про залишення позовної заяви без руху
16 червня 2020 року м. Рівне№460/4216/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нор У.М., одержання позовної заяви
ОСОБА_1
до Приватного виконавця Виконавчого округу Рівненської області Сідоренка Сергія Петровича
про визнання протиправними та скасування постанов,-
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Приватного виконавця Виконавчого округу Рівненської області Сідоренка Сергія Петровича, у якій позивач просить суд
визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Сідоренка Сергія Петровича від 06.12.2019 про стягнення з ОСОБА_1 основної винагороди приватного виконавця у сумі 36887,60 доларів США, винесену у виконавчому провадженні № 60814137;
визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Рівненської області Сідоренка Сергія Петровича від 06.12.2019 про стягнення з ОСОБА_1 мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 284,74 гривень винесену у виконавчому провадженні № 60814137.
Відповідно до частини першої статті 171 КАС України після одержання позовної заяви суддя, серед іншого, з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені статтею 287 КАС України, відповідно до пункту 1 частини другої якої встановлено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах або для реалізації владних повноважень.
Суд звертає увагу позивача, що за приписами частин першої-другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Таким чином, правовий припис «в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом» означає, що позов має подаватись лише в тих межах часу, які встановлені законом. Крім того, можливість захисту прав та інтересів залежить від дотримання строків, встановлених на цей випадок законом.
Тобто, внаслідок пропущення строків звернення до адміністративного суду для позивача настають негативні юридичні наслідки.
Додатково суд звертає увагу при вирішенні процесуального питання щодо дотримання строків звернення до суду і на практику Європейського суду з прав людини. У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії», «Девеер проти Бельгії», суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі «Мельник проти України» (Заява №23436/03) погодився з тим, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. А також указав, що зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
У рішенні від 30.08.2006 у справі «Каменівська проти України» Європейський Суд з прав людини зазначає, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Інститут строків у судовому процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників процесу добросовісно ставитись до виконання своїх обов'язків. Строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Тому, при визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
За змістом позовної заяви предметом спору є постанови приватного виконавця від 06.12.2019 про стягнення з ОСОБА_1 основної винагороди приватного виконавця та мінімальних витрат виконавчого провадження, винесені у виконавчому провадженні № 60814137.
У позовній заяві представником позивача зазначено, що 05.05.2020 приватним виконавцем було надано для ознайомлення матеріали виконавчого провадження, а також вручено копії оспорюваних постанов, що підтверджується розпискою про отримання вказаних постанов представником боржника в матеріалах виконавчого провадження.
Попри це, до позовної заяви не долучено відповідних доказів щодо отримання позивачем (вручення позивачу) копії спірних постанов. Натомість приєднано копію клопотання про надання для ознайомлення матеріалів провадження від 04.05.2020, яке не містить жодних відомостей стосовно вручення (надання, ознайомлення тощо) позивача із вказаними постановами.
Окрім того, у позовній заяві представник позивача покликається, що згідно з пунктом 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2», з 12 березня до 22 травня 2020 року на усій території України установлено карантин. Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів», на усій території України установлено карантин з 22 травня 2020 року до 22 червня 2020 року.
Відтак вказує, що позовна заява подається в межах строку звернення до суду, який встановлений чинним законодавством.
Суд враховує наведені обставини щодо запровадження згідно з постановами Уряду з 12 березня до 22 травня 2020 року на усій території України карантину та впровадженням ряду протиепідемічних та обмежувальних заходів.
Водночас, суд звертає увагу, що карантин запроваджено починаючи з 12.03.2020, а спірні постанови приватного виконавця датовані 06.12.2019, тобто до часу оголошення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, в той час як до суду з даним позовом позивач звертається 11.06.2020, тобто поза межами встановленого статтею 287 КАС України десятиденного строку, який сплинув поза межами оголошеного згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2» карантину.
Жодних доказів на підтвердження обставин, коли позивач фактично дізналась про наявність спірних рішень (постанов) приватного виконавця від 06.12.2019, до позову не додано.
Так, згідно з вимогами частини шостої статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду зокрема, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Тому, позовну заяву слід залишити без руху з наданням десятиденного строку для звернення з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом із зазначенням підстав пропуску строку з доданням доказів у підтвердження поважності причин його пропуску.
Пунктом 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, зокрема, статтею 169 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Керуючись статтею 169 КАС України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного виконавця Виконавчого округу Рівненської області Сідоренка Сергія Петровича про визнання протиправними та скасування постанов залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали, але не більше 5 днів з дня закінчення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Нор У.М.