Справа № 522/590/20
Провадження № 2/522/167/20
27 травня 2020 року Приморський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого судді Свяченої Ю.Б.,
при секретарі судового засідання Шеян І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за розпискою, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором позики, посилаючись на те, що 13 вересня 2019 року між ним та ОСОБА_2 був укладений договір позики, згідно якого він передав ОСОБА_2 грошову суму у розмірі 40 000 грн на власні потреби. Відповідач зобов'язався виконати грошові зобов'язання до 01 листопада 2019 року. Вказані обставини підтверджується розпискою, складеною власноруч та підписаною у присутності свідка - ОСОБА_3 . Однак, у вказаний у договорі термін відповідачем позика повернута не була. Тому, позивач просить стягнути із ОСОБА_2 заборгованість у розмірі 40 000 грн.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 27 січня 2020 року відкрито провадження у вказаній справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін з призначенням судового засідання на 25 березня 2020 року.
До суду 18 березня 2020 року від адвоката Косова О.В., який діє в інтересах відповідача ОСОБА_2 надійшло клопотання про розгляд справи без його участі та без участі відповідача, проти задоволення позовних вимог не заперечували, позовну заяву визнали.
До суду 19 березня 2020 року від позивача ОСОБА_1 надійшло клопотання про розгляд справи без його особистої участі та підтримання позовних вимог.
Судове засідання 25 березня 2020 року відкладено на 27 травня 2020 року, з підстав неявки учасників справи.
У судове засідання 27 травня 2020 року належним чином сповіщені учасники справи не з'явились. Суд, з урахуванням наявності заяви від позивача та відповідача про розгляд справи без їхньої особистої участі вважає за можливе справу розглянути на підставі наявних у матеріалах справи доказів.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов кредитного договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України, передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Судом встановлено, що 13 вересня 2019 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 був укладений договір позики, згідно якого позивач передав відповідачу грошову суму у розмірі 40000 грн. зі строком повернення 01 листопада 2019 року.
Вказані кошти були отримані відповідачем, що підтверджується відповідною розпискою підписаною власноручно ОСОБА_2 в присутності свідка - ОСОБА_3 .
Проте, на даний час грошові зобов'язання ОСОБА_2 перед ОСОБА_1 не виконано.
Відповідальність позичальника за порушення умов договору передбачена ч. 1 ст. 1050 ЦК України, відповідно до якої, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
За своїми ознаками договір позики є реальним, оплатним або диспозитивно-безоплатним, одностороннім, строковим або безстроковим.
Договір позики вважається укладеним в момент здійснення дій з передачі предмета договору на основі попередньої домовленості (п. 2 ч. 1 ст. 1046 ЦК України).
Згідно ч. 2 ст. 1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Судом вбачається, що між сторонами склалися правовідносини в результаті укладеного ними договору позики від 13 вересня 2019 року.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України договір позики - це угода, за якою одна особа (позикодавець) передає іншій особі (позичальникові) безоплатно або за певну винагороду у власність гроші або речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або рівну кількість речей того ж роду і якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або з інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Борговим документом, що підтверджує укладання договору позики між відповідачем та позивачем є розписки, які посвідчують передання йому визначеної грошової суми. Таким чином, так як договір позики це односторонній договір, то у відповідача виник обов'язок повернути позикодавцю грошові кошти у такій самій сумі, відповідно до ст. 1049 ЦК України.
Письмова форма договору позики через його реальний характер є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику. Після укладення цього договору всі обов'язки за договором позики, у тому числі повернення предмета позики, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права. За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми.
Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Як передбачено ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
У відповідності із ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Згідно із ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, суд вважає доведеним факт того, що борг за договором позики від 13 вересня 2019 року у розмірі 40000 грн. відповідачем не повернено у встановлений договором термін.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що в порушення вищезазначених приписів закону та договору позики (розписки), відповідачем не було повернуто борг, в обумовлений строк про повернення коштів, що є істотним порушенням умов договору, внаслідок якого друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору, та з урахуванням визнання представником відповідача позовних вимог у повному обсязі, позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості за договором позики (розпискою) є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Таким чином позовні вимоги знаходять своє підтвердження матеріалами справи.
Крім того, судом встановлено, що у зв'язку зі зверненням до суду з дійсним позовом, позивач поніс додаткові витрати по сплаті судового збору у розмірі 840, 80 грн., що підтверджується квитанцією за № 2297 від 13 січня 2020 року, яка міститься в матеріалах справи.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені та документально підтверджені судові витрати.
На підставі ч. ч. 1, 2 ст. 84 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно із ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтованими та такими, що знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. ст. ст. 524, 526, 629, 1046, 1047, 1049 ЦК України 12, 13, 81, 89, 95, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за розпискою - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) грошові кошти у розмірі 40 000 (сорок тисяч) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 840 ( вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Апеляційна скарга подається на рішення суду через Приморський районний суд м. Одеси до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Повний текст судового рішення виготовлено 09 червня 2020 року.
Суддя: Ю.Б. Свячена