Дата документу 02.06.2020
ЄУ № 942/529/20
Провадження №3/942/280/20
02 червня 2020 року смт. Новопсков
Луганська область
Суддя Новопсковського районного суду Луганської області Чалий А.В., розглянувши матеріал, який надійшов з Новопсковського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Новорозсош Новопсковського району Луганської області, громадянина України, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Новопсковським РВ УМВС України в Луганській області 27.07.2005, який працює ФОП « ОСОБА_1 », зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , якому роз'яснено його права відповідно до ст. 268 КУпАП, за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
До Новопсковського районного суду Луганської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії АПР18 №129840 від 20.04.2020 відносно ОСОБА_1 за ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, зі змісту якого вбачається, що 20.04.2020 о 02 год. 30 хв. ОСОБА_1 , будучи особою, яку поміщено до місця обсервації за адресою: АДРЕСА_1 , самовільно покинув межі лікувального закладу КНП «Новопсковське ТМО», чим порушив вимоги ст. ст. 29, 31 та п.2-2, п. 2-3 Прикінцевих положень Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та п.п.17 п. 2 постанови КМУ від 11.03.2020 №211, та вимоги головного лікаря вказаного лікувального закладу.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав та пояснив, що під час перетину державного кордону України 19.04.2020 в пункті пропуску через державний кордон України «Мілове» працівниками поліції йому було роз'яснено, що він буде знаходитися на самоізоляції вдома за місцем проживання, на що він підписав письмову згоду, зазначивши в ній адресу місця проживання: АДРЕСА_1 .Після чого в супроводі працівників поліції він прибув до обсерватора за адресою: АДРЕСА_2 . Будь-яке направлення на госпіталізацію до обсерватору (ізолятору), яким визначено терапевтичне відділення Білолуцького підрозділу КНП «Новопсковське ТМО» (вул. Чернишової, 1, смт. Білолуцьк) йому не надавалось. Оформлення та поміщення його до обсерватора не відбувалось. Працівники поліції показали обсерватор та спитали чи підходять такі умови. ОСОБА_1 пояснив, що умови не відповідають умовам обсервації, після чого поліцейські склали протокол про адміністративне правопорушення за ст. 44-3 КУпАП. Самоізоляцію пройшов за місцем проживання відповідно до зобов'язання, яке підписав в пункті пропуску через державний кордон України «Мілове».
Вислухавши пояснення особи, дослідивши та оцінивши матеріали справи, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 280 КУпАП суддя при розгляді адміністративної справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
В межах зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин повинен провадитися їх судовий розгляд. З цього слідує, що протокол про адміністративне правопорушення є актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.
Так, ст. 44-3 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
За приписами ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», карантин встановлюється Кабінетом Міністрів України. У рішенні про встановлення карантину затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них, які і є відповідними правилами, відповідальність за які передбачена диспозицією ст. 44-3 КУпАП.
Порядок проведення обов'язкової госпіталізації осіб, які здійснюють перетин державного кордону, до обсерваторів (ізоляторів) затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 квітня 2020р. № 262 та є додатком до постанови Кабінету Міністрів України № 211від 11.03.2020 р.
Пунктом 3 вказаного Порядку передбачено, що керівники обласних, Київської міської держадміністрацій: визначають перелік спеціалізованих закладів для організації обсервації (ізоляції) та надсилають його до штабу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації відповідної адміністративно-територіальної одиниці; забезпечують чергування біля пунктів пропуску через державний кордон бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги під час направлення осіб на обсервацію (ізоляцію); визначають обсяги витрат, які необхідні для забезпечення транспортування осіб до місць обсервації (ізоляції) та укладають відповідні договори з постачальниками послуг; забезпечують організацію харчування, яке здійснюється за рахунок коштів осіб, які перебувають в обсерваторах (ізоляторах); забезпечують організацію медичного (дистанційного) супроводу осіб у місцях обсервації (ізоляції), надання їм медичної допомоги та видачі листків непрацездатності у разі потреби.
Відповідно до п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», (зі змінами від 16 березня 2020 року) обов'язковій госпіталізації до обсерваторів (ізоляторів), які визначаються обласними, Київською міською державними адміністраціями, підлягають особи, які здійснюють перетин державного кордону (крім осіб, які є працівниками дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв офіційних міжнародних місій, організацій, акредитованих в Україні, та членів їх сімей, водіїв та членів екіпажу вантажних транспортних засобів, членів екіпажів повітряних і морських, річкових суден, членів поїзних і локомотивних бригад, якщо немає підстав вважати, що вони були в контакті із хворою на COVID-19 особою). Обов'язкова госпіталізація таких осіб до обсерваторів (ізоляторів) проводиться у порядку, визначеному цією постановою.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 дійсно 19 квітня 2020 року перетнув державний кордон, в'їхав через КПП Мілове на територію України.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 №129840 від 20.04.2020, ОСОБА_1 , будучи особою, яку поміщено до місця обсервації за адресою: АДРЕСА_2 , самовільно покинув межі вказаного лікувального закладу 20.04.2020 року о 02.30год.
Однак доказів про направлення та оформлення надходження ОСОБА_1 на госпіталізацію до обсерватору (ізолятору), яким визначено терапевтичне відділення Білолуцького підрозділу КНП «Новопсковське ТМО» (вул. Чернишової, 1, смт. Білолуцьк), матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять.
Крім того, в матеріалах справи наявна інформована добровільна згода особи на проведення обсервації та спостереження за станом здоров'я, діагностики та лікування, згідно якої 19.04.2020 ОСОБА_1 , у зв'язку з потенційним ризиком інфікування гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, надав згоду на обсервацію протягом щонайменше 14 календарних діб за умови відсутності нових випадків інфекцій, яка буде відбуватись за адресою: пров. Новорозсошанський, буд. 6Б, с. Новорозсош, тобто за місцем проживання ОСОБА_1 .
Пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 протирічать обставинам зазначеним в протоколі про адміністративне правопорушення. Так згідно пояснень свідків ОСОБА_1 відмовився від обсервації та покинув лікувальний заклад 20.04.2020 року о 01.00год., однак відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 відмовився від обсервації та покинув лікувальний заклад 20.04.2020 року о 02.30год.
Досліджений судом відеозапис також не підтверджує обставини вчинення адміністративного правопорушення зазначені в протоколі від 20.04.2020 року з наступних підстав.
Відповідно до ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Згідно з п. 5 розділу ІІ «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» затвердженої Наказом МВС України за №1026 від 18.12.2018 року включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Так, із переглянутого відеозапису, який знаходиться в матеріалах справи, вбачається, що свідки під час відмови ОСОБА_4 від обсервації на відеозапису відсутні. Момент складання протоколу про адміністративне правопорушення в присутності свідків відеозаписом не зафіксовано.
Таким чином, відображені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини не підтверджуються зібраними доказами, які містяться у справі. Таким чином, докази вини ОСОБА_1 не є переконливими, обставини, зазначені в протоколі, є суперечливими, а суд не має права з власної ініціативи у будь-який спосіб збирати докази винуватості особи.
Також поза увагою суду не може залишитися і той факт, що постановою Новопсковського районного суду Луганської області від 18.05.2020, протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 44-3 КУпАП повертався для належного оформлення. Однак після повернення матеріалів справи такі недоліки не усунуто.
Враховуючи, що ОСОБА_1 заперечує свою вину у скоєні правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, його пояснення узгоджуються з дослідженими в судовому засіданні фактичними обставинами справи, а протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими доказами не є доказом на доведення вини.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях у справах "Малофєєва проти Росії" та "Карєлін проти Росії" зазначає, що у випадку, коли викладена у протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримається не стороною обвинувачення, а фактично судом.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з ч.1 п. 3 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) при наявності обставин, передбачених ст. 247 КУпАП виносить постанову про закриття справи.
Враховуючи вищезазначене, аналізуючи зібрані у справі про адміністративне правопорушення докази у їх сукупності, з огляду на те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, провадження по справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю через відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП.
Керуючись статтями 1, 9, 44-3, 247, 276-279, 280, 283-285, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ст. 44-3 КУпАП закрити відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-тиденного строку її оскарження.
Постанова може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду через Новопсковський районний суд Луганської області шляхом подачі апеляційної скарги в десяти денний строк з дня винесення постанови.
Суддя Новопсковського районного суду
Луганської області А.В. Чалий