про залишення позовної заяви без руху
16 червня 2020 року м. Рівне№460/4212/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нор У.М., після одержання позовної заяви
ОСОБА_1
до Старшого державного виконавця Радивилівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) ОСОБА_2
про визнання дій протправними, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження,-
До Рівненського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 зі скаргою на дії та рішення Старшого державного виконавця Радивилівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) ОСОБА_2 , у якій просить суд визнати протиправними дії державного виконавця та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 61959982 від 05.05.2020.
Частиною першою статті 12 КАС України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Частинами першою та другою статті 160 КАС України передбачено, що свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування позивач викладає у позовній заяві, яка подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
У прохальній частині поданої скарги позивач просить суд призначити справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, проте звертається наразі до суду зі скаргою, що не передбачено нормами КАС України.
Щодо відповідності змісту поданої скарги іншим вимогам КАС України суд зазначає таке.
Відповідно до частини третьої статті 287 КАС України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.
Згідно статті 6 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» систему органів примусового виконання рішень становлять:
1) Міністерство юстиції України;
2) органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.
Відповідно до пункту 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5 «Про внесення змін до деяких наказів Міністерства юстиції України», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30.09.2016 за № 1302/29432, органами державної виконавчої служби є:
Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до якого входить відділ примусового виконання рішень;
управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень;
районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних територіальних управлінь юстиції (далі - відділи державної виконавчої служби).
Отже, у цій категорії справ відповідачами можуть бути лише перераховані органи державної виконавчої служби, що виключає можливість участі державного виконавця як відповідача у даній справі.
У частині п'ятій статті 160 КАС України визначено вимоги до змісту позовної заяви, серед яких відповідно до пункту другого цієї норми у позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Позивачем не вказано власного реєстраційного номеру облікової картки платника податків, а також реквізитів відповідача у даній справі, чим порушено вказані вимоги статті 160 КАС України.
Також, відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 160 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Оспорюючи за змістом прохальної частини поданої скарги дії державного виконавця позивач не зазначає, які саме дії та в чому саме, на думку позивача, їх протиправність та її наслідки щодо прав або інтересів позивача.
Також, відповідно до пункту одинадцятого частини п'ятої статті 160 КАС України, у позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Позивачем не дотримано вимог зазначеної вище норми та не викладено власного письмового підтвердження.
Крім того, відповідно до частини четвертої статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У пункті восьмому частини п'ятої статті 160 КАС України передбачено, що у позовній заяві зазначаються перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
У поданій скарзі позивач зазначає, зокрема, про передачу приміщення згідно з актом прийому-передачі від 16.03.2020 (додаток 1), однак не додає такого до поданої скарги, як і не додає жодних інших доказів у підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги (окрім копії постанови про відмову у задоволенні скарги та копії оспорюваної постанови про відкриття виконавчого провадження). Позивачем також не зазначено щодо наявності у позивача або інших осіб оригіналів письмових доказів, чим порушено вказані вимоги КАС України.
Також, відповідно до частини першої статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
В порушення зазначеної норми КАС України позивачем не додано до позовної заяви її копії, а також копій доданих до позовної заяви документів для відповідача, про що уповноваженими працівниками Відділу документального забезпечення суду (канцелярії) складено Акт про втрату документів або перепідшивання справи, відсутність вкладень або порушень цілісності, пошкодження конверта (паковання) від 11.06.2020. При цьому суд звертає увагу позивача, що вимога щодо подання суду доказів надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів встановлена для позивачів-суб'єктів владних повноважень.
Також, згідно з частиною третьою статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено в Законі України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (надалі - Закон № 3674).
Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 3674, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14.11.2019 № 294-IX прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року установлено в розмірі 2102,00 грн.
Частиною другою статті 4 Закону № 3674 встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання позову до адміністративного суду.
Так, за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлена ставка судового збору, що становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 840,80 грн.
За правилами частини третьої статті 6 Закону № 3674 у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Оскільки подана скарга не містить чіткого викладу змісту позовних вимог, суд не в змозі наразі визначити суму судового збору за подання даного позову.
При цьому суд вважає необхідним роз'яснити позивачам, що для цілей справляння судового збору вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.
Також слід врахувати, що відповідно до частини восьмої статті 160 КАС України якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору, а документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону згідно з вимогами частини третьої статті 161 КАС України слід додати до позову.
За відсутності підстав для звільнення від сплати судового збору належну до сплати суму судового збору слід перерахувати за наступними платіжними реквізитами: рахунок UA688999980313111206084017002; одержувач УК у м.Рiвному/м.Рiвне/22030101; банк одержувача Казначейство України (ЕАП); код МФО банку отримувача 899998; код ЄДРПОУ отримувача 38012714; призначення платежу «*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Рівненський окружний адміністративний суд».
Відповідно до частини першої, другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин позивачу слід подати до суду позовну заяву, оформлену у відповідності з вимогами статті 160 КАС України з урахуванням висновків суду, додавши:
докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (з примірником для відповідача);
копію позовної заяви для відповідача;
оригінал документа про сплату судового збору у встановленому розмірі або документи на підтвердження підстав для звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Пунктом 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, зокрема, статтею 169 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Керуючись статтею 169 КАС України, суд,-
Скаргу ОСОБА_1 до Старшого державного виконавця Радивилівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) ОСОБА_2 про визнаня дій протиправними, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали, але не більше 5 днів з дня закінчення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Нор У.М.