Дата документу 27.05.2020
ЄУ № 942/267/20
Провадження №2/942/320/20
18 травня 2020 року Новопсковський районний суд Луганської області у складі:
головуючого судді Чалого А.В.
за участю секретаря судового засідання Сіренко А.В.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
В лютому 2020 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що з 11.11.2011 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_3 . Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Одруження з відповідачем виявилося невдалим, спільне проживання, ведення спільного господарства та сімейні відносини остаточно припинені, шлюб існує лише формально. На теперішній час відповідач добровільно належної матеріальної допомоги на утримання сина не надає, участі у додаткових витратах на дитину також не приймає.
Позивач зазначає, що працює інспектором з кадрів в Опорному закладі освіти «Новопсковський ЗЗСО І-ІІІ ступенів Новопсковської селищної ради», але їй самій важко утримувати дітей (крім спільного з відповідачем сина позивач має неповнолітню доньку від першого шлюбу - ОСОБА_5 , 2006 року народження), у зв'язку з чим вона змушена звернутися до суду.
Позивач вказує, що відповідач фізично здоровий, працює головою Донцівської сільської ради Новопсковського району Луганської області, інших стягнень з аліментів, непрацездатних дружини, батьків, дітей не має, проте, майже не приймає участі у будь-яких витратах на спільного сина та його утриманні.
Посилаючись на вказані обставини, позивач просила суд стягнути з ОСОБА_3 аліменти на її користь на утримання сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно в розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача до повноліття сина, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня звернення до суду з позовною заявою, а також судові витрати пов'язані з розглядом даної справи в суді першої інстанції.
Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 18.03.2020 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження на 17.04.2020 року.
09.04.2020 року відповідач надав відзив на позовну заяву, в якій частково визнав позовні вимоги, просив суд стягнути з нього аліменти на утримання сина в розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу), до досягнення дитиною повноліття. У відзиві на позов ОСОБА_3 не погоджується з доводами позивача про те, що він добровільно належної матеріальної допомоги на утримання сина не надає, участі у додаткових витратах на дитину не приймає. Зазначає, що він щомісячно перераховував аліменти на користь позивача на утримання спільного сина, проте докази цього не збереглися. На підтвердження цих обставин відповідач надав фіскальний чек №3000130689 від 22.02.2020, згідно якого на користь позивача в рахунок аліментів перераховано 2000,00 грн. Крім того, відповідач зазначає, кожні вихідні син ОСОБА_4 знаходиться за його місцем проживання в с. Донцівка, де він самостійно бере участь у його утриманні та вихованні. У відзиві на позов ОСОБА_3 звертає увагу на те, що позивач щодо додаткових витрат на дитину до нього не зверталася, при цьому у позові вона не зазначає у чому полягають вказані витрати, оскільки дитина є повністю здоровою, ніяких протипоказань чи відхилень не має.
Також відповідач ОСОБА_3 зазначає, що він має незадовільний стан здоров'я, у зв'язку з наявністю хронічних захворювань, а тому потребує постійної підтримки ліками. Разом з тим, відповідач вказує, що проживає у приватному будинку та не є одержувачем субсидії, а тому має значні витрати на оплату комунальних послуг, що підтверджується відповідними фіскальними чеками.
Обґрунтовуючи свої заперечення на позов відповідач посилається на Закон України «Про державний бюджет на 2020 рік», відповідно до якого розмір прожиткового мінімуму для дитини віком від 6 до 18 років становить 2218,00 гривень, а тому вважає, що визначення аліментів у розмірі 1/4 частки від його заробітку (доходу) буде складати більше ніж прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, тобто відповідатиме рекомендованому законом розміру аліментів на одну дитину.
Щодо витрат позивача на правничу допомогу відповідач ОСОБА_3 зазначає, що оскільки справа не є складною, гонорар за складання позовної заяви у розмірі 850,00 грн. має бути зменшеним до 300,00 грн., тоді як витрати, які очікує понести позивач у зв'язку з розглядом даної справи в суді першої інстанції, орієнтовно у розмірі 1500,00 грн., мають бути зменшені до 300,00 грн.
Посилаючись на вказані обставини, відповідач ОСОБА_3 просив суд стягнути з нього аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, з дня набрання судовим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття. Просив зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, зокрема за складання позовної заяви до 300,00 гривень, за представництво у суді до 300,00 гривень.
17.04.2020 року розгляд справи відкладений до 18.05.2020 року за клопотанням представника позивача.
Позивач в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце проведення засідання повідомлена належним чином, в позові просила суд розглянути справу без її участі.
В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи та обставини, на які посилається ОСОБА_2 , просив про задоволення позовних вимог. Надав суду письмові пояснення, в яких зазначив, що заперечення відповідача у відзиві на позов не спростовують, а навпаки, підтверджують обґрунтування позовних вимог. Представник позивача не погодився з доводами відповідача про добровільну щомісячну сплату аліментів на користь позивачки на утримання неповнолітнього сина, оскільки перший добровільний переказ відповідач здійснив на наступний день після звернення позивача до суду - 22.02.2020 року. Вважає хибною думку відповідача щодо тлумачення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» про те, що розмір аліментів у частці від заробітку (доходу) платника аліментів на одну дитину повинен становити не більше 1/4 частки, оскільки такий розмір аліментів кореспондується з ч. 4 ст. 161 ЦПК України, коли заявляються вимоги про стягнення аліментів на підставі судового наказу. Крім того, представник позивача наголошує, що витрати на ліки, про які заявлено відповідачем у відзиві не перевищують 2-3% від його щомісячного офіційного доходу. Зазначив, що у 2019 році відповідач задекларував 2382020 грн. заробітної плати, 2810 грн. - дохід від надання майна в оренду, житловий будинок, дві земельні ділянки, автомобіль. Також представник позивача не погодився з доводами відповідача щодо зменшення судових витрат на правничу допомогу, посилаючись на Постанову ВП ВС від 19.02.2020 року по справі №755/9215/15-ц та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, у тому числі щодо стягнення правничої допомоги в розмірі 1600 гривень.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення засідання повідомлений належним чином, у відзиві на позовну заяву просив суд розглянути справу без його участі.
Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
В статті 8 Закону України «Про охорону дитинства», зазначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до ст. ст. 51 Конституції України, 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).
Судом встановлено, що з 11.11.2011 року сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому Донцівською сільською радою Новопсковського району Луганської області, про що 11.11.2011 року видане свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .
Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданого 23.12.2011 року Донцівською сільською радою Новопсковського району Луганської області.
З довідки №79 від 03.02.2020 року, виданою виконкомом Донцівської сільської ради Новопсковського району Луганської області ОСОБА_2 , жителю с. Донцівка Новопсковського району Луганської області, вбачається, що вона має такий склад сім'ї: чоловік - ОСОБА_3 , 1983 р.н., донька - ОСОБА_7 , 2006 р.н., син - ОСОБА_4 , 2011 р.н.
Згідно щорічної декларації за 2018 рік ОСОБА_3 , який працює на посаді сільського голови Донцівської сільської ради, отримав дохід у вигляді заробітної плати за основним місцем роботи у розмірі 203227,00 грн., а також дохід від надання майна в оренду у розмірі 2810,00 грн. ОСОБА_3 має у власності житловий будинок, загальною площею 82,62 кв.м., земельну ділянку, загальною площею 17946 кв.м., земельну ділянку, загальною площею 2500 кв.м. ОСОБА_2 у 2018 році отримала заробітну плату за основним місцем роботи у розмірі 47264,00 грн., а також аліменти у розмірі 9637,00 грн.
Відповідач ОСОБА_3 знаходиться на динамічному нагляді в Донцівській СЛАЗПСМ з діагнозом: гіпертонічна хвороба з 2015 року, хронічний гастрит з 2019 року, що підтверджується довідкою №43 від 03.04.2020 року, виданою Донцівською СЛАЗПСМ.
Згідно довідки про доходи №242 від 03.04.2020 року, виданою Донцівською сільською радою, ОСОБА_3 за період з січня по березень 2020 року отримав дохід у розмірі 44574,00 грн. або 14858,00 грн. на місяць.
В обґрунтування відзиву на позовну заяву відповідач надав квитанції про оплату комунальних послуг за газопостачання та електроенергію за адресою: АДРЕСА_1 , чеки на придбання ліків.
Згідно ч.1, 2 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Оцінивши обставини справи у взаємозв'язку із нормами закону, що регулює дані правовідносини, суд приходить до переконання, що розмір аліментів, який просить стягнути позивач з відповідача на утримання неповнолітньої дитини не відповідає чинним нормам Сімейного кодексу України та порушує права відповідача як платника аліментів.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2020 року - 2218 гривень, з 1 липня - 2318 гривень, з 1 грудня - 2395 гривень.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_3 працює сільським головою у Донцівській сільській раді, його заробіток за 3 місяці 2020 року складає 44574,00 грн.
Таким чином, платник аліментів має постійне місце роботи та стабільний дохід, що є підставою для стягнення з нього аліментів у частці від доходу.
Разом з тим, зважаючи на мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину відповідного віку, а саме 1109, 00 грн., та беручи до уваги, що стягнення 1/3 частки доходу відповідача становить значну частину його заробітку суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги, стягнувши з відповідача аліменти на користь позивача на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 1/4 частки, оскільки на думку суду, такий розмір аліментів - з урахуванням принципу рівності обов'язку обох батьків по утриманню дітей - забезпечить баланс інтересів як одержувача, так і платника аліментів, а також їхньої спільної дитини.
Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути у дохід держави судовий збір у розмірі 840грн. 80 коп., від сплати якого позивач звільнена.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.
Згідно з ч. ч. 4, 5, 6, ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з ч.ч.1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження витрат з оплати правничої допомоги представником позивача надано: ордер серії ЗП №103208 від 21.02.2020 року про надання правової допомоги, договір про надання правової допомоги №18/02 від 18.02.2020 року, акт виконаних робіт (наданих послуг) №1 від 18.05.2020 року, згідно якого 21.02.2020 року представник позивача надав усну консультацію та склав позовну заяву - 850,00 грн., 18.05.2020 року приймав участь у судовому засіданні - 750,00 грн., а також товарний чек №16 від 18.05.2020 року про оплату послуг з надання правової допомоги на суму 1600 грн.
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Враховуючи, що дана цивільна справа є нескладною, позовні вимоги задовольняються частково, суд вважає, що з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_2 слід стягнути 1000,00 грн. в рахунок відшкодування судових витрат на правничу допомогу.
Керуючись ст.ст.12, 13, 80, 81, 89, 141, 263-268, 354, 355 ЦПК України, 24, 56, 105, 110, 112, 113, 115, 180, 181, 182, 183 Сімейного Кодексу України, суд
Позовну заяву ОСОБА_2 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків мінімального прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 21.02.2020 року і до досягнення дитиною повноліття.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини у межах сплати платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави (рахунок отримувача UA908999980313111256000026001), отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 22030106) судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , виданий 16.11.2011 року Новопсковським РВ УМВС в Луганській області, РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована: АДРЕСА_1 , фактично мешкає: АДРЕСА_2 .
Представник позивача: ОСОБА_1 , свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю ЗП №001465 від 30.10.2017 року, адреса: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований: АДРЕСА_1 .
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Луганського апеляційного суду через Новопсковський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до п. 3 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України зазначений строк продовжується на строк дії карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 № 211 (з наступними змінами і доповненнями).
Повний текст рішення складено 27 травня 2020 року.
Суддя Новопсковського районного суду
Луганської області А.В. Чалий