ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
про зупинення провадження у справі
15 червня 2020 року м. ОдесаСправа № 923/504/18
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Таран С.В.,
Суддів: Будішевської Л.О., Лавриненко Л.В.,
при секретарі судового засідання Бендерук Є.О.,
за участю представників:
від Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - участі не брали,
від Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонрегіонгаз" - ОСОБА_1 , Предместнікова Д.О.,
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на рішення Господарського суду Херсонської області від 01.10.2019, прийняте суддею Гридасовим Ю.В., м. Херсон, повний текст складено 11.10.2019,
у справі №923/504/18
за позовом: Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонрегіонгаз"
про стягнення 23 155 237,43 грн
У червні 2018 р. Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонрегіонгаз", в якому просило стягнути з відповідача на користь позивача борг у загальній сумі 23155237,43 грн, з яких: 11194540,44 грн пені, 2568770,01 грн 3% річних та 9391926,98 грн інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором купівлі-продажу природного газу №17-252-Н від 06.04.2017.
За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 06.06.2018 відкрито провадження у справі №923/504/18.
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 01.10.2019 у справі №923/504/18 (суддя Гридасов Ю.В.) у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Судове рішення мотивоване тим, що відповідач здійснював оплату за поставлений позивачем на підставі договору №17-252-Н від 06.04.2017 природний газ у порядку і на умовах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 №792 "Про забезпечення проведення розрахунків за спожитий природний газ" та постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2516 "Про затвердження Алгоритму розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання постачальників природного газу, на яких покладені спеціальні обов'язки", а також з дотриманням умов пунктів 6.1, 6.2 вищезазначеного договору та на підставі спільних протокольних рішень, укладених відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій", що зумовлює відсутність правових підстав для нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю "Херсонрегіонгаз" пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Не погодившись з ухваленим рішенням, Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Херсонської області від 01.10.2019 у справі №923/504/18 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Зокрема, в апеляційній скарзі скаржник зазначає про те, що місцевим господарським судом в оскаржуваному рішенні не надано правової оцінки доводам позивача, не враховано аргументів останнього та поданих ним доказів, чим порушено норми процесуального права. Апелянт також наголошує на тому, що, укладаючи договір купівлі-продажу природного газу №17-252-Н від 06.04.2017, відповідач прийняв на себе зобов'язання зі своєчасної оплати вартості придбаного ним газу, тому, з огляду на неналежне виконання останнім грошового зобов'язання, а саме: прострочення за вказаним договором, Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" правомірно здійснило нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю "Херсонрегіонгаз" неустойки, інфляційних втрат та 3% річних у визначених в позовній заяві розмірах, оскільки в силу пункту 6.1 вищезазначеного договору підписання сторонами спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 №20 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" не змінює строків та умов розрахунків за цим договором. Крім того, скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 №256, не передбачає зміну порядку та строків здійснення між сторонами розрахунків, а також на те, що згідно з пунктом 6.3 договору купівлі-продажу природного газу №17-252-Н від 06.04.2017 під час здійснення з позивачем розрахунків відповідач не обмежується лише рахунком зі спеціальним режимом використання та може сплатити вартість придбаного ним газу власними коштами, що свідчить про реальну можливість Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонрегіонгаз" впливати на стан проведення розрахунків за вказаним договором.
У відзиві на апеляційну скаргу №191126/Ю/04 від 26.11.2019 (вх.№4305/19/Д1 від 02.12.2019) Товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонрегіонгаз" зазначає про її безпідставність та необґрунтованість, просить залишити скаргу без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін. Зокрема, відповідач наголошує на тому, що, врахувавши положення чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства та умови укладеного між сторонами договору купівлі-продажу природного газу №17-252-Н від 06.04.2017, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про неможливість впливу відповідача на процес проведення з позивачем розрахунків за вказаним договором, що свідчить про відсутність правових підстав для нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю "Херсонрегіонгаз" пені, 3% річних та інфляційних втрат. Відповідач також звертає увагу апеляційного господарського суду на безпідставність посилання скаржника на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 21.02.2018 у справі №910/16072/16, оскільки вказана справа стосується правовідносин, що склалися за договором на розподіл природного газу, відповідно до умов якого газорозподільне підприємство зобов'язується надати замовнику послугу з транспортування природного газу газорозподільними мережами, тобто суб'єктний склад та характер спірних правовідносин у справах №910/16072/16 та №923/504/18 є істотно відмінними.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Таран С.В., судді: Будішевська Л.О., Лавриненко Л.В. від 18.11.2019 за вказаною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження та в подальшому ухвалою суду від 04.12.2019 розгляд справи №923/504/18 призначено на 15.01.2020 о 15:00.
Між тим у зв'язку з перебуванням 15.01.2020 судді Будішевської Л.О. у відпустці судове засідання не відбулося, за розпорядженням керівника апарату суду №23 від 15.01.2020 справу №923/504/18 передано на повторний автоматизований розподіл для визначення судді-учасника колегії.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.01.2020 для розгляду апеляційної скарги у справі №923/504/18 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Поліщук Л.В., Лавриненко Л.В.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.01.2020 у визначеному складі суддів справу №923/504/18 прийнято до свого провадження та призначено до розгляду на 12.02.2020 о 14:00.
У судовому засіданні 12.02.2020 було оголошено перерву до 11:00 год 11.03.2020, про що постановлено протокольну ухвалу.
У зв'язку з непрацездатністю судді Поліщук Л.В. за розпорядженням керівника апарату суду №104 від 10.03.2020 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №923/504/18.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.03.2020 для розгляду апеляційної скарги у справі №923/504/18 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Будішевської Л.О., Лавриненко Л.В.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.03.2020 у визначеному складі суддів справу №923/504/18 прийнято до свого провадження.
З метою повного та всебічного розгляду апеляційної скарги з забезпеченням принципу змагальності та надання учасникам справи необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи, а також правильного застосування законодавства Південно-західним апеляційним господарським судом у судовому засіданні 11.03.2020 було оголошено перерву до 12:00 15.04.2020 шляхом постановлення протокольної ухвали.
Однак, 11.03.2020 відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу "COVID-19" та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу "COVID-19", відповідно до якої на всій території України з 12.03.2020 до 03.04.2020 установлено карантин.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 №239 були внесені зміни до вищезазначеної постанови від 11.03.2020 №211 та продовжено карантин до 24.04.2020.
Рішенням Ради суддів України від 17.03.2019 №19 затверджено Рекомендації Ради суддів України щодо встановлення особливого режиму роботи судів України задля убезпечення населення України від поширення гострих респіраторних захворювань та коронавірусу "COVID-19", який віднесено до особливо небезпечних інфекційних хвороб, відповідно до яких Рада суддів України рекомендує на період карантину встановити особливий режим роботи судів України.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.04.2020 було вирішено розглянути апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Херсонської області від 01.10.2019 у справі №923/504/18 поза межами строку, встановленого частиною першою статті 273 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк, достатній з урахуванням ситуації, яка склалася в державі у зв'язку з поширенням короновірусу "COVID-19" та введенням Урядом України протиепідемічних заходів, для здійснення повного та всебічного апеляційного розгляду справи відповідно до завдань господарського судочинства згідно зі статтею 2 Господарського процесуального кодексу України, а також повідомлено учасників справи про те, що розгляд даної справи, призначений ухвалою суду від 11.03.2020 на 12:00 год 15.04.2020, не відбудеться, а про дату та час розгляду справи №923/504/18 сторони будуть повідомлені додатково відповідною ухвалою.
04.05.2020 Кабінет Міністрів України на позачерговому засіданні ухвалив рішення про продовження карантину в Україні до 22.05.2020, однак з карантинними послабленнями з 11.05.2020, зокрема, дозволено працювати за певних умов адвокатам, нотаріусам тощо.
З огляду на викладене, враховуючи прийняття Урядом України рішення про пом'якшення режиму карантину, введеного у зв'язку з поширенням короновірусу "COVID-19", Південно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість призначення справи №923/504/18 до розгляду на 15.06.2020 о 10:30, про що було постановлено відповідну ухвалу від 13.05.2020.
10.06.2020 до суду апеляційної інстанції від Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" надійшла заява б/н від 09.06.2020 (вх.№1827/20 від 10.06.2020), в якій останнє просить зупинити провадження у справі №923/504/18 до розгляду об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №904/1210/18.
Вказане клопотання обґрунтоване тим, що однією із підстав для відмови у задоволенні позову у даній справі став висновок місцевого господарського суду про те, що відповідач міг проводити розрахунки з позивачем за умовами укладеного між сторонами договору купівлі-продажу природного газу №17-252-Н від 06.04.2017 лише через поточний рахунок зі спеціальним режимом використання в межах нормативів перерахування коштів, затверджених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, при цьому Товариство з обмеженою відповідальністю "Херсонрегіонгаз" самостійно не має можливості вплинути на проведення розрахунків за спожитий населенням природний газ, оскільки всі кошти, які надходили на рахунок відповідача, уповноваженим банком самостійно розподілялись згідно з встановленим вищезазначеною комісією алгоритмом та перераховувались на рахунок позивача, тобто державою визначено спеціальний режим проведення розрахунків за поставлений природний газ, що фактично усуває відповідача від процесу розподілу отриманих від споживачів грошових коштів на свій розсуд та полягає в автоматичному перерахуванні грошових коштів зі спеціальних рахунків на рахунок Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України". Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.04.2020 у справі №909/256/18, від 06.03.2020 у справі №903/796/18 та від 21.10.2019 у справі №904/4912/18, між тим під час розгляду справи №904/1210/18 суд касаційної інстанції зазначив про необхідність відступлення від зазначених висновків щодо застосування норм права, у зв'язку з чим вказану справу було передано на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
У судовому засіданні 15.06.2020 представники Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонрегіонгаз" вирішення питання про зупинення апеляційного провадження у даній справі залишили на розсуд суду, представник Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" участі не брав, хоча був належним чином сповіщений про дату, час та місце його проведення, що підтверджується матеріалами справи (т.V а.с.27).
Заслухавши пояснення представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонрегіонгаз", обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Господарський процесуальний кодекс України передбачає два види зупинення провадження у справі: обов'язковий (зазначений в законі), за наявності якого господарський суд зобов'язаний зупинити провадження у справі, і факультативний, необов'язковий для господарського суду, але який застосовується на його розсуд.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Подібність правовідносин означає, зокрема, схожість суб'єктного складу учасників господарських відносин, об'єкта і предмета правового регулювання, підстав позову, фактичних обставин, що формують зміст спірних правовідносин, та їх матеріально-правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.
За умовами пункту 4 частини першої статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому 5 частини першої статті 227 цього Кодексу, - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
За умовами пункту 4 частини четвертої статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується єдністю судової практики.
Згідно з частиною першою, пункту 6 частини другої статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Верховний Суд забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
В силу частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Колегія суддів вбачає, що відповідно до правового висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 15.04.2020 у справі №909/256/18, від 06.03.2020 у справі №903/796/18 та від 21.10.2019 у справі №904/4912/18, аналіз окремих положень Закону України "Про ринок природного газу", постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 №792 "Про забезпечення проведення розрахунків за спожитий природний газ" та постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2516 "Про затвердження Алгоритму розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання постачальників природного газу, на яких покладені спеціальні обов'язки" вказує на те, що державою визначено спеціальний режим проведення взаєморозрахунків, що, по суті, усуває оператора ГРМ від процесу розподілу отриманих від споживачів грошових коштів на свій розсуд та полягає в автоматичному перерахуванні зі спеціальних рахунків грошових коштів на рахунки позивача за визначеними нормативами, при цьому несвоєчасна та неповна оплата послуг за укладеними між Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та оператором ГРМ договором безпосередньо залежить від рівня оплати природного газу споживачами, відтак оператор ГРМ з об'єктивних причин позбавлений можливості впливати на своєчасність розрахунків за договором, що виключає застосування до нього відповідальності у вигляді стягнення пені за допущену прострочку оплати послуг та виникнення зобов'язання, передбаченого частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, з оплати боргу з урахуванням 3% річних та встановленого індексу інфляції.
Між тим, враховуючи наявність різної практики застосування судами приписів Закону України "Про ринок природного газу", постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 №792 "Про забезпечення проведення розрахунків за спожитий природний газ", якою затверджено Порядок відкриття (закриття) поточних рахунків із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ та Порядок проведення розрахунків за спожитий природний газ, а також постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2516 "Про затвердження Алгоритму розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання постачальників природного газу, на яких покладені спеціальні обов'язки", колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 12.05.2020 у справі №904/1210/18 дійшла висновку про наявність підстав для відступлення від вищезазначеного висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 15.04.2020 у справі №909/256/18, від 06.03.2020 у справі №903/796/18 та від 21.10.2019 у справі №904/4912/18, та, як наслідок, необхідність передачі справи №904/1210/18 на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.05.2020 справу №912/2385/18 прийнято до розгляду із призначенням її до розгляду.
Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що правовідносини у справах №923/504/18 та №904/1210/18 за характером спору та сферою правового регулювання є подібними, з метою сприяння забезпеченню єдності судової практики, дотриманню принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, та принципу пропорційності, з огляду на те, що постанова Верховного Суду є остаточною і виступає джерелом формування судової практики, Південно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" б/н від 09.06.2020 (вх.№1827/20 від 10.06.2020) та зупинення апеляційного провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Херсонської області від 01.10.2019 у справі №923/504/18 до закінчення перегляду у касаційному порядку об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судового рішення у справі №904/1210/18.
Керуючись статтями 228, 229, 232-235, 281 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд
Заяву Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" б/н від 09.06.2020 (вх.№1827/20 від 10.06.2020) задовольнити.
Зупинити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Херсонської області від 01.10.2019 у справі №923/504/18 до закінчення перегляду у касаційному порядку об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судового рішення у справі №904/1210/18.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано 15.06.2020.
Головуючий суддя С.В. Таран
Суддя Л.О. Будішевська
Суддя Л.В. Лавриненко