Дата документу 18.05.2020
ЄУ № 942/2083/19
Провадження №2/942/208/20
18 травня 2020 року Новопсковський районний суд Луганської області у складі:
головуючого судді Чалого А.В.
за участю секретаря Сіренко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
В грудні 2019 року Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 14.03.2016 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладена Генеральна угода про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та Правил надання продукту кредитних карт, відповідно до якої відповідач отримала кредит у розмірі 9034,51 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: починаючи з «1» по «25» число кожного місяця відповідач надає банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом.
Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана Генеральна угода разом з запропонованими Умовами та правилами, Тарифами складають між нею та банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві.
Внаслідок порушення договірних зобов'язань відповідачем, позивач просивстягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 22115,21 грн., з яких: 7275,81 грн. - заборгованість за кредитом, 3682,04 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 10186,05 грн. - заборгованість за пенею, 971,31 грн. - штраф відповідно до п.п. 2.2. Генеральної угоди.
Ухвалою Новопсковського районного суду Луганської області від 18.03.2020 року відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Представник позивача до судового засідання не з'явився, в позовній заяві просить справу розглядати без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач до судового засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, відзив на позовну заяву не подала.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи на підставі наявних у справі доказів та без фіксування судового засідання технічними засобами, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
За згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. ст. 280, 281 ЦПК України.
Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд вважає що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 14.03.2016 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладена Генеральна угода про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та Правил надання продукту кредитних карт з метою створення сприятливих умов для виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором № SAMDN50000068159778 від 18.09.2012 року (далі - Договір 1).
Відповідно до п.1.1.2. Генеральної угоди заборгованість за Договором 1 складає 9961,51 грн.
Згідно п. 2.1. Генеральної угоди банк надає позичальнику строковий кредит в сумі 9034,51 грн. на строк 36 місяців з 14.03.2016 року по 31.03.2019 року шляхом встановлення кредитної лінії на платіжну картку на споживчі цілі в сумі 9034,51 грн. в обмін на зобов'язання позичальника по поверненню кредиту, сплати процентів у розмірі 1,5% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом у вказані в заяві, Умовах та правилах строки. Погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: починаючи з «1» по «25» число кожного місяця позичальник надає банку грошові кошти (щомісячний платіж) у сумі 327,77 грн. для погашення заборгованості за кредитом, яка складається з заборгованості за кредитом, відсотків, а також інших витрат у відповідності з Умовами та правилами. Дата останнього погашення заборгованості повинна бути не пізніше 31.03.2019 року.
У пункті 2.2 Генеральної угоди сторони погодили, що заборгованість за кредитом, починаючи з 32-го дня порушення, вважається простроченою. Позичальник сплачує банку штраф у розмірі 971,31 грн.
Внаслідок неналежного виконання Генеральної угоди від 14.03.2016 року за ОСОБА_1 перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 22115,21 грн., з яких: 7275,81 грн. - заборгованість за кредитом, 3682,04 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 10186,05 грн. - заборгованість за пенею, 971,31 грн. - штраф відповідно до п.п. 2.2. Генеральної угоди.
Статтею 525 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з частиною другою ст. 1056-1 ЦК України (у редакції на час укладення договору) розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Статтями 610, 611 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (штрафу, пені).
Отже, позивачем доведено, а відповідачем не спростовано, що відповідач припустився порушення умов договору щодо своєчасної сплати сум кредиту.
Разом з тим, позивач, обґрунтовуючи право вимоги в частині нарахування пені посилався на витяг з Умов та Правил надання банківських послуг, затверджених наказом від 06 березня 2010 року № СП-2010-256. При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці умови розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови щодо сплати пені.
Надані позивачем Правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку, - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів».
Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року № 39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав у контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.
Конституційний Суд України у рішенні у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 11 липня 2013 року у справі № 1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.
Споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту й Умов та Правил надання банківських послуг, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Враховуючи вищевикладене, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_1 ПАТ КБ «ПриватБанк» дотрималося вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо повідомлення споживача про умови кредитування та їх погодження зі споживачем.
Такий правовий висновок відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19), у якій зазначено, що відповідно до принципу справедливості, добросовісності та розумності неможливе покладення на слабшу сторону договору - споживача невиправданого тягаря з'ясування змісту кредитного договору.
Таким чином, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»заборгованості за Генеральною угодою від 14.03.2016 року у розмірі 11929,16 грн., яка складається з: 7275,81 грн.- заборгованість за кредитом, 3682,04 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 971,31 грн. - штраф відповідно до п.п. 2.2 Генеральної угоди, відмовивши в частині стягнення заборгованості за пенею у розмірі 10186,05 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно із п. 36 постанови Пленуму ВССУ від 17.10.2014 № 10 із змінами та доповненнями, вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір (наприклад, його сплачено за мінімальною ставкою, визначеною Законом).
Позивачем понесені судові витрати по сплаті судового збору у суму 1921,00 грн. Враховуючи, що задовольняється 53,9% позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених судових витрат в розмірі 1035,42 грн. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.12, 13, 80, 81, 89, 141, 263-268,280-288, 354, 355 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостізадовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»заборгованість за Генеральною угодою від 14.03.2016 року у розмірі 11929 (одинадцять тисяч дев'ятсот двадцять дев'ять) гривень 16 коп., яка складається з: 7275,81 грн.- заборгованість за кредитом, 3682,04 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 971,31 грн. - штраф відповідно до п.п. 2.2 Генеральної угоди.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»судові витрати у розмірі 1035 (одна тисяча тридцять п'ять) гривень 42 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ - 14360570, рах. № НОМЕР_1 , МФО 305299, адреса: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий 12.03.2011 року Новопсковським РВ УМВС України в Луганській області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга подається до Луганського апеляційного суду через Новопсковський районний суд Луганської області.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відповідно до п. 3 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України зазначений строк продовжується на строк дії карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 № 211 (з наступними змінами і доповненнями).
Суддя підпис. А.В. Чалий