку ГУ ДПС, приписами Кодексу адміністративного судочинства України не визначено строки повторного звернення до суду після повернення касаційної скарги. При цьому, ці обставини є об'єктивними та не залежать від волі ГУ ДПС, а тому відповідач просить визнати причини пропуску строку поважними та поновити його. Також зазначає, що незабезпечення реалізації ГУ ДПС права на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень позбавить можливості скасувати незаконні та необґрунтовані судові рішення, що в свою чергу негативно вплине на процес забезпечення надходжень до Державного бюджету України.
Отже, фактично зазначені скаржником підстави для поновлення строку є аналогічними тим, які вже Суд оцінив і визнав неповажними ухвалою про залишення касаційної скарги без руху.
Суд повторно звертає увагу скаржника, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Це пов'язано з тим, що держава повинна дотримуватися раніше згаданого принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.
Відповідно до статті 129 Конституції України та статей 2, 8 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Як зазначив Європейський суд з прав людини в рішенні від 15 травня 2008 року «Надточій проти України», принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних чи фінансових складнощів у суб'єкта владних повноважень для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків.
Та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених для цього, а у Суду - обов'язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.
Ураховуючи обставини справи, зазначену скаржником причину пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати поважною, якщо вона не залежить від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов'язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України відповідач, який діє як суб'єкт владних повноважень, однак має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту, для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти в можливі та залежні від нього дії, використовувати всі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Крім того, подане клопотання, не містить обґрунтування вимог особи, яка подає касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, тобто, фактично, не містить підстав касаційного оскарження.
У зв'язку з наведеним, подане клопотання не усуває виявлених судом касаційної інстанції недоліків касаційної скарги в частині обґрунтувань її вимог, а тому не є таким, що свідчить про виконання вимог ухвали Верховного Суду від 27.05.2020.
За змістом пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Таким чином, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки наведені скаржником підстави для поновлення такого строку є неповажними.
На підставі наведеного керуючись частиною третьою статті 3, пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України,
Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку на касаційне оскарження, визнавши зазначені в ньому причини пропуску строку неповажними.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві, яке є правонаступником Головного управління ДФС у м. Києві, на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2019 у справі № 640/3975/19.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
М.М. Гімон
М.Б. Гусак
Є.А. Усенко ,
Судді Верховного Суду