про відмову в ухваленні додаткового судового рішення
м. Вінниця
15 червня 2020 р. Справа № 120/432/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маслоід Олени Степанівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження заяву про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі:
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, б. 7, м. Вінниця, 21028)
про: визнання протиправним та скасування рішенні, визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовною заявою ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішенні, визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням від 11.03.2020 року, залишеним в силі постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.05.2020 року, позовну заяву задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення відповідача № 905290170830 від 25.12.2019 року щодо відмови у перерахунку позивачеві пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру»; зобов'язано здійснити з 01.01.2020 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років позивачеві на підставі ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VII, яка згідно рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року № 7-р(ІІ)/2019 підлягає застосуванню в первинній редакції, застосувавши для розрахунку суму середньомісячного заробітку, зазначеного у довідці Прокуратури Вінницької області від 11.11.2019 року № 18-ф-356 з додатками від 11.11.2019 року № 18-ф-357, 18-ф-358, 18-ф-358, 18-ф-359, 18-ф-360, 18-ф-361 та 18-ф-362. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
27.05.2020 року за вх. № 14154/20 позивачем через канцелярію суду подано заяву про ухвалення додаткового рішення (в порядку ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України)), у якій позивач вказує, що у рішенні від 11.03.2020 року суд, вирішивши питання про право, не в повному обсязі визначив спосіб виконання даного судового рішення, з огляду на що, він просить третій абзац резолютивної частини судового рішення викласти у наступній редакції: «Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 01.01.2020 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 на підставі ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VII, яка згідно рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року № 7-р(ІІ)/2019 підлягає застосуванню в первинній редакції, застосувавши для розрахунку суму середньомісячного заробітку, зазначеного у довідці Прокуратури Вінницької області від 11.11.2019 року № 18-ф-356 з додатками від 11.11.2019 року № 18-ф-357, 18-ф-358, 18-ф-358, 18-ф-359, 18-ф-360, 18-ф-361 та 18-ф-362 в розмірі 90%, без обмеження її максимального розміру, із врахуванням виплаченої суми».
Вирішуючи питання про ухвалення додаткового рішення у даній справі, суд виходив з наступного.
Відповідно до ст.252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Наведений перелік підстав, за яких може бути постановлене додаткове рішення, є вичерпним.
Таким чином, КАС України передбачено, що процесуальний інститут додаткового судового рішення, яким вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для рішень) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткове судове рішення може прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання, або не вирішено питання про судові витрати.
Таким чином, додаткове судове рішення є засобом усунення недоліків основного рішення, яким вирішено спір по суті позовних вимог, за результатами розгляду справи по суті.
Крім того, спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту порушеного права. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.
Для встановлення чи зміни способу виконання судового рішення необхідним є з'ясування питання чи не призведе встановлення чи зміна способу виконання рішення до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів, оскільки встановлюючи чи змінюючи спосіб виконання основного судового рішення, суд не може змінювати рішення по суті.
Суд встановив, що позивач погоджується з прийнятим основним судовим рішенням від 11.03.2020 року. Недоліків цього рішення, зокрема, в частині встановлення чи зміни способу його виконання у заяві про прийняття додаткового судового рішення позивач не зазначає.
Водночас, позивач вважає, що суд повинен прийняти додаткове судове рішення, яким абзац третій резолютивної частини рішення доповнити словосполученням «в розмірі 90%, без обмеження її максимального розміру, із врахуванням виплаченої суми».
Однак, така вимога позивача не є способом виконання судового рішення, а її задоволення призведе до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів, наслідком чого стане зміна самого судового рішення та вдповідно резолютивної частини рішення.
З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для прийняття додаткового судового рішення у справі, з огляду на що у задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення необхідно відмовити.
Відповідно до ч. 4 ст. 252 КАС України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст. 241-243, 248, 252 КАС України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі № 120/432/20-а за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішенні, визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Маслоід Олена Степанівна